Промисловість. У функціонально-галузевій структурі Донецького промислового району різко переважає

У функціонально-галузевій структурі Донецького промислового району різко переважає важка промисловість. Динаміка розвитку промислового виробництва Донецького економічного району представлена на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1. Динаміка промислового виробництва Донецького економічного району [29]

Основа електроенергетики — потужні ДРЕС: Вуглегірська, Старобешівська, Слов'янська, Курахівська, Миронівська, Зуівська ДРЕС-2 (Донецька обл.), Луганська (м. Щастя), Міусинська, Лисичанська (Луганська обл.). Вони, а також ТЕЦ належать до одного з найбільших у країні виробничих енергетичних об'єднань «Донбасенерго». Розвиток окремих ланок електроенергетики наближений до промислових вузлів, центрів чорної металургії і хімічної індустрії, в яких споживається велика кількість електро- і теплоенергії, що виробляється на потужних теплових електростанціях і міських ТЕЦ [27, С. 116]. Відпрацьовані за рік години та процент використання електростанцій Донецького економічного району відображено на рисунку 4.2.

На території Донецького економічного району діють 105 вугледобуваючих підприємств, 25 збагачувальних фабрик, 12 шахтобудівних організацій. Виробнича потужність вугледобуваючих підприємств складає 59 млн. т. Вугільні шахти зосереджуються переважно у центральній і північній частинах Донецької та південній частині Луганської областей. Коксівне вугілля добувають головним чином у центральній частині Донецької області в районі Єнакієве, Горлівки, Макіївки, Донецька, Красноармійська, Костянтинівки та інших міст, а також в Красно донському та Кадіївському районах Луганської області. В Антрацитіївському, Лутугинському та Алчевському районах Луганської області добувають більше енергетичного вугілля [15, С. 48].

Рисунок 3.2. Характеристика годин роботи та коефіцієнт використання енергогенеруючої кампанії Донбасенерго [28].

По Донецькому регіону на 2005 – 2006 рр. тільки 3 - 4 рентабельні шахти, а в цілому галузь – збиткова. При значному зростанні цін на електроенергію, шахтне обладнання, металопрокат, матеріали ціни на вугілля не змінилися. В такій ситуації галузь не може бути рентабельною.

Коксохімічне виробництво розміщене в Алчевську, Стаханові, Успенці (Луганська обл.), Авдіївці, Донецьку, Маріуполі, Макіївці, Горлівці, Єнакієвому (Донецька обл.). Вогнетриви, флюси та вапня­ки для металургії дають Часів Яр, Докучаєвськ, Костянтинівка, Сіверськ, Красногорівка. Виробництво коксу розміщене переважно в межах металургійних центрів. Коксохімічні підприємства Донецького регіону поставляють кокс для потреб металургійних заводів України, а також на експорт.

На місцевому коксівному вугіллі та довізній залізній руді пра­цює чорна металургія. Підприємства повного металургійного циклу розміщені у Маріуполі (комбінати «Азовсталь» та ім. Ілліча), Макі­ївці, Донецьку, Єнакієвому, Краматорську, Алчевську; заводи не­повного циклу — в Костянтинівці, Алмазному (Алмазнянський фе­росплавний), Луганську (трубопрокатний), Харцизьку (трубний та сталедротовоканатний), Лутутиному (завод прокатних валків).

Чорна металургія Донецького регіону складається із:

Ø трьох металургійних комбінатів:

ü ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»;

ü ВАТ «Азовсталь»;

ü ВАТ «Макіївський металургійний комбінат»;

Ø п'яти металургійних заводів:

ü ВАТ «Донецький металургійний завод»;

ü ВАТ «Єнакіївський металургійний завод»;

ü ЗАТ«ММЗ«ІСТІЛ (Україна)»;

ü ВАТ «Краматорський металургійний завод»;

ü ВАТ «Константинівський металургійний завод»;

Ø двох заводів з виробництва метизів:

ü ВАТ«Стілур»;

ü ВАТ «Дружківський завод метизних виробів»;

Ø а також:

ü ВАТ «Харцизький трубний завод»;

ü ВАТ «Макіївський труболиварний завод»;

ü ВАТ «Донецький металопрокатний завод».

Виробництво чорних металів зосереджено на великих металургійних заводах повного циклу. Розміщення їх має ряд особливостей. Потужні комбінати зосереджені в центральній частині регіону, де видобувається коксівне вугілля (Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Горлівка). Другим великим металургійним підрайоном є Приазовський (Маріупольський), який розміщений між родовищами донецького коксівного вугілля і керченської руди.

Заводи кольорової металургії: Костянтинівський «Укрцинк», Микитівський ртутний комбінат, Артемівський завод обробки кольо­рових металів, Свердловський завод алюмінієвих сплавів, Торезький завод твердих сплавів, «Донецьквторкольормет».

Гірничо-хімічний цикл сформувався на базі потужних родовищ кам'яної солі, а також газового вугілля. Величезними масштабами характеризується содова промисловість (Лисичанськ, Слов'янськ). На довізній сировині базується виробництво фосфорних добрив (Костянтинівка). До гірничо-хімічного циклу входить також нафтохімічна промисловість (Лисичанськ).

Найбільші підприємства гірничохімічного комплексу: у Горлівці («Стирол»), Слов'янську («Хімпром»), Донецьку (завод хімреактивів), Костянтинівці (хімічний), Рубіжному («Краситель»), Сєвєродо­нецьку («Азот», «Склопластик»), Лисичанську («Донсода»). Тут пра­цює Лисичанський нафтопереробний завод.

Серед підприємств циклу виділяється група механізованих гірничопромислових об'єктів, які видобувають карбонатну сировину, цехів сирого розсолу, які спеціалізуються на виробництві кальцинованої і каустичної соди та ряд інших видів продукції (сірчана і фосфорна кислота, хлористий кальцій і амоній, гідроокиси кальцію і т. ін.). Як результат диверсифікації виробництва рівень комплексного використання гірничо-хімічної сировини постійно підвищується.

В регіоні є коксохімічні, флюсовидобувні підприємства, підприємства з виробництва вогнетривів. Обсяги фактично виробленої металургійної продукції в Донецькому регіоні до 2006 року наведено в таблиці.

Недоліки чорної металургії Донецької області повністю збігаються з недоліками металургії України: високий ступінь зношеності устатку­вання, його моральне старіння, низький відсоток сталі, яка вироб­ляється на МБЛЗ, низька якість сировини, нестабільність її постачан­ня, проблеми з енергоресурсами.

Таблиця 3. 1

ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНІ І ДОНЕЦЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ У 1980 – 2006 рр. [30]

Продукція	Обсяги виробництва, млн. т
Чавун	Всього по Україні	46,5	47,1	45,0	20,0		17,8	20,6	20,9	21,9	25,7	26,7	27,3
Всього по регіону	19,4	18,9	19,4	9,0	9,2	8,9	9,2	9,45	9,7	11,8	11,8	12,2
Сталь	Всього по Україні	51,1	52,3	50,0	23,3	21,8	21,9	25,2	24,1	27,1	31,3	33,4	33,6
Всього по регіону	22,6	22,0	22,5	10,5	11,2	11,1	11,7	10,7	12,2	13,9	14,9	14,4
Готовий прокат	Всього по Україні	41,9	44,6	38,6	16,9	16,6	17,0	19,5	18,6	19,3	26,4	25,6	26,0
Всього по регіону	15,3	16,9	21,3	8,5	9,0	9,2	9,8	8,9	10,9	12,5	10,3	9,7
Сталеві труби	Всього по Україні	6,3	6,7	6,7	1,7	1,6	2,0	1,8	1,5	1,6	1,7	1,7	1,4
Всього по регіону	1,6	1,9	1,6	0,4	0,3	0,5	0,5	0,3	0,28	0,3	0,3	0,3

Машинобудівний цикл Донецького промислового району охоплює дві групи підприємств: машинобудівні і металообробні заводи. Останні виконують роль допоміжного виробництва для машинобудівних галузей. Вони ремонтують технологічне устаткування і прилади, різні засоби механізації і автоматизації виробничих процесів для підприємств усіх галузей промисловості. Ці підприємства розміщуються здебільшого поблизу тих виробництв, які вони повинні обслуговувати.

Машинобудівний комплекс регіону виробляє машини та об­ладнання для металургійної, гірничої, хімічної та інших галузей промисловості, для транспорту і будівництва. Провідні підприєм­ства: ВО «Новокраматорський машинобудівний завод», Горлівський машинобудівний завод, Маріупольський завод важкого ма­шинобудування, ВО «Луганський тепловозобудівний завод», Лу­ганські — колінчастих валів та автоскладальний заводи, Северо­донецьке науково-виробниче об'єднання обчислювальної техніки «Імпульс», Стахановський вагонобудівний, Красноріченський вер­статобудівний, Первомайський електромеханічний, машинобудівні заводи в Донецьку, Краматорську, Слов'янську, Ясинуватій, Дружківці, Дебальцевому, Артемівську, Торезі, Сніжному, Красному Лучі та ін.

Крім чотирьох провідних енерговиробничих циклів, у Донецькому промисловому районі розвинуті цикли: індустріально-будівельний, текстильно-промисловий, рибопереробний та система агропромислових циклів.

Промисловість будівельних матеріалів (віконного скла, цемен­ту, цегли, керамічної плитки, залізобетонних конструкцій, шифе­ру) розвинена завдяки місцевій сировинній базі та великій потребі у продукції галузей важкої промисловості і житлового будівництва. Основні центри: Амвросіївка, Краматорськ, Єнакієве (цемент), Костянтинівка, Дружківка, Луганськ, Лисичанськ, Попасна, Рубіжне, Свердловськ, Алчевськ, Антрацит.

Найбільші підприємства легкої промисловості розміщені у про­мислових центрах: Донецький бавовняний комбінат, Макіївська бавовнопрядильна фабрика, Луганський тонкосуконний комбінат, Луганське взуттєве виробниче об'єднання, трикотажні й швейні підприємства Горлівки, Шахтарська, Бахмута.

Підприємства, що переробляють сільськогосподарську продукцію, зосереджені переважно у найбільших промислових вузлах. Провідними виробництвами харчової промисловості є борошномельно-круп’яне, м’ясне, молочне, пивоварне, виноробне, хлібопекарське та кондитерське, олійно-жирове. Розвинута в районі соляна промисловість, що представлена ВО «Артемсіль» і «Славсіль». Тут зосереджено 75% видобутку в країні харчової солі.

Дата добавления: 2015-09-01