Есе. Особливості написання есе
Есе як один із видів художньо–публіцистичних жанрів заслуговує на особливу увагу. Адже саме цей жанр є тією золотою серединкою, яка поєднує художність та публіцистичність. Іноді для позначення цього жанру вживають термін „есея». Есе (фр. еssаі – спроба) – друковані на сторінках газет і журналів короткі твори, які за жанровими ознаками нагадують публіцистичні начерки на історичні, наукові, літературно–мистецькі теми.
Вчені зазначають схожість есе з нарисом. Якщо автор нарису намагається створити цілісне уявлення про факт, людину, явище, виділити з нього щось істотне, то автор есе відображає момент власного бачення. Від того, наскільки незвичною є точка зору, наскільки виразними є деталі авторської замальовки, залежить цікавість читача до цього жанру.
Для есе характерними ознаками є: використання двох типів мови –опису (замальовки) і роздумів у різних жанрово–стильових формах. вільне трактуванням обраної теми, невимушеність викладу, вільне компонуванням матеріалу. Із мовних особливостей варто назвати такі жанрові ознаки есе, як образність та афористичність, емоційність. Структурно есе нагадує те, що свого часу йменувалося замітками сприйняття. Головне – зберегти, зуміти передати індивідуальність сприйняття предмета мовлення.
У XX ст. найвидатніші поети, прозаїки, філософи звертаються до жанру есе для популяризації досягнень природничих, гуманітарних наук та зближення часто суперечливих читацьких кіл. Світова література багата творами визначних есеїстів У цьому жанрі писали Б. Шоу, Дж. Ґолсуорсі, А. Франс, Р. Роллан, Ж.–П. Сартр, А.Моруа, А. Камю.До визначних українських есеїстів належать Ю. Смолич, О. Гончар, І.Муратов, С. Голованівський, Д. Павличко, П.Загребельний, І. Драч.
Запитання та завдання:
Милий мій янголе, ти знаєш найпалкіші мої таємниці та захищаєш найдрібнішу часточку моєї душі. Один порух твоїх зіниць і збудеться будь-яка мрія.Щодня випускаєш віру з клітки, віру в себе. Знову здіймаюся увись. Колись досягну найвищої вершини. Боюся цього піку життя, який і є смертю – стрімким польотом у прірву, щоб знову долати жадані вершини – це і є вічністю.Щодня випускаєш надію, що зранку зійде сонце не тільки на небі, але і в душі, особливо, у серці. Блаженна надія у пошуках щастя. А ти знаєш його в обличчя, тільки не говориш мені про це – зберігаєш таємницю.Рідше випускаєш любов, а вона і є життям і, одночасно, смертю. Вона поєднує правду і брехню, відчай та насолоду. Продовжує мою кров на Землі, даруючи вічність. Дарує бажання народжуватися знову, перетворюючи мене у безкінечність. Вона полонить всі мої мрії та бажання, підкорює їх і, одночасно, дарує відчуття блаженства, тільки опинишся в її рабстві. А далі два виходи: світло та пітьма. На жаль, не тільки мені вибирати. Милий мій ангеле, ти знаєш найпотаємніші мої секрети. Ти знаєш найпалкішу мою мрію, то здійсни її....
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 68 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| ТЕМА 14 | | | Додатки |