Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Стаття 20. Обмежена осудність

Злочин визнається вчиненим на території України, якщо його вико­навець або хоча б один із співучасників діяв на території України. | Стаття 9. Правові наслідки засудження особи за межами України | Злочином є передбачене цим Кодексом суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. | Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років. | Незакінченим злочином є готування до злочину та замах на злочин. | Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою криміна­льної відповідальності. | Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця. | Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин | Стаття 17. Добровільна відмова при незакінченому злочині | Спеціальним суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що вчини­ла у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа. |


Читайте также:
  1. Аналіз видатків за окремими статтями
  2. Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 цього Кодексу.
  3. Давність не застосовується у разі засудження за злочини проти ми­ру та безпеки людства, передбачені статтями 437—439 та частиною пер­шою статті 442 цього Кодексу.
  4. Коментар до статті 19. Осудність
  5. Коментар до статті 20. Обмежена осудність
  6. Неосудність та її критерії
  7. Повторним у статтях 368 і 369 цього Кодексу визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбаче­них цими статтями.

Підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обме­жено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

2. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призна­ченні покарання і може бути підставою для застосування примусових за­ходів медичного характеру.

 

1. Стаття 20 КК передбачає, що підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

Виходячи зі змісту закону, можна зробити такі висновки: 1) обмежена осудність пов’язана з наявністю у суб’єкта певного психічного розладу, психічної аномалії; 2) внаслідок зазначеного психічного стану особа усвідомлює, але не повною мірою, фактичні ознаки і суспільну небезпечність вчи­неного діяння та (або) не повною мірою може керувати ними. Тобто, на відміну від неосудної особи, здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними у обмежено осудної особи не виключається; 3) обмежена осудність не виключає осудності як обов’язкової ознаки суб’єкта, от­же, не виключає кримінальну відповідальність і покарання за вчинене.

2. Значення обмеженої осудності полягає в тому, що вона може врахову­ватися судом при призначенні покарання і відповідно до ч. 2 ст. 94 КК є підставою для застосування примусових заходів медичного характеру (див. коментар до статей 92-95 КК).


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 52 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Стаття 19. Осудність| Стаття 21. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)