Класифікація вправ легкоатлета

Усі легкоатлетичні вправи поділяються на п'ять видів фізичних вправ: ходьбу, біг, стрибки, метання і багатоборства. В кожному з цих класифікації вправ існують свої різновиди та варіанти як для жінок, так і для чоловіків

Ходьба - спортивна вправа, яка суттєво відрізняється від звичайної ходьби і тому називається „спортивна ходьба”. Її особливістю є необхідність постійного контакту спортсмена з доріжкою. Порушення цієї вимоги призводить до переходу спортсмена на біг. Спеціальні судді, виявляючи фазу польоту, знімають спортсменів із змагань. Змагання зі спортивної ходьби проводяться на доріжці стадіону і на звичайних дорогах (дистанції від 3 до 50 км).

Біг - природний спосіб пересування. Він займає центральне місце в легкій атлетиці. Це пояснюється не тільки різноманітністю його варіантів, але і тим, що біг є складовою частиною стрибків та метань. Розрізняють: гладкий біг, естафетний біг, біг у природних умовах (крос), біг із перешкодами.

1. Гладкий біг проводиться на біговій доріжці по колу (проти годинникової стрілки) на певну відстань або час. При цьому розрізняють біг на: короткі відстані - від 30 до 400 м, середні - від 500 до 2000 м, довгі від 3000 до 10000 м, наддовгі дистанції - 20, 25, 30 км, а також марафонський біг (42 км 195 м), біг протягом однієї, двох годин

2. Біг у природних умовах по пересіченій місцевості (крос) проводиться на дистанціях до 12 км для чоловіків та 6 км для жінок.
3. Біг із перешкодами поділяється на бар'єрний біг, який проводиться на біговій доріжці стадіону від 50 до 400 м з однотипними бар'єрами (від 5 до 10 шт.) на певній відстані і для кожного спортсмена окремо, та біг із перешкодами, який відбувається на біговій доріжці (через міцно встановлені бар'єри і яму з водою) на дистанціях 1500, 2000, 3000 м (стипль-чез).

Естафетний біг - вид командного бігу, мета якого полягає в тому, щоб із найбільшою швидкістю пронести естафету від старту до фінішу, передаючи її один одному.

Стрибок – це спосіб подолання відстані за допомогою акцентованої фази польоту. За своїм призначенням вони поділяються на стрибки в довжину і висоту

Потрійний стрибок складається з послідовно виконуваних "скоку", "кроку" і "стрибка".

Метання - це природний спосіб переміщення снарядів у просторі. В легкій атлетиці метання виконують на дальність, а результати вимірюють у метрах і сантиметрах.
За способом виконання легкоатлетичні метання поділяються на три види: з прямолінійного розбігу кидком із-за голови через плече (м'яч, граната, спис); із розгону снаряда обертами (диск, ядро, молот); після скоку поштовхом (ядро).

Багатоборства складаються з декількох видів: бігу, стрибків, метань (триборства, чотириборства і т.д.). Назва багатоборства указує на кількість видів, що входять до їх складу. Результати і рекорди в багатоборствах визначаються за спеціальними таблицями і становлять суму очок, отриманих у кожному виді. До класичних багатоборств належать десятиборство у чоловіків і семиборство у жінок.Багатоборство є основою для тренувань із окремих видів легкої атлетики.
Заняття багатоборством вимагають від спортсмена високого рівня технічної майстерності спринтера, сили метальника, пружності стрибуна, сміливості бар'єриста і витривалості бігуна на середні дистанції. Участь в змаганнях із багатоборств сприяє розвитку не тільки загальної витривалості, але і прояву вольових якостей, що є передумовою майбутніх успіхів і рекордів.

22.контроль і самоконтроль на заннятях Самоконтроль, поділяються на об’єктивні і суб’єк- тивні.

До об’єктивних показників відносять ті, які можна оцінити і визначити кількісно, що дуже важливо для спостереження за дина- мікою: антропометричні дані, показники фізичного розвитку, під- готовленості, функціонального стану.

До суб’єктивних показників слід віднести оцінку самопочуття, настрій, сон, апетит, больові відчуття, які раніше не були помічені. Їх стислі характеристики знаходяться в межах: погано, задовільно, добре та оцінюються за п’ятибальною шкалою.

Студентам, які займаються фізичним вихованням за навчальною програмою або самостійно з метою оздоровлення, рекомендований набір суб’єктивних показників, що не є забороною на збільшення їх кількості.

До них слід віднести: самопочуття, сон (години), апетит, пульс за 1 хвилину, маса (вага в кг), порушення режиму (так, ні), больові відчуття, спортивні результати.

Самоспостереження проводяться щоденно, крім параметрів

Пульс — інформативний і доступний показник стану серцево- судинної системи. Пульс можна підрахувати на променевій арте- рії, розміщеній трохи вище зап’ястя на внутрішньому боці руки, на скроневій або сонній артеріях, розміщених відповідно на скроні або на шиї спереду, збоку від гортані. Порахуйте кількість ударів за 15 с, потім помножте отриману цифру на 4 і отримаєте кількість серце- вих ударів на хвилину.

Педагогічний контроль - це планомірний процес одержання інформації про фізичному стані котрі займаються фізичними вправами. Повноцінний контроль жадає від педагога спеціальних знань і умінь, які забезпечують правильне спостереження, аналіз політики та оцінку дій котрі займаються, виявлення недоліків у власних діях, визначення ступеня придатності та ефективності коштів, методів і організаційних форм роботи у умовах і навчальних ситуаціях. І на цій основі можливо усунення помічених недоліків або ж попередження їх у наступних заняттях.

Зміст педагогічного контролю:контролю над відвідуванням занять;контролю надтренировочними навантаженнями;контролю над станом котрі займаються;контролю над технікою вправ;облік спортивних результатів;

23.Легка атлетика в програмі фізичного виховання школярів. Фізичне виховання учнів у школі здійснюється у формі: обов'язкової навчальної дисципліни «Фізична культура»; в режимі навчального дня; в процесі позакласної фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи. Урок фізичної культури (з навчальної дисципліни «Фізична культура») є основною формою фізичного виховання, на якому вирішуються освітні, оздоровчі, виховні завдання, а так само завдання забезпечення безпеки життєдіяльності дітей в сучасних умовах. Уроки фізичної культури (навчальна робота), позакласна, масова фізкультурно-оздоровча та спортивна робота в молодших класах тісно взаємопов'язані і являють собою єдиний виховно-освітній педагогічний комплекс, який підпорядкований загальній меті фізичного виховання учнів - формування фізичної культури особистості.

Фізичну культуру особистості характеризують: Øмотівація фізкультурних або спортивних занять; Øнеобходімие для занять знання, рухові вміння і навички; Øразносторонняя фізична підготовленість; Øактівное участь у фізкультурної діяльності.

У результаті здійснення цієї діяльності необхідно домогтися самостійної рухової активності в режимі навчального дня і вільного часу, що має забезпечити біологічну потребу учня в рухах. У типовій програмі (див. список літератури) викладено зміст навчальних занять і заходів у режимі навчального дня. Зміст навчальних занять для основної та підготовчих медичних груп викладено в розділі «Уроки фізичної культури». Воно включає в себе базовий і варіативний компоненти.

До базового компоненту відноситься навчальний матеріал, що використовується для формування знань і уявлень; рухових вмінь і навичок; розвитку фізичних якостей. Школа, незалежно від її типу і форми власності має забезпечити умови для освоєння базового компоненту всіма учнями з урахуванням стану їх здоров'я та інших індивідуальних особливостей (недостатнє фізичний розвиток, надлишкова маса тіла, недостатня фізична підготовленість). Варіативний компонент - включає матеріал з розвитку фізичних якостей, а так само зразкові домашні завдання, що полегшує диференційований підхід до вирішення завдань фізичного виховання.

Конкретний зміст використовуваного варіативного компонента в кожному класі визначає вчитель, який проводить урок фізичної культури з урахуванням: Øматеріально-технічної бази; Øсвоіх творчих можливостей; Øсостоянія здоров'я, фізичної підготовленості учнів; Øінтересов займаються; Для допуску до занять фізичною культурою всі учні проходять лікарське обстеження не рідше одного разу на рік. За результатами обстеження вони поділяються на медичні групи: Øосновная - займаються за навчальною програмою в повному обсязі, а так само в одній спортивній секції. Øподготовітельная - займаються за навчальною програмою з урахуванням їх індивідуальних особливостей і рекомендацій лікаря; їм так само рекомендуються додаткові заняття для підвищення рівня фізичної підготовленості. Øспеціальная медична група - заняття проводяться за спеціальними програмами, погодженими з Міністерством освіти РБ і вчителями, які пройшли спеціальну підготовку. Відповідно до Закону РБ «Про фізичну культуру і спорт» заняття з фізичної культури проводяться не менше 3-х разів на тиждень по 1 годині. Заміна уроків фізичної культури іншими видами навчальної чи неучбовому д іяльності є порушенням Закону.

24)Соматичні захворювання - захворювання тіла, на відміну від психічних захворювань.

Соматичні захворювання основних систем органів людини:

1. Хвороби дихальної системи.

2. Хвороби нервової системи.

3. Хвороби органів травлення.

4. Порушення обміну речовин.

5. Хвороби системи кровообігу.

І на ці всі захворювання мають позитивний вплив легко атлетичні вправи

Для покращення соматичних порушень в організмі, використовують такі вправи:ходьба,біг,розминка з елементами імітації, стрибки, присідання,загальнорозвиваюючі вправи з різними предметами.

25) цілісний і розчленований методи.

Цілісний метод полягає у виконанні всього вправи або його основної частини. Такі вправи, як гладкий біг, стрибки в довжину і висоту з розбігу, особливо найпростішими способами, вивчаються, як правило, в цілому. Вивчати їх по частинах (розчленованим методом) просто неможливо.

Такі складні у технічному відношенні види легкої атлетики, як метання молота та стрибки з жердиною, з самого початку вивчаються розчленованим методом.

використовують рівномірний метод, який характеризується виконанням вправ з порівняно однаковою інтенсивністю протягом усього заняття (уроку) і зазвичай застосовується при навчанні і тренуванні в циклічних видах легкої атлетики - ходьбі і бігу.

Змінний метод характеризується чергуванням інтенсивності зусиль. В одних випадках вправи виконуються легко, без значних напружень, в інших - з підвищеною швидкістю, з великим фізичним зусиллям. При цьому чіткого, суворо встановленого порядку в чергуванні зусиль немає.

Методи, за яких заздалегідь намічається певний порядок чергувань зусиль і відпочинку, називаються інтервальними і повторним. Вони близькі один до іншого, але, як правило, на другому і третьому етапах підготовки, особливо при повторному методі, інтервали для відпочинку бувають тривалими, що забезпечують відновлення сил займаються до рівня, близького до вихідного.

Контрольний і змагальний методи служать для перевірки результатів, досягнутих у результаті підготовки, для показу максимально можливих досягнень в умовах спортивної боротьби із суперниками.

26) то что и 25

27) Біг на короткі дистанції (спринт) умовно підрозділяється на чотири фази: початок бігу (старт), стартовий розбіг, біг по дистанції, фінішування.

Завдання 1. Створити правильне уявлення і розуміння техніки бігу на короткі дистанції.

Засоби. 1. Пояснення суті й особливостей техніки бігу на ко­роткі дистанції. 2. Роз'яснення правил і організації змагань з бігу на короткі дистанції. 3. Демонстрування техніки бігу на короткі ди­станції (зразковий показ, розбір кінограм, кінокільцівок, схем, фото­графій). 4. Біг на відрізках 40—60 м.

Завдання 2. Навчити техніці бігу по прямій дистанції.

Засоби. 1. Біг з прискоренням 50-80 м в ¾ від максимальної інтенсивності.

2. Біг з переходом на біг за інерцією (50-70 м).

3. Біг з високим підніманням стегон (30-40 м).

4. Біг із закиданням гомілок назад (30-40 м).

5. Біг стрибками з ноги на ногу (30-50 м).

6. Виконання вправ 3-5 з поступовим переходом наприкінці до звичайного швидкого бігу (50-80 м).

Завдання 3. Навчити техніці високого старту та стартовому прискоренню.

Завдання 4. Навчити низькому старту і стартовому розбігу по пря­мій.

Завдання 6. Навчити переходу від стартового розбігу до бігу по дистанції.

Засоби. 1. Пробігання по прямій відрізків 20, 30, 40, 50 і 60 м з низького старту з переходом на біг за інерцією. 2. Біг з низького старту з переходом від максимального до вільного бігу за інерцією, а потім знову до максимального (3—5 змін швидкостей).

Методичні вказівки. Другу вправу можна виконувати на відрізках до 100 м.

Завдання 7. Навчити техніці фінішування.

Засоби. 1. Нахил тулубу вперед з відведенням рук назад в ходьбі (2-6 р. на відрізку до 50 м). 2. Нахил тулубу вперед на лінію фінішу з відведенням рук назад у повільному та швидкому бігу. 3. Нахил тулубу вперед на лінію фінішу із розворотом плечей в повільному та швидкому бігу в групі, індивідуально, та в змагальних умовах.

Методичні вказівки. Треба вимагати, щоб учні закінчували біг не біля лінії фінішу, а після неї. Слідкувати за тим, щоб фінішування виконувалося лише на останньому кроці, а не раніше. Уникати фінішування стрибком, розтягування або скорочування кроків перед фінішем. Для більшої ефективності виконувати вправи в парах з рівними за силами бігунами.

Завдання 8. Навчити техніці бігу по повороту.

Засоби. 1. Біг з прискоренням на повороті доріжки з великим радіусом (6-8 доріжки) у ¾ інтенсивності. 2. Біг з прискоренням на повороті доріжки з меншим радіусом (3-5 доріжки) у ¾ інтенсивності. 3. Біг з прискоренням по доріжкам малого радіусу (1-2 доріжки). 4. Біг по колу діаметром 18-20 м з різною швидкістю. 5. Біг з прискоренням на повороті та подальшим вибіганням на пряму. 6. Біг по прямій з наступним вбіганням в поворот.

Методичні вказівки. Всі вправи повторювати 3-8 разів в залежності від підготовленості учнів. Бігти по повороту слід вільно. Зменшувати радіус доріжки слід лише після оволодіння правильною технікою бігу по повороту великого радіусу. При вбіганні в поворот нахил тіла має випереджувати виникнення відцентрової сили.

Завдання 9. Навчити низького старту, стартового розбігу і пере­ходу від стартового розбігу до бігу по дистанції на повороті.

Засоби. 1. Установка колодок для старту на повороті. 2. Біг з низького старту без команди. 3. Те саме, за командою. 4. Виконан­ня першої і другої вправ із шостого завдання.

Методичні вказівки. До попередніх вказівок додають ви­моги до бігу на повороті. Кількість повторень залежить від швидкос­ті оволодіння вправами.

Завдання 10. Удосконалення в техніці бігу на короткі дистанції в цілому.

Засоби. 1. Всі вправи, що застосовувалися для навчання техніці бігу. 2. Біг з прискоренням по нахиленій доріжці вгору та вниз. 3. Застосування тренажерів та приладів для лідирування. 4. Про бігання повної дистанції у тренувальних та змагальних умовах.

Методичні вказівки. Не слід зловживати застосуванням вправ, які виконуються з максимальною інтенсивністю для запобігання виникненню «швидкісного бар’єру». Особливо треба слідкувати за свободою та природністю бігових рухів.

28) Естафетний біг є командним видом легкої атлетики

Завдання	Засоби	Організаційно-методичні заходи	Типові помилки	Причини	Виправлення
1.Ознайо-мити з технікою естафетного бігу	1.Розповідь про техніку естафетного бігу та його види     2.Демонстрація техніки передачі естафетної палички різними способами в 20-метровій зоні	Перегляд кінокольцовок, кінограм, відеофільмів, знайомство з правилами змагань Вказати на найбільш типові помилки і назвати шляхи їх усунення
2.Навчити техніці передачі естафетної палички	1.Тримання естафетної палички   2.Передача естафетної палички правою чи лівою рукою на місці   3.Передача естафетної палички з попередніми рухом рук при бігу     4.Передача естафетної палички при пересуванні кроком     5.Передача естафетної палички при пересуванні в повільному темпі	Показує викладач з учнем або двоє найбільш підготовлених займаючих   Займаючі построєні в дві шеренги на відстані 1-2 м. Друга шеренга зміщена на півкроку праворуч (ліворуч). За командою здійснюється передача естафети. Потім займаючі повертаються кругом і вправи повторюються   Рухи рук виконуються з великою амплітудою. Передачу проводити спочатку по команді викладача, потім по команді передавального   Вправи в парах. Займаючі йдуть в ногу. Стежити за відстанню між ними     Слідкувати за чіткою фіксацією кисті. Зверніть увагу на зміщення приймаючого в бік по відношенню до передавального	Неправильне тримання естафетної палички     Одночасно з командою викладача той що передає, не дивлячись на руку того хто приймає, простягає паличку. Почувши команду,приймаючий повертає голову для контролю за прийомом палички. Руки приймаючого і передавального не повністю випрямлені   Неправильне положення кисті руки, опущеною для прийому палички     До моменту передачі естафети займаючі йдуть не в ногу   Передавальний біжить з витягнутою рукою	Неправильне уявлення про тримання естафетної палички   Передавальний не стежить за готовністю руки приймаючого і не слухає команди. Неправильне уявлення про прийом естафетної палички. Недостатня дистанція між приймаючим і передавальним до моменту передачі. Кисть руки опускається в сторону-назад   Незнання правильного положення кисті руки, опущеною для прийому палички   Порушений ритм ходьби   Передавальний не стежить за готовністю руки приймального естафету. Збільшено відстань між передавальними	Взяти паличку якомога ближче до нижнього кінця     Добитися того, щоб передавальний простягав естафету лише після того, як переконається, що рука приймаючого готова для прийому. Проімітувати рухи приймаючого під контролем викладача. Підібрати потрібну дистанцію     Розгорнути кисть долоні назад, великий палець відвести в сторону стегна. Простежити за опусканням кисті вниз-назад     Виконувати пересування кроком під команду викладача     Команду "Хоп!" подавати при наближенні на 1-1,5 м
3. Навчити техніці старту на етапах естафетного бігу	1.Заняття стартового положення з опорою на одну руку   2.Повторні старти з опорою на одну руку на прямій доріжці     3.Повторні старти на повороті перед виходом на пряму.     4.Повторні старти на прямій при вході в поворот     5.Низькі старти з естафетною паличкою на повороті     6.Повторні старти зі спостереженням за партнером	Показує викладач або більш підготовлений учень. Показ фотографій, кінограм     Ліва рука відведена вгору-назад. Старти з бігом по наміченої лінії   Зайняти положення старту ближче до правого краю доріжки     Спочатку виконувати вправи на 5-8 доріжках з великим радіусом, потім перейти на 1-3 доріжки, з меншим радіусом   Показати спосіб тримання палички в правій руці (обхват трьома пальцями)   Спочатку вибігати самостійно, а потім в парах, коли партнер досягає контрольної позначки	Рух головою поперек напрямку бігу   Втрата правильного напрямку бігу і перехід на сусідню доріжку. Відхід від лінії до протилежного краю доріжки   Відхід від лінії на середину або до протилежного краю доріжки   Падіння палички після відриву руки від доріжки     Рання або пізня передача естафетної палички	Рух голови не відповідає напрямку бігу     Не склався руховий навик     Не склався руховий навик   Слабо розвинені фаланги пальців     Нестабільність прискорення. Нестійкість ритму наростання швидкості	Зміцнити м'язи шиї     Виконання передачі на меншій швидкості   Повернутися до виконання вправи по більшому радіусу   Утримувати паличку всіма пальцями після відділення руки від доріжки   Здійснити контроль за швидкістю за секундоміром
4. Навчити техніці передачі естафетної палички на максимальній швидкості в 20-метровій зоні	1.Визначення відстані від початку зони передачі до контрольної відмітки   2.Вибігання зі старту в момент досягнення передавальним контрольної позначки   3.Передача естафет при бігу з великій швидкості по прямій   4.Передача естафети на повороті перед виходом на пряму і на прямій перед виходом на поворот   5.Передача естафети під час бігу з максимальною швидкістю в зоні передачі з пробіганням коротких відрізків   6.Передача естафети під час бігу з максимальною швидкістю в зоні передачі з пробіганням всіх етапів	Ця відстань відповідає 8-11 м і уточнюється шляхом багаторазових пробіжок або визначається по таблиці   Спочатку виконує кожна пара окремо, потім кілька пар разом     Слідкувати за розташуванням бігунів на доріжці (збереження уступу) Слідкувати за розташуванням бігунів на доріжці     Звернути увагу на дотримання правил змагань     Спочатку виконують учасники першого і другого етапів, потім третього і четвертого і, нарешті, другий і третій	Передавальний не доганяє або переганяє приймаючого   Займаючий припиняє біг після прийому естафети   Приймаючий не фіксує опущену для прийому руку     Передавальний не точно вкладає паличку в руку приймаючого   Передавальний естафету відразу ж залишає свою доріжку     Неправильне виконання етапів	Неправильно розрахована фора між ними   Неправильне уявлення про мету данної вправи   Відсутня фіксація руки в плечовому суглобі   У передавального відсутній зоровий контроль     Незнання правил змагань     Те ж	Уточнити відстань до контрольної відмітки   Після прийому естафети 10-15 м не знижувати швидкості     Зафіксувати руку в плечовому суглобі     Поліпшити зоровий контроль за передачею естафети     Добитися того, щоб бігун продовжував рух по своїй доріжці, знижуючи швидкість до прийому естафети на інших доріжках Те ж
5.Навчання техніці естафетного бігу в цілому та її вдосконалення	1. Передача естафетної палички кожною парою (зв'язкою) бігунів у своїх зонах на повній швидкості   2. Розстановка бігунів по етапах естафети   3.Уточнити відстань від початку зони передачі до контрольної відмітки   4 Проведення змагань у групі в естафеті 4*100 м і командний біг на результат.	Спочатку виконує одна пара, потім кілька в змагальному режимі     Розстановка проводиться з урахуванням індивідуальних якостей займаючи     Кожна пара має бігти з максимальною швидкістю і передавати паличку, не дивлячись на зону передач   Стежити за дотриманням правил змагань	Немає злагодженості в зв'язці   До моменту передачі естафетної палички займаючі біжать не в ногу   Приймаючий бере естафетну паличку на деякій відстані від пальців передавального     Усі, зазначені вище

29) Цілісне дію метання списа можна розділити на:

· розбіг;

· фінальне зусилля;

· гальмування (рис. 1).

спочатку треба розглянути способи тримання снаряда. Існує два способи тримання списи: а) великим і вказівним пальцями, б) великим і середнім пальцями. Спис лежить в долоні навскіс. У другому варіанті вказівний палець розташовується уздовж осі списи. Інші пальці обхоплюють спис за обмотку

Розбіг. Розбіг можна розділити на три частини: попередній розбіг, кроки відведення списа, заключна частина розбігу. Довжина всього розбігу коливається від 20 м до 35 м, у жінок - трохи менше, і залежить від кваліфікації спортсмена. Швидкість розбігу для кожного спортсмена індивідуальна і не повинна заважати виконанню підготовчих дій метальника до фінального зусилля.

Фінальне зусилля. Після постановки лівої ноги в упор, коли почалося гальмування нижніх ланок (стопа, гомілка), таз продовжує рух вперед - вгору через пряму ліву ногу. Права нога, розпрямляючись в колінному суглобі, штовхає тазостегновий суглоб вперед-вгору. Плечі і права рука відстають і знаходяться за проекцією ОЦМ. Потім метальник різко відводить ліву руку назад через сторону, розтягуючи м'язи грудей, ліве плече назад, спортсмен проходить через положення «натягнутого лука». Далі права нога повністю випрямляється, відриваючись від опори, Плечі активно рухаються вперед, права рука, ще випрямлена в ліктьовому суглобі, знаходиться позаду. Коли проекція ОЦМ принижується до стопи лівої ноги, права рука згинається в ліктьовому суглобі, лікоть рухається вперед - вгору. Після проходження кисті правої руки повз голови вона випрямляється в ліктьовому суглобі, направляючи спис під певним кутом. Потім виконується хлестообразное рух пензлем, надаючи обертання спису навколо його подовжньої осі назовні, відбувається відрив списи від руки. Спис не повинно відводитися далеко в бік від правого плеча, при цьому необхідно, щоб напрямок дії м'язових зусиль збігалося з поздовжньою віссю списа, проходячи через його ЦТ. На цьому фінальне зусилля закінчується, спис отримує початкову швидкість вильоту, і йому задаються: певний кут вильоту, що коливається від 29 до 36 °; висота траєкторії, з найвищою точкою - 14-17 м; час польоту - 3,5 - 4,5 с; початкова швидкість списи - 30 - 32 м / с (при результати понад 80 м).

Гальмування. Після випуску снаряда спортсмен продовжує рух вперед, і йому необхідно зупинитися для того, щоб не заступити за лінію кидка. При цьому метальник виконує перескок з лівої на праву ногу, відводячи ліву ногу назад трохи вгору і злегка нахиляючись вперед, але потім випрямляється, відводить плечі назад, допомагаючи собі руками. Щоб виконати гальмування, необхідно ліву ногу у фінальному зусиллі ставити за 1,5 - 2 м від лінії кидка (залежно від швидкості розбігу і кваліфікації спортсмена).

Найважливішим фактором, що впливає на дальність польоту списи, є вміння спортсмена розвинути високу ш видкість початкової вильоту снаряда.

---

Дата добавления: 2015-08-02