Тема 1.4. Правове становище кооперативів та їх об’єднань

Правове становище (статус) кооперативу – це основне поняття теми. Статус кооперативу – це його місце в системі кооперації, його правові можливості здійснювати господарську, соціальну функцію для забезпечення інтересів пайовиків (економічних, соціальних, культурних).

Особливу увагу слід звернути на структуру правового становища кооперативу, яка визначається такими моментами як:

1) цивільна і статутна правоздатність і дієздатність;

2) статутне визначення мети, предмету і видів діяльності;

3) відносини права власності;

4) принципи управління і компетенція окремих виборних і виконавчих органів;

5) система юридичних гарантій прав пайовиків і кооперативу.

Всі ці складові правового становища кооперативу (його статусу) знаходять своє відображення у Цивільному кодексі України, Господарському кодексі України, законодавчих актах, згідно з якими визначаються організаційно-правові форми суб’єктів господарської діяльності, забезпечуються умови для вдосконалення діяльності і розвитку кооперативів як однієї з особливих організаційно-правових форм. Підґрунтям для цього є подвійна природа кооперативів як добровільних об’єднань фізичних та / або юридичних осіб і як підприємств, котрі здійснюють господарську, зокрема підприємницьку діяльність, і мають на меті задоволення економічних, соціальних потреб своїх членів.

Документом, що регламентує правове становище конкретного товариства (кооперативу) є його статут. Але всім їм властиві спільні риси: це є організації добровільні, самоврядні, відносно автономні, засновані на добровільності членства, корпоративній приватній власності. їх мета – спільна господарська діяльність для взаємодопомоги, поліпшення економічного стану пайовиків, для отримання прибутку у виробничих кооперативах або інших пільг і переваг для пайовиків у споживчих та кредитних товариствах.

Вивчаючи тему, слід звернути увагу на різний статус первинних ланок кооперації (товариств) спілок, об’єднань кооперативів та Укоопспілки.

Між ланками споживчої кооперації існує ієрархічний («скалярний») принцип підпорядкування, коли первинні ланки делегують частину своїх повноважень вищим ланкам кооперативної системи, які мають право господарської діяльності, управління і прийняття рекомендацій.

Але окремі товариства можуть об’єднуватись для спільної діяльності на засадах договору і утворювати об’єднання кооперативів. Договір визначає права і обов’язки членів таких об’єднань і визначає їх (об’єднань) правове становище. Спільного статуту тут немає. Така ієрархічна система властива лише спілкам споживчої кооперації.

Кооперативи виробничого типу не мають єдиного центру і побудовані за «латеральним» принципом, коли власні повноваження вони іншим вищим ланкам організації не делегують. Ця обставина відтворена в статутах виробничих кооперативів.

Визначаючи правове становище кооперативів, не можна лишити поза увагою специфічне правове становище підприємств, створених в межах кооперативів.

Такі підприємства можуть мати різний статус в залежності від відносин права власності в кооперативі. Якщо підприємство має профіль діяльності, що співпадає з профілем діяльності кооперативу і не має відокремленого майна, таке підприємство є складовою частиною кооперативу, його підрозділом.

Якщо кооператив утворює підприємства (навчальний заклад, страхове товариство, видавничо-інформаційний центр, комерційний банк) і передає йому майно на засадах повного господарського відання, передає право володіти, користуватись і розпоряджатись цим майном, статус підприємства змінюється. Воно має відокремлене майно, набуває статусу юридичної особи, визначає основні напрями діяльності самостійно, лише узгоджуючи їх з кооперативом-засновником.

Дата добавления: 2015-10-24