Українські права і вольності. Висновки

Політична автономія Гетьманщини, інститути самоврядування, соціальний устрій та адміністративна практика,— усе це отримало назву «малоросійських прав і вольностей». Що означали саме ці права для кожного українця, великою мірою залежало від його соціально-політичного становища. Нова шляхта відстоювала політичні права Гетьманщини, спираючись при цьому на славну історичну традицію та відмінну від російських земель політичну орієнтацію. В очах нової шляхти права Гетьманщини були невід’ємними від їхніх прав та соціального ладу. Як мінімум, це мало означати визнання царським урядом за новою шляхтою статусу та права володіння земельними маєтками разом із залежними селянами.

Для козаків українські права та вольності означали передусім особисту свободу, а вже потім — звільнення від податків і право на землю. Ці права опинилися під загрозою насамперед через економічне зубожіння козаків, а також через експлуатацію їх українською старшиною й знаттю. Тому козаки шукали захисту не тільки в української адміністрації, але також і в російської влади. Міщани також час від часу зверталися за порятунком до центральної російської адміністрації, бо їхня автономія в містах теоретично хоча й існувала, але фактично нівелювалася козацько-старшинською адміністрацією.

Певна частина духовенства все ще мріяла про окрему церковну структуру Гетьманщини, але більшість вважала, що українські права і вольності — це їхні економічні привілеї та соціальний статус, що не поширювався на духовенство в інших частинах імперії. Якщо селяни і мали якесь поняття про українські права і вольності, то вони, напевно, вважали, що це є успадкування особистої та юридичної свободи та права вибирати свого пана — тобто прав, що в середині XVIII ст., як вони добре знали, були скоріше теоретичними, ніж реальними.

Незважаючи на внутрішню суперечливість і нечіткість визначення своїх прав і вольностей, українці визнавали їх колективним символом певних політичних, соціальних й адміністративних норм, обгрунтованих законом та історичною традицією. Вони — ці права та привілеї — сформували досить міцну систему, яка глибоко вкорінилася в колективній свідомості суспільства. Жодні більші політичні або соціальні нововведення не могли відбутися без їх руйнування, а будь-які спроби імперії далі інтегрувати Гетьманщину неминуче приводили до конфронтації з «малоросійськими правами та вольностями».

Дата добавления: 2015-09-04