Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

На досвітках нової доби

Публіцистично-богословські твори. | Козацькі літописи | Архітектура українського бароко | Малярство. | Київська академія - центр становлення й розвитку української науки та культури | Розвиток природничих наук. Розвиток філософських ідей | Особливості архітектури та образотворчого мистецтва в другій половині 18 ст. | Освіта й шкільництво | Полемічне письменство | Драматичне письменство |


Читайте также:
  1. З’єднання кульшової та стегнової кiсток.
  2. Іванової Василини Іванівни.
  3. ІІІ. Еволюція та розвиток нової національної свідомості. Удосконалення мовного процесу
  4. Клінічна характеристика білої флегмазії. Диференційна діагностика білої флегмазії і емболії стегнової артерії
  5. Методи відкритої цінової конкуренції
  6. Методи прихованої цінової конкуренції

Порівнюючи з тогочасним письменством європейського Заходу, українська література XVII—XVIII ст. була відсталою й доволі одно­бічною. Але в зустрічі з московським варварством того часу вся україн­ська культура була високою, європейською культурою. її впливу ляка­лися московські книжники, в ній бачили небезпеку для свого «благочествія» й тому старалися її нищити. Вже в Катехізісі Зизанія Тустановського (1626) бачили москалі «єресі» взяті «от волхвов еллинскіх і от ідолослужителей», тобто від грецьких письменників та фільософів. Чіпляючись до думок вони не залишали в спокою й мови наших того­часних письменників. її українська закраска дратувала їх і вони нама­галися за всяку ціну її обмосковити, мовляв «когда будеть много язиков, то пойдеть смута по землі»... Колиж київську митрополію обєднано з московським патріархатом, то кинуто заборону на всі богослужебні книги України (1690). Одні переправлювано на москов­ський лад, а другі таки палено, як «єретичні». Помагали їм у цьому й са­мі українські книжники. Такий прим. ряний москвофіл Л. Баранович радить І. Галятовському забігати московської ласки й тому «інакше говорити і не шелягів, а копійок шукати»...

В 1720 р. вийшов з Петербурга указ з забороною друкування українських книг взагалі а церковних тільки по стислому узгідненню з московськими друками «даби нікакой розні і особаго нарєчія в ніх нє било». Рівночасно настановлено над українськими друками осібного «протектора», без якого одобрения не могла появитися в світ ніяка нова книга.

Не диво, що в таких умовах українське друкарство занепадає, все цінніше з тогочасного письменства ховається перед оком московського цензора в рукописних відписах. Вслід за друкарнями зни­кають школи а навіть оті мандрівні дяковчителі, що досі розсівали тьму невіжі й неграмотности. Навіть будування церков з трьома банями, заборонено указом царя Павла І з 1800 р. «Прибирання до рук» України, завершене, під політичним оглядом скасуванням Гетьманства й Запоріжської Січі, набірало чимраз дужчого розгону й у культурній ділянці.

Та саме в момент найпотужнішого ворожого засилля, на обрію українського письменства починають «зорі світ заповідати».


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 63 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Григорій Сковорода| Ренесансове будівництво і різьба на Україні

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)