Додатки. Додаток 1. Журналістський календар

Додаток 1. Журналістський календар

6 березня – Міжнародний день пам'яті загиблих журналістів.

2 квітня – Міжнародний день дитячої книги.

23 квітня – Всесвітній день книги й авторського права.

3 травня – Всесвітній день свободи преси

7 травня – День радіо

31 травня – День працівників видавництв, поліграфії

6 червня – День журналіста

8 вересня – Міжнародний день солідарності журналістів

16 листопада – День працівників радіо, телебачення, зв'язку

21 листопада – Всесвітній день телебачення

Додаток 2. Критерiї оцiнювання новин
1. Чи викликас тема у вас самих iнтерес або бажання дiзнатися бiлыие?
— Не забувайте про iнтуїцiю, про власнi почутгя. Те, що цiкавить вас, про що хотiлося б прочитати, почути, побачити.
2. Чи охоплює новина iнтереси великої групи читачiв / слухачiв /глядачiв?
— Чим бiльпiу аудиторiю охоплює новина, тим вона важливiша.
3. Наскiльки правдивi сенсаційні дані?
— Спробуйте визначити, вкотре вiдбуваеться подiя. Вперше чи вдесяте?
Чи правдива iнформацiя? Чи достовiрнi джсрела?
— Чи може хтось “заробити” на тому, що новиiна буде обнародувана в будь-який конкретний момент?
— Чи є подiя унiкальною у своєму родi?
4. Чи може новина викликати дискусiю?
— Подумайте, як можна розширити основу для обговорення теми, скажiмо, за допомогою повторних публiкацiй, iнтерв’ю, iлюстрацій.
— Якi наслiдки матиме подія? Спробуйте спрогнозувати наслiдки того, що вiдбуваєгься.
8. Чи с новина власною (редакцiйною), якою не володiють ваші конкуренти?
— Намагайтесь бути непередбачувавим. Власнi новини i неочiкувавий ракурс у висвiтленнi подiй допоможуть вам досягнути мети.

9. Чи виправдана публiкація з точки зору етичних норм?
— Чи може публiкацiя комусь зашкодити?
— Чи може вiдмова вiд публiкацiї матерiалу завдати комусь шкоди?

Додаток 3. З історії шкільної газети

Перша, справді шкільна газета з'явилася на початку 20х років ХХ ст. У Ле-Бар-сюр-Лу. ЇЇ засновником вважають педагога Селестена Френе. Проте сам автор ідеї зазначав, що він лише завершив ту справу, яка розпочалася задовго до нього – з часів Лютера і Рабле, Монтеск'є та Монтессорі.

Вже в 1718 році для майбутнього короля Франції Людовіка ХVI у королівській типографії друкувалися спеціальні аркуші – своєрідний прототип шкільної газети.

В 1882 році в Парижі публікувався щотижневик “Права молоді”, в першому номері якого міститься “заклик до ліцеїста”: “Друзі, ми не закликаємо бунтувати. Ми лише хочемо надати вам у користування друкований засіб. Чому б вам не подати свій голос, щоб ваші вимоги були почутими”

У 1890 році у Європі нараховувалося вже 107 студентських газет (8 – у Німеччині, 1 – в Австро –Угорщині, 51 – у Бельгії, 1 – у Бразилії, 1 – в Іспанії, 1 – в США, 21 – у Франції, 19 – в Голландії, 2 – в Італії, 2 – в Швейцарії)

Вже на початку ХХ століття багато педагогів Європи пропонували створювати шкільні газети, як засіб навчання та організації дозвілля школярів.

Самою відомою шкільною газетою стало видання, ініціатором створення став відомий усьому світу педагог Януш Корчак. В 1921 році він написав невелику працю – всього 22 сторінки – “Про шкільну газету”, де виклав свої міркування з приводу цього виду діяльності

Рух за шкільні газети став особливо сильним у Франції в 30-40і роки та після ІІ світової війни. В!951 році питання про шкільні газети навіть став предметом обговорення на парламентських слуханнях цієї країни.

Сьогодні шкільна преса існує у більшості країн Європи і якщо хтось запитає: «Навіщо потрібна шкільна газета?” варто запитати у тих, хто її вже має. Багато шкіл України мають власні газети, які виходять чималенькими тиражами і які читають і за межами шкільних стін. Для багатьох навчальних закладів такою газетою є власна Інтернет сторінка з усіма новинами. Це дає можливість не лише розповісти про себе, а й знайти друзів, однодумців, зав'язати довготривалі зв'язки і стати партнерами у спільних справах. Достатньо вийти в Інтернет і можна “погортати” сторінки таких видань.

Дата добавления: 2015-10-02