Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Книжкова графіка

Малярство. | Київська академія - центр становлення й розвитку української науки та культури | Розвиток природничих наук. Розвиток філософських ідей | Особливості архітектури та образотворчого мистецтва в другій половині 18 ст. | Освіта й шкільництво | Полемічне письменство | Драматичне письменство | Григорій Сковорода | На досвітках нової доби | Ренесансове будівництво і різьба на Україні |


Читайте также:
  1. Аналітична частина календарного графіка
  2. Визначення тривалості робіт та побудова календарного графіка.
  3. ГРАФІКА
  4. ГРАФІКА
  5. ГРАФІКА
  6. ГРАФІКА XVII-XVIII ст.
  7. Графіка — вид образотворчого мистецтва, твори якого є поєднан­ням малюнка і друкованого художнього зображення (гравюра, літо­графія).

З Іваном Федоровом як первопечатником, та його співробітником Гринем Івановичем, входимо в нову добу нашого культурного життя, створену появою друкарства й книжкової графіки. До того часу виключно, а потім ще довго рівночасно з друкарством заспокоюва­лися наші культурно-освітні потреби рукописами та мініятурами, з яких найцікавіші памятники гадали ми вже в княжій та литовсько-українській добі. В добу ренесансу рукописна книга з своєю орнамен­тикою була розсадником і предвісником нового мистецького стилю, особливо спопуляризованого друкованою книгою.

До рукописів, що в великій мірі заважили на дальшому розвитку української мистецької культури належить у першу чергу славне Пересопницьке Євангеліє почате в 1556 р. в дворецькому монастирі св. Трійці, а закінчене в 1561 р. у Пересопниці на Волині, Ми­хайлом Васильовичем зі Сянока; було воно тою ластівкою, що звіща­ла весну відродження для закостенілого в канонічній условности ук­раїнського малярства, Картини-мініятури цього рукопису ще тради­ційного, візантійського типу, але їх обрамування, як теж і вся орнаметика рукопису — суто ренесансові. Подібне явище бачимо в ритовині першої нашої друкованої книги в «Апостолі» Івана Федорова (1574 р.). Сам апостол Лука витриманий тут у традиційному, візантій­ському характері, але декоративна рямка довкола нього виконана вже по ренесансовим, в тому випадку, нірнберським зразкам.

Близько до Пересопницького Євангелія стоїть своїм стилевим ха­рактером «Загорівський Апостол». Незвичайно пишно й по мистецьки орнаментований, він вносить в нашу книжкову графіку мо­тиви стилізованого аканту, безкрилих ангеликів («путтів») й т. п. згармонізовані з традиційною «плетінкою».

Характеристичну неврівноваженість стилевих мотивів, виявляють, крім львівського «Апостола», й пізніші наші друковані видання, головнож Київо-Печерської Лаври, де «в парі з роскішними заставками, шрифтом і заголовними буквами, на яких одноріжці й кентаври нага­дують зразки італійського ренесансу, находимо ритовини дуже про­стого замислу й невибагливого викінчення». Тематично звязується українська ритовина всеціло з церквою та її вимогами, а в перших роках XVII ст. раз тільки, в ритовинах до віршів «на погреб зацного рицаря Петра Сагайдачного» (1622) виходить поза рямці церковщини. Але й у тих вузьких рямцях, українська ритовина находить собі змогу давати фрагменти сучасного собі життя й побуту з його обстановою й культурою. Особливо цінними виявилися ті фрагменти для відтво­рення нашої тогочасної архітектури й костюмольогії. В противенстві до московського, український дереворит з своїми центрами у Львові й Києві став постійним помостом для культурно-мистецьких звязків України з рештою Европи. Українські ритівники, як тільки усвоїлися з матеріалом, переносять у свої твори не тільки мотиви західньо-европейської орнаментики, архітектури, обстанови й костюмів, але й копіюють цілі гравюри та картини таких мистців, як Дірер, Альдегравер, Рафаель та інші. Посередництво ритовини в розвитку й поши­ренню українського мистецтва доби барока, це одна з головних її за­слуг для української культури взагалі.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Малярський цех у Львові| Деревляне будівництво

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)