Читайте также:
|
|
Лісова рекультивація земель передбачає створення на відпрацьованих відвалах розкривних порід лісових насаджень різного типу. Переважно вона поширена в лісовій зоні під час освоєння порушених земель (відвалів, кар’єрів) незначної площі, складених придатними і малопридатними породами.
Дослідження із рекультивації порушених земель були розпочаті у 1948—1951 рр. в інституті лісівництва АН УРСР. Це були спроби озеленення териконів Донбасу [19]. Породи винесені на поверхню, якими складені терикони Донбасу, складаються із глинистих і піщано-глинистих сланців. Вони дуже кислі, але багаті на органічні речовини і містять значну кількість рухомих сполук азоту, фосфору і калію. Їх потенційній родючості перешкоджає присутність в породах піриту, який, окислюючись, утворює сірчані окисли, солі сірчаної кислоти та інші сполуки, що негативно впливають на ріст і розвиток рослин.
Великий практичний досвід із озеленення териконів Донбасу нагромаджений Донецьким ботанічним садом АН України [11]. Озелененню териконів деревною рослинністю стоїть на заваді висока температура субстрату, яка на півтораметровій глибині змінюється від 63 °С в підніжжі до 157—161 °С на вершині. Значно розвинена капілярність призводить до швидкого висушування верхнього шару субстрату та його інтенсивного розтріскування. Визначення придатності рослин для фітомеліорації териконів лише на основі чутливості до екологічних чинників, без врахування морфологічних особливостей, не завжди ефективне. В даних умовах, маючи кращі ксеро-, гало- та ацидофільні властивості, рослини з поверхневою кореневою програють рослинам з глибокою кореневою системою.
Спеціальні десятирічні дослідження допомогли Б.І. Логгінову [15] дійти висновку, що вплив несприятливих умов на териконах вугільних шахт Донбасу можна подолати шляхом ретельного підбору стійких деревних і чагарникових порід, проведенням спеціальних заходів із покращення умов місцезростання. Сутність способу заліснення кам'янистих відвалів полягає у садінні на них однорічних дрібних приземистих сіянців з добре розвиненою кореневою системою при мінімальному порушенні поверхневого дрібно-зернистого шару. Необхідними є полив і внесення мінеральних добрив.
А.П. Травлєєв [24] із співробітниками [1, 8] протягом 25 років вивчають техногенні зміни чинників довкілля в Західному Донбасі, розробляють теоретичні основи і методи створення стійких і довговічних лісових екосистем на порушених промисловістю землях. На експериментально-виробничих ділянках лісової рекультивації породних відвалів шахт проводяться стаціонарні дослідження компонентів біогеоценозів. Особливого значення надають вивченню первинного ґрунтоутворення, генезі та еволюції еталонних і деструктивних ґрунтів на основі комплексу біоекологічних, фізико-хімічних, макро- і мікроморфологічних методів, виявленню особивостей матеріально-енергетичного обміну, біогеохімічних циклів елементів живлення, швидкості біологічного кругообігу речовин.
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 104 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Опис і рекультивація породних відвалів як антропогенно порушеної території | | | Природне заростання відвалів |