Огляд літератури

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….4

1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………….5

1.1.Опис і рекультивація породних відвалів як антропогенно - порушених територій…………………………………………………………………………..5

1.1.1.Лісова рекультивація………………………………………………... 6

1.1.2.Природне заростання відвалів……………………………………… 7

1.1.3.Фітомеліорація породних відвалів вугільних шахт………………..8

1.2.Активні форми кисню – сигнальні молекули для адаптаційного

процесу …………………………………………………………………………....9

1.2.1.Значення пероксиду водню в рослинних організмах……………....9

1.3.Антиоксидантна система у рослин…………………………………………10

1.3.1.Каталаза, як високомолекулярний антиоксидант в рослині……..10

1.4.Вплив важких металів і кислотності на фотосинтетичний апарат рослин…………………………………………………………………………….12

2.ОБ’ЄКТИ,МЕТОДИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ………..13

2.1. Характеристика породного відвалу………………………………………..13

2.2. Об’єкт дослідження…………………………………………………………17

2.3. Схема досліду……………………………………………………………….17

2.4. Визначення морфометричних параметрів…………………………………17

2.5. Визначення вмісту пероксиду водню……………………………………...17

2.6. Визначення активності каталази…………………………………………...18

2.7. Визначення концентрації білку…………………………………………….19

3.РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА їхнє БГОВОРЕННЯ………………….20

3.1. Морфометричні показники проростків пшениці за дії витяжок із порід………………………………………………………………………………20

3.2. Визначення активності каталази у проростках пшениці за дії водних витяжок з порід…………………………………………………………………..24

3.3.Визначення вмісту пероксиду водню у проростках пшениці за дії водних витяжок з порід…………………………………………………………………..25

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………........28

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

· АФК – активні форми кисню

· ВМ – важкі метали

· СОД – супероксиддисмутаза.

· ІОК – індолілоцтова кислота

· ВМ – важкі метали

· ПОЛ – перекисне окиснення ліпідів.

· КАТ – каталаза

· ЦЗФ – центральна збагачувальна фабрика

· ГДК – гранично допустима концентрація

ВСТУП

Вугільна промисловість почалася в Англії, бурхливо розвивалася у Німеччині, а перша шахта у Донбасі з'явилася у 1795 році і цим роком датується початок української кам'яновугільної галузі. За роки експлуатації Донбас дав людям десятки мільярдів тонн "чорного золота". Із появою вугільних шахт почали створюватися насипи ґрунту породного відвалу – терикони.

Терикон — насип конічної форми з відвалу (порожніх гірських порід), які витягаються з шахт в ході видобування вугілля або руди. З нього вилуджується понад 8 тонн солей, в тім числі сполуки шкідливих для здоров'я важких металів – кадмію, ртуті, тощо. Всі ці речовини та їх сполуки створюють навколо терикону зону безплідної пустелі. Одним із таких породних відвалів є терикон ЦЗФ ЗАТ “Львівсистеменерго” біля сумно­звісного с.м.т. Соснівка. Вміст піриту у ґрунті даного породного відвалу складає 1%. Тіонові бактерії (аеробні мікроорганізми) розкладають цей сірковмісний мінерал з виділенням елементарної сірки. Сірка має здатність самозайматися при концентрації 286 грамів в кубометрі повітря. Якщо кількість сірки менша вищезазначеної, тоді займання не відбувається, але процес розкладання піриту супроводжується утворенням концентрованої сірчаної кислоти, яка займає велику площу поверхні відвалу і постійно кипить при температурі приблизно 350С^о. Цим зумовлена така висока кислотність не лише на териконі, але і у стічних водах.

Метою нашої роботи було проаналізувати активність каталази і вмісту пероксиду водню у етиольованих проростках пшениці на субстратах поро­дних відвалів вугільних шахт для подальшого використання отриманих результатів у практиці визначення стійкості рослин за цими показниками.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Дата добавления: 2015-08-17