Читайте также:
|
|
Загальним завданням клінічного психолога в лікувально-профілактичному закладі є його участь в проведеннідиференціальної діагностики різних хвороб, лікуванні та соціально-трудовому пристосуванні хворих.
По-перше, це оцінка психічного стану пацієнта, зазвичай експрес-діагностика, проведена з допомогою короткої батареї психологічних тестів.
По-друге, оцінка змін у психічному стані хворого під впливом проведеної лікарської терапії або під впливом психотерапії. Таке лонгитюдне дослідження припускає діагностику психічного стану до і після терапії і часто вимагає застосування "паралельних форм" психологічних тестів.
Третє завдання, з якою стикається психолог, - це диференційна діагностика. У психіатричній клініці самий початок патологічного процесу може бути таким тонким, непомітним, що клінічно мало виявляється, але може бути виявлено психологічними методами. Наприклад, при деяких формах шизофренії захворювання виявляє себе не порушеннямимислення, не розладами емоцій, особи і поведінки, а змінами у сфері сприйняття. Хворий починає інакше бачити світ, особливим чином конструюючи перцептивні структури. У тесті Роршаха ці зміни сприйняття виявляються в появі розщеплених, дисоційованому образів, ("роздавлена кішка", "розчленований труп"), в дефіцітарних відповідях ("людина без голови", "птах без хвоста"). З'являються також символічні відповіді ("торжество справедливості", "божа кара" і т. п.) Такийособливий спосіб бачення навколишнього може вказати психолога на початок хвороби, якої психіатр ще клінічними методами не виявляє.
Четверте завдання, яке ставиться перед психологом в клініці, - це експертні питання: судово-психологічна експертиза. Наприклад, коли психолог повинен відповісти на питання, чи перебував підекспертного в стані афекту (фізіологічного, патологічного), або які психологічні особливості обвинуваченого чи потерпілого, який рівень інтелектуального розвитку обвинуваченого. Психолог може брати участь і у проведенні трудових експертиз, коли мова йде про групу інвалідності. Експертна робота відрізняється високим ступенем точності та коректності: на поставлені запитання даються конкретні відповіді, що не допускають двозначного інтерпретації. Тому використовуються об'єктивні тести, й значно меншою мірою застосовуються тести проективні. Застосування останніх обмежується суб'єктивними спотвореннями, пов'язаними з особливостями особистості самого психолога, а також тією обставиною, що вони вимірюють не стільки реальну поведінку, скільки несвідомі установки і переживання.
1.2. Клінічне інтерв 'ю — метод терапевтичної бесіди у випадку надання психологічної допомоги. В психіатрії, психоаналізі та медичній психології цей метод використовується для допомоги пацієнту усвідомити свої внутрішні труднощі, конфлікти, приховані мотиви поведінки. Клінічне інтерв'ю належить до найбільш вільних форм бесіди; в бесідах такого типу психолога цікавить не тільки безпосередній зміст відповідей пацієнта (факти, погляди, почуття, словесний ряд — словник, асоціації ідей тощо), а й його поведінка (тон, жести, рухи та ін.).
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 95 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Управління діловими стосунками людей | | | Принципи проведення клінічного інтерв’ю |