| 1. Питання для експертів 2. Число “Вісника” з інформацією про проект 3. Програма заключних семінарів, результати обговорень під час семінарів 4. Результати обговорень під час семінару у Львові 5. Текст листа до експертів - учасників проекту, а також партнерів центру, які можуть зацікавитись дослідженнями і проектами Центру у сфері освітньої політики, а також стати учасниками подальшої роботи щодо трансформації української освіти в контексті європейської інтеграції 6. Інформація про Міжнародний центр перспективних досліджень |
Питання для експертів
Проблеми трансформації української освіти в контексті європейської інтеграції
Міжнародний центр перспективних досліджень пропонує Вам прийняти участь у обговореннях змін в системі освіти у зв’язку із процесами європейської інтеграції України. Обговорення проходитимуть у рамках проекту Центру “Проблеми трансформації української освіти в контексті європейської інтеграції” за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів.
Україна успадкувала від Радянського Союзу добре відому в світі систему освіти, яка забезпечувала високий рівень масової грамотності та якісну підготовку з технічних і природничих дисциплін. Досі наші фахівці їдуть працювати в інші країни, проте в Україні їхні знання не знаходять застосування. Тому освітня політика має передбачати не тільки збереження наявного освітнього потенціалу, але й його перетворення на чинник розвитку суспільства. Для цього потрібно провести критичний аналіз нинішнього стану системи освіти з урахуванням світових тенденцій та виходу української освіти на світові ринки освітніх послуг. Інтеграція у європейську спільноту є одним із стратегічних пріоритетів України, проте послідовної державної політики в цій сфері ще не вироблено. Зокрема, зміни в системі освіти (яка є базою реальних довгострокових зрушень в економіці) не спрямовано на підтримку інтеграційних процесів.
На нашу думку, таку ситуацію зумовили уявлення про освіту, що склалися за радянських часів: освіту розглядали як монополію держави і як засіб для забезпечення потреби тоталітарного режиму в працівниках. За радянських часів освіта підтримувала ідеологію протистояння із Заходом, тому її система управління, організаційні засади і зміст не дозволяли навіть думати про світову чи європейську інтеграцію. Україна успадкувала цю тоталітарну за характером освіту, що склалася як замкнута, закрита система. Радянська система освіти мала низку відмінностей від освітніх систем демократичних країн:
· способи здобуття освіти, процедури надання вчених ступенів відрізнялися від прийнятих в інших країнах стандартів і процедур;
· хоча офіційна ідеологія проголошувала “боротьбу за мир”, насправді країна нарощувала гонку озброєнь. Зрозуміло, що за таких умов у системі освіти держава більше уваги приділяла науково-теоретичному знанню і точним наукам. Цей розподіл пріоритетів призвів до занепаду у викладанні гуманітарних і соціальних дисциплін, які перебували під жорстким ідеологічним контролем;
· держплан видавав замовлення на кількість та спеціальності майбутніх фахівців, а потім через розподіл забезпечував випускників навчальних закладів робочими місцями. Така схема підтримувала соціальну стабільність, але водночас паралізувала можливості освітньої системи самостійно реагувати на зміни в економічному середовищі;
· державний диктат щодо змісту і форм викладання, насаджування єдиних організаційних засад не залишали місця для громадського контролю і публічного обговорення альтернатив. Освітянська наука не порушувала проблем управління;
· ідеологія однаковості офіційно не визнавала відмінностей у соціальному та економічному становищі громадян. Тому такої нерівності, хоч фактично вона й існувала, освіта не враховувала;
· через нехтування регіональними, релігійними особливостями спільнот, а також етнічними, соціальними і культурними відмінностями індивідів у країні не було вибору навчальних програм, знизилися вимоги до змісту освіти.
Радянська система освіти мала потужну інфраструктуру і функціонувала досить ефективно, забезпечуючи високий рівень знань у галузі точних наук і відданість комуністичним ідеям серед більшої частини населення радянських республік. Але така система могла існувати тільки в тоталітарному режимі, для підтримки якого її, власне, й було створено.
Одна з характерних рис такої системи освіти - авторитарність в ухваленні урядових рішень: “згори” спускали “суспільне замовлення”, ідеологічні доктрини унеможливлювали комунікацію у виробленні освітньої політики, оскільки держава забороняла незалежну громадську думку і публічну опозицію. Такий підхід, природний для тоталітарного режиму, стає суттєвою перешкодою під час переходу до демократичного суспільства.
Після проголошення в Україні незалежності система освіти, що не зазнала кардинальних змін, дедалі більше перешкоджає становленню відкритого суспільства. Склалася парадоксальна ситуація: держава вже не несе відповідальності за забезпечення випускників робочими місцями, але й досі контролює зміст і організацію освіти. За умов глобалізації та інформаційної революції, коли в економіці поступово формуються конкурентні відносини, система освіти, створена для виконання специфічних завдань радянського режиму, не виконує своєї суспільної функції.
Певна річ, варто зберегти позитивні риси нинішньої системи освіти. Однак, цілковита залежність від радянської спадщини становить неабияку загрозу для українського суспільства. Впроваджуючи зміни в освітній політиці, належить керуватися насамперед тим, якого майбутнього ми хочемо для України. І тому треба постійно ставити перед собою питання:
· у межах якої системи цінностей ми збираємося вчити нове покоління?
· якого майбутнього Україна зможе досягти з тією чи іншою системою освіти?
· які стратегічні цілі суспільства, інтереси індивіда обслуговує ця освіта?
· чи може така система освіти забезпечити гідне місце в суспільстві нашим дітям і онукам, їхню конкурентоспроможність не тільки на українському, а й на світовому ринках праці?
Продуктом обговорення має стати аналітична записка, яка міститиме подальше уточнення завдань державної освітньої політики в рамках стратегії європейській інтеграції України, а також рекомендації Міністерству освіти і науки, іншим урядовим і неурядовим інституціям щодо впровадження цієї політики.
Обговорення пройдуть з 1-го по 16-те вересня 2000 року у формі телеконференції, обміну письмовими текстами, а також семінарів, які відбудуться 14-го та 15-го вересня 2000-го року
о 15.00 у приміщенні МЦПД, за адресою: Київ, вул. Волоська 8/5.
Надісланий Вами матеріал використовуватиметься у підготовці і проведенні семінарів та у написанні аналітичної записки з посиланням на Ваше авторство. Перед публікацією проект тексту документів буде обов’язково розісланий усім учасникам обговорень (семінарів і телеконференції).
У разі Вашої згоди взяти участь у семінарах, просимо повідомити про це організаторів до 8-го вересня за телефонами:
8-044-463-59-74
8-044-462-49-38 (тел\факс)
Адреса в Інтернет: www.icps.kiev.ua
Організатори семінарів: Юрій Луковенко: Ylukovenko@icps.kiev.ua: Ольга Коловіцкова Ok@icps.kiev.ua, Володимир Нікітін: Vnikitin@icps.kiev.ua
Під час обговорення передбачено порушити такі теми:
Тема 1. Зміни в освіті: відповідність тенденціям ринку праці
В основу дискусій буде покладено тезу: зміни в освіті можуть сприяти розв’язанню економічних і соціальних проблем України через вихід продукції національних підприємств на світові ринки; підвищення конкурентоспроможності громадян України на внутрішньому і світовому ринках праці; перетворення освіти на прибутковий сектор, який динамічно розвивається.
Освіта визначає суспільний розвиток. Цю залежність підтверджує міжнародний досвід, насамперед - досвід розвинутих країн світу і перехідних економік. Такий контекст переводить питання освітньої реформи із сфери фахового обговорення, не зрозумілого ані широкій громадськості, ані державним діячам, у площину важливих питань публічної політики й управління змінами.
Обговорення має допомогти у формулюванні завдань освітньої політики, спрямованої на подолання розриву між вимогами світового ринку і якістю освітніх послуг в Україні. Цей розрив постійно зростає, оскільки національні освітні технології відстають від розвитку ринку праці. У відкритому демократичному суспільстві, за умов глобальної економіки, такий ринок постійно розвивається, натомість у закритому тоталітарному суспільстві, де запроваджено планову економіку, будь-які зміни можна штучно зупинити.
Просимо Вас прочитати питання, які наводяться далі. Необов’язково відповідати на всі з них, достатньо опрацювати лише одне-два, які Вас особливо турбують. Нас цікавлять не стільки експертні знання і поінформованість, скільки Ваше особисте ставлення до проблеми, бажання вступити в комунікацію, відстоювати свою позицію і брати участь у подальшій роботі.
За підсумками обговорень ми хочемо отримати не стільки відповіді на питання, скільки більш чітко окреслені проблеми, які б дозволили сформулювати технічні завдання для наступних проектів і досліджень (сподіваємось, що й за Вашою участю).
Наведені далі таблиці представляють собою спробу структуризації проблем і спрямовані на те, щоб зробити зручнішим подальше узагальнення і обробку матеріалів обговорень. Тому не обов’язково заповнювати таблицю, але бажано дотримуватися самої структури розгляду питань.
Таблиця 1.1.
1) якими для України мають бути приоритетні напрямки інтеграції?
| Напрямок Варіант інтеграції | до Європи і на Захід | з Росією в рамках СНД | З країнами Сходу | Інші |
| Тільки, лише | ||||
| У тому числі з окремих напрямків | ||||
| Інші варіанти |
2) чому саме такі?
3) чи може бути для України пріоритетом культурна експансія і що це означає для її системи освіти?
4) чи можливо в сучасному світі співпрацювати з різними країнами по різному, без ідеологічних чи політичних упереджень, зважаючи на можливості ринків праці?
Таблиця 1.2.
1) чи спроможна українська освіта обслуговувати ринки праці?
2) в яких регіонах випускники українських закладів освіти почувають себе більш успішно?
3) як, на Вашу думку, українська освіта виглядає з огляду на це порівняно з освітою інших країн (розвинутих, пострадянського простору)?
| Регіон Національні системи освіти | Європа, Північна Америка | Росія та СНД (Білорусь, Казахстан) | Інші регіони | Ринок праці своєї країни |
| Польща | ||||
| Чехія | ||||
| Угорщина | ||||
| Країни Балтії | ||||
| Інші ННД | ||||
| Розвинуті країни (Японія, США, західноєвропейські) |
4) в чому причини такого стану справ?
Таблиця 1.3.
1) чи забезпечено гуманітарний вимір, притаманний європейській цивілізації, у розбудові української освіти?
2) оцініть, будь ласка, здатність освіти забезпечити вихід на ринки праці для окремих категорій громадян України в сьогоднішніх умовах.
| Категорії громадян Варіанти відповіді | Допомога малоза- Безпеченим | Освіта та інтеграція інвалідів до суспільства | Освіта в місцях позбавлення волі | (Пере)навчання та адаптація військово- службовців |
| Важливий напрям освітньої політики | ||||
| Виборюють окремі організації та ентузіасти | ||||
| Передбачено змістом освіти | ||||
| Суспільство байдуже до цих питань | ||||
| Інше |
Таблиця 1.4.
1) як поводять себе учасники політичного процесу в освіті?
| Учасники політичного процесу | За, проти | Причина (чому, для чого) |
| Державна влада | ||
| Сучасні системи управління | потрібні фахівці для роботи в глобальному світі, що весь час міняється | |
| Бізнес | ||
| Громадські, релігійні та інші організації | ||
| Політики, політичні партії, об’єднання | ||
| Система управління освітою | не бажає суттєвих змін, бо це вимагає інших уявлень та засобів роботи | |
| Батьки | бажають забезпечити гідне майбутнє для своїх дітей | |
| Освітянська громадськість, вчителі, викладачі, педагоги та інші фахівці | бажають заробляти на рівні європейської платні (захищають свій соціальний стан) | |
| Молоде покоління | хоче мати перспективи | |
| Інше |
2) хто зацікавлений у змінах в освіті, а хто - у збереженні існуючого стану справ?
3) поясніть причини і засади, погоджуючись або не погоджуючись із наведеними у деяких рядках варіантами відповідей.
Таблиця 1.5.
1) які тенденції домінують сьогодні на світових ринках?
2) які професії, спеціальності, якісні характеристики людини стають більш цінними на ринках праці, користуються попитом?
3) що треба змінити у системі освіти, щоб відповісти на вимоги сьогодення?
4) яким має бути правове і регулятивне забезпечення цих змін?
· Як має реагувати система української освіти на тенденції у посттоталітарному (постіндустріальному, інформаційному, технологічному) суспільстві у разі інтеграції України до європейського і світового співтовариства? Якими мають бути зміни в українській освіті?
| Тенденції, вимоги (закресліть, якщо не погоджуєтесь, внесіть зміни, доповнення або надайте свої міркування, додайте інші тенденції) | Що треба міняти в системі освіти | ||
| Зміст, форми організації | Управління і фінансування | Правове середовище | |
| Склався глобальний інформаційний і комунікативний простір, але українська освіта не відчуває себе невід’ємною його частиною і не робить спроби включити до нього студентів та оснастити їх для успішної орієнтації у цьому просторі | |||
| Успадкована від радянських часів закритість України від світових ринків праці не дозволяє бути успішними у західному конкурентному середовищі (легально) | |||
| Відсутність спільної “мови” для інтеграції у європейські структури гальмує економічні реформи і уповільнює розвиток українського суспільства | |||
| Відсутність бачення Україною свого місця у глобальних економічних, політичних, культурних процесах унеможливлює розвиток почуття самоповаги, гордості за країну | |||
| Навчання відстає від розвитку суспільства, має місце велика кількість різних практик та ситуацій, у яких люди не мають права на помилку, але які не описано, не зафіксовано нормативно (і навчатися яким можна тільки “на робочому місці”) | |||
| Прискорюється процес “старіння знань”, тому втрачається сенс їхнього засвоєння і накопичення, але зміст і методи навчання офіційної радянської педагогіки не дозволяють робити нічого іншого | |||
| Інші |
· Які характеристики людського ресурсу, вкрай потрібні суспільству та індивідам у постіндустріальному суспільстві, має забезпечити система освіти? Що треба змінити в системі освіти і в нормативно-правовому полі, щоб освіта задовольняла ці вимоги?
| Характеристики | Чи потрібна (так, ні) | Чим, якими змінами в системі освіти вона може бути забезпечена | ||
| Зміст, форми організації | Управління і фінансування | Правове середовище | ||
| Спроможність навчатися протягом усього життя | ||||
| Спроможність користуватися нормами правового суспільства | ||||
| Спроможність жити і працювати з успіхом для себе в умовах конкурентного середовища | ||||
| Спроможність діяти і мислити в екстремальних ситуаціях | ||||
| Спроможність приймати рішення і робити вибір | ||||
| Масова технологічна грамотність | ||||
| Організаційна, управлінська культура і підготовка | ||||
| Дослідницька, аналітична підготовка | ||||
| Уміння організовувати комунікацію і вирішувати конфлікти у відкритому суспільстві | ||||
| Інші характеристики |
Таблиця 1.6.
1) наскільки необхідним є формулювання єдиної державної політики в освіті для виходу на світові ринки праці?
2) наскільки успішними можуть бути вже сьогодні локальні дії у межах окремих закладів, у містах і регіонах?
3) якими можуть бути наслідки варіантів освітньої політики?
· Оцініть, будь ласка, нововведення, спрямовані на покращання якості освіти.
Якою, на Вашу думку, може бути для суспільства оцінка наслідків кожного із запропонованих варіантів?
| Покращання економічного і соціального добробуту | Зниження енергоємності продукції української промисловості на світових ринках | Підвищення конкурентоспромо-жності українських фахівців на ринках праці | Задоволення духовних потреб людини | Забезпечення можливості вчитися на протязі всього життя | Зменшення суспільних і індивідуальних видатків на освіту | |
| Введення процедур оцінювання ефективності процесу викладання самими викладачами | ||||||
| Більш жорстка державна інспекція якості викладання і контроль якості знань учнів | ||||||
| Введення процедури самооцінки у закладах освіти | ||||||
| Залучення громадськості, батьків і незалежних експертів до оцінки закладів | ||||||
| Економічний аналіз і фінансовий аудит державних витрат на освіту | ||||||
| Оцінка ефективності освітнього процесу незалежними експертами, фахівцями інших країн | ||||||
| Введення системи незалежних атестацій і рейтингів шкіл, навчальних закладів | ||||||
| Введення системи незалежних центрів тестування | ||||||
| Введення дванадцяти- бальної системи оцінювання знань | ||||||
| Введення єдиного національного навчального плану і стандарту | ||||||
| Створення організаційних і правових умов для існування різноманітних програм і навчальних планів | ||||||
| Сприяння впровадженню інновацій і розробок | ||||||
| Інше |
· Надайте, будь ласка, Ваші пропозиції щодо змін в освіті. Які проблеми та перешкоди існують на шляху цих змін, якими можуть бути способи їх усунення?
| Завдання щодо змін в освіті, спрямованих на вихід до світових ринків праці | Проблеми і перешкоди, що заважатимуть виконанню цих завдань | Схеми, способи розв’язання проблем, усунення перешкод |
· Якими можуть бути наслідки можливих варіантів державної політики щодо змін в освіті, спрямованих на вихід до світових ринків?
| Варіанти здійснення політики | Недоліки | Переваги | Наслідки |
| Формулюється єдина державна освітня політика європейської інтеграції, основною метою якої проголошується вихід на світові ринки | |||
| Держава підтримує локальні проекти та програми здійснення політики європейської інтеграції та виходу на світові ринки (в окремих регіонах та освітніх закладах) | |||
| Ніякої державної освітньої політики європейської інтеграції і виходу на світові ринки немає, все залишається без змін | |||
| Інші варіанти політики |
Тема 2. Європейська інтеграція України як стратегічне завдання освітньої політики
Основна ідея цієї теми полягає у тому, що зміни в освіті, спрямовані на європейську інтеграцію, здатні впливати на економіку і допоможуть вирішувати складні питання розвитку українського суспільства, а також те, що головним джерелом і інтелектуальним ресурсом освітніх реформ у цьому напрямку мають стати громадськість і незалежні експерти, а механізмом здійснення цих змін - державна (публічна) освітня політика.
Під час обговорень планується визначити головні пріоритети змін в освіті на шляху до європейської інтеграції, що сприятимуть розвитку українського суспільства. За результатами обговорень планується підготувати план (організаційний проект) політичної кампанії щодо впровадження змін у системі освіти, спрямованих на європейську інтеграцію, оприлюднити звернення (відкритий лист) від учасників обговорень до Президента, Прем’єр-міністра України, Міністерства освіти і науки, Верховної Ради із пропозицією конкретних дій. Агентами цих дій і учасниками політичної кампанії стануть ініціативні групи, аналітичні центри у регіонах, громадські організації, політичні лідери, які визначаться під час обговорень.
Продуктом обговорення має стати аналітична записка, яка міститиме уточнення завдань державної освітньої політики в межах стратегії європейської інтеграції України, а також рекомендації Міністерству освіти і науки, іншим урядовим і неурядовим інституціям щодо впровадження цієї політики.
Просимо Вас прочитати наведені далі питання. Необов’язково відповідати на всі з них, достатньо опрацювати лише одне-два та підготувати доповідь з питання, яке Вас особливо турбує. Нас цікавлять не стільки експертні знання і поінформованість, скільки Ваше особисте ставлення до проблеми, бажання вступити в комунікацію і взяти участь у подальшій роботі.
Наведені таблиці представляють собою спробу структуризації проблем і спрямовані на те, щоб зробити зручнішим подальше узагальнення і обробку матеріалів обговорень. Тому необов’язково заповнювати таблицю, але бажано дотримуватися самої структури розгляду питань.
Таблиця 2.1.
1) як, на Вашу думку, урядові рішення щодо української освіти, які було ухвалено останнім часом, вплинули і продовжують впливати на ситуацію в освіті?
| Урядові рішення, документи | Результати, вплив на ситуацію в освіті, у суспільстві |
| Програма “Освіта: Україна 21-е століття” | |
| Закон “Про освіту” | |
| Закон “Про профтехосвіту” | |
| Закон “Про середню освіту” | |
| Інше |
2) як вони сприяють європейській інтеграції України?
3) чи використовують вони досвід інших країн, що успішно інтегруються до Європи?
Таблиця 2.2.
Оцініть, будь ласка, варіанти рішень, спрямованих на зміни в організації освіти.
| Оцінка Варіанти | Відповідність якості освіти вимогам європейської інтеграції | Інтереси громадськості, батьків, бізнесових кіл | Відповідність освіти вимогам ринків праці | Наслідки впровадження для учнів та вчителів |
| Введення системи “гроші за учнем”плюс стандартів, які дозволяють застосовувати індивідуальні траєкторії та спеціалізацію в останні 2-3 роки навчання відповідно до майбутнього шляху учня, наприклад: підприємницька, професійно-технологічна, гуманітарна підготовка, підготовка до вступу в університет. | ||||
| Введення системи державних кредитів, які можна використати на протязі життя тільки на підготовку і освіту (на індивідуальний рахунок, куди перераховується цей кредит, можуть перераховуватися кошти з інших джерел). Спочатку вони видаються тільки після закінчення 10-11 класів, потім - після 6-7, а в перспективі - заміняють собою утримання державою закладів освіти. | ||||
| Створення мережі освітніх закладів недержавної форми власності, які працюють “з гарантією якості” і фінансуються із приватних джерел, а також за рахунок кредитів, що надаються учням на освіту (контракт між клієнтами і закладами передбачає, що гроші повертаються клієнтам у разі, якщо випускники цих закладів не отримали роботу після завершення навчання). | ||||
| Зменшення терміну навчання з 12-13 до 10-11 років | ||||
| Збільшення терміну навчання з 10-11 до 12-13 років | ||||
| Впровадження державно-громадської системи управління, децентралізація і демонополізація освіти | ||||
| Інше |
· На досягнення якої мети було спрямовано ухвалене Міністерством рішення?
· Альтернативи які розглядалися під час ухвалення цього рішення? Що стало головним аргументом під час його ухвалення?
Таблиця 2.3.
Які зміни, спрямовані на європейську інтеграцію української освіти, найбільше впливають (можуть вплинути) на соціальний добробут і розвиток українського суспільства?
| Суспільне благополуччя | Зміни в освіті, що найбільше впливають |
| Добробут громадян · Формування конкурентного середовища і економічних відносин · Вихід українських товарів на міжнародні ринки · Можливість кожного індивіда успішно для себе працювати в ринковому середовищі · Інше | |
| Соціальна стабільність і справедливість · Формування правового середовища · Консолідація населення навколо стратегічних завдань уряду · Посилення довіри до уряду завдяки участі громадян у політичному процесі · Інше | |
| Безпека · Зниження ризиків технологічних катастроф · Зменшення соціального напруження і попередження конфліктів · Стратегічна і аналітична спроможність у внутрішній і зовнішній політиці · Інше |
Таблиця 2.4.
1) які заходи, спрямовані на європейську інтеграцію освіти, можуть змінити ситуацію в українському суспільстві на краще?
2) виберіть найбільш пріоритетні, на Вашу думку, два - три заходи.
3) які ресурси існують для здійснення цих заходів (наявність ініціативних груп, розроблених проектів, міжнародної допомоги, світового досвіду, інше)?
4) які умови потрібно виконати умови, щоб ці заходи могли стати успішними?
| Заходи (і ресурси для них) | Що заважатиме здійсненню | Як можна усунути перешкоди |
| Участь у міжнародних програмах і проектах спільно з західними ВНЗ і НУО | ||
| Введення нових курсів, циклів предметів, дисциплін (яких) | ||
| Введення західних стандартів оцінювання якості навчання | ||
| Введення процедур визнання дипломів західних навчальних закладів | ||
| Наближення структури і змісту українських навчальних програм і курсів до світових вимог | ||
| Підтримка локальних інноваційних проектів в освіті, що сприяють європейській інтеграції | ||
| Покращання якості викладання іноземних мов (навчання спілкуванню, роботі з літературою) | ||
| Введення повної і обов’язкової комп’ютерної грамотності (навчання користуванню ПК) | ||
| Інше (поясніть, чому) |
Таблиця 2.5.
Які дії у сфері публічної політики мають забезпечити пріоритетні зміни в освіті, спрямовані на виконання завдань європейської інтеграції України?
| Напрями дій у рамках публічної політики | Які є для цього ресурси, що має бути зроблено |
| Пріоритетні зміни в освіті (впишіть вибрані Вами) | |
| Покращання системи ухвалення урядових рішень | |
| Створення механізмів залучення громадськості, незалежних експертів до процесу розробки державних програм, підготовки і ухвалення урядових рішень | |
| Створення умов для постійного моніторингу і оцінки якості надання суспільних послуг державними установами, які працюють у галузі освіти | |
| Створення умов для незалежної оцінки ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на освіту, сприяння створенню освітніх комітетів як органів самоврядування | |
| Створення організаційних і правових умов для залучення додаткових фінансових ресурсів в освіту | |
| Створення умов для розвитку приватного (недержавного сектору) в наданні освітніх послуг | |
| Створення умов для прозорого розміщення бюджетних коштів на дослідження і розробки в галузі освіти, гуманітарної політики, інноваційного розвитку (відмова від утримання за рахунок суспільних ресурсів відомчих і академічних наукових інституцій) | |
| Створення правових умов для діяльності аналітичних центрів в сфері гуманітарної і освітньої політики | |
| Створення умов для становлення громадсько-державної системи управління освітою | |
| Інше |
Число “Вісника” з інформацією про проект
число 76, 4 вересня 2000 року
Інформаційний бюлетень Міжнародного центру перспективних досліджень
вісник центру
Реформування освіти наблизить Україну до Європи
Україна успадкувала від Радянського Союзу добре відому в світі систему освіти, яка забезпечувала високий рівень масової грамотності та якісну підготовку з технічних і природничих дисциплін. Досі наші фахівці їдуть працювати в інші країни, проте в Україні їхні знання не мають застосування. Тому освітня політика має передбачати не тільки збереження наявного освітнього потенціалу, але й його перетворення на чинник розвитку суспільства. Для цього потрібно провести критичний аналіз нинішнього стану системи освіти з урахуванням світових тенденції та виходу української освіти на світові ринки освітніх послуг. Інтеграція в європейську спільноту є одним із стратегічних пріоритетів України, проте послідовної державної політики в цій сфері ще не вироблено. Зокрема, зміни в системі освіти (яка є базою реальних довгострокових зрушень в економіці) не спрямовані на підтримку інтеграційних процесів.
На думку експертів Центру, таку ситуацію зумовили уявлення про освіту, що склалися за радянських часів: освіту розглядали як монополію держави і як засіб для забезпечення потреби тоталітарного режиму в працівниках. За радянських часів освіта підтримувала ідеологію протистояння із Заходом, тому її система управління, організаційні засади і зміст не дозволяли навіть думати про світову чи європейську інтеграцію. Україна успадкувала цю тоталітарну за характером освіту, що склалася як замкнута, закрита система. Радянська система освіти мала низку відмінностей від освітніх систем демократичних країн:
· способи здобуття освіти, процедури надання вчених ступенів відрізнялися від прийнятих в інших країнах стандартів і процедур;
· хоча офіційна ідеологія проголошувала “боротьбу за мир”, насправді країна нарощувала гонку озброєнь. Зрозуміло, що за таких умов у системі освіти держава приділяла більше уваги науково-теоретичному знанню і точним наукам. Цей розподіл пріоритетів призвів до занепаду у викладанні гуманітарних і соціальних дисциплін, які перебували під жорстким ідеологічним контролем;
· держплан видавав замовлення на кількість та спеціальності майбутніх фахівців, а потім через розподіл забезпечував випускників навчальних закладів робочими місцями. Така схема підтримувала соціальну стабільність, але водночас паралізувала можливості освітньої системи самостійно реагувати на зміни в економічному середовищі;
· державний диктат щодо змісту і форм викладання, насаджування єдиних організаційних засад не залишали місця для громадського контролю і публічного обговорення альтернатив. Освітянська наука не порушувала проблем управління;
· через нехтування регіональними, релігійними особливостями спільнот, а також етнічними, соціальними і культурними відмінностями індивідів у країні не було вибору навчальних програм.
Радянська система освіти мала потужну інфраструктуру і функціонувала досить ефективно, забезпечуючи високий рівень знань у галузі точних наук і відданість комуністичним ідеям серед більшої частини населення радянських республік. Але така система могла існувати тільки в тоталітарному режимі, для підтримки якого її, власне, й було створено.
Одна з характерних рис такої системи освіти - авторитарність в ухваленні урядових рішень: “згори” спускали “суспільне замовлення”, ідеологічні доктрини унеможливлювали комунікацію у виробленні освітньої політики, оскільки держава забороняла незалежну громадську думку і публічну опозицію. Такий підхід, природний для тоталітарного режиму, стає суттєвою перешкодою під час переходу до демократичного суспільства.
Після проголошення в Україні незалежності система освіти, що не зазнала кардинальних змін, дедалі більше перешкоджає становленню відкритого суспільства. Склалася парадоксальна ситуація: держава вже не несе відповідальності за забезпечення випускників робочими місцями, але й досі контролює зміст і організацію освіти. За умов глобалізації та інформаційної революції, коли в економіці поступово формуються конкурентні відносини, система освіти, створена для виконання специфічних завдань радянського режиму, не виконує своєї суспільної функції.
Певна річ, варто зберегти лише позитивні риси нинішньої системи освіти, однак цілковита залежність від радянської спадщини становить немалу загрозу для українського суспільства. Впроваджуючи зміни в освітній політиці, належить керуватися насамперед тим, якого майбутнього ми хочемо для України. І тому треба постійно ставити перед собою питання:
· у межах якої системи цінностей ми збираємося вчити нове покоління?
· якого майбутнього Україна зможе досягти з тією чи іншою системою освіти?
· які стратегічні цілі суспільства, інтереси індивіда обслуговує ця освіта?
· чи може така система освіти забезпечити гідне місце в суспільстві нашим дітям і онукам, їхню конкурентоспроможність не тільки на українському, а й на світовому ринках праці?
Центр запрошує до обговорення змін
у системі освіти
Міжнародний центр перспективних досліджень пропонує Вам стати учасником обговорення змін у системі освіти, яких вимагають процеси європейської інтеграції України. Дискусії відбуватимуться в межах проекту Центру “Проблеми трансформації української освіти в контексті європейської інтеграції” за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерландів.
Під час обговорення передбачено порушити такі теми:
1. Зміни в освіті: відповідність тенденціям ринку праці. В основу дискусій буде покладено тезу: зміни в освіті можуть сприяти розв’язанню економічних і соціальних проблем України через вихід продукції національних підприємств на світові ринки; підвищення конкурентоспроможності громадян України на внутрішньому і світовому ринках праці; перетворення освіти на прибутковий сектор, який динамічно розвивається.
Освіта визначає суспільний розвиток. Цю залежність підтверджує міжнародний досвід, насамперед - досвід розвинутих країн світу і перехідних економік. Такий контекст переводить питання освітньої реформи із сфери фахового обговорення, не зрозумілого ані широкій громадськості, ані державним діячам, у площину важливих питань публічної політики й управління змінами.
Обговорення має допомогти у формулюванні завдань освітньої політики, спрямованої на подолання розриву між вимогами світового ринку і якістю освітніх послуг в Україні. Цей розрив постійно зростає, оскільки національні освітні технології відстають від розвитку ринку праці. У відкритому демократичному суспільстві, за умов глобальної економіки такий ринок постійно розвивається, натомість у закритому тоталітарному суспільстві, де запроваджено планову економіку, будь-які зміни можна штучно зупинити.
2. Європейська інтеграція України як стратегічне завдання освітньої політики. Головні тези цієї теми запропоновано сформулювати так:
зміни, спрямовані на європейську інтеграцію в освіті, можуть впливати на економіку і стати одним із засобів у розв’язанні складних проблем розвитку українського суспільства;
головним джерелом та інтелектуальним ресурсом освітніх реформ у цьому напрямку мають стати громадськість і незалежні експерти, а механізмом здійснення цих змін - державна освітня політика. Під час обговорення передбачено виокремити й обговорити пріоритетні зміни в напрямку європейської інтеграції, які сприятимуть розвитку українського суспільства. За підсумками обговорення заплановано підготувати план (організаційний проект) кампанії з впровадження змін у системі освіти, спрямованих на європейську інтеграцію.
Продуктом обговорення має стати аналітична записка, яка міститиме уточнення завдань державної освітньої політики в межах стратегії європейської інтеграції України, а також рекомендації Міністерству освіти і науки, іншим урядовим і неурядовим інституціям щодо впровадження цієї політики.
Обговорення проходитиме з 5 по 16 вересня 2000 року у формі телеконференції, обміну письмовими текстами, а також семінарів, що відбудуться в Центрі 14 та 15 вересня.
Якщо Ви бажаєте взяти участь у цьому обговоренні й отримати спеціальні анкети, просимо звертатися до Ольги Коловіцкової та Юрія Луковенка, тел.: (380-44) 463 5974, e-mail: OK@icps.kiev.ua, YLukovenko@icps.kiev.ua. Ви також можете відповісти на питання анкети, відкривши сторінку Центру у всесвітній мережі Інтернет: http://www.icps.kiev.ua.
Програма заключних семінарів і результати обговорень
Регламент семінару-обговорення 14.09.00
Зміни в освіті: відповідність тенденціям ринку праці.
14.45-15.00
Реєстрація учасників
15.00-15.20
Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 58 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Головне | | | Вступне слово |