Мета, завдання і функції системи забезпечення національної безпеки України

Управління системою національної безпеки має розглядатися в декількох аспектах. По-перше, мається на увазі управління цією системою як об'єктом з боку держави. По-друге, враховується управління, яке здійснюється всередині системи, при якому об'єктами є співробітники, служби, підрозділи, органи, а суб'єктами — керівники та керівні апарати, які діють на відповідних рівнях і становлять у своїй сукупності управляючу підсистему всієї системи даних органів у цілому і кожного з них окремо. У свою чергу, управління системою забезпечення національної безпеки можна визначити як особливий вид діяльності державних і недержавних суб'єктів з упорядкування системи забезпечення національної безпеки, забезпечення її оптимального функціонування і стійкого розвитку з організації управління системою національної безпеки.

Головне завдання системи забезпечення національної безпеки полягає у тому, щоб створити таку систему управління, за якої можна було б здійснювати свідомий цілеспрямований вплив на ці загрози та небезпеки.

Застосування управлінського підходу дозволить визначити: 1) чітке коло суб'єктів забезпечення національної безпеки; 2) чітке коло об'єктів національної безпеки; 3) канали прямого і зворотного зв'язку, по яких відбуватиметься надходження інформації від суб'єкта до об'єкта і навпаки; 4) внутрішнє і зовнішнє середовище існування системи національної безпеки в цілому і системи забезпечення національної безпеки, зокрема, що надасть змогу говорити не про знищення джерела небезпеки, а про можливість здійснення моніторингу чинників, що можуть становити загрозу або небезпеку для національної безпеки України.

Окрім управлінського підходу, доцільно за даного випадку застосувати системний підхід. Він є корисним з ряду обставиш по-перше, надає можливість чітко окреслити мету функціонування даної системи, а отже і той кінцевий результат за для якого власно і створювалася дана система (вихід); по-друге, визначити початкові дані (параметри входу); визначити механізм управління загрозами та небезпеками відповідно до закладених параметрів і умов функціонування (параметри процесу).

Більш того, за даного випадку доцільно також використовувати синергетичний підхід, за допомогою якого система забезпечення національної безпеки розглядається крізь призму двох складових елементів: державної і недержавної підсистем. Більш того, застосування даного підходу дозволило автору висунути тезу про те, що загрози та небезпеки не можуть бути ліквідовані, втім слід вчинювати на них свідомий цілеспрямований вплив. Окрім цього, мала загроза може призвести до великих наслідків, що ще раз підтверджує вірність висунутої тези щодо необхідності розроблення теорії управління системою національної безпеки, і системою забезпечення національної безпеки, зокрема.

За напрямом вирішення: внутрішні — сукупність завдань, які вирішуються зсередини системи; зовнішні — сукупність завдань, які вирішуються за межами системи.

За сферою вирішення: інформаційні, соціально-гуманітарні, політичні (внутрішньо- та зовнішньополітична сфера), економічні, воєнна екологічні, прикордонні, науково-технологічні тощо.

За повторюваністю: стандартні — множина завдань, по яким вже відпрацьовані стійкі алгоритми їх вирішення, документально зафіксовані в інструкціях, методиках, планах тощо; нестандартні — множина завдань, які вирішуються при виникненні нових умов, ситуацій, які не мають заздалегідь розроблених алгоритмів розв'язання (акт тероризму, збройна агресія, потоп, повінь тощо).

Отже, до основних завдань системи забезпечення національної безпеки можна віднести наступні:

• захист конституційних прав, свобод та інтересів громадян України;

• захист конституційного ладу, державного суверенітету, територіальної цілісності, недоторканості державного кордону, науково-технологічного і оборонного потенціалу країни;

• реалізація державної політики національної безпеки;

• ведення активної розвідувальної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової діяльності з метою забезпечення національної безпеки через здобуття необхідної розвідувальної, контррозвідувальної і оперативно-розшукової інформації для відпрацювання стратегічних, тактичних і оперативних рішень в сфері управління національною безпекою та вироблення механізмів їх реалізації;

• виявлення, запобігання і припинення розвідувальної та іншої, спрямованої на нанесення шкоди національній безпеці України, діяльності спеціальних служб, а також окремих осіб чи організацій;

- виявлення, запобігання і припинення тероризму та іншої діяльності, спрямованої на насильницьку зміну конституційного ладу, порушення територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України;

* моніторинг (спостереження, оцінка і прогноз) стану національної безпеки у зв'язку із впливом загроз та небезпек як зсередини, так і ззовні країни;

• геополітичне моделювання поведінки партнерів по системі безпеки при реалізації загрози або небезпеки;

* недопущення проникнення до системи управління СНБ структур промислового шпіонажу, представників організованої злочинності;

• протидія технічному проникненню на об'єкти особливої важливості з метою вчинення злочинів, проведення диверсійно-терори стичної та розвідувальної діяльності;

* виявлення, попередження та припинення можливої протиправної та іншої негативної діяльності суб'єктів системи забезпечення національної безпеки зсередини системи їй на шкоду;

* захист громадян України за її межами;

• забезпечення збереження державної таємниці;

• організація демократичного цивільного контролю за функціонуванням СЗНБ тощо.

Відповідно до окресленої мети і завдань до функцій системи забезпечення національної безпеки України належать:

* прогнозування та виявлення загроз та небезпек національній безпеці;

* розроблення і здійснення комплексу оперативних, тактичних і стратегічних заходів щодо управління небезпеками;

* створення і підтримання у готовності сил забезпечення національної безпеки;

• участь в забезпеченні всезагальної і регіональної безпеки відповідно до міжнародних договорів, ратифікованих Україною.

Дата добавления: 2015-08-02