Зовнішня торгівля України, млн дол. США

Показник	2001 р.	2005 р.	2010 р.	2011 р.
ЕКСПОРТ ПРОДУКЦІЇ АПК
Продукція рослинництва	693,3	1695,9	3976,3	5532,0
у т.ч.:
Зернові культури	483,7	1384,1	2467,1	3617,1
Олійні культури	153,9	135,5	1085,7	1434,8
Продукція тваринництва	454,5	732,2	771,4	936,6
у т.ч.:
М’ясо і субпродукти	159,3	154,5	90,2	197,9
Молоко, яйця, мед	265,6	553,7	648,8	703,8
Інша аграрна продукція	6766,1	1878,9	5188,4	6335,5
ІМПОРТ ПРОДУКЦІЇ АПК
Продукція рослинництва	266,1	525,5	1563,7	1815,9
у т.ч.:
Зернові культури	50,2	57,5	145,6	219,9
Олійні культури	33,8	73,9	178,9	285,5
Продукція тваринництва	182,5	499,6	1241,7	1035,4
у т.ч.:
М’ясо і субпродукти	75,1	166,5	458,0	292,1
Молоко, яйця, мед	22,0	61,4	135,4	150,4
Інша аграрна продукція	676,9	1658,9	2956,5	3495,4

Нарощування в Україні обсягів виробництва м’яса при підвищенні його якості та зменшенні собівартості є значним резервом збільшення експорту.

Потенціал сільського господарства щодо експорту використовується не повністю. Основні фактори, що стримують нарощування експортного потенціалу українського агровиробництва: неповна його інтеграція у світовий ринок з урахуванням тенденцій глобалізації; нестабільність державної політики експортно-імпортного регулювання; відсутність збалансованої політики стимулювання та підтримки зовнішньоекономічної активності сільськогосподарських товаровиробників; обмеженість потужностей для транспортування та портового відвантаження ключових експортних товарів, у першу чергу – зерна.

Основними передумовами розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні є лібералізація та вступ до Світової організації торгівлі (СОТ), відміна державної монополії на зовнішню торгівлю, збільшення кількості суб'єктів зовнішньоекономічних відносин. Види зовнішньоекономічної діяльності, які найчастіше здійснюються в аграрному секторі: експорт та імпорт товарів, робіт і послуг, створення спільних підприємств, міжнародна кооперація.

Згідно з Конституцією України засади зовнішньоекономічної діяльності визначаються виключно законами. В Україні національні суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються принципами і нормами, закріпленими в національних законодавчих актах. Одним із перших правових актів України щодо регулювання експортно-імпортних операцій є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (1991 р.), до якого було внесено чисельні зміни і доповнення. Згідно з нормами Закону зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Господарський кодекс України містить спеціальний розділ VII «Зовнішньоекономічна діяльність». За нормами Господарського кодексу України, зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном та/або робочою силою.

Зовнішньоекономічна діяльність також регулюється нормами законів: Митний кодекс України; Про Митний тариф України; Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті; Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції; Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур; Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину тощо.

Відповідно до чинного законодавства України зовнішньоекономічну діяльність здійснюють такі суб'єкти господарювання:

1) господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності є також центральні та місцеві органи влади і управління в особі створених ними організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи згідно із законами України.

Якщо для здійснення підприємницької діяльності в Україні юридичним і фізичним особам достатньо зареєструватися суб'єктами підприємницької діяльності (відповідно до норм Господарського кодексу, Цивільного кодексу та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»), то здійснювати експортно-імпортні операції суб'єкти мають право тільки після їхньої державної реєстрації як учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців засвідчує факт створення юридичної особи, або набуття статусу підприємця фізичною особою шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Держава гарантує однаковий захист усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність таких інтеграційних процесів в АПК як корпоратизація, кооперація та кластеризація?

2. Які види кооперативів функціонують в аграрній сфері?

3. Наведіть порівняльну характеристику виробничих та обслуговуючих кооперативів за такими параметрами: мета функціонування; діяльність; економічний результат; використання фінансового результату; прийняття рішення.

4. Охарактеризуйте основні етапи створення кооперативу.

5. Якими законодавчо-нормативними актами регулюється зовнішньоекономічна діяльність України?

6. Якою є частка сільськогосподарської продукції в загальній структурі українського експорту?

7. Які види продукції переважають у структурі експорту аграрної продукції України?

Дата добавления: 2015-08-10