Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Класифікація. · За формою виділяють склеротичний, варикозний, набряково-больовий

Клінічна характеристика синьої флегмазіЇ. | Клініка тромбозу нижньої порожнистої вени | Етіологія, клінічна характеристика і лікування с-му Педжета-Шретера | Лiкування | Консервативне лікування тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок | Шляхи запобігання ТЕЛА при хірургічному лікуванні ілеофеморального тромбозу | А.Немедикаментознаяпрофилактика | Нефракционированный гепарин | Низкомолекулярные гепарины | Етіологія, патогенез післятромбофлебічного синдрому |


Читайте также:
  1. Антагонізм у мікроорганізмів. Антибіотики, характеристика, принципи одержання, одиниці виміру. Класифікація за механізмом дії на мікроорганізми.
  2. АТОМНО-МОЛЕКУЛЯРНЕ ВЧЕННЯ. КЛАСИФІКАЦІЯ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК
  3. Бактеріофаг,історія вивчення. Структура, класифікація фагів за морфологією. Методи якісного і кількісного визначення бактеріофагів. Практичне використання бактеріофагів.
  4. Визначення та класифікація аварій
  5. Виробнича класифікація овець
  6. Вірусні дерматози. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
  7. Дерматити. Токсидермії.. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.

· За формою виділяють склеротичний, варикозний, набряково-больовий, виразкову;

· За стадіями розвитку – І, ІІ, ІІІ ст.

· За локалізацією - нижню порожнисту вену, здухвинні вени, стегнові вени, підколінну вену, гомілкові вени. Ураженими можуть бути: ізольовані, комбіновані, поширені.

· За характером ураження вен – оклюзію, часткову реканалізацію, повну реканалізацію.

· За ступенем венозної недостатності – компенсацію, субкомпенсацію, декомпенсацію.

клiнiчно проявляється розпираючим болем у нижнiх кiнцiвках, вираженими набряками та розширеннями пiдшкiрних вен, iндурацiя тканин, гiперпiгментацiя шкiрних покривiв, застiйний дерматит та рецидивнi, довго невигойнi виразки. Загальний стан пацiєнта при цьому залишається задовiльним
Внаслiдок перифлебiту весь судинно-нервовий пучок у зонах тромбозу глибоких вен замурований рубцевими тканинами Це й зумовлює розвиток набряку, який пiсля перебування хворого на ногах до кiнця дня буває рiзко вираженим. Після відпоч. с-ми можуть зменш..
Розширення пiдшкiрних вен є непостiйна ознака
виразки в нижнiй третинi гомiлки на її внутрiшнiй поверхнi. Шкiрнi покриви навколо виразок мають синюшне забарвлення або ж гiперпiгментованi. Пiдшкiрна клiтковина в данiй локалiзацiї ущiльнена. Виразки рiзноманiтних розмiрiв, що завжди утворюються на фонi набрякiв, загоюються повiльно й мають велику схильнiсть до рецидивiв. Iнколи вони циркулярно охоплюють нижню третину гомiлки.
Не дивлячись на те, що больовi вiдчуття в ураженiй кiнцiвцi є постiйними ознаками захворювання, їх iнтенсивнiсть майже завжди незначна. Найбiльш вираженим больовий синдром буває у фазi оклюзiї. У бiльшостi пацiєнтiв iз посттромбофлебiтним синдромом бiль виникає при фiзичному навантаженнi та в кiнцi дня.
Вiдчуття тяжкостi в ногах та розпирання зумовленi венозним застоєм, локалiзованим, насамперед, у дистальних вiддiлах ураженої кiнцiвки. Ступiнь вираження цих симптомiв завжди знаходиться в прямiй залежностi вiд ступеня декомпенсацiї венозного вiдтоку.
Стадії:
I стадiю характеризує набряк нiг без явищ гiперпiгментацiї шкiрних покривiв та iндурацiї пiдшкiрної клiтковини. У таких хворих можна спостерiгати цiаноз шкiрних покривiв. Пiсля перебування пацiєнтiв у лiжку протягом ночi набряк зменшується, проте зовсiм не зникає.
II стадiя - набряк зменшується, а пiсля перебування їх у лiжку протягом доби зникає зовсiм. Це треба пов'язувати з компенсаторним зростанням лiмфобiгу. Згодом може виникати наростаюча гiперпiгментацiя шкiрних покривiв та iндуративнi змiни пiдшкiрної клiтковини.
На III стадiї настає декомпенсацiя вiдливу лiмфи вiд кiнцiвки та трансформацiя венозного набряку в лiмфовенозний. При цьому розвиваються явища панцирного фiброзу, що циркулярно охоплює нижню третину гомiлки та стає перепоною для набряку цiєї дiлянки. У зв'язку з тим, залежно вiд протяжностi патологiчних змiн у глибоких венах, набряки в таких пацiєнтiв виникають на ступнях, середнiй чи верхнiй третинi гомiлки або й вище.

Посттромбофлебітичний синдром нижнього сегмента перебігає відносно сприятливо. Стадія компенсації триває доволі довго: впродовж 3-5 років після перенесеного гострого тромбозу. Поява стійкого збільшення гомілки в об’ємі або значного розширення поверхневих вен, що супроводжується відповідними суб’єктивними розладами, свідчить про стадію декомпенсації. Трофічні розлади характеризуються локальними, незначними проявами в надкісточковій ділянці гомілки без тенденції до поширення.
При посттромбофлебітичному синдромі середнього (здухвинно-стегнового) сегмента стадія компенсації дуже коротка, в багатьох хворих навіть відсутня. Стадія декомпенсації кровообігу наступає через декілька місяців або відразу після затихання явищ гострого ілеофеморального венозного тромбозу. Впродовж наступних 2-3 років розвиваються трофічні розлади, які мають дифузний характер і в більшості хворих ускладнюються трофічними виразками.
При посттромбофлебітичному синдромі верхнього (нижня порожниста вена) сегмента відразу виникають ознаки декомпенсації венозного відтоку, на фоні якої дуже швидко розвиваються важкі розлади кровообігу дистальних відділів обох нижніх кінцівок.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 59 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Особливості венозної геодинаміки у хворих з ПТФС . Патогенез виникнення трофічної виразки у хворих з ПТФС| Особливості клінічної симптоматики у хворих з ілеофеморальним ПТФС. Диференційна діагностика ПТФС і вродженої ангіодисплазії

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)