Підсумкове заняття № 1 1 страница

Загальні питання гігієни та екології

Теоретичні питання

Вступ в гігієну та екологію. Основи запобіжного та поточного санітарного нагляду.

1. Гігієна як наука, її місце в роботі сучасного лікарів медичного (лікувального) профілю. Мета, завдання та методи досліджень. Розвиток гігієни в Україні. Принципи гігієнічного нормування.

2. Основні напрямки наукових досліджень сучасної гігієни. Закони гігієни. Питання гігієни у програмі ВООЗ “Здоров’я для всіх у XXI столітті”. Основи законодавства України про охорону здоров’я та санітарно–епідеміологічне благополуччя населення.

3. Структура та основні завдання санітарно–епідеміологічної служби. Зміст запобіжного та поточного санітарного нагляду.

Навколишнє середовище та методи його дослідження.

Гігієна населених місць та жител.

1. Сонячна радіація та її гігієнічне значення (спектр сонячного випромінювання, характеристика фізичних властивостей та біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання).

2. Ультрафіолетова радіація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана з впливом ультрафіолетової радіації.

3. Інфрачервона радіація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана з впливом інфрачервоної радіації.

4. Освітлення та здоров’я. Гігієнічні вимоги до освітлення. Методики вивчення і оцінки природного та штучного освітлення. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що виникають в умовах недостатнього освітлення. Профілактика міопії у дітей та підлітків.

5. Атмосфера як елемент біосфери та фактор здоров’я (структура, склад, властивості, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання). Способи охорони атмосферного повітря від забруднень.

6. Метеорологічні фактори як виробнича шкідливість. Класифікація і характеристика мікроклімату. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що зумовлені впливом метеофакторів. Заходи щодо профілактики.

7. Атмосферний тиск як виробнича шкідливість (біологічна дія, прилади та одиниці вимірювання, патологія).

8. Вентиляція приміщень та її гігієнічне значення. Гігієнічна характеристика систем, видів та пристроїв для вентиляції приміщень. Показники якості повітря та ефективності вентиляції у приміщенні.

9. Мікроклімат приміщень та його гігієнічне значення. Класифікація мікроклімату. Гігієнічні основи оцінки мікроклімату приміщень. Методика комплексної оцінки впливу метеорологічних факторів на здоров’я людини.

10. Клімат та здоров’я населення (визначення, класифікація, кліматотвірні та кліматохарактеризуючі фактори, їх гігієнічна характеристика).

11. Акліматизація людини (види, фактори, що впливають на акліматизацію, гігієнічні рекомендації). Особливості акліматизації у південних широтах.

12. Погода і здоров’я населення (визначення, класифікація, погодотвірні та погодохарактеризуючі фактори, вплив на організм людини). Геліометеотропні реакції та їх профілактика.

Гігієна води та водопостачання, гігієна повітряного середовища, гігієна ґрунту, санітарна очистка населених місць.

1. Водопостачання та здоров’я населення (характеристика джерел та систем водопостачання, гігієнічні вимоги до питної води, Державний стандарт на питну воду). Заходи з санітарної охорони водоймищ.

2. Гігієнічні основи водопостачання населених місць. Гігієнічні вимоги до улаштування шахтних криниць та основні етапи їх санації. Загальна схема санітарного обстеження джерел місцевого водопостачання.

3. Показники забруднення води патогенною мікрофлорою, неорганічними та органічними хімічними речовинами, радіоактивними речовинами.

4. Очистка води (види, методи, засоби та прийоми, обладнання). Показники якості очистки води.

5. Знезараження води (методи, засоби та прийоми). Показники якості знезараження питної води.

6. Санітарна очистка населених місць та здоров’я населення. Гігієнічні принципи проведення та показники якості санітарної очистки.

7. Гігієнічне значення ґрунту (механічна структура, фізичні властивості, хімічних склад, процеси самоочищення). Показники санітарного стану ґрунту. Заходи щодо санітарної охорони ґрунту.

8. Урбанізація та проблеми охорони здоров’я. Гігієна планування та забудови населених місць. Гігієнічне значення зелених насаджень.

9. Гігієнічні вимоги до житла. Вплив житлових умов на стан здоров’я та працездатність людини.

Гігієна харчування

1. Гігієнічні принципи раціонального харчування. Показники адекватності та збалансованості харчування.

2. Класифікація та гігієнічна характеристика основних харчових речовин. Фізіологічні норми потреби в основних харчових речовинах та енергії різних груп населення. Методи оцінки харчування населення.

3. Основні принципи проведення санітарної експертизи харчових продуктів. Класифікація харчових продуктів та методи оцінки ступеня їх якості. Поняття про фальсифіковані і рафіновані продукти, а також продукти–сурогати.

4. Фізіолого–гігієнічне значення білків у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком білків та їх профілактика. Поняття про білково–енергетичну недостатність.

5. Фізіолого–гігієнічне значення вуглеводів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вуглеводів та їх профілактика.

6. Фізіолого–гігієнічне значення жирів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком жирів та їх профілактика. Ознаки псування жирів. Рафіновані і перегріті жири та їх гігієнічне значення.

7. Фізіолого–гігієнічне значення вітамінів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вітамінів та їх профілактика. Гігієнічне значення смакових речовин у харчуванні.

8. Гігієнічне значення макро- та мікроелементів у харчуванні людини. Захворювання, що зумовлені дефіцитом та надлишком мікроелементів. Поняття про біогеохімічні провінції. Профілактика біогеохімічних ендемій.

9. Харчова і біологічна цінність молока та молочних продуктів. Кисломолочні продукти та їх лікувальне значення. Санітарна експертиза молока та молочних продуктів. Показники якості та ознаки фальсифікації і псування молока.

10. Харчова і біологічна цінність продуктів переробки зерна. Показники якості та псування борошна.

11. Харчова і біологічна цінність овочів та фруктів. Класифікація вуглеводів. Легко– та важкозасвоювані вуглеводи та їх гігієнічне значення.

12. Харчова і біологічна цінність м’яса та м’ясних продуктів. Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів. Ознаки псування м’яса. Профілактика захворювань, що пов’язані із споживанням недоброякісних м’ясних продуктів.

13. Харчова і біологічна цінність риби та рибних продуктів. Санітарна експертиза риби, рибних продуктів та консервів. Ознаки псування риби. Захворювання, що пов’язані зі споживанням рибних продуктів.

14. Гігієнічна характеристика методів і засобів консервування харчових продуктів. Санітарна експертиза консервів та харчових концентратів.

15. Харчові отруєння та їх профілактика (класифікація харчових отруєнь, етіологічні фактори, тактика та обов’язки лікаря, який першим установив діагноз харчового отруєння). Загальна схема розслідування випадку харчового отруєння.

16. Харчові отруєння бактеріальної природи (етіологія, умови, що сприяють виникненню харчових отруєнь, диференційний діагноз). Заходи щодо профілактики.

17. Харчові отруєння хімічної природи та їх профілактика (класифікація, етіологічні фактори, диференційний діагноз) Заходи щодо профілактики.

18. Гігієнічні основи лікувально–дієтичного харчування. Класифікація харчових продуктів з урахуванням їх лікувальної дії. Задачі та обов’язки лікаря–дієтолога.

19. Гігієнічні основи лікувально–профілактичного харчування на виробництві. Правила відбору проб їжі для лабораторного дослідження.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення предмету “Гігієна”:

A. Наука про санітарне благополуччя населення

B. Галузь медичних знань, що запроваджує у життя санітарні заходи

C. Наука, що розробляє критерії здоров’я людини

D. *Наука, яка вивчає закономірності впливу навколишнього середовища на організм людини i суспільне здоров’я з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативів, санітарних норм і правил та профілактичних заходів, реалізація яких забезпечує оптимальні умови для життєдіяльності людини, збереження і зміцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань

E. Наука, що вивчає закономірності розвитку патологічних процесів в організмі людини внаслідок впливу екзо- та ендогенних чинників навколишнього середовища з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативiв, санiтарних норм і правил та профілактичних заходiв, реалiзацiя яких забезпечує оптимальнi умови для життєдiяльностi людини, збереження і змiцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань

2. Укажіть головне призначення гігієни як галузі медичних знань:

A. *Галузь медичних знань, що являє собою науку про збереження та зміцнення суспільного та індивідуального здоров’я шляхом здійснення профілактичних заходів

B. Галузь медичних знань, що запроваджує у життя санітарні заходи

C. Галузь медичних знань, що являє собою науку, яка розробляє критерії здоров’я людини

D. Галузь медичних знань, що являє собою науку про санітарне благополуччя населення

E Галузь медичних знань, що вивчає закономірності розвитку патологічних процесів в організмі людини внаслідок впливу екзо- та ендогенних чинників навколишнього середовища з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативiв, санiтарних норм і правил та профілактичних заходiв, реалiзацiя яких забезпечує оптимальнi умови для життєдiяльностi людини, збереження і змiцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань

3. Назвіть основну мету гігієни:

А. Обґрунтування гігієнічних нормативів та критеріїв здоров’я людини

В. Вивчення стану навколишнього середовища

С. Вивчення етіології та патогенезу захворювань

D. *Збереження та зміцнення здоров’я людини

E. Прогнозування санітарної ситуації на перспективу

4. Укажіть основні шляхи досягнення основної мети гігієни:

А. Вивчення стану навколишнього середовища та стану здоров’я населення

В. *Збереження і підвищення стійкості організму до несприятливих чинників навколишнього середовища та охорона і оздоровлення навколишнього середовища

С. Вивчення етіології та патогенезу захворювань

D. Обґрунтування гігієнічних нормативів та критеріїв здоров’я людини

E. Прогнозування санітарної ситуації на перспективу

5. Назвіть фактори навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людини:

A. Генетичні, фенотипічні

B. Колективні, індивідуальні, особистісні

C. *Фізичні, хімічні, біологічні, психологічні

D. Глобальні, популяційні, регіональні, індивідуальні

E. Психологічні, психофізіологічні. Фізіологічні

6. Під профілактикою розуміють:

A. *Систему державних, громадських та медичних заходів, що спрямовані на збереження та зміцнення здоров’я людей, виховання здорового молодого покоління, підвищення працездатності та продовження активного життя.

B. Систему заходів, що спрямовані на підтримку чистоти приміщень різного призначення

C. Систему заходів, що спрямовані на забезпечення санітарного благополуччя населення

D. Систему державних, громадських та медичних заходів, що спрямовані на виховання здорового молодого покоління, оптимізацію умов навчання та виховання, побуту, праці, відпочинку та харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров’я

E. Діяльність установ, органів та закладів санітарно-епідеміологічної служби

7. Перерахуйте основні види профілактики стосовно конкретних видів патології:

А. Функціональна, інструментальна, лабораторна

В. Суспільна, особиста

С. *Первинна, вторинна, третинна

D. Законодавча, адміністративна, самостійна

Е. Примусова, усвідомлена

8. Первинна профілактика являє собою:

А. *Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження виникнення захворювання та зумовлюють вплив на механізми, які лежать в основі їх розвитку або на ризик-фактори, які сприяють їх виникненню

В. Систему профілактичних заходів, що забезпечуються державними заходами, зафіксованими в законодавстві України про охорону здоров’я

С. Систему профілактичних заходів, що передбачає боротьбу з перенавантаженням центральної нервової та інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування, гіпокінезією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням

D. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження прогресування або загострення захворювань та полягає в ліквідації несприятливого впливу факторів навколишнього середовища і в систематичному диференційованному лікуванні хворого

Е. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання рецидивів перенесених захворювань

9. Вторинна профілактика являє собою:

А. Систему профілактичних заходів, що передбачає боротьбу з перенавантаженням центральної нервової та інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування, гіпокінезією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням

В. Систему профілактичних заходів, що забезпечуються державними заходами, зафіксованими в законодавстві України про охорону здоров’я

С. *Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження прогресування або загострення захворювань та полягає в ліквідації несприятливого впливу факторів навколишнього середовища і в систематичному диференційованному лікуванні хворого

D. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження виникнення захворювання та зумовлюють вплив на механізми, які лежать в основі їх розвитку або на ризик-фактори, які сприяють їх виникненню

Е. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання рецидивів перенесених захворювань

10. Третинна профілактика являє собою:

А. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження виникнення захворювання та зумовлюють вплив на механізми, які лежать в основі їх розвитку або на ризик-фактори, які сприяють їх виникненню

В. Систему профілактичних заходів, що забезпечуються державними заходами, зафіксованими в законодавстві України про охорону здоров’я

С. Систему профілактичних заходів, що передбачає боротьбу з перенавантаженням центральної нервової та інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування, гіпокінезією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням

D. *Систему профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання рецидивів перенесених захворювань

Е. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження прогресування або загострення захворювань та полягає в ліквідації несприятливого впливу факторів навколишнього середовища і в систематичному диференційованному лікуванні хворого

11. Санітарія – це:

A. *Практичне застосування розроблених гігієнічною наукою нормативів, санітарних правил та рекомендацій, що забезпечують оптимізацію умов навчання, виховання, побуту, праці, відпочинку і харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров’я

B. Діяльність установ, органів та закладів санітарно-епідеміологічної служби

C. Система заходів, що спрямовані на підтримку чистоти приміщень різного призначення

D. Система заходів, що спрямовані на забезпечення санітарного благополуччя населення

E. Система державних, громадських та медичних заходів, що спрямовані на виховання здорового молодого покоління, оптимізацію умов навчання, виховання, побуту, праці, відпочинку і харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров’я

12. Назвіть специфічні методи гігієнічних досліджень:

A. Епідеміологічний метод

B. *Все перераховане

C. Методи санітарного обстеження та санітарної експертизи

D. Метод гігієнічного експерименту

E. Метод санітарної освіти, гігієнічного виховання та навчання

13. Укажіть, який із наведених методів досліджень використовується для вивчення здоров’я населення:

А. Метод гігієнічного експерименту

В. Метод санітарного обстеження

С. *Епідеміологічний метод

D. Метод санітарної експертизи

Е. Метод санітарної освіти

14. Укажіть, який метод дослідження передбачає проведення експерименту в реальних умовах:

A. Метод лабораторного гігієнічного експерименту

B. Метод санітарного обстеження

C. Епідеміологічний метод

D. Метод санітарної експертизи

E. *Метод натурного гігієнічного експерименту

15. Назвіть форми санітарного нагляду, що використовують у гігієні:

A. Щорічний, щоквартальний

B. Щоденний, щотижневий

C. Поверхневий, поглиблений

D. *Запобіжний, поточний

E. Плановий, позаплановий

16. Перерахуйте різновиди методу гігієнічного експерименту:

А. Метод прогностичної екстраполяції та епідеміологічний метод

В. Санітарна експертиза та санітарно-статистичний метод

С. Медичне обстеження популяцій та клінічний нагляд за добровольцями

D. Санітарний опис та поглиблене санітарне обстеження

Е. *Лабораторний та натурний гігієнічний експеримент

17. Дайте визначення поняття “сонячна радіація”:

А. *Інтегральний потік корпускулярних частинок та електромагнітного випромінювання

В. Силове поле, що утворюється нерухомими електричними зарядами

С. Поверхнева щільність сили світла

D. Оптичне випромінювання

Е. Фізичне поле, що зумовлене магнітним полем

18. Перерахуйте основні складові електромагнітного складу сонячного випромінювання відповідно до довжини хвилі:

А. Рентгенівське випромінювання, інфрачервоне випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, видима частина спектру, радіовипромінювання

В. Рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, інфрачервоне випромінювання, видима частина спектру, радіовипромінювання

С. Рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, видима частина спектру, радіовипромінювання, інфрачервоне випромінювання

D. *Рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, видима частина спектру, інфрачервоне випромінювання, радіовипромінювання

Е. Рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, видима частина спектру, радіовипромінювання, інфрачервоне випромінювання

19. Назвіть, який відсоток від загальної енергії сонячного випромінювання біля поверхні Землі складає енергія ультрафіолетових променів:

А. 40%

В. 55%

С. *1%

D. 59%

Е. 5%

20. Укажіть, на які ділянки поділяється діапазон ультрафіолетового випромінювання:

А. А, Б, С, Д, Е

Б. α, β, γ

С. *А, В, С

Д. А, Б

Е. К, Л, М

21. Назвіть основні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання області В:

A. Слабкий загальностимулюючий ефект, тепловий ефект, іонізуючий ефект, сильний тепловий ефект

B. *Виражений загальностимулюючий ефект, антирахітичний ефект, пігментоутворюючий ефект

C. Антирахітичний ефект, тепловий ефект, іонізуючий ефект, холодовий ефект

D. Пігментоутворюючий ефект, сильний тепловий ефект, діуретичний ефект

E. Холодовий ефект, антирахітичний ефект, слабкий загальностимулюючий ефект, гемо поетичний ефект

22. Назвіть основні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання області С:

A. Антирахітичний ефект, загальностимулюючий ефект

B. Тепловий ефект, пігментоутворюючий ефект

C. *Сильний бактерицидний ефект, фотоофтальмологічний ефект

D. Загальностимулюючий ефект, тепловий ефект

E. Холодовий ефект, тепловий ефект

23. Назвіть основні види біологічної дії ультрафіолетового випромінювання:

A. Утворення вільних радикалів, синтез актоміозина

B. Теплоутворююча, діуретична

C. Загальностимулююча, загальнозміцнююча

D. *Біогенна, абіогенна

E. Гемопоетична, пігментоутворююча

24. Назвіть прилад, який використовують для визначення високих рівнів інфрачервоного випромінювання в гарячих цехах підприємств:

A. Кульовий термометр

B. *Актинометр

C. Гігрометр

D. Кататермометр

E. Психрометр

25. Назвіть, які види біологічної дії ультрафіолетового випромінювання відносяться до біогенної:

А. Бактерицидна, канцерогенна

В. *Антирахітична, загальностимулююча, пігментоутворююча

С. Антирахітична, бактерицидна

D. Фотоалергенна, фототоксична

Е. Антирахітична, загальностимулююча, бактерицидна

26. Назвіть основні інструментальні методи вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. Інтегральний

B. *Все перераховане

C. Біологічний

D. Фотохімічний

E. Фізичний

27. Назвіть, які види біологічної дії ультрафіолетового випромінювання відносяться до абіогенної:

А. Фотоалергенна, фототоксична

В. Антирахітична, загальностимулююча, пігментоутворююча

С. Антирахітична, бактерицидна

D. *Бактерицидна, канцерогенна

Е. Антирахітична, загальностимулююча, бактерицидна

28. Назвіть основні методи вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. Інтегральний, фотоелектричний, фотохімічний, біологічний, мікробіологічний

B. *Інтегральний, біологічний, фотохімічний, фізичний, розрахунковий

C. Фотоелектричний, мікробіологічний, гігієнічний, соціально-гігієнічний

D. Розрахунковий, лабораторний

E. Фотохімічний, біологічний, соціологічний, статистичний

29. Укажіть в чому полягає суть інтегрального методу вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. У проведенні вимірювання інтенсивності ультрафіолетової радіації ультрафіолетметром (уфіметром)

B. У визначенні еритемної дози за допомогою біодозиметра Горбачова

C. У розкладанні щавлевої кислоти у присутності азотнокислого уранілу пропорційно інтенсивності та тривалості ультрафіолетового опромінення її титрованого розчину

D. *У вимірюванні сумарного потоку радіації Сонця піранометрами

E. У здійсненні розрахунку еритемного потоку маячного (пересувного) опромінювача за спеціальною формулою

30. Укажіть в чому полягає суть біологічного методу вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. У проведенні вимірювання інтенсивності ультрафіолетової радіації ультрафіолетметром (уфіметром)

B. У вимірюванні сумарного потоку радіації Сонця піранометрами

C. У розкладанні щавлевої кислоти у присутності азотнокислого уранілу пропорційно інтенсивності та тривалості ультрафіолетового опромінення її титрованого розчину

D. *У визначенні еритемної дози за допомогою біодозиметра Горбачова

E. У здійсненні розрахунку еритемного потоку маячного (пересувного) опромінювача за спеціальною формулою

31. Укажіть в чому полягає суть фотохімічного методу вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. *У розкладанні щавлевої кислоти у присутності азотнокислого уранілу пропорційно інтенсивності та тривалості ультрафіолетового опромінення її титрованого розчину

B. У вимірюванні сумарного потоку радіації Сонця піранометрами

C. У визначенні еритемної дози за допомогою біодозиметра Горбачова

D. У проведенні вимірювання інтенсивності ультрафіолетової радіації ультрафіолетметром (уфіметром)

E. У здійсненні розрахунку еритемного потоку маячного (пересувного) опромінювача за спеціальною формулою

32. Перерахуйте прилади для визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. *Ультрафіолетметр, кварцова пробірка з розчином уранілу та щавлевої кислоти, біодозиметр, піранометр

B. Люксметр, актинометр, фотоінтенсиметри

C. Актинометр, фотоінтенсиметри, кварцова пробірка з розчином уранілу

D. Люксметр, актинометр, піранометр Янишевського

E. Фотоекспонометр, фотоінтенсиметри, піранометр Янишевського

33. Назвіть основні гігієнічні вимоги до освітлення приміщень:

A. Повинно бути за спектром максимально наближеним до природного, повинно бути розсіяне, повинно бути достатнє, повинно бути естетично привабливим

B. *Повинно бути за спектром максимально наближеним до природного, повинно бути достатнім, рівномірним, не повинно погіршувати хімічних та фізичних якостей повітряного середовища, не повинно створювати відблисків та різких тіней

C. Повинно бути розсіяне, повинно бути достатнє, повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію

D. Повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію, повинно бути рівномірним, повинно забезпечувати загальностимулюючий вплив на організм

E. Повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію, повинно забезпечувати загальностимулюючий вплив на організм, не повинно створювати відблисків та різких тіней

34. Укажіть, які фактори впливають на рівень природної освітленості приміщень:

A. Технічні, технологічні

B. Мікробіологічні, біологічні

C. Фізичні, хімічні

D. Радіологічні, біологічні

E. *Зовнішні, внутрішні

35. Назвіть основні системи природного освітлення:

A. Проміжна, нижня, побічна

B. Пряма, бокова, загальна

C. Загальна, місцева, верхня

D. Проміжна, комбінована, нижня

E. *Бокова, верхня, комбінована

36. Дайте визначення поняття “світловий коефіцієнт”:

A. Відношення площі всіх вікон до площі підлоги

B. *Відношення площі заскленої частини поверхні вікон до площі підлоги

C. Відношення площі одного вікна до площі підлоги

D. Відношення освітленості у приміщенні і назовні

E. Відношення природної освітленості в середині приміщення до площі підлоги

37. Назвіть показники геометричного методу оцінки природного освітлення:

A. *Світловий коефіцієнт, кут падіння, коефіцієнт заглиблення, кут отвору, кут затінення

B. Коефіцієнт затінення, коефіцієнт кореляції, коефіцієнт заглиблення, коефіцієнт аерації, кут отвору, психрометричний коефіцієнт

C. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт заглиблення, кут отвору, психрометричний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості

D. Коефіцієнт заглиблення, коефіцієнт аерації, кут отвору, психрометричний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості

E. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт аерації, психрометричний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості, кут падіння

38. Укажіть нормативні значення величин світлового коефіцієнту для навчальних приміщень:

A. 1: 2 – 1: 3

B. 1: 5 – 1: 6

C. 1: 6 – 1: 8

D. *1: 4 – 1: 5

E. 1: 8 – 1: 10

39. Укажіть орієнтацію вікон приміщень, що забезпечують максимальний інсоляційний режим:

A. Північна, південна

B. Південна, східна, західна

C. Північно-східна, північно-західна, північна

D. Південно-східна, південно-західна, південна

E. *Південно-східна, південно-західна

40. Дайте визначення поняття “кут падіння” світлових променів на робоче місце:

A. Кут між лінією від робочого місця до верхнього краю вікна та світильника

B. Кут між робочою поверхнею та лінією до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

C. Кут між лініями від робочого місця до верхнього краю вікна та до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

D. *Кут між робочою поверхнею та лінією від робочого місця до верхнього краю вікна

E. Кут між лініями від робочого місця до верхнього та нижнього країв вікна

41. Укажіть нормативні значення величини коефіцієнта заглиблення:

A. Не більше 5

B. Не більше 3

C. Не менше 4

D. *Не більше 2

E. Не менше 1

42. Дайте визначення поняття “кут отвору”:

A. кут між лінією від робочого місця до верхнього краю вікна та світильника

B. кут між робочою поверхнею та лінією до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

C. кут між робочою поверхнею та лінією до верхнього краю вікна

D. *кут між лініями від робочого місця до верхнього краю вікна та до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

E. кут між лініями від робочого місця до верхнього та нижнього країв вікна

43. Дайте визначення поняття “коефіцієнт заглиблення”:

A. Відношення глибини класу до відстані від підлоги до підвіконня

Дата добавления: 2015-07-25