Читайте также:
|
|
Ринкові відносини суттєво ускладнюють умови господарювання і посилюють конкурентну боротьбу між господарюючими суб'єктами, що може погіршувати їхній економічний стан і як наслідок – призводити до банкрутства. Тому завжди актуальним завданням в ринкових умовах господарювання є забезпечення економічної безпеки національних підприємств.
На сучасному етапі господарювання пріоритет на рівні підприємств в Україні віддається антикризовому управлінню. В той же час економічна безпека підприємства, яка покликана запобігати (передбачати, прогнозувати) кризовому стану витіснена на узбіччя в структурі заходів, пов'язаних з економічною діяльністю суб'єктів господарювання. Це зумовлено цілим рядом об'єктивних і суб'єктивних факторів. Серед об'єктивних факторів, насамперед, слід назвати їхню сукупність, яка стосується розробки теоретичних основ забезпечення економічної безпеки підприємства. Мова йде про ґрунтовне вивчення і визначення сутності економічної безпеки підприємства, обґрунтування складу її функціональних складових, розроблення і узагальнення класифікаційних ознак і джерел загроз економічній безпеці підприємства, визначення способів і методів кількісної оцінки економічної безпеки підприємства та ін.
До суб'єктивних факторів слід віднести низький рівень теоретичної підготовки керівників підприємств в царині економічної безпеки. Крім цього, в ринкових умовах господарювання необхідне належне оволодіння менеджментом підприємств, інструментарієм кількісної оцінки економічної безпеки підприємства. Зокрема працівники управлінських служб повинні вміти формувати і використовувати систему показників для такої оцінки, визначати їх пріоритетність в кожному конкретному випадку, проводити моніторинг системи показників, які характеризують виробничо-комерційну діяльність за складовими економічної безпеки; удосконалювати мотиваційні механізми, спрямовуючи їх на підвищення ефективності виробництва та ін (рис.23.1).
Вивчення і узагальнення положень вітчизняної і зарубіжної спеціальної літератури та нормативних актів показує, що в економічній теорії і практиці не існує однозначної термінології щодо визначення сутності економічної безпеки підприємства. Тож, не завжди чітко розмежовується поняття "небезпека", "загроза", "ризик". Проте, всі вони як за змістом, так і за сферою застосування істотно між собою відрізняються і несуть різне змістове навантаження в системі економічних категорій і понять. Однак, більшість дослідників проблеми економічної безпеки підприємства сходяться на тому, що економічна безпека підприємства є характеристикою виробничої системи, яка самоорганізовується і саморозвивається, тобто, це стан, при якому економічні ресурси дозволяють зберегти такі головні її властивості, як рівновага і стійкість ефективного функціонування при мінімізації загроз.
Отже,під економічною безпекою підприємства слід розуміти такий стан виробничо-комерційної діяльності підприємства, при якому забезпечується дотримання його стійких економічних інтересів як системи, що самоорганізовується і саморозвивається і здатна запобігти при цьому виникненню і впливу внутрішніх і зовнішніх загроз.
До головних загроз, які перешкоджають забезпеченню економічної безпеки є:
Ø різноспрямованість економічних інтересів держави, регіонів і підприємств;
Ø низький рівень мотивації працівників до попередження загроз і їх незацікавленість в кінцевих результатах діяльності підприємства;
Ø перевага значної частини дебіторської та кредиторської заборгованості в балансі підприємства;
Ø значна зношеність активної частини основних засобів.
Загроз за своєю сутністю - це небезпека на стадії переходу з можливості в дійсність, як наявна чи потенційна демонстрація готовності по відношенню до суб'єкта господарювання, тобто, одних суб'єктів завдати шкоду іншим або по відношенню до процесів, явищ - негативно вплинути на господарську діяльність підприємства.
Будь-яке підприємство постійно знаходиться в певному оточенні й вимушене рахуватися у своїй виробничій та комерційній діяльності з
Рис. 23.1. Схема концепції забезпечення економічної безпеки
підприємства
таким становищем, погоджуючи свої інтереси з інтересами суб'єктів зовнішнього середовища. Отже, економічну безпеку підприємства слід розглядати як міру гармонізації в часі та просторі економічних інтересів підприємства з інтересами складових оточуючого середовища — держави, ринку, конкурентів. Тому, підприємство знаходиться в належному стані економічної безпеки тільки тоді, коли його господарські інтереси в певній мірі узгоджені з інтересами суб'єктів зовнішнього середовища, серед яких: споживачі, постачальники, конкуренти, інвестори, держава та інші. В узагальненому вигляді вони наведені в табл. 23.1.
Забезпечення економічної безпеки підприємства доцільно розглядати також як процес запобігання будь-яким збиткам від негативних впливів внутрішніх і зовнішніх чинників на різні аспекти його економічної
Таблиця 23.1
Основні складові зовнішнього середовища підприємства
Макросередовище | Мезосередовище | ||
Сфера | Фактори | Фактори | Показники |
і. Політична | 1.1. Стабільність демократичних перетворень у країні 1.2. Ймовірність повернення до минулої політичної системи 1.3. Криміногенна ситуація в країні 1.4. Кількість політичних фракцій у парламенті | 1.Постачальники | 1.1. Інтегральний показник якості сировини (за видами) і матеріалів, що надходять 1.2. Інтегральний показник якості комплектуючих виробів, обладнання, запасних частин тощо 1.3. Інтегральний показник якості інформації 1.4. Інтегральний показник якості нормативно-методичної і техніко-економічної документації 1.5. Інтегральний показник якості підготовки спеціалістів |
2. Економічна | 2.1. Середньорічні темпи інфляції 2.2. Частка приватної власності в загальній власності країни 2.3. Наявність "стратегії переходу країни до ринкових відносин розвитку" 2.4. Частка сировинних ресурсів в експорті країни 2.5. Структура розподілу доходів громадян 2.6. Рівень розвитку фінансової системи країни | 2. Споживачі | 2.1. Тенденції зміни кола потреб основних споживачів продукції підприємства 2.2. Прогноз зміни параметрів ринку за обсягом та асортиментам товару 2.3. Прогноз зміни доходів споживачів 2.4. Прогноз зміни складу і значень ознак сегментації ринку в регіоні, країні, світі |
3. Правова | 3.1. Наявність законодавчої бази країни щодо основ підприємництва, фінансів, цінних паперів, стандартизації, метрології, захисту прав споживачів, добросовісної конкуренції, сертифікації товарів і послуг, управління якістю і конкурентоспроможністю товарів, охорони навколишнього середовища 3.2.Наявність правових актів, регулюючих взаємовідносини компонентів економічної системи країни 3.3.Наявність системи судочинства | 3. Конкуренти | 3.1. Аналіз якості, цін, конкурентоспроможності продукції конкурентів, сили конкуренції на ринках 3.2. Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва основних конкурентів 3.3. Прогнозування конкурентоспроможності і ціни продукції основних конкурентів 3.4. Прогнозування ринкової стратегії основних конкурентів |
4. Природно-кліматична | 4.1. Оцінка основних природних ресурсів країни і її місце у світовій спільноті 4.2. Інтенсивність використання природних запасів 4.3. Характеристика кліматичних факторів країни 4.4. Дефіцитність окремих видів ресурсів за регіонами | 4. Контактні аудиторії | 4.1. Аналіз відношення до суб'єкта підприємництва і його продукції фінансових інституцій, засобів масової інформації, місцевих муніципальних закладів, громадських організацій тощо |
5. Соціально-цемографічна | 5.1. Місце країни у світі за життєвим рівнем населення 5.2. Структура населення країни за статтю, віком, складом сім'ї, зайнятістю, за освітою, частка службовців, пенсіонерів, школярів, студентів, щільність населення за регіонами тощо 5.3. Структура населення за доходами 5.4. Перспективність міст, містечок, сіл | 5. Маркетингові | 5.1. Аналіз іміджу, структури і стратегії торгових посередників 5.2. Налагодження контактів з посередниками (рекламні агентства, консалтингові фірми тощо) 5.3. Встановлення зв'язків з кредитно-фінансовими установами |
6. Науково-технічна | 6.1. Рівень автоматизації виробництва в машинобудуванні країни 6.2. Частка винаходів і патентів країни у фонді світової спільноти 6.3. Характеристика системи інформатизації країни | ||
7. Екологічна | 7.1. Параметри екологічної системи країни 7.2. Затрати в бюджеті країни (в %) на підтримку екологічного стану країни | ||
8. Культурна | 8.1. Середній рівень освіти населення країни 8.2. Забезпеченість населення країни об'єктами культури: театрами, бібліотеками, спортивними майданчиками тощо 8.3. Наявність культурної спадщини попередніх поколінь |
діяльності. Негативні впливи на підприємство спричиняються ризиком, найголовнішими джерелами якого є: невизначеність, конфліктність та альтернативність.
Крім цього джерелами негативних впливів на економічну безпеку підприємства можуть бути:
Ø свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб'єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій, підприємств-конкурентів;
Ø збіг об'єктивних обставин (стан фінансової кон'юнктури на ринках даного підприємства, наукові відкриття та технологічні розробки, форс-мажорні обставини тощо).
Головна ознака економічної безпеки підприємства полягає в тім, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому. її досягнення та тривале підтримування можливе за певних умов, серед яких основними є такі:
Ø високий ступінь гармонізації, узгодження господарських інтересів підприємства з інтересами оточуючого середовища;
Ø наявність на підприємстві стійкої до загроз виробничої та фінансової системи, яка спроможна забезпечувати реалізацію економічних інтересів, місії та завдань;
Ø збалансованість і комплексність інструментів менеджменту, що використовуються на підприємстві;
Ø динамічний розвиток економіки підприємства.
Належне з'ясування змісту і суті економічної безпеки підприємства вимагає визначення цілого ряду понять і категорій, серед яких об'єкт, суб'єкт і предмет економічної безпеки та економічний, виробничий, інвестиційний, фінансовий ризик.
Об'єктом економічної безпеки підприємства є звичайна, операційна, фінансова та інша діяльність підприємства, безпеку яких необхідно забезпечити.
Суб'єктами економічної безпеки є керівництво (менеджери) підприємства та його персонал.
Предметом економічної безпеки підприємства є діяльність суб'єктів економічної безпеки, яка знаходить своє віддзеркалення в реалізації принципів, функцій, стратегічної програми або конкретних заходів щодо забезпечення економічної безпеки, спрямованих на об'єкти економічної безпеки.
Ризик – одна з форм небезпеки, тобто можлива небезпека невдачі запланованих дій.
Вважається, що в певному розумінні ризик є нічим іншим, як мірою економічної безпеки в діяльності підприємства. Аналіз досвіду та результатів функціонування українських підприємств є підставою для виділення таких основних груп ризик-факторів підприємницької діяльності -виробничі, фінансові, ринкові, інвестиційні.
Комерційні ризики поділяються на спекулятивні та чисті. Чисті ризики означають можливість збитків чи нульового результату. Спекулятивні ризики проявляються в можливості одержання як позитивного результату, так і негативного.
Фінансові ризики – це спекулятивні ризики. До фінансових ризиків належать: кредитний, відсотковий, валютний, втрачених фінансових зисків тощо.
Валютний ризик – це загроза втрат, пов'язаних зі зміною курсів іноземних валют під час здійснення угод щодо їх купівлі-продажу.
Ризик ліквідності – це специфічна форма ризику, пов'язаного (зумовленого) з низькою ліквідністю об'єктів інвестування (майна, активів) чи з великим періодом інвестиційного процесу. Тобто це ризик щодо можливості збитків під час реалізації майна, нерухомості, цінних паперів або інших товарів, пов'язаних зі зміною оцінки їх якості та (або) споживчої вартості.
Класифікація найвагоміших факторів підприємницького ризику, що становлять загрозу економічній безпеці підприємства подано в табл.23.2.
Увага!
Серед важливих складових сутнісної характеристики економічної безпеки важливе місце належить критеріям її оцінки. Критерії економічної безпеки підприємства – ознака або їхня сукупність, на основі якої (яких) можна зробити висновок: чи знаходиться в безпечному стані економічна діяльність підприємства.
Крім цього, слід зазначити, що економічна безпека підприємства формується з урахуванням відповідних принципів. Так, до принципів забезпечення економічної безпеки підприємства слід віднести:
Таблиця 23.2.
Економічні ризик-фактори діяльності підприємства.
Ринкові | Виробничі | Фінансові | Інвестиційні |
Невідповідність обраної місії потребам ринку | Порушення в зовнішніх системах ресурсного, енергетичного, транспортного, комунікаційного забезпечення | Стан рентабельності бізнесу | Неякісний інвестиційний процес |
Різкі коливання або негативні тенденції динаміки попиту | Недостатність резервних страхових запасів | Неплатоспроможність підприємств | Низький рівень рентабельності інвестицій у конкретний бізнес |
Дефіцит пропозиції необхідних ресурсів | Старіння технології, обладнання, зразків продукції | Пасивність власного капіталу | Неповернення інвестиційних коштів |
Глобальні зміни в економічній, ціновій, митній політиці | Збої та помилки в системі управління виробничими процесами | Збитковість фінансованих проектів чи окремих підприємств | Зниження депозитних ставок |
Загострення дій конкурентів | Невиконання своїх обов'язків працівниками підприємства та їхній опір діям керівництва | Несвоєчасне та недостатнє страхування кредитів, фінансових ризиків | Форс-мажорні кризові явища з тяжкими наслідками для інвестиційного бізнесу |
Вплив науково-технічного прогресу на структуру попиту | Стихійні лиха техногенного та природного походження | Невиконання договірних фінансових зобов'язань | Низький рівень реінвестицій при ліквідації неприбуткового бізнесу |
Високий рівень дебіторської заборгованості |
1. Первинність господарського законодавства під час забезпечення економічної безпеки підприємства. Забезпечення економічної безпеки підприємства повинно здійснюватися законними методами та інструментами.
2. Збалансованість економічних, фінансових та майнових інтересів підприємства в особі його власників і керівництва. При цьому слід також визначати критерії оцінки стану економічної безпеки підприємства загалом та його складових зокрема, кількісні індикатори, які характеризують його економічну діяльність на перспективу та економічну стратегію підприємства.
3. Моніторинг реальних і потенційних загроз економічній безпеці підприємства та програма заходів щодо відвернення загроз.
Отже, економічна безпека підприємства є універсальною категорією, яка віддзеркалює захищеність його діяльності від негативних впливів зовнішнього і внутрішнього середовища, а також спонукає менеджмент швидко реагувати і усувати різноваріантні загрози, які можуть вплинути на конкурентоспроможність і економічну стабільність підприємства.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 173 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Оцінка і забезпечення економічної безпеки підприємства. | | | Основні функціональні складові економічної безпеки |