Характеризуючи механізм ринкового саморегулювання, неможливо не зупинитись окремо на головному інструменті, який забезпечує умови його функціонування, — на конкуренції.
Під конкуренцією розуміють перш за все змагання, боротьбу в досягненні кращих результатів на будь-якому терені, суперництво фірм за здобуття вигідніших умов виробництва і збуту товарів, змагання між країнами за джерела сировини, ринку збуту і сфери вкладання капіталу.
Конкуренція – невід'ємний атрибут товарного виробництва та обігу, зорієнтованого на споживача, це об'єктивний економічний закон, що виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв'язки між відособленими товаровиробниками і споживачами їх продукції.
Конкуренція має такі функції:
- змушує товаровиробника підвищувати якість продукції, розширювати асортимент товарів та послуг, що пропонуються;
- забезпечує тенденцію до постійного зниження цін;
- стимулює впровадження науково-технічних досягнень і зростання продуктивності праці;
- веде до виведення з ринку неефективних підприємств, сприяє раціональному перерозподілу ресурсів;
- охороняє споживача від диктату виробника.
Саме тому конкуренція є головною рушійною силою ринку, найсуттєвішим інструментом його самореалізації.
Найбільш вражаюче позитивний ефект конкуренції виявляється в малому бізнесі. Перебуваючи в умовах особливо жорсткого суперництва, малі підприємства є головними постачальниками науково-технічних відкриттів. Так, у США понад 90% нових технологій створюють малі підприємства та незалежні винахідники. У порівнянні з великими компаніями малі фірми в середньому на долар витрат впроваджують у 17 разів більше нововведень. Завдяки конкуренції у малому бізнесі з'явилася можливість використовувати винайдені свого часу електронну трубку, кондиціонер, копіювальну машину, транзистор, кулькову ручку, пилосос, тестер, міксер, целофан, інсулін та багато інших корисних і таких звичайних сьогодні речей.
Але, як і будь-яке змагання, конкурентна боротьба може скінчитися поразкою.
Розрізняють внутрішньогалузеву і міжгалузеву конкуренції. Внутрішньогалузева – це конкуренція виробників однієї гагаузі, що виробляють стандартизований (однорідний) продукт. її результатом стає формування єдиної ринкової вартості, або ціни, товару.
Міжгалузева – це боротьба за найприбутковіші сфери прикладання капіталу. її механізм полягає у вільному переливанні (переміщенні) капіталів із менш прибуткових у більш прибуткові галузі (за вільної конкуренції не існує для цього особливих перешкод). Результатом такої конкуренції стає утворення рівноважної (середньої) норми прибутку, тобто на рівний капітал одержують рівний прибуток, незалежно від галузі його прикладання. Завдяки цьому вартість набуває форми ціни виробництва, яка дорівнює сумі середніх витрат та середнього прибутку.
Конкуренція між окремими, відособленими товаровиробниками, породжує монополію. З метою одержати перемогу в конкурентній боротьбі підприємства об'єднуються, створюючи крупніші фірми, яким легше боротися "за місце під сонцем" на ринку. Такі об'єднання називають монополіями.
Монополія – це найбільші капіталістичні підприємства або їхні об'єднання, які зосереджують під своїм контролем виробництво переважної (або істотної) частини певного виду (видів) продукції, що дає їм змогу регулювати виробництво цієї продукції, визначати монопольні ціни і одержувати високі прибутки. У широкому розумінні монополія – це і сама домовленість, угода між великими підприємствами про поділ ринку, обсягу виробництва і ціни.
Монополії виявляються в досить різноманітних формах. Найпростішими є так звані конвенції, куди, ринги, корнери, які виникають на основі короткострокових угод про єдині умови збуту між групами великих підприємств. Більш розвинутими та стійкими формами монополістичних об'єднань є картелі, синдикати, трести, концерни, конгломерати.
Картель – це відносно тривка монополістична угода власників підприємств певної галузі, які зберігають свою комерційну, виробничу і фінансову самостійність.
Синдикат – це монополістична угода між власниками підприємств однієї галузі, учасники якої зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.
Трест – монополістична угода між власниками підприємств однієї чи кількох галузей господарства, учасники якої позбавлені як виробничої, так і комерційної самостійності.
Концерн – це монополістичне об'єднання капіталу підприємств різних галузей за допомогою встановлення між ними контролю єдиного фінансового центру, який скуповує їхні акції. Таким чином, концерн – це об'єднання підприємств різних галузей промисловості, торговельних, банківських, транс
Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 61 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Функції ринку та умови його формування і розвитку | | | Структура та принципи класифікації ринків |