Обгрунтування зміни геопластики рельєфу

Формування або корегування рельєфу – важливий етап інженерної підготовки території. Цей процес називають вертикальним плануванням території. На цьому етапі підготовки території під озеленення та благоустрій природний рельєф приводиться до стану, що забезпечить найсприятливіші умови для загального планувального рішення, відводу поверхневих вод з території ділянки.

Основним принципом при трансформації рельєфу є принцип балансування земляних мас, тобто, необхідно витримувати умови, при яких баланс земляних мас повинен бути наближеним до нульового. Він означає рівність між об’ємом виїмок та насипів. Якщо ці об’єми не співпадають, необхідні додаткові транспортні витрати. Для визначення балансу земляних мас складають картограму земляних робіт.

Геопластика – різновид вертикального планування території.

Геопластика (ландшафтна скульптура, ландшафтна пластика) – це пластична обробка рельєфу, за допомогою якої він набуває не лише декоративну чи скульптурну форму, а форму, що відповідає певній функції. А кожній функції відповідають конкретні деталі рельєфу – сходи, пандуси, підпірні стінки тощо.

Сучасна техніка дає можливість повністю перетворити існуючий рельєф або сформувати його заново, створивши насипні пагорби, тераси, схили. Геопластика поєднує у собі можливості підвищення естетичної виразності ландшафту з економічністю використання грунту, що залишився після будівництва.

Виділяють два напрямки у геопластиці:

1) виявлення характерних для даної місцевості природних форм рельєфу та підкреслення найхарактерніших і найживописніших моментів природного ландшафту;

2) створення зовсім нових, скульптурних, часто геометричних форм штучного рельєфу.

Мистецтво створення рельєфу дозволяє обмежити ділянки різного призначення, збагатити та індивідуалізувати середовище, створити сприятливий мікроклімат.

Створення штучних насипів і понижень у дитячому лунапарку не проектується.

Дата добавления: 2015-08-10