Суть та значення ефективності діяльності підприємства

У процесі функціонування будь-якого підприємства витрачаються певні ресурси: матеріальні, трудові, фінансові. Отримані внаслідок витрачання ресурсів результати називають ефектом діяльності. Співставлення результату чи ефекту діяльності з витраченими для його отримання ресурсами визначає ефективність функціонування підприємства. Таким чином, шляхом співставлення результату процесу функціонування будь-якого підприємства з витраченими для цього ресурсами можна визначити ефективність його функціонування. Формалізовано це можна представити таким чином:

.

Таке твердження є правильним, але недостатньо повним. Адже підприємства бувають різнопрофільними, а їх діяльність найчастіше є багатогранною: виробництво продукції, надання послуг, виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, монтаж та ремонт продукції у споживача, утилізація відпрацьованої продукції і т.п. Тому виникає потреба визначення ефективності кожного напрямку діяльності та сумарного ефекту в цілому по підприємству.

Визначення ефекту та ефективності діяльності має важливе як наукове, так і практичне значення. За його допомогою можна не тільки оцінити ефективність роботи підприємства, проаналізувати сумарний ефект різних його структурних підрозділів та напрямків діяльності, а й визначити стратегію розвитку, розробити прогноз та план дій на перспективу, встановити результати використання витрачених ресурсів: засобів виробництва, робочої сили, інформації і т. п.

В зарубіжній практиці синонімами до термінів, "результативність" та "ефективність" господарювання часто використовують термін "продуктивність" виробництва та обслуговування, під яким розуміють ефективне використання ресурсів (праці, матеріалів, енергії, землі і т. п.) для продукування різноманітних товарів і послуг та досягнення інших цілей організації. Потрібно пам'ятати, що продуктивність підприємства (організаційно-виробничої системи) є поняттям набагато ширшим, ніж продуктивність праці персоналу, продуктивність засобів виробництва та прибутковість діяльності.

Однією із найважливіших ознак ефективності є досягнення відповідного результату діяльності з найменшими витратами ресурсів. Інакше кажучи, ознакою ефективності діяльності є досягнення мети функціонування підприємства (організаційно-виробничої системи, організації) з найменшими витратами суспільної праці. Оскільки внаслідок виробничої діяльності можуть бути досягнуті різноманітні результати або ж ефекти, як наприклад, економія ресурсів, збільшення кількості робочих місць, зменшення витрат енергії, зниження шкідливих викидів, зростання прибутків і т. д., то необхідно говорити про можливі різні критерії (мірила) ефективності господарювання підприємства.

В кінцевому підсумку під ефективністю (продуктивністю) як економічною категорією, виходячи із об'єктивно діючого закону економії робочого часу, розуміють міру витрат ресурсів, необхідних для нагромадження та використання багатства суспільством. Підвищення ж ефективності виробництва є конкретною формою прояву дії закону економії робочого часу.

Об'єктивно обґрунтованим є народногосподарський підхід, який базується на єдиному критерії оцінки результатів діяльності, економічної ефективності функціонування підприємств, погоджених з ним показниках і відповідних цьому критерію умовах зміни показників економічної ефективності. Такий підхід схематично може бути представлений наступним чином (рис. 19.1).

Рис. 19.1. Встановлення критеріїв і показників ефективності.

Критерієм (основним мірилом) економічної ефективності діяльності підприємства є економія суспільної праці, тобто, праці живої та уречевленої. При цьому, в залежності від рівня розгляду (галузь промисловості, народне господарство, окреме підприємство або їх об'єднання) за критерій економічної ефективності може бути прийнята економія суспільної праці у виробника і споживача продукції або окремо лише у виробника і окремо у споживача. Економія суспільної праці може бути досягнута у зв'язку з різними умовами виробництва (прогресивна технологія, вигідне розміщення, досконала структура управління і т. п.) та у зв'язку із зростанням масштабу діяльності. Зниження витрат може бути абсолютним, коли на підприємстві впроваджується прогресивна технологія, яка призводить до зменшення норм витрат ресурсів на одиницю продукції ("змінні витрати") і відносним, коли норми витрат на одиницю продукції залишаються незмінними, але знижуються умовно-постійні витрати за рахунок зміни масштабів його діяльності. Оскільки у відповідності із Законом про підприємства в Україні на підприємствах всіх видів основним узагальнюючим показником результатів господарської діяльності є прибуток, то повинен бути визначений зв'язок економії суспільної праці і прибутку.

Цілком очевидна пряма залежність прибутку від економії суспільної праці: чим більша ця економія, тим менші суспільні витрати виробництва, тим більший прибуток. Окремої уваги потребує розгляд питання про розподіл цієї економії у країні, від вирішення якого, як відомо, залежать темпи економічного зростання, рівень та комфортність життя народу. Що ж стосується інших показників ефективності діяльності підприємства, то їх зв'язок з витратами не завжди очевидний, що обумовлює складність вибору і обґрунтування критеріїв, показників оцінки, умов та границь їх зміни, методів вимірювання та інтерпретації отриманих результатів. В загальному, цілком умовно, показники ефективності можна розділити на: а) показники досягнення цілей підприємством; б) показники використання ресурсів.

Економічний зміст підвищення ефективності суспільного виробництва полягає у зниженні витрат суспільної праці на створення і споживання всього сукупного продукту народного господарства. Формалізовано ефективність, витрати і результати функціонування суспільного виробництва у їх взаємозв'язку можна представити у наступному вигляді:

, (19.1)

де Е_св – сукупна ефективність суспільного виробництва;

ВВП – величина виробленого і спожитого валового продукту;

В_уп – витрати уречевленої (минулої) праці на виробництво і споживання продукту;

В_жп – витрати живої праці й засобів її відновлення;

В_мп – майбутні витрати живої і уречевленої праці на споживання продукту.

Представлена залежність дає сутнісну характеристику ефективності виробництва (продуктивності діяльності підприємства, організаційно-виробничої системи), яка відповідає загальній методології її визначення. Слід відзначити, що представлені у формулі величини можуть бути нормативними або розрахунковими і показувати фактичні чи очікувані результати діяльності об'єкта в цілому чи окремого формування в залежності від його місця в ієрархічній інтеграційній структурі. Необхідно також нагадати, що потрібні для отримання певного результату діяльності підприємства (або іншого організаційного формування) ресурси можуть бути одноразові (інвестиційні) та поточні, які витрачаються щоденно (що було розглянуто у попередніх розділах).

Ефективність, як міра отриманих підприємством результатів, віднесених до витрачених для їх отримання ресурсів, застосовується для різноманітних аналітичних оцінок та обґрунтування господарських рішень. З огляду на це, можуть бути виділені окремі види ефективності (продуктивності) для певних практичних потреб господарників та аналітиків, переважно на підставі отримуваних ефектів (результатів) виробничо-господарської та іншої діяльності підприємства.

Відомі спроби класифікувати види ефективності залежно від їх спрямованості та інших змістових характеристик. Найпоширеніша класифікація результативності (ефективності, продуктивності) виділяє наступні її види:

Ø економічна ефективність – економія суспільно необхідного часу на виробництво та споживання товарів і послуг;

Ø соціальна ефективність – збільшення кількості нових робочих місць, рівня зайнятості людей, поліпшення умов праці та побуту, підвищення рівня та комфортності життя і т. п.;

Ø екологічна ефективність – гармонізація відносин людини з навколишнім середовищем, зменшення шкідливих викидів і т. п.;

Ø науково-технічна ефективність - підсилення потенційних можливостей виробничих систем, наукових організацій, споживачів продуктивніше вирішувати ті чи інші завдання за допомогою продукції, виробленої даним підприємством.

Разом з тим, зауважимо, що можуть розглядатися інші види ефективності діяльності підприємства як, наприклад:

Ø внутрішня ефективність – це ефективність використання внутрішніх можливостей підприємства, його внутрішніх ресурсів;

Ø зовнішня ефективність – це ефективність використання зовнішніх можливостей підприємства, що забезпечуються факторами зовнішнього середовища;

Ø загальна ефективність як інтеграція зовнішньої і внутрішньої ефективності;

Ø ринкова ефективність – повнота задоволення потреб споживачів порівняно з альтернативними способами їх задоволення;

Ø цільова або стратегічна ефективність, яка відбиває міру досягнення цілей підприємства.

Основні критерії і показники ефективної діяльності підприємства як суспільної організації, яка об'єднує людей в процесі виробництва, наведені утабл.19.1.

Методика визначення показників економічної ефективності діяльності підприємств, наведених у табл. 19.1, викладена в інших розділах цього підручника. Таких критеріїв і показників ефективності може бути приведено й більше в залежності від потреб і цілей вимірювання ефективності діяльності та можливих напрямків використання результатів такого вимірювання, основні з яких можна звести щонайменше до наступних:

1. Оцінка і узагальнення ефективності діяльності підприємства, його виробничих та функціональних підрозділів з подальшим визначенням пріоритетів розвитку, мотивації і т.п.

2. Визначення тенденцій зміни основних результатів діяльності, механізмів забезпечення позитивної динаміки їх в часі та недопущення негативної.

3. Оцінка різних аспектів ефективності функціонування підприємства, які визначають його конкурентноздатність та протидіють її зниженню.

Увага!

Економічну ефективність слід вважати засобом забезпечення соціальної ефективності. Економічна ефективність або результативність діяльності суб'єктів господарювання служить матеріальною базою розв'язання соціальних проблем, їх матеріально-фінансового забезпечення.

Оцінювання соціальної ефективності пов'язане з суттєвими труднощами через відсутність обґрунтованої методики її визначення.

Таблиця 19.1

Критерії і показники системи вимірювання ефективності діяльності підприємства.

Критерії	Зміст критеріїв і вимірюваних ознак	Основні показники оцінки ефективності
Загальна результатив­ність діяльності	Вимірювання ступеня досягнення цілей, задекларованих місією підприємства, організації (кількісна, якісна характеристика та своєчасність реалізації цілей підприємства)	Частка ринку: - в регіоні - в країні - в експорті Обсяг продажів, в т.ч. на внутрішньому ринку, на зовнішньому і т. п. Якість продукції та відповідність вимогам покупців до неї.
Економічність діяльності: мінімізація витрат на отримання результатів	Вимірювання ступеня використання споживаних ресурсів: матеріальних, трудових, фінансових і ін.	Матеріаломісткість продукції Зарплато (трудо-) місткість продукції Енергомісткість продукції Капіталомісткість продукції Витратомісткість продукції
Продуктивність діяльності: максимізація її результату	Співвідношення отриманих результатів діяльності і затрат для їх отримання	Продуктивність діяльності (загальна продуктивність) Продуктивність капіталу Продуктивність праці персоналу Продуктивність праці робітників
Високі узагальнюючі (фінансові) результати діяльності	Максимізація виручки від реалізації продукції, мінімізація витрат на її виробництво і вартості виробничих фондів	Дохідність діяльності (витрат) Дохідність продажів Дохідність капіталу Прибуток Рентабельність капіталу Рентабельність виробництва

Насамперед це стосується рівнів визначення соціальної ефективності, до яких відноситься локальний (підприємство та його внутрішні підрозділи), муніципальний (населені пункти, в яких розміщене підприємство і його підрозділи), регіональний і загальнодержавний. Невирішені методичні проблеми зачіпають також величезний комплекс питань, пов'язаних із розподілом ефекту, його оподаткуванням, нормативами формування фондів, бюджетів, субсидій і т.п.

Окремої уваги заслуговує дослідження можливостей не тільки кількісного вимірювання ефективності у тих випадках, коли це можливо, але й якісної оцінки по тих заходах, які кількісному вимірюванню не піддаються. Майже завжди при вимірюванні соціальної ефективності і органічно поєднуються потреби кількісної і якісної оцінки соціальних результатів. Тільки комплексне взаємне врахування кількісних і якісних оцінок дозволяє визначити дійсну картину соціальних перетворень.

Дата добавления: 2015-08-26