Читайте также:
|
Володіючи надзвичайним природним талантом, яскравим темпераментом, М.Заньковецька багато й наполегливо працювала над кожною роллю, збагачувала її усім своїм єством. Тому такими життєво правдивими були її Галя ("Назар Стодоля" Т.Шевченка), Ярина ("Невільник"), Оксана ("Доки сонце зійде, роса очі виїсть"), Зінька*("Дві сім'ї" М.Кропивницького), Катря ("Не судилось" М.Старицького) та багато інших образів українських жінок і дівчат, безталанних, але здатних чинити опір свавіллю, жорстокості, тиранії.
Справжніх трагедійних висот досягла М.Заньковецька у ролі Олени ("Глитай, або ж Павук" М.Кропивницького). Ображена, обдурена багатим глитаєм Бичком, Олена не витримує страждань і божеволіє. Актриса настільки глибоко втілилась в образ своєї героїні, переживаючи її горе як особисте, що після першої вистави хворіла кілька тижнів. Високо оцінив гру Марії Заньковецької К.Станіславський: "Талант винятковий, свій, національний. Я б сказав - істинно народний". Понад 30 років не розлучалася актриса з цією роллю.
"На недосяжній височині", за висловом П.Саксаганського, була М.Заньковецька у ролі Харитини ("Наймичка" І.Карпенка-Карого), Марусі ("Дай серцю волю, заведе в неволю" М.Кропивницького), Катрі ("Не так склалось, як жадалось" М.Старицького), справді шекспірівського розмаху страждання сягала у ролі Наталі ("Лимерівна" Панаса Мирного).
Сила її мистецтва воістину вражала. Коли актриса з'являлася на сцені, вистава переставала бути театральним дійством, - там вирувало справжнє життя.
Виконавський діапазон М.К.Заньковецької - напрочуд широкий. Будучи великою трагедійною актрисою, вона майстерно грала і комедійні ролі: Цвіркунка ("Чорноморці" Я.Кухаренка, постановка М.Старицького), Проня ("За двома зайцями"), Горпина ("Як ковбаса та чарка, то минеться сварка" М.Старицького), Пріська ("По ревізії", М.Кропивницького) та ін. Знімалась актриса і в кіно: Наталка ("Наталка Полтавка", 1910), Мати ("Остап Бандура", 1923).
Геніально обдарована сценічно, вокально і пластично, вся мовби зіткана з найтонших нервових волокон, чутливих до ледь вловимих порухів жіночої душі, незбагненної мінливості її психологічного стану, а головне - до соціальної несправедливості, Марія Заньковецька сорок років владарювала на мистецькому кону, хвилюючи серця й уми глядачів.
Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 51 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Визнання. Щасливе та гірке кохання. | | | Висновки |