Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Роль української інтелігенції в рухові національного відро­дження

НАРОСТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ В ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ | ПОЯВА МАСОВИХ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ | ПОСИЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ГНІТУ | УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА Й ДУХОВНЕ ЖИТТЯ НА УМОВИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ НА ПОЧАТКУ XX ст. | Історична наука | ЛІТЕРАТУРА | АРХІТЕКТУРА | ЖИВОПИС | ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ | ВИСНОВКИ |


Читайте также:
  1. I. ІСТОРИЧНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
  2. IV. Проникнення гуманістичних ідей та нових тенденцій у розвиток української культури
  3. ВИТОКИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
  4. Відбудова матеріальної бази української культури. Розвиток освіти і науки
  5. Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова
  6. ВПЛИВ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА РОЗВИТОК КУЛЬТУРНИХ ПРОЦЕСІВ РОСІЇ
  7. ДІЯЧІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В ЕМІГРАЦІЇ

У цей час відбувається самовизначення української інтелігенції, яка захоплюється ідеєю національного відродження і пов'язує його перш за все із поверненням до народних витоків. Набуває поширен­ня таке явище, як народництво, що охопило майже всіх представ­ників інтелігенції, які бачили в народі ту реальну силу, що визначає майбутнє. Одним із способів спілкування з народом стало звернен­ня до його культури. З цією метою інтелігенція знайомилася із життям простих людей, вивчала народні традиції й звичаї, запису­вала пісні, думи, легенди, казки тощо.

Велику роль у розвитку ідей національного відродження віді­грало відкриття 1805 р. Харківського університету, засновником якого був відомий громадський діяч В.Н. Каразін. При університе­ті створювалися товариства розповсюдження української мови й культури, поширювалися ідеї демократизму, велася робота з укра­їнського народознавства, формувалася національно свідома укра­їнська інтелігенція.

Значний вплив на розвиток духовної культури України справи­ла діяльність Кирило-Мефодіївського братства, організоване у Києві 1845 року. До його складу входили М. Гулак, М. Костомаров, В. Бі-лозерський, П. Куліш, Т. Шевченко та ін. Братство ставило перед собою мету створити всеслов 'янську спілку вільних народів. У сво­єму літературному маніфесті члени цієї організації стверджували, що Україна посяде провідне місце в об'єднанні всіх слов'ян на за­садах рівності, свободи та толерантності.

Хоча ідеї про волю братчиків були більш романтичними та лібе­ральними, ніж революційно-демократичними, однак і в такому вигляді вони не сподобалися російському урядові, і 1847 року ді­яльність товариства було припинено, а активних учасників зааре­штовано.

З другої половини 50-х років демократичні ідеї знову набирають сили, зокрема через скасування кріпацтва. Національний рух стає продовженням традицій Кирило-Мефодіївського товариства і на­дихається спадщиною Т. Шевченка.

Наявність українського національного руху і культури, орієн­тованої на національну самобутність, створювала особливу атмос­феру української цілісності.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 84 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Умови розвитку духовної культури| Громадсько-політичні рухи в Україні

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)