Аграрного ринку

Питання ціноутворення в ринковій економіці є базовим питанням для розвитку галузей і особливо це стосується сільського господарства, як найбільш вразливої галузі, яка продовжує виконувати соціальні функції. На сьогодні функціонування цінового механізму є найбільш неврегульованим питанням. На ринку сільськогосподарської продукції та продовольства не завжди діють класичні механізми ринкового ціноутворення. На окремих ринках сільськогосподарської продукції та продовольства ціна формується за принципом: хто має більший монопольний вплив на ринок, той і встановлює ціни.

Наприклад, ціни на молоко та продукти його переробки в роздрібній мережі досягли європейського рівня, а селяни продовжують позбавлятися від поголів’я корів. Це свідчить про відсутність у виробників економічного інтересу виробляти молоко через наявність недосконалого механізму ціноутворення та нееквівалентний розподіл доходів між суб’єктами маркетингового ланцюга: виробник-переробник-торгівля. У даному ланцюгу найбільш незахищеними є товаровиробники, які не об’єднані в громадські професійні об’єднання і тому не мають достатнього впливу на ціноутворення. У ціні реалізації молока 2,5% жирності лише 31,2% отримають сільськогосподарські товаровиробники (у т.ч. 5,2% - ПДВ, яке залишається у товаровиробника), 46,9% – переробне підприємство (у т.ч. 7,8% ПДВ) і 21,9% – торгівля (у т.ч. 3,6% ПДВ) (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Структура роздрібної ціни молока 2,5% жирності

Майже аналогічна ситуація з розділом доходів склалася і по інших продуктах сільського господарства (рис. 6.2). Переробні підприємства та торгівля одержують доходи, які значно перевищують їхню економічну участь у всіх трансакціях продуктового ланцюга, враховуючи витрати на виробництво та оборотність вкладеного капіталу.

Для забезпечення ефективного розвитку сільського господарства, у т.ч. галузі тваринництва, передусім необхідно вирішити питання ціноутворення та забезпечити паритетність внутрішньогалузевих та міжгалузевих відносин. Як доводить світовий досвід, товаровиробники повинні навчитися створювати кооперативи, об’єднуватися в громадські

професійні об’єднання, займатися саморегулюванням ринку і нести колективну відповідальність.

Так, Міністерство сільського господарства США розглядає лише ті пропозиції і прохання товаровиробників, які подані асоціацією виробників даного продукту, до якої входить не менше 50 % товаровиробників. На ринку представлена продукція обов’язково повинна мати марку асоціації, до якої входить фермер, яка гарантує якість даної продукції.

Рис. 6.2. Частка сільськогосподарських товаровиробників

у кінцевій ціні реалізації, %

Якщо хтось із товаровиробників порушує умови і на ринок потрапляє неякісна продукція, втрати несуть всі виробники-члени даної асоціації. Саме тому в США чітко дотримуються принципів колегіальної відповідальності. Через асоціації відбувається регулювання обсягів виробництва, виходячи з потреб ринку, а запобігання перевиробництва – основа економічної безпеки товаровиробників. Ціну на ринку найкраще врегульовує узгодження обсягів попиту і пропозиції.

В Україні необхідно створювати узгоджувальні комісії, до яких повинні входити товаровиробники, переробні підприємства, торгівля, наука, представники влади і споживачів. Такі комісії мають узгоджувати мінімальні та максимальні ціни для всіх учасників маркетингового ланцюга. Далі на основі балансу попиту і пропозиції повинні визначатися мінімальні та максимальні обсяги виробництва, що в свою чергу забезпечить формування ринкової ціни в заданому ціновому коридорі.

Необхідно забезпечувати виробників сільськогосподарської продукції систематизованою інформацією щодо реальної оцінки цінової ситуації на сільськогосподарську продукцію і продукти її переробки в просторі та часі. ННЦ «Інститут аграрної економіки» щомісяця видає бюлетень «Закупівельні, оптово-відпускні та роздрібні ціни на сільськогосподарську продукцію та продукти її переробки».

У бюлетені міститься інформаційно-аналітичний матеріал щодо закупівельних цін сільськогосподарських підприємств, оптово-відпускних цін переробних підприємств і роздрібних цін по Україні та по регіонах протягом останніх дванадцяти місяців. Зокрема, у бюлетені наведено інформацію щодо цін на оптових ринках сільськогосподарської продукції («Шувар» у Львівській області, «Столичний» у м. Києві, «Господар» у Донецькій області).

Практична цінність пропонованого матеріалу полягає в оперативності інформації, що ґрунтується на достовірних даних, її комплексності та зіставлення цін в одному продовольчому ланцюгу в процесі руху від виробника сировини до споживача продовольства.

Кожного кварталу публікуються ринкові звіти «Поточна кон’юнктура та прогноз ринків сільськогосподарської продукції та продовольства», «Баланси сільськогосподарської продукції та продовольства». Щороку публікується науково-виробниче видання «Витрати та ефективність виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах».

Пропонована інформація допомагає приймати своєчасні та оптимальні управлінські рішення сільськогосподарськими товаровиробниками, підприємствами торгової мережі та переробними підприємствам для формування власної маркетингової політики. Також вона є корисною для органів державного управління для прийняття рішень щодо врегулювання та стабілізації ситуації на аграрних ринках.

Дата добавления: 2015-08-10