Порівняльна характеристика послуг ДМС і ДСЗ у складі портфеля КСЗ

Показники	ДМС	ДСЗХ
Страхові ризики	Розлад здоров’я	Захворювання
Страхові випадки	Звертання до ЛПУ за медичною послугою	ТВП по захворюванню, інвалідність, смерть
Середні річні страхові тарифи (%)	5…30	1…2 на 1 групу хвороб
Страхові суми (грн.)	25 000…150 000	5 000…100 000
Період страхування	Рік	Рік
Середня вартість на 1 особу, грн.	2 500	1 000
Середня вартість умовного річного пакету КСЗ на 1 особу = 3 500 грн.

Джерело: авторська розробка

Якщо страховик визначається самостійно, слід ретельно проаналізувати показники діяльності страховиків, попередньо обраних на третьому етапі, та вивчити існуючі відгуки про них у ЗМІ і Інтернеті. При цьому треба дотримуватися таких основних правил при виборі страхової компанії:

1. Не треба приймати рішення на підставі рекомендацій людей, які не є фахівцями в галузі страхування. Рішення необхідно приймати тільки на підставі об’єктивних даних.

2. Слід обов’язково вивчити рейтинги страхових компаній, представлені на сайтах Рейтингового агенства FORINSURER.UA і Ліги страхових організацій України UAINSUR.COM, а також вивчити показники діяльності компаній саме по ДМС та ДСЗ. Адже страховик по загальних показниках може займати високі місця, а по ДМС або ДСЗ знаходитися значно нижче.

3. Необхідно проаналізувати співвідношення зборів і виплат по ДМС і по страхуванню здоров’я. Середньоринковий рівень страхових виплат у порівнянні зі зборами страхових внесків становить 80%. Якщо рівень цього співвідношення менше 50%, краще відмовитися від роботи з страховиком.

4. Тарифи страховика не повинні бути значно нижче ринкових, а страховик повинен мати вищі за середньоринкові рівні страхових виплат, активів і страхових резервів.

Подалі необхідно узгодити обрані на попередніх етапах і скориговані після вибору страховика страхові портфелі корпоративного страхування здоров’я і перейти до укладання договору КСЗ із обраним страховиком. При укладанні договору треба уважно вивчити оригінали правил страхування страховика, а для вирішення усіх питань, які залишаються незрозумілими, треба офіційно звертатися за роз’ясненнями до страховика.

Процедура укладання договору корпоративного страхування здоров’я працівників здійснюється у письмовій формі відповідно до [6, ст.979-999], [7, ст. 354] і [9, ст.16]. Договір укладається на підставі заяви підприємства-страхувальника із зазначенням у ньому істотних умов, встановлених у [6, ст.982], а саме: предметів договору страхування; страхових випадків; страхових сум, в межах яких страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку; розміру страхового платежу та строків його сплати; терміну договору та інших умов, визначених актами цивільного законодавства, реквізитів працівників, яких передбачається застрахувати; обраних програм страхування для кожного з працівників. З метою підтвердження факту укладення цього договору, страховик на кожну застраховану особу оформлює окремий страховий поліс.

Умови ДМС і ДСЗ різноманітні і відрізняються програмами, обсягами надання медичної допомоги, групами хвороб і розмірами страхових виплат. Комплексне страхування здоров’я, як правило, включає чотири основні програми: «поліклініка», «стаціонар», «невідкладна медична допомога» та «стоматологія» плюс набір з 3-4 основних груп хвороб як ризиків ДСЗ.

У відповідності з умовами [6, ст.979] та [9, ст.16], за договором корпоративного страхування здоров’я працівників страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку надати медичну допомогу, виконати послугу (для ДМС) або здійснити страхову виплату (для ДСЗ) застрахованій особі - працівнику, визначеному у договорі страхування, а підприємство-страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Розмір страхових внесків залежить від обраної програми ДМС і набору хвороб для ДСЗ, розміру страхових сум, строку страхування, тарифних ставок та інших умов, передбачених у договорі. У договорі також наводиться перелік умов, за яких страховик має право відмовити у страховій виплаті. Страхові внески можуть сплачуватися одноразово за весь термін страхування або періодично (щоквартально) у безготівковій формі.

Страховим випадком у частині ДМС вважається будь-який розлад здоров’я застрахованої особи, що відповідає обраній для цієї особи програмі медичного страхування, а у частині ДСЗ – захворювання хворобою, передбаченою договором страхування і визначеною у діагнозі ЛПУ. Застрахована особа повідомляє про розлад здоров’я у асистуючу компанію або у диспетчерську медичну службу страховика.

При настанні страхового випадку по ДСЗ застрахована особа - працівник має право: у частині ДМС – отримати у медичному закладі необхідну медичну допомогу або послуги, які будуть оплачені страховою компанією згідно з умовами ДСЗ, а у частині ДСЗ – отримати від страховика відповідну страхову виплату, що відповідає діагнозу його фактичного захворювання. За надану в межах ДМС медичну допомогу страховик перераховує страхову виплату медичному закладу, який її надав. При цьому розмір страхової виплати залежить від розміру виставленого медичною установою рахунку, і має максимальну межу відповідно до умов страхового поліса. За умов виникнення спорів між застрахованою особою і ЛПУ стосовно якості та/або наслідків надання медичних послуг в межах ДМС, гарантом відшкодування працівнику шкоди, заподіяної йому діями (бездіяльністю) ЛПУ, виступає страховик як організатор процесу надання медичних послуг.

Дослідимо економічні питання корпоративного страхування здоров’я по оподаткуванню, нарахуванню єдиного соціального внеску і бухгалтерському обліку операцій з оплати договору страхування і отримання страхових виплат.

Стосовно податку на прибуток підприємства, витрати роботодавця на добровільне страхування здоров’я працівників є витратами подвійного призначення згідно [8, ст.140]. Операції по добровільному страхуванню не пов'язані з господарською діяльністю підприємства-роботодавця, і на підставі [8, пп. 140.1.6] заборонено включати до складу витрат витрати на добровільне страхування здоров'я фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку. Тому витрати роботодавця на страхування здоров’я працівників не включаються до складу витрат.

Податок на додану вартість. Відповідно до [8, пп. 196.1.3] операції надання послуг із страхування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, а також пов'язаних з страхуванням послуг страхових брокерів та страхових агентів, цим податком не оподатковуються.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Згідно з [8, пп. 164.2.16], до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума страхових внесків, сплачених будь-якою особою - резидентом за платника ПДФО або в його інтересах. Отже, сума страхових внесків, сплачених підприємством за добровільне страхування здоров’я своїх найманих працівників, вважається додатковим благом останніх і підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною у [8, п. 167.1].

Оподаткування суми страхової виплати по ДСЗ працівнику у випадку розладу його здоров’я (захворювання). Факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений довідкою медичного закладу або завіреною копією страхового акта, укладеного страховиком [9, ст.25]. Згідно [8, пп. 165.1.27], сума страхової виплати страхового відшкодування, отримана працівником за договором страхування здоров’я від страховика, не включається до загального оподатковуваного доходу.

Нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) на страхові операції. Так, по [10, пп. 2.3.4] витрати підприємства на добровільне особисте страхування працівників відносяться до фонду оплати праці, крім витрат, зазначених у [10, п. 3.5] (а саме внески підприємств згідно з договорами страхування здоров’я працівників, які до фонду оплати праці не належать). Цей факт роз'яснено у [11]. Хоча у колективному договорі, укладеному між працівниками і роботодавцем, сторонам не заборонено самостійно визначати соціальний характер виплат страхових внесків, сплачених підприємством на користь своїх працівників згідно з договорами ДСЗ, такі виплати не є об'єктом для нарахування ЄСВ, адже сума страхових внесків, сплачена підприємством за ДСЗ працівників, не входить до бази нарахування ЄСВ [12].

Висновки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні науково-методичного забезпечення застосування корпоративного страхування здоров’я працівників як дієвого інструменту інвестування у людський капітал підприємства. Запропоновано основні умови корпоративного страхування здоров’я працівників, проаналізовано переваги і недоліки цього страхування, визначено склад страхових продуктів, описано процедури аналізу страховиків і формування договору страхування, економічні і організаційні особливості реалізації КСЗ, які підтвердили ефективність його практичного застосування в національних умовах.

Література:

Дата добавления: 2015-09-04