Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 13: Аграрні майнові правовідносини

Читайте также:
  1. Аграрні відносини та їх особливості
  2. Аграрні правовідносини з оподаткування господарської діяльності
  3. Аграрні правовідносини у сфері соціального розвитку
  4. Особисті немайнові права батьків та дітей
  5. Особисті немайнові права подружжя
  6. Підстави, умови і форми майнової відповідальності за аграрні правопорушення.
  7. Підстави, умови і форми матеріальної відповідальності за аграрні правопорушення.

1. Конституційні і законодавчі основи правового регулювання внутрішніх аграрних майнових відносин у с/г підприємствах.

2. Загальна характеристика правового режиму майна суб'єктів господарювання у сфері виробництва сільськогосподарської продукції.

3. Правовий режим майна в КСП до та після реформування аграрного сектора економіки.

4. Правовий режим майна радгоспів та інших державних підприємств до та після реформування аграрного сектора економіки.

5. Правовий режим майна ФГ.

6. Правовий режим майна сільгоспкооперативів.

7. Правовий режим майна сільгосппідприємств корпоративного типу.

8. Правовий режим майна міжгосподарських підприємств (об'єднань) у сільському господарстві.

9. Юридичний захист майнових прав суб'єктів внутрішніх аграрних майнових відносин в с/г підприємствах.

 

Внутрішні майнові правовідносини – правовідносини власності в сільському господарстві в процесі володіння, користування і внутрігосподарського розпорядження об'єктами цієї власності, а також відносини між с/г підприємствами та їх структурними підрозділами.

Правовий режим майна СГ – сукупність норм, якими визначаються права та обов’язки СГ щодо майна, відносини з іншими суб’єктами щодо майна, умови гарантування прав.

Правовий режим майна:

Який суб’єкт

На якому праві

Розпорядження майном

Права та обов’язки

Статутний фонд.

Поняття майна – ст.190 ЦК – особливий об’єкт, що включає в себе окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

Ст.139 ГК – сукупність речей та інших цінностей, включаючи нематеріальні активи.

Усе майно залежно від його призначень, функцій поділяється на господарські фонди. Господарський фонд – це певний фонд, що створюється у с/г підприємстві для забезпечення його стабільного функціонування створення гарантій у випадку стихійних лих.

КСП – пайовий фонд майна членів КСП, СК – пайовий.

Фонди:

Основні – основні виробничі фонди с/г призначення (земля, будівлі, споруди, с/г техніка, худоба, с/г техніка і т.д.), основні виробничі фонди не-с/г призначення (майно підсобних виробництв та промислів, заклади торгівлі та громадського харчування тощо), основні невиробничі фонди (об’єкти соціальної сфери села). Включають засоби виробництва, які не споживаються та не амортизуються протягом одного виробничого циклу. Майно має використовуватися за цільовим призначенням. Підприємство самостійно визначає обсяг і кількість такого майна для забезпечення своєї діяльності

Фонди власних оборотних засобів – повністю використовуються протягом одного циклу виробництва с/г продукції (паливо, насіння, добрива, корм тощо). У складі формується основний насінневий фонд, страховий насінневий фонд, основний фуражний фонд (річна потреба на годівлю худоби), фонд поточних виробничих затрат та ін.

У складі майна окремо виділяються кошти і товари.

Підстави виникнення майнових прав і обов’язків:

Угоди

Акти ОДВ і ОМС

Створення майна та ін.

Загальні джерела формування майна – ст.66 ГК:

Грошові та матеріальні внески засновників

Доходи від ГД

Доходи від цінних паперів

Кредити банків

Придбання майна в інших суб’єктів

Інші не заборонені законом.

Ст.191 ЦК – підприємство як об’єкт цивільних прав є єдиним майновим комплексом.

Особливості формування ЦМК регулюються аграрними законами.

Основу правового режиму майна СГ становлять право власності (КСП, СК, ФГ), право господарського відання, право оперативного управління, право користування.

Порядок розподілу майна визначається залежно від реорганізації чи ліквідації.

Правовий режим майна КСП забезпечується ЗУ «Про КСП», указами ПУ 29.01.01, 27.08.02, ПКМ 28.02.01 №177, рекомендаційні акти МінАПК, локальні акти.

Ст.7 ЗУ «Про КСП» - правовий режим майна. Суб’єктом ПВ є підприємство як ЮО. Майно належить на праві спільної часткової власності його членам.

До моменту реорганізації і витребування майнових паїв членами КСП суб’єктом ПВ залишається ЮО.

Права КСП:

Ст.8 – самостійно володіти, користуватись і розпоряджатись

Повноваження загальних зборів

Невтручання ОДВ і ОМС

Відшкодування збитків

Самостійно розпоряджається одержаним доходом.

Обов’язки – ст.ст.18, 27, 28, 29.

Джерела формування майна КСП:

Усуспільнення майна селянами, що стало базою формування колгоспів

Грошові та матеріальні внески засновників

Доходи, одержані від реалізації с/г продукції

Кредити банків (кредитна субсидія держави)

Придбання майна інших підприємств.

Пайовий фонд майна – ст.9, укази ПУ, локальні акти. Не передбачено неподільного фонду.

До 2000 р. (коли існувало КСП) Після 2000 р. (після реорганізації КСП)
Прийняття рішення про розпаювання майна в КСП. Загальні збори приймають рішення, затверджують положення про комісію з розпаювання майна, затверджують її склад (ст.9 ЗУ, статут)     Визначення розміру пайового фонду. Включалися лише об’єкти, які є у власності, не включалися також об’єкти соціальної сфери села. Визначення та затвердження списків осіб, які мають право на майновий пай   Розрахунок трудового внеску кожного члена КСП   Розрахунок розміру майнового паю кожного члена КСП     Оформлення права на майновий пай (успадковується, при припиненні членства міг бути витребуваний)   Прийняття рішення про повторне розпаювання майна КСП (уточнення). Загальні збори членів реорганізованого КСП приймають рішення, формують комісію (Рекомендації щодо проведення загальних зборів реорганізованого КСП – затверджені наказом МінАПК 07.02.01). Створена комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають при реформуванні аграрного сектору економіки (типове положення – ПКМ). Уточнення розміру пайового фонду. Методика уточнення вартості та складу майна членів КСП (ПКМ 28.02.01)   Уточнення списків осіб, які мають право на майновий пай колишнього КСП (Порядок, затверджений ПКМ 28.02.01) Уточнення трудового внеску кожного члена КСП (Рекомендації щодо обчислення трудових внесків членів КСП, у т.ч. реорганізованих – наказ МінАПК 29.01.03 №86 Уточнення розміру майнового паю кожного члена КСП (Порядок визначення розмірів майнових паїв членів КСП та їх документального посвідчення) Свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП (сертифікат) (затверджено ПКМ), порядок видачі та обміну – наказ МінАПК Указ ПУ «Про заходи щодо забезпечення майнових прав селян» Особа і сьогодні має право витребувати майновий пай. Порядок розподілу та використання майна реорганізованих КСП (наказ МінАПК), Порядок оформлення правонаступництва за зобов’язаннями реорганізованих КСП. Рекомендації щодо використання майна, що перебуває у спільній частковій власності.

Шляхи поводження з майном:

Укладення договору, призначення уповноваженого

Створення об’єднання чи спілки громадян-співвласників

Створення СОК.

Розподіл майна при реорганізації та ліквідації – ст.ст.31, 32, 33.

Правовий режим майна радгоспів – ст.ст.73, 74 ГК.

Правовий режим майна державного комерційного підприємства – за ГК.

Казенні с/г підприємства – ст.ст.76, 77 ГК.

ЗУ «Про особливості приватизації майна в АПК» (1996) (до цього – декрет КМУ).

Моделі:

Приватизація державних с/г підприємств

Переробної сфери

Рибної галузі

Переробних підприємств лісового господарства.

Приватизація майна державних с/г підприємств (радгоспів) – р. ІІІ ЗУ «Про особливості приватизації майна в АПК», Положення про порядок приватизації майна радгоспів та інших державних с/г підприємств (Наказ ФДМ від 10.07.12). Особливості:

Спосіб приватизації – 2 види ЮО, які можуть бути створені (КСП, АТ – за рішенням трудового колективу, бо вони потім будуть засновниками: якщо не визначає ТК – на АТ за рішенням органу)

Спеціальний порядок передачі майна, який включає: безоплатну передачу частини державного майна (загальна кількість працівників та прирівняних до них осіб мають виявити бажання у вигляді заяви, складається список таких осіб, береться середній розмір майнового паю члену КСП по області і множиться на кількість осіб, потім воно буде розподілятись між учасниками чи членами залежно від ОПФ), частина майна передається оплатно за кошти осіб, які беруть участь у приватизації (приймається рішення новоствореного підприємства, можливе розстрочення до 5 років)

Приватизація с/г підприємств на безоплатній основі здійснюється за прискореною процедурою

Окремі суб’єкти аграрного підприємництва повинні приватизуватися на підставі рішення КМУ (насінницькі, племінні заводи, підприємства у сфері виноробства)

При приватизації майна ДСП одночасно здійснюється приватизація земель таких підприємств (ст.ст. 25, 118 ЗК – передбачено поділ земель між працівниками радгоспу – розпаювання, укази ПУ не поширюються)

У законодавстві визначена специфіка приватизації окремих видів ДСП:

Якщо радгосп був створений шляхом безоплатного перетворення колгоспу на радгосп (без викупу майна) – усе майно передається безоплатно

Якщо підприємство базується на вирощувані багаторічних насаджень (хміль, ефіроолійні, лікарські культури) – АТ, 25 % акцій держави

У сфері виноробства – АТ, у держави структури, де вже готова продукція

Спец зони – виключно КСП, майно передається безоплатно

Експериментальні та дослідні – АТ, 51 % держави.

Переробна сфера – р. ІІ ЗУ «Про особливості приватизації майна в АПК», Положення про порядок приватизації не-с/г підприємств і організацій АПК, Положення про план приватизації не-с/г підприємств і організацій АПК (Наказ ФДМ 07.08.00)

Особливості:

Суб’єктний склад – підприємства борошномельної, крупяної промисловості, сервісні, торгівельні, будівельні та інші не с/г за умови достатнього капіталу

Спосіб приватизації – виключно АТ, при збереженні єдності та цілісності МК

Особливості приватизації: пільгове придбання (надається працівникам на суму 4 НМДГ на кожного, пільговість полягає у придбанні за номінальною вартістю), безоплатна передача акцій (недержавним с/г підприємствам, які поставляли продукцію на переробку чи користувались послугами)

Обов’язкове збереження виробничої спеціалізації не менше 10 років

Окремі підприємства приватизуються на підставі рішення КМУ.

Підприємства та організації рибної галузі – р.4 ЗУ «Про особливості приватизації майна в АПК», Положення про порядок приватизації майна і організацій рибної галузі.

Особливості:

Суб’єкт – рибні господарства, які спеціалізуються на вирощуванні рибо посадкового матеріалу та товарної риби

Спосіб – КСП або АТ (як радгоспи або інші ДСП)

Умова – збереження технологічної єдності та цілісності МК

Специфіка приватизації окремих видів підприємств: рибокормові заводи, рибокомбінати та інші суб’єкти приватизуються як підприємства переробної сфери АПК

Окремі суб’єкти приватизуються на підставі рішень КМУ.

Переробні підприємства лісового господарства – р.5 ЗУ «Про особливості приватизації майна в АПК»

Особливості:

Суб’єкти – переробні та обслуговуючі ЛГ підприємства

Спосіб – виключно АТ

Особливості розподілу акцій – продаються працівникам підприємств у порядку, передбаченому ЗУ.

Правовий режим майна ФГ – ЦК, ГК, р.5 ЗУ «Про ФГ», статут ФГ.

Суб’єкт майнових прав – ФГ як ЮО. До 2003 р. правовий режим майна СФГ був визначений неоднозначно – майно СФГ перебувало у власності членів такого господарства на праві ФГ. З 2003 р. диференційовано майно ФГ та членів ФГ (визначено у ЗУ про банкрутство).

Майно ФГ називається складений капітал, формується за рахунок внесків членів ФГ.

Джерела формування майна:

Внески членів до складеного капіталу в обсягах та розмірах, визначених статутом

Майно, придбане за рахунок кредитів банків

Набуття за рахунок державних коштів або коштів, які виділяються на підтримку через Український фонд підтримки ФГ(3 роки, у трудонедостатніх населених пунктах – 5 років). Надається на поворотній і безповоротній основі. Може надаватися за рахунок місцевого бюджету.

Фонди – у статуті.

Майнові права:

Набувати та відчужувати майно на підставі цивільно-правових угод (здійснює голова)

Рішення про відчуження ФГ як ЦМК – усі члени ФГ

Застрахувати своє майно в особливому порядку, передбаченому ЗУ «Про особливості страхування с/г продукції з державною підтримкою».

Обов’язки:

Відповідає за зобов’язаннями всім майном, що належить йому на ПВ

Звернення стягнення на земельні ділянки у власності ФГ допускається лише за умови відсутності іншого майна

Якщо припиняється до закінчення терміну надання податкових пільг зобов’язується компенсувати повну суму, крім викупу земельної ділянки чи примусового відчуження у зв’язку з суспільною необхідністю.

ЦМК включає в себе майно складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов’язання.

ФГ як ЦМК може бути:

Відчужене. Особливості:

Необхідне рішення всіх членів ФГ

Обмежене коло набувачів (купити можуть ФО, які відповідають вимогам до засновників ФГ, при цьому після укладення договору зобов’язані зареєструвати ФГ на себе; ЮО України, які за статутом мають право на ведення товарного с/г виробництва).

Успадковане (частки чи в цілому). Особливості успадкування як ЦМК:

2 або більше спадкоємцями – земельна ділянка не може між ними ділитися, якщо утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, затвердженого ПКМ 10.12.03 (до 2003 р. ділянки СФГ при успадкуванні поділу не підлягали).

Заставлене.

Порядок розподілу майна при припиненні ФГ – ст.36 ЗУ «Про ФГ», ЗУ про банкрутство.

СК – ЦК, ГК, ЗУ «Про кооперацію», ЗУ «Про с/г кооперацію», статут

Суб’єкт ПВ – СК як ЮО.

Об’єкти ПВ – не обмежуються.

Фонди: пайовий, неподільний, резервний, спеціальний.

Неподільний фонд формується за рахунок вступних внесків членів СК у розмірах та порядку, визначених статутом. Член СК не може витребувати свій внесок.

Пайовий – утворюється за рахунок пайових внесків. Особа має право витребувати свій пай.

Резервний – для покриття шкоди в надзвичайних ситуаціях.

Спеціальний – цільові внески та інші для забезпечення статутної діяльності певних напрямків за рішенням органів управління.

Джерела формування майна:

Внески – вступні, пайові, додаткові, цільові. Вступні – виключно у грошовій формі, зараховуються у неподільний фонд, не повертаються. Пайові – у грошовій і натуральній формі, зараховуються до пайового фонду, становлять основу майнового паю, який витренується при виключенні. Додаткові – понад розмір пайового внеску, збільшують пай. Цільові – формують спеціальний фонд.

Цільові фонди, кредити, кошти державної підтримки (Порядок використання коштів, передбачених у ДБ для підтримки СОК – ПКМ від 09.03.11).

Права та обов’язки кооперативу:

Права самостійно розпоряджатися майном – органи управління

Відшкодування збитків

Страхування майна в особливому порядку.

Обов’язки:

Майнова відповідальність за зобов’язаннями усім своїм майном

2 види виплат: кооперативні виплати і виплати на паї. Кооперативні виплати залежать від участі члена кооперативу у виробничій або господарській діяльності СК. Виплата часток доходів на паї здійснюється за рахунок майнового паю. У кінці фінансового року за рішенням зборів кооперативу кооперативні виплати не вважаються оплатою праці

Повернення майнового паю при припиненні членства. Особливості:

Незалежно від того, чи член кооперативу виявив бажання самостійно припинити членство чи виключений за порушення трудової дисципліни

Право на майновий пай успадковується, тому зобов’язаний повернути пай спадкоємцям

Максимальний термін повернення – 2 роки після виходу.

Проблема:

Режим майна між припиненням членства і поверненням майна

Членство особи припинено, але майно залишається у користуванні кооперативу.

Укладалися договори про орендні платежі.

Якщо була внесена земельна ділянка, то вона обов’язково повертається в натуральному вигляді. Проблема – повинна бути повернута та ж земельна ділянка чи тотожна. Це може бути врегульовано в статуті.

Розподіл майна при припиненні – залежно від реорганізації чи ліквідації.

Правовий режим майна с/г підприємств корпоративного типу – ЦК, ГК, ЗУ «Про АТ», ЗУ «Про ГТ», статути.

Фонди – статутний і резервний. Затверджено мінімальні розміри.

Забороняється вносити земельні ділянки до статутних фондів.

Об’єднання – гл.12 ГК (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни). Передбачено право господарського відання або оперативного управління. Об’єднання відповідає у випадку банкрутства належним майном, не відповідає за зобов’язаннями засновників.

Юридичний захист – адміністративна, цивільна, аграрна, кримінальна відповідальність.

Адміністративно-правова:

Скасування незаконних актів або дій посадових осіб або органів управління суб’єктами аграрного підприємництва

Притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності (ст.ст.104 – 107, 51, 52, 53 та ін.).

Цивільно-правова – примусове витребування майна суб’єкта аграрного підприємництва з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у реалізації ПВ, відшкодування завданої шкоди, застосування договірної відповідальності.

Аграрно-правова – дисциплінарна та матеріальна відповідальність членів с/г підприємств.

Кримінально-правова – кримінальна відповідальність за порушення майнових прав суб’єктів аграрного підприємництва.

Тема: Аграрні правовідносини в ОСГ

  1. Конституційні та законодавчі основи правового регулювання внутрішніх відносин в ОСГ.
  2. Право на ведення ОСГ та його здійснення.
  3. Поняття ОСГ за законодавством України.
  4. Правові форми використання земельних ділянок для ОСГ.
  5. Правові форми використання майна для ОСГ.
  6. Особливості правового регулювання праці та соціального захисту в ОСГ.

Законодавство – КУ, закони, підзаконні НПА.

КУ: ПВ, СЗ, підприємницька діяльність, безпечні умови НПС, достатній життєвий рівень, обов’язок забезпечувати дотримання прав інших суб’єктів.

Закони – уніфіковані (загальні засади) та диференційовані (особливості).

Уніфіковані:

ЦК (правовий режим майна для ведення ОСГ)

СК (якщо ОСГ ведеться сім’єю чи подружжям)

ЗК

ПК (оподаткування доходів)

ЗУ «Про оренду землі»

Закони щодо ПЗ та СЗ громадян

ЗУ «Про зайнятість»

Закони щодо соціального страхування.

Диференційований закон – ЗУ «Про ОСГ» (15.05.03).

Підзаконні НПА:

Укази ПУ щодо реалізації права на земельну частку (пай)

Указ ПУ «Про додаткові заходи щодо задоволення потреб громадян у земельних ділянках» (28.06.99)

ПКМ «Про додаткові заходи щодо підтримки розвитку особистих підсобних господарств громадян і СФГ» (31.05.95)

Інші ПКМ, накази МінАПК.

Існували поняття колгоспного двору і двору робітника або службовця. Колгоспний двір – ЦМК, право на ведення діяльності надавалося лише членам колгоспу, встановлювався мінімум трудоднів. Колгоспні двори давали можливість додаткового прибутку. Якщо колгоспник не відпрацював певну кількість трудоднів, могли відрізати земельну ділянку. Двір робітника і службовця – у радгоспах, потім трансформувалось у особисте підсобне господарство. Це була особиста трудова власність. Підсобне – робота в колгоспі і радгоспі для селянина була основною і повинна була давати джерело для існування. Починаючи з 1930 – 1940 – х рр. і до 1970 – х рр. поступово урізалися землі з прицілом на ліквідацію особистих підсобних господарств. Лише на початку 1980 – х рр. з’являються постанови щодо підтримки особистих підсобних господарств, вони визнаються рівноправною формою господарювання. Після 1991 р. особисті підсобні господарства починають втрачати підсобний характер, 80 – 90 % продукції виробляється саме там. З прийняттям ЗК 2002 р. введено поняття ОСГ. Збільшено з 60 соток до 2 га земельні ділянки. Виникли проблеми з оподаткуванням, бо доходи підсобних господарств не оподатковувалися. Лист Держкомзему – доходи ОПГ і ОСГ є тотожними.

Поняття ОСГ – ст.1 ЗУ «Про ОСГ» - ГД, яка проводиться без створення ЮО ФО індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, споживання і переробки с/г продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з реалізації майна ОСГ, у т.ч. й у сфері сільського зеленого туризму.

Діяльність як процес являє ведення собою ОСГ. ОСГ за суттю являє собою майново-земельний комплекс. За ЗУ «Про туризм» окремо виділяється зелений (екологічний) і сільський туризм.

Ознаки ОСГ:

Ведення ОСГ – це вид ГД, спрямований насамперед на виробництво, переробку і споживання с/г продукції, а також на надання послуг з використання майна ОСГ (особи, які ведуть ОСГ, відносяться до виробників с/г продукції)

Ведення ОСГ спрямоване на задоволення власних потреб, хоча допускається реалізація надлишків

ОСГ є рівноправною формою господарювання порівняно з іншими

Право на ведення ОСГ мають виключно ФО незалежно від громадянства

ОСГ може вестися однією особою, подружжям, сім’єю (відрізняється правовий режим майна)

ОСГ обов’язково ведеться на земельній ділянці у рамках чи користуванні

Види діяльності в рамках ОСГ не обмежується, крім спеціальних вимог

Ведення ОСГ здійснюється без державної реєстрації, але вони підлягають обліку (має статистичне значення)

ОСГ може здійснюватись як на засадах власної праці, так і найму

ОСГ не мають обмежень щодо майна

Особлива державна підтримка ОСГ.

Лист Держкомзему від 05.04.02 «Щодо тотожності термінів ОПГ і ОСГ»

Відмежування ОСГ від ФГ, від домогосподарства (ЗУ «Про с/г перепис») і від ФО – СПД.

Право на ведення ОСГ мають виключно ФО незалежно від громадянства. Такі ФО називаються членами ОСГ. Це поняття більш близьке до поняття «член сім’ї». Такі особи повинні перебувати у сімейних або родинних відносинах, фактичних шлюбних відносинах. Право на здійснення ОСГ не залежить від місця проживання особи. Не встановлено вік, але повинна бути принаймні одна повністю дієздатна ФО. Види:

Члени ОСГ, які є власниками або орендарями земельних ділянок для ведення ОСГ

Особи, які є членами сім’ї або родичами.

Існує проблема з приватизацією земельної ділянки та визнання її ССВ подружжя.

Об’єктом права на ведення ОСГ є виробничо-господарська діяльність громадян, що передбачає виробництво, переробку, споживання с/г продукції, а також надання послуг з використання майна для ОСГ.

Зміст прав ОСГ:

Особисті

Соціальні

Майнові

Земельно-майнові

Земельно-екологічні

Фінансові.

Обов’язки:

Земельні

Земельно-майнові

Екологічні

Інформаційні.

ОСГ як самостійна форма ведення діяльності виникає з моменту надання земельної ділянки.

Форма:

Виробництво, переробка, споживання с/г продукції. Обмеження: необхідність отримання ветеринарних документів (паспорт пасіки, ветеринарний паспорт, позитивна ветеринарна оцінка водойми). Не можуть: посів та вирощування снодійного маку та конопель, виробництво і реалізація насіння і садибного матеріалу, племінна справа у тваринництві, ветеринарна практика, промислове рибальство.

Реалізація надлишків продукції: укладати договори купівлі-продажу вирощеної с/г продукції, здачі коров’ячого молока на заводи, на відгодівлю молодняку та інші.

Надання послуг з використання майна ОСГ. Не є трудовими відносинами.

Підстави припинення:

Рішення членів ОСГ

Якщо не залишилося жодного члена ОСГ або спадкоємця

Немає земельної ділянки для ведення ОСГ.

Правові форми використання земельних ділянок – ст.5 ЗУ, ЗК:

ПВ – набувають виключно громадяни України

Право оренди.

До 2002 р. – постійне користування. 1990 – 1992 рр. – право довічного успадкованого землеволодіння (не є власністю).

Особливості земельних ділянок:

Землі с/г призначення (водного фонду – до 3 га, лісового фонду – до 5 га)

На відчуження не поширюється мораторій, крім випадків, якщо була набута шляхом реалізації права на земельну частку (пай)

Максимальний розмір – 2 га, може бути збільшено шляхом виділення паю в натурі

Збільшення розміру впливає на збільшення ПДФО

Особи, які реалізували право на приватизацію земельної ділянки для ведення ОПГ менше 2 га, можуть додатково приватизувати землю, але щоб загальний розмір був не більше 2 га

У випадку іноземця і ОБГ – відчуження протягом року

При виході з ОСГ має бути виділена земельна ділянка в натурі

Проблеми щодо набуття ЮО.

Правові форми використання майна:

ПВ

Право користування.

Ст.6 ЗУ, ЦК, ЗК.

ПВ:

У однієї ФО, якщо тільки вона веде ОСГ

СЧВ членів ОСГ

ССВ членів ОСГ.

Перелік майна не обмежується. Потребує дотримання спеціального порядку набуття ПВ на окремі види майна.

Способи – первісні та похідні (за підстав волевиявлення попереднього власника).

Успадкування є специфічною підставою. Успадковується майно члена ОСГ як його частка у спільному майні.

П.6 ППВСУ від 22.12.95 – успадкування майна колгоспного двору.

Використання – на праві оренди (специфічна – оренда майнових паїв.

Ст.8, 9 ЗУ «Про ОСГ», ст.8 ЗУ «Про зайнятість населення»

Фактично немає права на соціальну допомогу на випадок безробіття.

Тема: Юридична природа ГД у с/г

  1. Конституційні та законодавчі основи правового регулювання ГД у сфері виробництва і реалізації с/г продукції.
  2. Поняття та особливості ГД у с/г.
  3. Правове регулювання відносин у сфері насінництва та розсадництва.
  4. Правове регулювання відносин у сфері виробництва та реалізації зерна.
  5. Правове регулювання відносин у сфері виробництва та реалізації цукру.
  6. Правове регулювання виноградарства та виноробства в Україні.
  7. Правове забезпечення організації і здійснення племінної справи у с/г.
  8. Правове забезпечення організації і здійснення ветеринарної справи у с/г України.
  9. Правове регулювання відносин у сфері організації та виробництва с/г продукції бджільництва.
  10. Правове регулювання відносин у сфері виробництва і реалізації молока та молочних продуктів суб’єктами ГД у с/г.
  11. Правове регулювання відносин у сфері виробництва та реалізації продукції рибництва та рибальства в Україні.
  12. Правове регулювання відносин у сфері підсобних виробництв і промислів у с/г.
  13. Правове забезпечення безпечності та якості с/г продукції в Україні відповідно до вимог СОТ.

ГД у сфері АПК, як правило, носить підприємницький характер. Тому поширюються норми КУ щодо права на підприємницьку діяльність.

Право на достатнє харчування як елемент права на достатній життєвий рівень забезпечується належним правовим регулюванням окремих видів продукції.

Право на безпечне довкілля реалізується через вимоги до пестицидів, безпечності та якості продукції, ГМО (також право на інформацію).

Специфіка – серед усіх інститутів АП правове регулювання ГД становить найбільший масив НПА. Більше 100 НПА стосуються виробництва (з них біля 30 законів).

У чинному аграрному законодавстві відсутня уніфікація норм щодо ГД. Відсутні також єдині підходи, кожен закон встановлює різні вимоги, умови та підстави. У доктрині АП ведеться дискусія щодо прийняття комплексного акту. Певної уніфікації зазнає законодавство у сфері безпечності та якості харчової продукції.

Закони – види:

Мають уніфікований характер – загальні вимоги («Про ліцензування окремих видів ГД», «Про пестициди та агрохімікати», «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про вилучення з обігу, переробку, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», «Про дитяче харчування»)

Диференційований характер – щодо окремих видів («Про насіння і садибний матеріал», «Про карантин рослин», «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», «Про виноград та виноградне вино», «Про племінну справу у тваринництві», «Про ветеринарну медицину», «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», «Про рибу…», «Про молоко та молочні продукти», «Про бджільництво»).

Лише окремі закони встановлюють конкретні санкції, а в більшості вказують лише види відповідальності. Окремі норми у цій частині встановлюють вимоги, механізми щодо реалізації яких відсутні.

Ознаки ГД:

Товарність – під час ГД виробляється с/г продукція з можливістю збуту

Особливий суб’єктний склад – діяльність у сфері с/г виробництва є основною. Оскільки ця діяльність має сезонний характер, частину діяльності можуть спрямовувати на інші види або переробку с/г продукції

Галузевий характер. Ст.260 ГК – поняття галузі народного господарства – сукупність усіх виробничих одиниць, які здійснюють однакові або подібні види виробничої діяльності. Виділяють галузь рослинництва (сезонність) та галузь тваринництва

Спрямована на виробництво специфічного виду продукції, що пов’язана з особливостями вирощування та реалізації на продовольчі цілі

Характеризується специфічними засобами виробництва (земля, водні ресурси, природні ресурси і т.д.)

Тривалість та сезонний характер, споживання продукції протягом усього року

Підвищений ризик унаслідок істотної залежності від природно-кліматичних чинників

Специфічний процес здійснення (як правило, здійснюється повний цикл)

Становить підвищений державний інтерес у зв’язку з необхідністю забезпечення продовольчої безпеки держави та гарантування права кожного на достатнє харчування.

ГД у сфері АПК – це врегульований нормами АП вид ГД СГ, що наділені спеціальною правосуб’єктністю у сфері суспільного виробництва, переробки та реалізації продукції, пов’язаної з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та використання на харчові і нехарчові цілі, з урахуванням спеціальних вимог, обмежень і заборон, встановлених у спеціальному законодавстві.

ЗУ «Про насіння та садибний матеріал», «Про охорону прав на сорти рослин», «Про карантин рослин».

Насінництво – виробництво насіння і садибного матеріалу, сортів культурних рослин, сертифікації та здійснення державного контролю у сфері його обігу.

Розсадництво – обіг та створення маточних рослин, сертифікація та здійснення державного контролю у сфері садибного матеріалу.

Об’єкти правового регулювання:

Насіння

Садибний матеріал

Сорти рослин

Насінницькі посіви і насадження.

Насіння – органи рослин, що використовуються для їх відтворення. За категоріями насіння поділяється на 3 види:

Добазове насіння – у процесі селекції

Базове – розмноження добазового

Сертифіковане – розмноження базового.

За якістю – кондиційне і некондиційне. Кондиційне – визнається за сортовими та посівними якостями.

Садибний матеріал – рослини або їх частини, що придатні для відтворення цілого організму рослини.

Сорти рослин відносяться до об’єктів АП.

Насінницькі посіви та насадження – укладаються договори щодо уникнення перехресного запилення.

Вимоги до суб’єктів:

Пройшли атестацію – перевіряється, чи відповідають їх виробничі умови встановленим вимогам. Результатом проведення атестації є паспорт, який видається суб’єкту і дає право на виробництво насіння певної категорії

Реєстрація в Державному реєстрі насіння і садибного матеріалу

Право на використання сорту рослин, які вони розмножують. Суб’єкт може бути власником сорту або зобов’язаний укласти ліцензійні договори.

Права:

Відшкодування збитків від перехресного запилення рослин

Участь у використанні державних цільових програм

Участь у формуванні державного резервного та насіннєвого фонду.

Обов’язки:

Лише сорти, які занесені до Реєстру сортів рослин України

Обсяг визначений ліцензійним договором

Гарантувати відповідність критеріям, які визначені у сертифікаті на насіння

Дотримуватися вимог щодо пакування, транспортування, маркування, зберігання.

Встановлюються спеціальні вимоги щодо введення носіння і садибного матеріалу в обіг та ввезення насіння і садивного матеріалу в Україну чи вивезення за її межі.

Умови сертифікації:

Приналежність до сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України

Відповідність встановленим вимогам за сортовою чистотою (переважна більшість рослин повинна належати до цього сорту)

Відповідність за посівними властивостями.

Документом, який посвідчує якість насіння, є сертифікат на насіння і сертифікат на садибний матеріал.

Ввезення насіння у садибного матеріалу в Україну – умови:

Приналежність до сорту із Реєстру СРУ

Наявність сертифікату країни-експортера.

Вивезення за межі території України здійснюється за дозволом власника сорту та супроводжується міжнародними сертифікатами.

Сорт рослин може бути визнаний обороноздатним за наявності таких критеріїв (новизна, відмінність, однорідність, стабільність):

Хоч одна ознака, яка відрізняє від інших подібних сортів рослин

Така ознака зберігається при наступному відтворенні рослин

Якщо при відтворенні всі рослини цього сорту залишаються достатньо схожими.

Види ПІВ:

ОНП ІВ на сорт рослин – належать авторові сорту, засвідчуються свідоцтвом про авторство на сорт рослин, є невідчужуваними та безстроковими

Майнове ПІВ на сорт рослин – право на використання сорту, виключне право дозволяти іншим суб’єктам та перешкоджати використанню. Має автор або інша особа, засвідчується патентом, може відчужуватись, успадковуватись, вноситись до фондів ЮО, підлягає правовій охороні протягом певного терміну

Майнове ПІВ на поширення сорту рослин – комерційне розповсюдження насіння чи садибного матеріалу. Засвідчується свідоцтвом про ДР сорту рослин.


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 187 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Содержательная часть| Конструкторы оружия Победы

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.059 сек.)