Функції ринку та умови його формування і розвитку

Рис. 3. Ринкова рівновага

Механізм ринкової конкурентної ціни є тим реальним інструментом, що, незважаючи на можливі відхилення, повертає ціну до такого рівня, який врівноважує попит і пропозицію, а отже, узгоджує інтереси виробників і споживачів.

Ціна ринкової рівноваги не лише збалансовує попит і пропозицію, а й інформує про шляхи раціонального розподілу ресурсів, є засобом саморегулювання відносин покупців і продавців.

Еластичність попиту. Вище було визначено, що величина попиту змінюється обернено пропорційно до зміни ціни. Проте часто треба знати, як змінюється попит залежно від зміни ціни. Цінова еластичність попиту, або цінова еластичність, показує, наскільки змінюється величина попиту на певний товар зі зміною його ціни Еластичність означає реакцію, або реагування. Отже, цінова еластичність Е_d – це відношення процента зміни величини попиту до процента зміни ціни.

Різні товари мають різну еластичність попиту. Попит на речі першої необхідності (наприклад, продукти харчування) слабо реагує на зміну ціни, тоді як попит на подорож літаком чи на обіди в ресторані дуже чутливий. У зв'язку з цим їх поділяють на товари еластичного і нееластичного попиту.

Якщо зміна ціни на 1% спричиняє більшу ніж на 1% зміну величини попиту, то попит називають еластичним за ціною, коли Е>1.

Якщо зміна ціни на 1% спричиняє меншу ніж на 1% зміну величини попиту, то попит – нееластичний за ціною Е<1.

Якщо відсоток зміни величини попиту дорівнює відсоткові зміни ціни, то попит одинично-еластичний.

Еластичність і дохід. Розуміння еластичності дає змогу з'ясувати вплив зміни ціни на загальний виторг виробника. Зауважимо, що прискорене збільшення пропонування певного продукту скоріше за все спричинить зниження ціни. У цьому разі високі прирости виробництва будуть пов'язані з низьким виторгом. Розглянемо взаємозв'язок між ціновою еластичністю попиту і загальним виторгом, а точніше, валовим доходом.

Валовий дохід – це здобуток ціни на кількість продукції: (Р х Q). Якщо споживачі купують 10 одиниць продукту за 10 грн., то валовий дохід становитиме 100 грн. Три випадки еластичності відповідають трьом різним взаємозв'язкам між валовим доходом і змінами цін:

• • якщо попит нееластичний, то зниження ціни зменшує валовий якщо попит еластичний, то зменшення ціни збільшує валовий дохід;

• якщо попит одинично-еластичний, то зниження ціни не викликає жодних змін у валовому доході.

Еластичність пропонування. Усе, що було застосовано для визначення еластичності попиту, можна використати для аналізу еластичності пропонування. Цінова еластичність пропонування виражає ступінь реагування величини пропонування товару на зміну його ринкової ціни. Вона вимірюється процентом зміни величини пропонування внаслідок зміни ціни товару на 1%. Формула визначення еластичності пропонування така:

E_s= Процент зміни величини пропонування /Процент зміни ціни

Як бачимо, еластичність пропонування визначають так само, як і еластичність попиту. Єдина відмінність полягає в тому, що величина реагування пропонування на збільшення ціни додатна, а попиту – від'ємна.

Які фактори впливають на еластичність пропонування? Основний фактор, як зазначають П. Семюелсон і В. Нордгауз, це ступінь можливого збільшення виробництва. Якщо фактори виробництва легко знайти за поточними ринковими цінами, то обсяг продукції можна значно збільшити за невеликого зростання ціни. Це означає, що пропонування високоеластичне. З іншого боку, якщо виробничі ресурси обмежені, то навіть різке зростання ціни спричинить зовсім незначну реакцію на виробника. Це приклад нееластичного пропонування.

Іншим фактором, що впливає на еластичність пропонування, є час. Вплив зміни ціни на величину пропонування зростає зі збільшенням часу реагування постачальників. У дуже короткі проміжки часу після збільшення ціни підприємства неспроможні збільшити фактори виробництва – працю, капітал, землю, унаслідок чого пропонування буде виключно нееластичним.

Функції ринку та умови його формування і розвитку

Сутність ринку знаходить свій вияв в його головних економічних функціях. Економічна функція – це головне призначення, яке має виконувати дана категорія і яке відображає сутність останньої.

До головних економічних функцій ринку відносять такі функції:

саморегул ювання економіки, котра передбачає узгодження виробництва і споживання по всьому асортименту товарів і послуг, а також підтримування збалансованості попиту і пропозиції за обсягом і ціною;

стимулююча — полягає в спонуканні виробників до створення нової продукції з найменшими витратами і найбільшими доходами;

регулююча — передбачає забезпечення певної пропорційності у виробництві й обміні між регіонами і сферами економіки;

раціональності — передбачає зменшення виробничих витрат, а також витрат обігу;

еквівалентності — полягає у зіставленні індивідуальних витрат ресурсів із суспільними, що виявляє цінність продукту;

демократизаці ї господарської діяльності, тобто санації (позбавлення) економіки від нежиттєздатних елементів, що веде до диференціації товаровиробників-конкурентів.

Таким чином, ринок є функціональною формою економічних зв'язків між суб'єктами цілісної економічної системи, це конкретна форма існування вільного підприємництва. Найповніша суть ринкової економічної системи відображає ринок вільної (чистої) конкуренції, що дає найбільшу свободу дії ринкового механізму господарювання.

Зазначений ринок вільної конкуренції існує за певних умов:

- існування в економіці різноманітних форм власності і різноманіття форм господарювання, а також конкуренції;

- демонополізація економіки, свобода вибору партнерів на господарських угодах (свобода купівлі - продажу);

- право вільного встановлення цін на власний продукт;

- існування вільного маневрування виробничими ресурсами;

- повнота і доступ усіх господарських структур до інформації про стан ринку та його кон'юнктуру;

- наявність ринкової інфраструктури, тобто комплексу галузей, систем, служб, підприємств, установ, що обслуговують ринок (банки, біржі, ринкові форми торгівлі тощо);

- наявність достатньої маси грошей, необхідних для обігу товарів, послуг та інших об'єктів ринкових відносин.

Ринок чистої монополії – це ринок, де одна фірма продає єдиний у своєму роді продукт, що не має близького за якісними і технічними показниками замінника. Така фірма контролює ціну на свій продукт. Наданому ринку може діяти, а може і не діяти цінова конкуренція.

Підприємницька монополія – це ситуація на ринку, коли одна фірма або декілька займають провідне положення в галузі.

Двостороння монополія – це ринок на, якому єдиному продавцю протидіє єдиний покупець.

Існує також природна монополія, коли ефект масштабу настільки великий, що одна фірма може забезпечувати весь ринок, маючи при цьому менші витрати на одиницю продукції, ніж у фірм-конкурентів.

Зазначений поділ ринків є умовним. Чиста конкуренція та чиста монополія – скоріше абстрактні категорії, яких у реальній дійсності майже нема. Однак найбільш близьким до чистої конкуренції є ринок сільськогосподарської продукції (наприклад, пшениці), до чистої монополії – наприклад, один цукровий завод у певному регіоні, один банк у районі тощо.

Реально існуючими є ринки монополістичної конкуренції та олігополії. Перші стосуються галузей, що обслуговують населення (пошиття одягу, взуття, ремонт домашньої техніки тощо).

Олігополія характерніша для металургійної промисловості, виробництва автомобілів тощо.

Таким чином, сучасна економічна теорія розрізняє чотири основні моделі ринку: чиста конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія і монополія.

Ринок чистої конкуренції – це ринок, де існує велика кількість фірм, що продають стандартизовані товари. Доступ на ринок вільний, продавці не в змозі контролювати ціну на товар, який вони продають. На ринку відсутня нецінова конкуренція.

На ринку монополістичної конкуренції діє багато продавців диференційованих за якістю, дизайном, фасоном товарів і послуг. Саме різноманіття в якості, упаковці, розміщенні фірм тощо є основною ознакою монополістичної конкуренції. Тут кожна фірма володіє певною часткою ринку, тобто має елементи монополізму. Для монополістичної конкуренції характерною є нецінова конкуренція і, насамперед, реклама.

Олігополістичний ринок – це ринок, на якому декілька фірм продають як стандартизовані, так і диференційовані товари. Основна риса такого ринку - взаємозалежність конкуруючих фірм одна від одної.

Ринок чистої монополії існує тоді, коли на ринку діє один продавець, який диктує свої умови ринку, сам встановлює ціну для свого товару. Його мета - одержання монопольно високого прибутку.

Дата добавления: 2015-08-10