Злочини проти громадської безпеки

1. Охарактеризуйте громадську безпеку як родовий об’єкт злочину.

Громадська безпека - як родовий об’єкт злочинів проти громадської безпеки – це сукупність охоронюваних нормами кримінального права суспільних відносин, які складаються з приводу убезпечення невизначеного кола осіб та правоохоронних інтересів від спричинення насильницької шкоди предметами та видами діяльності, які становлять підвищену небезпеку для оточуючих.

2. Дайте кримінально-правову характеристику складу злочину, передбаченому ст. 255 «Створення злочинної організації» КК України.

Безпосередній об’єкт – громадська безпека.

Об’єктивна сторона:

- створення злочинної організації

- керівництво ЗО

- участь у злочинній організації

- участь у злочинах, вчинюваних злочинною організацією

- організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного

вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп

Під створенням злочинної організації слід розуміти дії, спрямовані на виникнення злочинної організації. Такі дії включають підшукування співучасників, об’єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов’язків, створення плану, визначення способів його виконання. Основною метою організатора є утворення стійкого об’єднання осіб для заняття злочинною діяльністю, забезпечення взаємозв’язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування його структурних частин. Особа, яка створила злочинну організацію, у майбутньому може й не бути її керівником чи учасником.
Керівництво злочинною організацією передбачає виконання організаційно-розпорядчих функцій стосовно організації в цілому чи її структурних підрозділів. Про поняття створення (утворення) злочинної організації та керівництво (керування) нею див. також коментар до статей 27 і 28.
Участь у злочинній організації передбачає перебування у складі злочинної організації. Особа стає учасником злочинної організації з моменту її утворення (якщо вона належить до кола осіб, з яких первісно виникає організація) або ж відтоді, коли інші учасники дали згоду на прийняття її до вже існуючої організації. Участь у злочинній організації означає виконання в інтересах такої організації різноманітних дій, здійснення частини функцій організації. Учасник виконує дії в інтересах організації разом з іншими її учасниками чи самостійно, на його потенційне сприяння розраховують уся організація та окремі її члени. Він може виступати як виконавець окремих злочинів, планувати їх, здійснювати допоміжні дії, виконувати окремі доручення керівників організації.
Консолідація організованої злочинної діяльностіу тобто згуртування діяльності окремих злочинних організацій та організованих груп для посилення їх діяльності, полягає в різноманітних діях, спрямованих на проведення зустрічі (сходки) представників таких об’єднань. Це, зокрема, пропозиція про проведення такої зустрічі та запрошення на неї учасників; встановлення часу і місця її проведення; визначення кола питань, які підлягають обговоренню й узгодженню; здійснення розпорядчих повноважень* у ході зустрічі - встановлення черговості виступів, визначення порядку вирішення питань, підготовка проектів рішень, узгодження спорів; надання приміщень, транспорту, засобів зв’язку, охорона зустрічі тощо.
Суб’єкт злочину загальний. Особа віком від 14 до 16 років може нести відповідальність лише за окремі злочини, вчинені у складі такої організації (наприклад, за грабіж, заподіяння тяжкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження).
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення одного із діянь, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 255.
Статтею 255 не охоплюється вчинення в складі злочинної організації злочинів, передбачених іншими статтями Особливої частини КК. Якщо такі злочини вчинені цією злочинною організацією, то скоєне слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 255 та відповідними частинами статей Особливої частини КК, які передбачають форму співучасті, найбільш близьку до злочинної організації (вчинення злочину організованою групою, а якщо це не передбачено - то групою осіб за попередньою змовою тощо).
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює, що організація, яку він створює, якою керує, у якій чи у злочинах, вчинюваних якою, бере участь, є злочинною, або що його діяльність полягає в консолідації організованої злочинної діяльності, передбачає, що його дії створюють загрозу громадській безпеці, і бажає настання таких наслідків.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення одного з діянь, передбачених диспозицією ч.1 ст. 255 КК.

В частині створення злочин є закінченим з моменту набрання злочинним об’єднанням усіх необхідних ознак.

В частині участі злочин є закінченим з моменту вступу особи до злочинного об’єднання.

Ознаки злочинної організації:

- п’ять і більше осіб;

- стійкість об’єднання (внутрішня і зовнішня);

- ієрархічність;

- мета безпосереднього вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої ЗО, так і інших злочинних груп.

3. Назвіть злочини проти громадської безпеки, предметом в складах яких є радіоактивні матеріали.

Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів,
вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем;

Стаття 265. Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами;

Стаття 267. Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами.

Стаття 266. Погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали.

4. Дайте кримінально-правову характеристику складу злочину, передбаченому ст. 258 «Терористичний акт» КК України.

Безпосередній об’єкт – громадська безпека.

Об’єктивна сторона:

- застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій (ознака - діяння), які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків (ознака - наслідки); + причинний зв’язок.

- погроза вчинення зазначених дій (діяння).

Під тероризмом звичайно розуміють залякування населення і органів влади з метою досягнення злочинних намірів. Він полягає у погрозі насильством, підтриманні стану постійного страху з метою досягнути певних політичних чи інших цілей, спонукати до певних дій, привернути увагу до особи терориста або організацій, які він представляє. Заподіяння чи загроза заподіяння шкоди є своєрідним попередженням про можливість спричинення більш тяжких наслідків, якщо вимоги терористів не буде сприйнято. Хар актерною ознакою тероризму є його відкритість, коли про мету заподіяння шкоди чи погрози, про вимоги широко розголошується.

Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб’єктивна сторона:

Прямий умисел. Хоча б одна спеціальна мета:

- порушення громадської безпеки, залякування населення;

- провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення;

- вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами;

- привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста).

5. Не передбачене законами України воєнізоване формування – це …

Організації, які не передбачені законами України, не є структурними частинами передбачених формувань; вони мають організаційну структуру військового типу, що характеризується наявністю єдиноначальності, підпорядкованості та дисципліни; воєнізований характер завдань і методів, які ставляться перед такою організацією, засобів, які нею використовуються.

6. Не передбачене законами України збройне формування – це …

Під збройними формуваннями слід розуміти воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю, не передбачені законодавством України.

7. Дайте кримінально-правову характеристику складу злочину, передбаченому ст. 257 «Бандитизм» КК України.

Бандою може бути або організована група, бо злочинна організація.

Тому банді притаманні загальні ознаки організованої групи або загальні ознаки злочинної організації та дві спеціальні ознаки.

Загальні ознаки організованої групи:

- троє і більше осіб,

- стійкість об. Єднання,

- мета вчинення цього та інших злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Загальні ознаки ЗО:

- п’ять і більше осіб;

- стійкість об’єднання;

- ієрархічність;

- мета безпосереднього вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої ЗО, так і інших злочинних груп.

+ дві спеціальні ознаки банди:

- озброєність

- мета нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян

Об’єктивна сторона:

1) організація озброєної банди;

2) участь у банді;

3) участь у нападі, вчинюваному такою бандою.

Об’єктивно банда буде озброєною тоді, коли хоча б у одного з учасників є предмети наділені ознаками зброї.

Зброя як предмет даних злочинів має такі ознаки:

- становить собою предмет матеріального світу;

- основне призначення – ураження живої цілі, знищення чи пошкодження оточуючого середовища;

- зброєю є предмети, які створені або пристосовані людиною (напр., камінь не є зброєю). Речі природного походження, праця людини до яких не докладалася, засоби для виробництва, побутового призначення, нетравматичні засоби захисту не є зброєю;

- ті предмети, на яких поширюється спеціальний правовий режим.

Передбачає, що про наявність зброї і готовність її застосувати знають інші члени банди.

Банду слід вважати створеною з моменту досягнення її учасниками згоди щодо вчинення першого нападу за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності такого ж характеру та за умови, що об'єднання набуло всіх обов'язкових ознак банди.

Момент закінчення злочину, передбаченого ст. 257, слід визначати з урахуванням того, в якій формі вчинюється бандитизм. Не викликає сумніву, що участь у банді та участь у нападі, вчинюваному бандою, передбачає те, що відповідне стійке озброєне злочинне об’єднання - банда - вже існує. Що ж до організації озброєної банди, то момент закінчення аналізованого злочину у такій формі в теорії і на практиці визначається неоднозначно. Традиційним є підхід, за яким цей злочин з усіченим складом вважається закінченим з початку дій, спрямованих на виникнення банди, незалежно від їх успішності, результативності, тобто незалежно від того, чи вдалося створити банду і чи вчинила вона напади.
Проте ПВС у постанові № 13 від 23 грудня 2005 р. зазначає, що дії обвинувачених в організації банди можна кваліфікувати як закінчений бандитизм лише тоді, коли банду вже організовано. Організаційна ж діяльність, яка не дала такого результату, може розцінюватися як замах на бандитизм (тобто ПВС визнав можливість замаху на злочин з усіченим складом).
У цій самій постанові міститься й інша суперечлива теза, яка стосується оцінки стійких об’єднань, які, щоб дістати зброю, вчинюють напади на військовослужбовців, працівників правоохоронних органів тощо. Зазначається, що «уже в момент нападу з метою заволодіння зброєю ці об’єднання стають бандою, оскільки в такий спосіб її члени озброюються». Виходячи з тлумачення моменту закінчення бандитизму, якого дотримується ПВС, такі дії не можна кваліфікувати як закінчений злочин, оскільки на момент початку нападу стійкого озброєного об’єднання ще не існує. У випадку ж, коли зброєю заволодіти не вдалося, про наявність закінченого бандитизму говорити тим більш безпідставно.
Суб’єктом бандитизму є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.
Суб’єктивна сторона бандитизму характеризується умисною виною та спеціальною метою - здійснення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян. При цьому винний повинен усвідомлювати, що його діяльність пов’язана з бандою, розуміти свою конкретну роль у ній. Розуміючи ці ознаки, особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, а також передбачає настання наслідків у вигляді загрози громадській безпеці, оскільки знає, що суттю банди є здійснення нападів. Крім того, винний бажає або свідомо допускає настання таких наслідків.

8. Як кваліфікувати таємне викрадення та продаж холодної зброї? Відповідь обґрунтуйте.

За сукупністю: як крадіжка (за ст 185 КК) і збут холодної зброї без передбаченого законом дозволу (ч.2 ст. 263 КК).

9. Як кваліфікувати відкрите викрадення та продаж вогнепальної зброї? Відповідь обґрунтуйте.

За сукупністю – за ст. 262 КК «Викрадення вогнепальної зброї» та ст. 263 КК «Незаконне поводження зі зброєю (збут вогнепальної зброї в даному випадку)»

10. Як слід кваліфікувати таємне викрадення завідомо несправної вогнепальної зброї (наприклад, учбової) і приведення її у придатний до використання за призначенням стан?Відповідь обґрунтуйте.

Незаконне заволодіння завідомо несправною вогнепальною зброєю (наприклад, учбовою) і приведення її в придатний до використання за призначенням стан необхідно кваліфікувати як заволодіння чужим майном та незаконне виготовлення вогнепальної зброї.

11. Як кваліфікувати вчинення злочинів рядовими учасниками злочинних організацій?Відповідь обґрунтуйте.

Вони будуть відповідати за ст. 255 КК. А щодо інших злочинів: підлягають кримінальній відповідальності за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен із них.

12. Як кваліфікувати вчинення злочинів керівниками злочинних організацій?Відповідь обґрунтуйте.

Вони будуть відповідати за ст. 255 КК. А щодо інших злочинів: ті, які охоплювались їнім умислом.

13. Кваліфікація дій осіб, які не є учасниками злочинних організацій, проте беруть участь у злочинах вчинюваних злочинними організаціями за умови, що вони усвідомлюють факт існування злочинної організації.

За сукупністю: ст. 255 і злочин який вчиняє

14. Кваліфікація дій осіб, які не є учасниками злочинних організацій, проте беруть участь у злочинах вчинюваних злочинними організаціями за умови, що вони не усвідомлюють факту існування злочинної організації.

Нестимуть відповідальність за злочин, що охоплювався їхнім умислом.

Дії особи, яка не є учасником ЗО, але беруть участь у злочинах, вчинюваних ЗО
1-або вони усвідомлюють факт існування ЗО (за сукупністю: ст. 255 і злочин який вчиняє), Якщо не брала безпосередньо участі - пособництво

2-або не усвідомлюють (без посилання на 255, а лише злочин який вчиняє)

15. Назвати види злочинних організацій, за створення та участь в яких встановлена відповідальність в розділі ІХ Особливої частини КК України.

- власне злочинна організація;

- банда;

- терористична група чи терористична організація;

- не передбачені законом воєнізовані формування;

- не передбачені законом збройні формування

16. Назвіть злочини проти громадської безпеки, стосовно яких передбачені спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності при позитивній посткримінальний поведінці та розкрийте їх зміст.

- створення злочинної організації (ст. 255 КК України)

- «Створення терористичної групи чи терористичної організації»

- Фінансування тероризму»

- «Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань»

- «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами»

17. Як розмежувати терористичний акт, що призвів до загибелі людини (ч. 3 ст. 258 КК України) та умисне вбивство, способом небезпечним для життя багатьох осіб (п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України).

За потерпілим і спрямованістю умислу. Якщо на невизначене коло осіб (на всіх, загроза для всіх і кожного) – тероризм; якщо на конкретну особу – то ст. 115Для ст..258 КК характерна хоча б одна спеціальна мета:

- порушення громадської безпеки, залякування населення;

- провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення;

- вплив на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами;

- привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста).

Об.єкт у ст. 258 - громадська безпека від проявів тероризму, у ст. 115 КК – життя та здоров.я.

Різна об’єктивна сторона.

18. Як кваліфікувати дії осіб, які надають заздалегідь необіцяне сприяння діяльності злочинних організацій?

Як злочин, передбачений ч.1 ст 256 КК – «Заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів, а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності»

19. Як кваліфікувати дії осіб, які надають заздалегідь обіцяне сприяння діяльності злочинних організацій?

Співучасть у злочині передбаченому ч.1 ст. 255 КК або злочинах,які вчиняє організація – пособництво.

20. Назвіть злочини проти громадської безпеки, що становлять прояви тероризму.

Ст. 258 КК – терористичний акт;

Ст. 258-1 КК – втягнення у вчинення терористичного акту;

Ст. 258-2 – публічні заклики до вчинення терористичного акту;

Ст. 258-3 – створення терористичної групи чи терористичної організації;

Ст. 258-4 – сприяння вчиненню терористичного акту;

Ст. 258-5 – фінансування тероризму;

21. Дайте визначення холодної зброї як предмета злочинів проти громадської безпеки.

Предмети, які відповідають стандартним зразкам або історично виробленим типам зброї, чи інші предмети, що справляють колючий, колючоріжучий, рубаючий,

роздроблюючий або ударний ефект (багнет, стилет, ніж, кинджал, арбалет, нунчаку, кастет тощо), конструктивно призначені для ураження живої цілі за допомогою м'язової сили людини або дії механічного пристрою.

22. Дайте визначення вогнепальної зброї як предмета злочинів проти громадської безпеки.

Усі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої,

так і саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухової речовини (пороху або інших спеціальних горючих сумішей).

23. Розкрийте зміст діянь, за вчинення яких щодо холодної зброї встановлена кримінальна відповідальність у розділі ІХ Особливої частини КК України.

Ч.2 ст. 263 КК – носіння, виготовлення, ремонт, або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів, чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

24. Розкрийте зміст діянь, за вчинення яких щодо вогнепальної зброї встановлена кримінальна відповідальність в розділі ІХ Особливої частини КК України.

Ст. 262 КК – викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), заволодіння шляхом шахрайства;

Ст. 263 КК – носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) без передбаченого законом дозволу.

Ст. 264 КК – недбале зберігання вогнепальної зброї (якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки)

25. Знаряддям яких (-ого) складів (-у) злочинів (-у) проти громадської безпеки може бути гладкоствольна мисливська рушниця?

Ст. 264 КК - Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

26. Терористична група – це угрупування, яке створюється для вчинення конкретного терористичного акту чи кількох таких актів.

27. Терористична організація – це угрупування, яке має діяти невизначений час, займатись терористичною діяльністю постійно, до досягнення певної мети.

28. Розмежуйте склади злочинів, передбачені ст.ст. 258-2 і 258-3 «Втягнення у вчинення терористичного акту» і «Публічні заклики до вчинення терористичного акту»?

Публічні заклики до вчинення терористичного акту від втягнення у вчинення терористичного акту відрізняються тим, що відповідний вплив спрямовано не щодо конкретної особи, а стосується невизначеного кола осіб.

Об’єктивна сторона «Втягнення у вчинення терористичного акту» - такі дії:

- втягнення особи у вчинення терористичного акту;

- примушування до вчинення терористичного акту з використанням обману, шантажу, уразливого стану особи, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства.

Об’єктивна сторона «Публічні заклики до вчинення терористичного акту »:

- публічні заклики до вчинення терористичного акту,

- розповсюдження матеріалів такого змісту,

- виготовлення

- зберігання.

29. Бойові припаси – це патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, артилерійські снаряди, бомби, міни, гранати, бойові частини ракет і торпед та інші вироби в зібраному вигляді, споряджені вибуховою речовиною і призначені для стрільби з вогнепальної зброї чи для вчинення вибуху.

30. Вибухові речовини – це порох, динаміт, тротил, нітрогліцерин та інші хімічні речовини, їх сполуки або суміші, здатні вибухнути без доступу кисню.

31. Вибухові пристрої – це саморобні чи виготовлені промисловим способом вироби одноразового застосування, спеціально підготовлені і за певних обставин спроможні за допомогою використання хімічної, теплової, електричної енергії або фізичного впливу (вибуху, удару) створити вражаючі фактори - спричинити смерть, тілесні ушкодження чи істотну матеріальну шкоду - шляхом вивільнення, розсіювання або впливу токсичних хімічних речовин, біологічних агентів, токсинів, радіації, радіоактивного матеріалу, інших подібних речовин.

32. Як кваліфікувати викрадення складових частин, деталей чи вузлів зброї, комплект яких дозволяє виготовити придатну до використання вогнепальну зброю?

У разі викрадення складових частин, деталей чи вузлів, комплект яких дозволяє виготовити придатну до використання вогнепальну зброю, дії винної особи слід розцінювати як закінчений злочин і кваліфікувати за ст. 262 КК «Викрадення вогнепальної зброї».

33. Як кваліфікувати викрадення складових частин, деталей чи вузлів зброї, комплект яких не дозволяє виготовити придатну до використання вогнепальну зброю?

Кваліфікувати за статтею, яка передбачає відповідальність за злочини проти власності.

34. Як кваліфікувати заволодіння завідомо несправною вогнепальною зброєю і приведення її в придатний для використання стан?

Незаконне заволодіння завідомо несправною вогнепальною зброєю (наприклад, учбовою) і приведення її в придатний до використання за призначенням стан необхідно кваліфікувати як заволодіння чужим майном та незаконне виготовлення вогнепальної зброї.

35. Як кваліфікувати заволодіння завідомо несправною вогнепальною зброєю?

Як заволодіння чужим майном. (злочин проти власності, наприклад, шахрайство, крадіжка, заволодіння шляхом зловживання службовий становищем тощо).

Дата добавления: 2015-08-02