Види інформаційних ресурсів та їх використання у діяльності підприємства

Інформаційний попит, який виникає в процесі управління, визначається інформаційними потребами, які зумовлюють його зміст, обсяг, структуру і динаміку. Сферу охоплення інформаційного попиту визначають основні функції функціонування підприємства. В умовах ринку слід виділити три основні групи численних користувачів інформації:

Ø внутрішні, які безпосередньо працюють на підприємстві;

Ø зовнішні прямі, які знаходяться за межами фірми, але мають пряму фінансову зацікавленість в його діяльності;

Ø зовнішні непрямі, які мають непряму зацікавленість.

Першу групу користувачів складають посадові особи, які несуть відповідальність за ведення справ та за досягнення поставлених перед підприємством цілей. Як правило, це менеджери або підприємці, яким постійно необхідно вирішувати проблеми: що робити, яким чином, і чи будуть результати відповідати встановленим цілям. Наприклад, чи є в наявності на підприємстві достатня кількість коштів у готівковій формі тощо. Успіх управлінської діяльності, як правило, залежить від ступеня обґрунтованості (доцільності) та своєчасності прийняття менеджерами управлінських рішень, які ґрунтуються саме на даних фінансового (бухгалтерського) обліку.

Друга група користувачів – це, насамперед, вкладники капіталу (засновники, акціонери), різні кредитори, а також - постачальники, банки, фінансові, страхові компанії тощо. Акціонери вивчають інформацію про прибутковість фірми, так як від цього залежить розмір дивідендів на акції; кредитори зацікавлені, головним чином, у наявності достатньої кількості коштів на підприємстві для сплати у встановлені терміни відсотків за позиками та виплати суми боргу.

Третя група користувачів – це податкова служба; статистичні та урядові структури; фондові біржі; факторингові компанії; потенційні іноземні спонсори або інвестори; державні структури, які здійснюють контроль за експортом та імпортом; профспілки (трудові колективи) самого підприємства; різноманітні фінансові радники та інші.

В цілому інформаційний попит можна поділити на суб'єктивний – з боку споживачів інформації та об'єктивний – з боку поставлених цілей. Різниця між ними полягає в тому, що цільова орієнтація веде до змістовного обмеження інформації, а при орієнтації на суб'єкт пропонується вся інформація, потрібна користувачам.

Складність формування і використання економічної інформації полягає в тому, що не всі параметри діяльності підприємства легко піддаються формалізації для кількісного визначення, що вимагає певного професійного рівня для їх систематизації та оброблення. Тому для укрупнених розрахунків деякі види інформації застосовують для логічного аналізу доцільності прийняття рішення. Типовий склад і зміст інформації, потрібної для прийняття підприємницького рішення про ринкову кон'юнктуру, про регулювання діяльності підприємства владними структурами держави, про організаційно-правовий і техніко-економічний стан підприємства наведений у табл. 8.2 – 8.4 її призначення – забезпечити інформацією процес прийняття управлінського рішення.

Для вивчення кон'юнктури ринку і попиту на продукцію використовується інформація різноманітних статистичних банків даних чи банків моделей, розміщених у глобальній комп'ютерній мережі. Отримана інформація дає змогу прогнозувати показники розвитку ринку, а також за допомогою математичних моделей "програвати" ситуації, отримані в результаті прийняття того чи іншого рішення. Дня аналізу ринків широко використовуються зовнішні інформаційно-комунікаційні мережі та банки даних.

Джерела формування різної інформації наведено у табл. 8.2 – 8.4.

Таблиця 8.2

Інформація про ринкову кон’юнктуру по продукції підприємства.

№ п/п	Види інформації	Зміст інформації
	Характеристика ринку	Ємність, структура, насиченість відповідною продукцією
	Характеристика товару і можливості його збуту	Призначення товару, вимоги до якості, етапи "життя" на ринку, обсяг попиту і пропозиції, розвиненість торгової мережі і форм торгівлі
	Рівень конкуренції	Наявність конкурентів, їх кількість, потужність, фінансова стабільність, рейтинг
	Рівень цін	Види, ранжування і динаміка цін на відповідну продукцію, прогноз цінових тенденцій в майбутньому
	Можливості залучення коштів	Розвиненість банківських, інвестиційних та фінансових установ, види кредитів, умови кредитування, кредитні проценти
	Стан на фінансовому ринку	Курси валют, котирування цінних паперів, активність фондових бірж, темпи інфляції
	Можливості ресурсозабезпечення	Джерела і умови постачання ресурсів, рівень цін на матеріальні ресурси, активність товарних бірж
	Інші види інформації	Стабільність макроекономічної політики, рівень безробіття, активність іноземних інвесторів, криміногенна ситуація, розвиненість ринкової інфраструктури та інше

Наприклад, для аналізу ринкової кон'юнктури (табл. 8.2) залучають дані, що наводяться в офіційній літературі, статистичних оглядах, комерційних публікаціях, рекламних виданнях тощо. Доцільним і результативним є цілеспрямований пошук інформації у вигляді прямого опитування, анкетування та інших прийомів, що широко використовуються у практиці маркетингових досліджень.

Найбільш регламентованою і, на певний період достатньо однозначною, є інформація про механізм регулювання підприємництва (табл. 8.3), оскільки як економічні, так і адміністративні важелі держави приводяться відповідними нормативними актами – законами, затвердженими законодав­чою владою (Верховною Радою), указами Президента, декретами, прийнятими виконавчою владою (Кабінетом Міністрів) або інструкціями, положеннями, рішеннями, листами, прийнятими уповноваженими установами (від державних міністерств аж до місцевих органів самоврядування). Тому регулюючі показники мають нормативний характер, тобто є обов'язковими, і нехтування ними

Таблиця 8.3

Інформація про регулювання діяльності підприємства владними структурами держави.

№ п/п	Види інформації	Зміст інформації
	Система оподаткування	Види податків і зборів (обов'язкових платежів); платники податків; об'єкт і масштаб оподаткуван­ня; податкові ставки; податкові пільги; порядок і терміни сплати податків; порядок контролю за сплатою податків тощо
	Система ціноутворення	Види товарів з фіксованими (регульованими) ціна­ми, механізм регулювання, контроль за додержан­ням законодавства про ціноутворення.
	Система держзамовлень і держінвестицій	Механізм держзамовлень і надання держінвестицій, умови, пільги
	Система регулювання зовнішньоекономічної діяльності	Механізм регулювання, пільги, обмеження, поря­док квотування і ліцензування експортно-імпорт­них операцій і товарів, валютне регулювання, мит­не регулювання
	Система антимонопольного регулювання	Механізм регулювання, види відповідальності за порушення антимонопольного законодавства
	Система регулювання оплати праці і заробітної плати	Генеральні, галузеві і регіональні угоди; колектив­ний договір; контракт і трудова угода; порядок встановлення мінімальної і максимальної оплати праці; робочий час і час відпочинку; нормування праці; умови праці, гарантії і компенсації; охорона праці; соціальне страхування; контроль за додер­жанням законодавства про працю.
	Система захисту прав споживачів	Механізм сертифікації продукції, перелік і порядок обмежень щодо випуску і реалізації деяких товарів, відповідальність виробника
	Система захисту оточуючого середовища	Екологічні нормативи; порядок зберігання, переро­бки, захоронення та ліквідації відходів; механізм контролю за їх додержанням; відповідальність суб'єктів господарювання.
	Інші види регулю­вання	Механізм регулювання кредитної політики і конт­ролю за діяльністю комерційних банків; муніципа­льне регулювання; механізм санітарного, протипо­жежного та ін. контролю; порядок організації та реєстрації підприємств та інше

Таблиця 8.4

Інформація про організаційно-правовий і техніко-економічний стан підприємства.

№ п/п	Види інформації	Зміст інформації
	Організаційно-правові характеристики	Правовий статус, форма власності, організаційна структура, наявність філій, дочірніх підприємств тощо, наявність "торгової марки"
	Виробничі потужності	Величина, структура, відповідність до характеристик нового товару, рівень пропорційності і використання виробничих потужностей
	Матеріальні і паливно-енергетичні ресурси	Специфікація матеріальних ресурсів, розмір запасів, наявність і характеристики постачальників, наявність складських приміщень, умови зберігання ресурсів
	Трудові ресурси	Кількість персоналу, його склад і характеристики, джерела поповнення персоналу
	Організаційно-технологічні можливості	Відповідність техніки, технології, організації виробництва вимогам конкурентоспроможної продукції, наявність ліцензій і патентів
	Економічні характеристики	Ресурсоємність продукції, рентабельність виробництва і продукції, продуктивність праці, фінансовий стан підприємства, перспективи його розвитку
	Екологічні характеристики.	Рівень екологічної безпеки виробництва, можливості його атестації і сертифікації продукції
	Інші види інформації	Наближеність до джерел ресурсів, кліматичні умови, рівень плинності кадрів та інше

призводить до економічних або адміністративних санкцій. Обсяг нормативної інформації значний, а зміст - достатньо складний і характеризується тісною взаємопов'язаністю і динамічністю. А тому існує достатньо велика ймовірність похибки у процесі прийняття рішення. Уникнути цього можна лише за умови постійного і систематичного висліджування нормативної документації і змін в її складі і змісті. Для цього доцільно спеціально орієнтувати наявну ІСУП на виконання цих функцій.

Для задоволення інформаційного попиту на підприємствах ведеться господарський облік. Господарський облік пов'язаний з економічною діяльністю людей – з процесами виробництва, обміну, розподілу матеріальних благ. Для ефективного управління господарськими процесами на підприємстві потрібні дані про його кошти та джерела їх утворення, про господарські процеси, для отримання яких необхідно організувати спостереження за ними; вимірювати результати спостережень, проводити групування та узагальнення. Спостереження, вимірювання та узагальнення явищ господарського життя дають кількісний вираз економічних процесів. Для правильного управління господарськими процесами необхідно мати їх якісну характеристику, тобто визначити їх господарську необхідність, економічну ефективність.

Господарський облік – це кількісний вираз та якісна характеристика господарських процесів з метою управління ними.

Наприклад, типова інформація підприємства містить відомості про ринкову кон'юнктуру та механізми впливу на діяльність підприємства зовнішніх організацій та установ. Облікова система повинна сприяти вирішенню задач, що поставлені перед управлінськими працівниками. Для ефективного використання інформація представляється у вигляді системи показників, тобто кількісних параметрів про діяльність підприємства.

Інформація про стан підприємства (табл. 8.4) має певні відмінності в обсязі, складі, джерелах отримання і визначається спеціалізацією та обсягами виробництва. Насамперед, це інформаційний масив, побудований на основі звітної і планової документації (річні, квартальні, місячні звіти фірми, бухгалтерські звіти і баланси, статистичні звіти, прогнози розвитку фірми, фінансово-інвестиційні плани та інше). У певних випадках частина інформації має неповний характер (наприклад, технічний рівень устаткування за паспортними даними високий, але реально не досягнутий). Велика частина інформації про стан фірми теж носить нормативний характер, але це внутрішній рівень нормативності (наприклад, норми трудомісткості, енергоємності, матеріалоємності продукції, нормативи оборотних коштів, нормативи чисельності тощо).

Господарський облік буває оперативний, статистичний та бухгалтерський.

Оперативний облік ведеться з метою оперативного реагування на зміни в господарських та інших виробничих ситуаціях. Наприклад, вийшов з ладу верстат, необхідно організувати його ремонт; не надійшли вчасно матеріали від постачальників згідно з договором, необхідно шукати вихід з положення. Оперативний облік ведеться на рівні первинних ланок економіки – робочого місця, дільниці, цеху, виробництва.

Статистичний облік ведеться при необхідності одержання статистичних даних (темпи інфляції; валовий випуск продукції промисловості; знос основних засобів; взаємозаборгованість

Таблиця 8.5

Основні відмінності між фінансовою та управлінською обліковою інформацією на підприємстві.

Основні характе­ристики	Фінансова облікова інформація	Управлінська облікова інформація
Обов'язковість ведення обліку	Вимагається згідно законодавства. Збирання інформації проводиться в заданій формі із визначеним ступенем точності.	Визначається керівництвом. Збирання інформації проводиться в довільній формі, а його повнота залежить від витрат і потенціального ефекту використання
Мета формування	Складання фінансових документів, користувачами яких є менеджери та сторонні організації (банки, податкова служба, споживачі)	Надання допомоги адміністрації в плануванні, оцінці, аналізі і контролі
Користувачі інформації	Велика група, члени якої в основному невідомі	Відносно невелика група, члени якої відомі. В основному це менеджери підприємства для вибору і прийняття управлінських рішень
Види систем обліку	Подвійний запис	Інформація збирається по підрозділах у різних одиницях виміру, обмежується внутрішньовиробничим використанням
Базисна структура	Одне основне рівняння: активи = капітал власників + зовнішні зобов'язання	Різноманітна, залежно від цілі використання, ін формація
Ступінь відповіда­льност і	Ймовірність переслідування згідно законодавства	Адміністративна відповідальність
Свобода вибору	Ґрунтується на загальноприйнятих принципах, які визначають форму запису, оцінку та передавання інформації. Це обмежує свободу вибору менеджерів у виборі форм представлення звітності	Загальні принципи ведення обліку зведені до необхідності забезпечення керівництва необхідною інформацією. Форма ведення і представлення не обмежується.
Одиниці звітності	У грошовому вимірі	Одночасно як в грошовому, так і в натуральному вимірах
Групування витрат	Відповідно до економічного змісту витрат за такими елементами: матеріальні витрати (без відходів, що використовуються), витрати на оплату праці, відрахування на соціальні потреби, амортизація основних фондів, тощо	За носіями витрат у розрізі статей калькуляції. Під носіями витрат розуміються види продукції, робіт, послуг. Адміністрація самостійно вирішує, в якій деталізації класифікувати витрати
Об'єкти обліку	Господарська діяльність підприємства сприймається як цілісний об'єкт	За центрами відповідальності і в цілому по підприємству
Періодичність проведення звітності	Регламентується загальнодержавними нормативами і актами. Повний фінансовий звіт за результатами року, коротші звіти за квартал	За необхідністю. Залежить від завдань, звичайно щотижнева або щомісячна
Термін представлення звітності	Із запізненням на декілька тижнів і навіть місяців після звітного періоду	Відразу після закінчення звітного періоду
Ступінь надійності інформації	Інформація має розрахунковий характер, її надійність обумовлюється значною мірою операціями бухгалтерського обліку	Можуть використовуватись наближені методи обліку, основною вимогою до яких ставиться швидкість представлення інформації.
Ступінь точності інформації	Невелика кількість приблизних оцінок	Багато приблизних оцінок
Ступінь відкритості інформації	Фінансова звітність не представляє комерційної таємниці. Вона є відкритою для суспільства і підтверджується незалежною аудиторською фірмою	Інформація управлінського обліку здебільшого становить комерційну таємницю. Не підлягає публікації, має конфіденційний характер
Прив'язаність до часу	Мас ретроспективний характер, формується на підставі обліку проведених операцій	Поряд із ретроспективною використовує і прогнозовану інформацію
Зв'язок із іншими функціями управління	Передбачає використання власного методу. Основним є - актив => власний капітал + зовнішні зобов'язання	Пов'язаний з іншими дисциплінами, такими як: фінанси, економічний аналіз, кількісні методи аналізу тощо. Структура інформації є довільною і залежить від завдань дослідження
Методичні підходи до розрахунку результатів	Можливі дві концепції розрахунку прибутку підприємства: Ø як різниці між виручкою від реалізації продукції, робіт, послуг і їх повною собівартістю; Ø як різниці між виторгом від реалізації продукції, її внутрішньозаводською собівартістю і періодичними витратами	Використовуються різноманітні методики обчислення ефективності діяльності підприємства. Наприклад, прибуток розраховується як різниця між виручкою від реалізації продукції І собівартістю, розрахованою на базі змінних витрат, та приведеними постійними витратами

підприємств) з метою визначення закономірностей і тенденцій розвитку економіки. Дані статистичного обліку використовуються для управління економікою в цілому, її галузями, регіонами. Об'єктами як оперативного, так і статистичного обліку не обов'язково є господарські процеси та кошти підприємства (наприклад, статистика вивчає і культурні та духовні потреби людей).

Бухгалтерський облік ведеться з метою здійснення контролю за господарською діяльністю на підприємстві. Його особливостями є: неперервність у часі; сувора документованість; він охоплює тільки ті факти підприємницької діяльності, які можуть бути представлені у грошовому вимірі, а також забезпечує співставлення даних різних періодів. Важливе місце у бухгалтерському обліку відведено основоположним правилам, без яких неможливе порівняння інформації. Ці правила є загальноприйнятими принципами бухгалтерського обліку і визначають порядок складання фінансової звітності: 1) бухгалтерського балансу; 2) звіту про прибутки і збитки; 3) звіту про фінансово-майновий стан. Перший звіт відображає стан на певний момент часу, два інших підсумовують зміни за певний період часу.

В залежності від призначення виробленої інформації облікова інформація може бути фінансовою та управлінською, основні відмінності між ними наведено в табл. 8.5.

Облікова інформація, спеціально підготовлена для використання менеджерами називається управлінською обліковою інформацією. Оцінювання виступає як інструмент формування кількісної інформації про стан виробничого об'єкта і способи дії на нього зовнішнього середовища. При формуванні облікової інформації не можна применшувати чи прикрашати негативні характеристики реальності, незважаючи на психологічну здатність людини до цього. З позицій зниження ймовірності підприємницького ризику доцільніше перебільшити можливі ринкові небезпеки, враховуючи, очевидно, допустимі фінансові обмеження.

Дата добавления: 2015-08-26