Злочини у сфері господарської діяльності

1. Дайте визначення родового об’єкта злочинів у сфері господарської діяльності.

1)Суспільні відносини у сфері системи господарювання яка діє в державі та сукупність глузей і принципів на яких здійснюється господарська діяльність. (проф. Тацій В.Я.)

2) (проф. Дудоров О.О. – це поєднання всіх об’єктів Розділу 7)

3) д.ю.н. Бойко А.М. – це суспільні відносини які забезпечують функціонування господарського механізму держави.

2. Дайте кримінально-правову характеристику складу злочину, передбаченому ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» КК України.

Об’єктивна сторона – одне з альтернативних діянь:

- Вчинення фінансової операції з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів;

- вчинення правочину з такими коштами;

- вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення (!слід розуміти будь-які дії особи, за допомогою яких маскується чи приховується факт одержання таких коштів або іншого майна, що передував легалізації (відмиванню) цих доходів, вчинені як особою, котра одержала ці кошти або майно таким шляхом, так і будь-якою іншою особою)

- набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Ст. 209 – Предмет – кошти або інше майно, одержане внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Суб’єкт – загальний.

Відповідно до ППВСУ «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом»: «Суб’єктом злочину ст. 209 КК, може бути фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а стосовно вчинення тих чи інших правочинів, ще й набула повної дієздатності у випадках та порядку, передбачених законом, і не була обмежена у дієздатності або позбавлена її судом». За цією статтею може нести відповідальність як особа, що вчинила предикатне діяння, так в особа, яка його не вчиняла.

3. Дайте кримінально-правову характеристику складу злочину, передбаченому ст. 201 «Контрабанда» КК України.

Способи (форми) контрабанди:

- з приховування від митного контролю:

1) використання спеціально пристосованих тайників, сховищ чи інших засобів, що утруднюють виявлення вказаних предметів;

2) надання одним предметам вигляду інших;

3) використання підроблених, незаконно одержаних, або таких, що містять неправдиві відомості, документів;

- поза митним контролем (МК):

1) поза місцем МК;

2) поза часом здійснення МК;

3) з використанням незаконного звільнення від митного контролю внаслідок зловживання посадовими особами митного органу своїм службовим становищем.

Предмет:

- культурні цінності;

- отруйні речовини;

- сильнодіючі речовини;

- вибухові речовини;

- радіоактивні матеріали;

- зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї);

- спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації.

Злочин з формальним складом.

Момент закінчення: з моменту переміщення через митний кордон.

Суб’єкт: загальний – фізична осудна особа з 16 років (при загальному писати обов’язково).

Суб’єктивна сторона: прямий умисел

4. Охарактеризуйте предмет складу злочину, передбаченого ст. 204 КК України «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів».

Взагалі підакцизні товари – товари за кодами на які Податковим Кодексом встановлено ставки акцизного податку

Предметом даного злочину є незаконно виготовлені:

1) алкогольні напої – продукти, одержані шляхом бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом етилового спирту понад 1,2% об’ємних одиниць.

2) тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

3) інші підакцизні товари – пиво солодове, нафтопродукти.

5. Дайте кримінально-правову характеристику складу злочину, передбаченому ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів» КК України.

Предмет:

1) входять до системи оподаткування, визначеної законом;

2) сплачуються у грошовій формі;

3) є частиною легального доходу особи (як правило);

4) сплачуються систематично, у встановлені законодавством строки (як правило);

5) сплачуються винятково до державного чи місцевого бюджетів або до державних цільових фондів.

Умови відповідальності за ухилення від сплати податків (позиція ПВСУ):

1) не сплачені податки, збори, інші обов'язкові платежі входять у систему оподаткування і введені в установленому законом порядку;

2) об'єкт оподаткування передбачений відповідним законом;

3) платник податку, збору, іншого обов'язкового платежу визначений як такий відповідним законом;

4) механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), їх ставки та пільги щодо оподаткування визначені законами про оподаткування.

Ухилення:

1) наявність умислу на несплату податків;

2) фактичне невиконання обов’язку щодо сплати податків, зборів, обов’язкових платежів.

Способи (позиція ПВСУ):

- неподання документів пов’язаних з обчисленням та сплатою загальнообов’язкових платежів;

- приховування об’єктів оподаткування;

- заниженням цих об’єктів;

- заниженням сум податків, зборів (загальнообов’язкових платежів) тощо.

Розмір: враховуються усі несплачені особою податки, незалежно від виду, за умови, що ця несплата охоплювалася єдиним злочинним умислом особи.

Суб’єкт – спеціальний. Це:

- службова особа підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності;

- особа, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;

- будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збори (загальнообов’язкові платежі).

Суб’єктивна сторона. За змістом ст. 212 КК відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введені в установленому законом порядку і зараховуються до бюджетів чи державних цільових фондів, настає лише в разі, коли це діяння вчинено умисно. Мотив для кваліфікації останнього значення не має.

Зазначеною статтею передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати. У зв'язку з цим суд має встановити, що особа мала намір не сплачувати належні до сплати податки, збори, інші обов'язкові платежі в повному обсязі чи певну їх частину.

Про наявність умислу на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів можуть свідчити, наприклад: відсутність податкового обліку чи ведення його з порушенням установленого порядку; перекручування в обліковій або звітній документації; неоприбуткування готівкових коштів, одержаних за виконання робіт чи надання послуг; ведення подвійного (офіційного та неофіційного) обліку; використання банківських рахунків, про які не повідомлено органи державної податкової служби; завищення фактичних затрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції, тощо.

6. Розкрийте зміст заохочувальної норми щодо ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.

Особа, яка вчинила діяння, передбачені ч. 1, ч. 2 або діяння, передбачені ч.3 (якщо вони
призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) статті 212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)» звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

7. Вкажіть, в чому полягає суперечність між положеннями викладеними в ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» КК України та положеннями Загальної частини КК України.

Суперечність між ст.. 27 КК і ст. 209 КК. Окремі форми Легалізації фактично є причетністю, а ст. 27 встановлює що відповідальність за причетність настає лише за ст.. 198 КК і ст. 396 КК.

Ч. 6 ст 27 КК: Не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів. Особи, які вчинили ці діяння, підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, передбачених статтями 198 та 396 цього Кодексу.

8. Вкажіть злочини у сфері господарської діяльності, предметом яких є комерційна або банківська таємниця та назвіть її ознаки.

Стаття 231.- Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю.

Стаття 232. - Розголошення комерційної або банківської таємниці.

Дата добавления: 2015-08-02