України та Польщі).

Журналістське розслідування як чинник

Демократичного суспільства (на прикладі

України та Польщі).

Зміст

Вступ …………………………………….…………………………………….…....3

Розділ 1 ……………………………………….………………………….………….9

1.1. Визначення журналістського розслідування. Відмінності між західним та

пострадянським підходом…………………………………………………….……9

1.2. Історія жанру. Відмінності між західним та пострадянським підходом….12

1.3. Журналістське розслідування як чинник демократичного суспільства.

Теоретична база впливу журналістського розслідування на суспільні

проблеми, які воно висвітлює………………………………………………….…16

1.4 Журналістське розслідування в Україні та Польщі сьогодні………………18

1.5. Відмінності між польськими та українськими програмами (на прикладі

«Закритої зони» та «Увага!»)…………………………………………….……….20

Розділ 2 ……………………………………………………………………...…..…30

1.1. Програми, які негативно вплинули на суспільство або не вплинули взагалі.

Аналіз конкретних прикладів програм «Закритої зони»……………………..…30

1.3. Аналіз конкретних прикладів програм «Чи на 5?»……………………...….34

1.5. Аналіз конкретних прикладів польських програм «З твого боку»………..37

1.4. Види існуючого журналістського розслідування в Україні та

закономірності їхнього впливу на дійсність…………………………………….41

Розділ 3………………………………………..……………….…………..……….44

1.1. Програми, які позитивно вплинули на суспільство. Аналіз конкретних

прикладів програм «Закритої зони».……………………………………………..44

1.2. Аналіз конкретних прикладів програм «Чи на 5?»……………………...….46

1.3. Закономірності позитивного впливу журналістського розслідування в

Україні на дійсність..47

1.4. Аналіз конкретних прикладів польських програм «З твого боку»………..48

Висновки …………………..………………….…………………………………...51

Додаток…………………….…………………..…………………...………..…….57

Список використаної літератури….…………………………………..………….61

Вступ

Однією з головних ознак демократичного суспільства є свобода слова. Найповніше ця свобода реалізується на каналах та радіостанціях громадського мовлення, журналісти яких постійно тримають руку на пульсі суспільства і його потреб. Останнім часом в медіа різних країн, особливо якщо вони громадського мовлення, все частіше з’являється журналістське розслідування, а в декотрих країнах цей жанр вже десятиліттями є улюбленим жанром глядачів і читачів.

Журналістів, які займаються розслідуванням, називають по-різному: «прибиральниками авгієвих стаєнь» [25, 5], «тими, хто розгрібає бруд» [14], «санітарами лісу, мисливцями, поліцією норовів, приватними детективами, суддями, катами» [31], бо головні теми їхніх робіт – усе те, що відбувається

«не так» [11], а їхній стиль життя, за словами Валерії Новодворської, подавати «те, що не можна друкувати – у друк» [31].

На сьогодні журналістське розслідування є одним з найпопулярніших жанрів журналістики. Протее попри те, що цей жанр є одним з найдорожчих, найрейтинговіших, таких, що потребує від журналіста постійного наражання на небезпеку та майже усього його часу, робота над ним не є достатньо

оплачуваною навіть у західних країнах, не кажучи вже про Україну, де він тільки починає набувати популярності. Окрім того, українські журналісти позбавлені й морального задоволення від проведеної роботи, оскільки після виходу більшості програм нічого не змінюється в тих ситуаціях, про які розказували у розслідуванні.

Окрім того, часто трапляється так, що певна частина змін, які все-такі не відбуваються, негативні. Таким чином, навколо журналістського розслідування часто виникають твердження, що воно безрезультатне, таке, що нічого не міняє [13] та не виконує своєї функції по забезпеченню

демократичного розвитку суспільства [16, 34]. Проте жодне з цих тверджень не є обґрунтованим науково. Зробити це ми і хочемо нашою роботою.

Дослідження ефективності журналістського розслідування в демократичному суспільстві та його вплив на це суспільство має наукове значення, оскільки на сьогодні не існує наукових робіт, присвячених цьому питанню. Крім того, наскільки нам відомо, це перша спроба науково проаналізувати та простежити на прикладах конкретних програм наслідки від втручання журналістів у дійсність та оприлюднення суспільно важливих фактів шляхом журналістського розслідування у Польщі та Україні, що робить нашу роботу актуальною.

Враховуючи те, що після проведення дослідження й аналізу обраних українських і польських телепрограм, аналізу змін у дійсності та реакції в суспільстві після їх оприлюднення, ми вважаємо, що можна буде встановити певні причини, ознаки та закономірності суспільних реакцій і процесів, що

трапилися внаслідок оприлюднення цих програм чи за їхнього сприяння. Відповідно, на основі дослідження можна буде встановити низку практичних рекомендацій для журналістів, які займаються розслідуванням, про запобігання негативним наслідкам оприлюднення матеріалу та про

підвищення ефективності впливу матеріалу на дійсність. Також у роботі ми порівняємо українське та польське журналістське розслідування так, що журналісти зможуть використовувати досвід польських колег для удосконалення власних програм. Таким чином, можна говорити про те, що ця

робота має практичне значення.

Огляд літератури. Про журналістське розслідування написано багато.

Певну зручність надає той факт, що в різних країнах, в основному західних, де цей жанр популярний вже давно, існують чисельні організації-об’єднання журналістів, які займаються розслідуванням. Вони мають свої сайти, де можна знайти списки рекомендованої до читання літератури. Окрім того, для країн, де розслідування тільки починає розвиватися та ставати популярним, проводять численні семінари, забезпечують їх літературою. Проте не завжди така література може стати в нагоді для розвитку там журналістського розслідування в силу історичних, суспільних та інших відмінностей цих країн. Найбільше літератури, написаної про журналістське розслідування, видано в Сполучених штатах Америки, де цей жанр існує найдовше, відповідно, там теоретична його база розроблена найкраще.

Але через те, що відповідні органи оперативно реагують на публікації та мовлення, у штатах не існує проблеми реакції на журналістське розслідування, а точніше, проблеми відсутності цієї реакції. Тому ця тематика розроблена серед американських дослідників найменше.

Крім того, проблематика журналістського розслідування в Америці зовсім інша, оскільки після більше ніж столітньої історії проблеми відрізняються від тих, які виникають після десятиліття існування жанру.

Варто зазначити, що ситуація із британською науковою літературою щодо журналістського розслідування та реакції на нього, практично така сама, як у їхніх американських колег. Що стосується літератури у країнах, де розслідування тільки починає набувати популярності, де його розвиток нараховує одне-два десятиліття, то тут ситуація зовсім інша. Більшість наукових джерел, серед яких як видані за допомогою західних фондів посібники, так і написані у країні, про яку йдеться, зосереджено на різновидах журналістського розслідування, на інструментарії, методології та технологіях дослідження, на його представленні. Натомість з питання ефективності розслідувальної журналістики та

наслідків виходу в світ матеріалу майже неможливо знайти ніякої інформації. Якщо ж вона десь і є, то зовсім у незначній кількості, переважно як окремі згадки в поодиноких статтях.

Замовчується також те, що часто журналісти своїм втручанням перевертають ситуації із конкретними людьми, про яких пишуть чи знімають, на гірше. І немає ніяких рекомендацій з приводу цієї проблеми.

Часом можна зустріти поодинокі випадки згадування проблематики наслідків журналістських матеріалів у ґрунтовних працях з розслідування, наприклад, у Тертичного та Шум.

Загалом ситуація із впливом журналістського розслідування на суспільство, корупцію та різноманітні зловживання, яке вони висвічують, є недослідженою.

Дата добавления: 2015-09-04