Тема 10. Покарання, його поняття, мета та види. Призначення покарання.

ДФН – 6 години, ЗФН – 14 годин.

План.

1. Поняття, ознаки та мета покарання.
2. Поняття та значення системи покарань.
3. Види покарань.
4. Загальні принципи призначення покарання.
5. Призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків.
6. Інші питання призначення покарання.

Рекомендована література:

1. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131.
2. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973-2010. / Гуторова Н.О., Житний О.О. - Х.: «Одисей» 2011.
3. Кримінальний кодекс України: наук.-практ. Комент. / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін..; за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид. 4-те, допов. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 1208 с.
4. Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін..; за ред.. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – 456 с.

5. Маляренко, В. Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України / В. Т. Маляренко. - К.: Фонд «Правова ініціатива», 2003. - 156 с.

6. Уголовное наказание / И. П. Лановенко, Ю. Л. Заросинский, А. Н. Кос­тенко и др. - Киев; Донецк: ИГПАН НАН Украины: Донецк, ин-т внутр. дел МВД Украины, 1997. - 312 с.

7. Фролова, Е. Г. Понятие наказания, его цели и система в советском уго­ловном праве: лекция / Е. Г. Фролова. - Донецк: Изд-во Донец. ГУ,

- 127 с.

8. Пинаев, А. А. Курс лекций по Общей части уголовного права - Кн. 2: О наказании. - Харьков: Харьков юрид., 2002. - 194 с.

9. Антипов, В. В. Обставини, які виключають застосування кримінального покарання / В. В. Антипов, В. І. Антипов. - К.: Атіка, 2004. - 208 с.

10. Пономаренко, Ю. А. Виды наказаний по уголовному праву Украины / Ю. А. Пономаренко. - Харьков: Финн, 2009. - 344 с.

11. Трубников, В. М. Арешт як вид кримінального покарання та особливості його застосування / В. М. Трубников, Ю. В. Шинкарьов.. - X.: Харків юрид., 2007. - 288 с.

12. Тютюгин, В. И. Лишение права занимать определеннее должности или заниматься определенной деятельностью как вид наказания по советскому уголовному праву / В. И. Тютюгин. - Харьков: Вища шк., 1982. - 145 с.

1. Бажанов, М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву / М. И. Бажанов. - Киев: Вища шк., 1980. - 216 с.
2. Зінченко, І. О. Множинність злочинів: поняття, види, призначення пока­рання /1.0. Зінченко, В. І. Тютюгін; за заг. ред. проф. В. 1. Тютюгіна. - X.: Фінн, 2008. - 336 с.
3. Нікіфорова, Т. І. Обставини, які пом’якшують покарання, за кримінальним правом України / Т. І. Нікіфорова. - X.: Харків юрид., 2009. - 208 с.
4. Полтавець, В. В. Загальні засади призначення покарання за кримінальним законодавством України / В. В. Полтавець. - Луганськ: РВВ ЛАВС, 2005.-240 с.
5. Тютюгін, В. І. Призначення покарання при вчиненні кількох злочинів та за кількома вироками: конспект лекцій / В. І. Тютюгін. - X.: Укр. юрид. акад., 1992. - 22 с.

Методичні рекомендації:

Поняття покарання у Кримінальному кодексі (ч.1 ст.50 КК). Значення та ознаки покарання.

Мета покарання. Питання про мету покарання в науці кримінального права. Мета покарання відповідно до ч.2 ст.50 КК України.

Поняття та ознаки системи покарань. Види покарань, які містить у собі система покарань, встановлена ст.51 КК (12 видів).

Поняття і значення класифікації покарань.

Класифікація покарань за порядком призначення покарань (ст.52 КК): основні покарання; додаткові покарання; покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові.

Класифікація покарань за суб’єктом, до якого застосовується покарання: основні та спеціальні покарання.

Класифікація покарань за можливістю визначення строку покарання: строкові та безстрокові покарання.

Наслідки ухилення від покарання, призначеного вироком суду (ч.5 ст.52 КК).

Основні покарання

Громадські роботи (ст.56 КК). Поняття та зміст громадських робіт. Строки й порядок їх застосування. Особи, до яких цей вид покарання не може бути застосовано.

Виправні роботи (ст.57 КК). Поняття та зміст виправних робіт. Строки й порядок їх застосування. Розмір відрахувань із суми заробітку засудженого в доход держави. Особи, до яких цей вид покарання не може бути застосовано. Порядок заміни виправних робіт особам, які стали непрацездатними після постановлення вироку.

Службові обмеження для військовослужбовців (ст.58 КК). Умови та строки застосування. Грошове стягнення як компонент даного виду покарання та його розміри. Вплив службового обмеження на підвищення у посаді, військовому званні та на строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Арешт (ст.60 КК). Поняття та зміст арешту. Строки й порядок його застосування. Особи, до яких арешт як вид кримінального покарання не може бути застосовано.

Обмеження волі (ст.61 КК). Поняття, зміст і умови застосування обмеження волі. Строки й порядок застосування. Особи, яким цей вид покарання не може бути застосовано.

Тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців (ст.62 КК). Підстава, порядок та строки призначення цього виду покарання. Особи, до яких цей вид покарання не може бути застосовано.

Позбавлення волі на певний строк (ст.63 КК). Поняття, зміст, мета та порядок застосування цього виду покарання. Строки позбавлення волі.

Довічне позбавлення волі (ст.64 КК). Поняття, підстави та умови застосування цього виду покарання. Особи, до яких цей вид покарання не може бути застосовано.

Додаткові покарання

Позбавлення військового спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст.54 КК). Підстави та порядок призначення цього додаткового покарання. Відсутність у Кримінальному кодексі права суду позбавляти засудженого наукових ступенів і звань, а також почесних звань.

Конфіскація майна (ст.59 КК). Ст.41 Конституції України про конфіскацію майна. Поняття та сутність конфіскації майна як виду додаткового покарання. Підстави та порядок призначення конфіскації майна. Майно, що не підлягає конфіскації. Відмінність конфіскації майна як виду покарання від спеціальної конфіскації.

Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові

Штраф (ст.53 КК). Поняття штрафу. Розмір штрафу. Особливості призначення штрафу як додаткового виду покарання. Підстави і порядок заміни штрафу іншими видами покарань.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст.55 КК). Поняття та строки призначення цього виду покарання як основного і як додаткового. Обчислення строку цього виду покарання, призначеного як додаткове покарання.

Принципи призначення покарання: законність покарання; визначеність покарання в судовому вироку; обґрунтованість і обов’язковість його

мотивування у вироку; гуманність покарання; індивідуалізація покарання.

Загальні засади призначення покарання. Критерії загальних засад призначення покарання відповідно до ст.65 КК: 1) у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 2) відповідно до положень Загальної частини КК; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання; 4) враховуючи необхідність і достатність покарання для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Загальна характеристика та значення для призначення покарання обставин, що пом'якшують (ст.66 КК) і обтяжують (ст.67 КК) покарання, їх види та характеристика. Межі врахування судом при призначенні покарання обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначення покарання за сукупністю злочинів (ст.70 КК). Правила призначення покарання за сукупністю злочинів. Призначення покарання за окремі злочини, які входять до сукупності злочинів. Призначення остаточного (загального) пока­рання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого пока­рання більш суворим. Визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом повного чи часткового складання покарань. Правила складання покарань за сукупністю злочинів. Межі призначення покарання за сукупністю злочинів. Особливості призначення остаточного покарання у випадках, якщо один із злочинів є умисним тяжким або таким, за який може бути призначене довічне позбавлення волі. Порядок призначення додаткових покарань за су­купністю злочинів. Особливості призначення основних та додаткових покарань різного виду за сукупністю злочинів. Особливості при­значення покарання за сукупністю злочинів за ч.4 ст.70 КК України.

Призначення покарання за сукупністю вироків (ст.71 КК). Правила призначення покарання за сукупністю вироків. Межі застосування повного чи часткового складання покарань за сукупністю вироків. Правила складання покарань за сукупністю вироків. Порядок призначення за сукупністю вироків додаткових покарань. Можливість використання поглинення покарань за сукупністю вироків. Особливості (порядок) призначення основних та додаткових покарань різного виду за сукупністю вироків.

Порядок призначення покарань при одночасному збігу сукупності злочинів та сукупності вироків.

Відмінність між правилами призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув‘язнення (ст.72 КК).

Обчислення строків покарання (ст.73 КК).

Інші питання призначення покарання. Призначення покарання за незакінчений злочин (ч.1 ст.68 КК). Урахування ступеня тяжкості вчиненого діяння, ступеня здійснення злочинного наміру та причин, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця.

Призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті (ч.2 ст.68 КК). Урахування характеру та ступеня участі кожного співучасника у вчиненні злочину.

Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст.69 КК). Підстави та порядок призначення судом більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. Призначення покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин. Перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання. Особливості застосування норм про призначення більш м'якого пока­рання.

Завдання для самоконтролю:

1. За суб’єктом, до якого застосовуються, покарання поділяються на:

А) основні та додаткові;

Б) обов’язкові та факультативні;

В) загальні та спеціальні.

1. До основних покарань не відноситься:

А) службові обмеження для військовослужбовців;

Б) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

В) тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

1. Строк громадських робіт до яких може бути засуджена особа за вчинення злочину, обчислюється у:

А) годинах;

Б) добах;

В) місяцях;

1. Затоцька визнана винною в тому, що, працюючи викладачем кафедри математики університету, одержувала від студентів хабарі в особливо великому розмірі за позитивні оцінки на екзаменах та заліках. Вироком суду до основного покарання у виді позбавлення волі було приєднане додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з викладацькою діяльністю.

Чи вірним є рішення суду щодо додаткового покарання?

1. Кондратенко було засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України за те, що він з території автомайстерні сільськогосподарського виробничого кооперативу вчинив крадіжку. Вироком суду йому було призначено позбавлення волі на один рік і штраф в розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат. У апеляційній скарзі підсудний просив вирок змінити, мотивуючи це тим, що додаткове покарання було призначено з порушенням вимог ч. 2 і ч. 3 ст. 53 КК України.

Вивчивши положення ст. 53 КК України дайте аргументований висновок по апеляційній скарзі. До яких видів покарань належить штраф? Які підстави та порядок його призначення?

1. Розрізняють наступні види індивідуалізації покарання:

А) законодавчу та судову;

Б) конкретну та абстрактну;

В) просту і складну.

1. За вчинення приготування до злочину термін чи розмір покарання не може перевищувати:

А) половини максимального терміну покарання чи розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України;

Б) двох третин максимального терміну покарання чи розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України;

В) трьох четвертей максимального терміну покарання чи розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини Кримінального кодекса України.

1. У відповідності до правил складання покарань за сукупністю злочинів і сукупністю вироків, одному дню позбавлення волі відповідає:

А) один день обмеження волі;

Б) два дні обмеженні волі;

В) три дні обмеження волі.

1. Вироком суду Коваля визнано винуватим у тому, що він, будучи виконавчим ди­ректором підприємства, порушив вимоги законодавства про охорону праці, не забезпечив додержання правил техніки без­пеки (ст. 20 Закону від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ «Про охо­рону праці»), внаслідок чого О. під час роботи на фрезерному верстаті отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Призначаючи максимальне для ч.1 ст.271 КК покарання, суд мотиву­вав тим, що засуджений не визнав свою вину, у вчиненому не розкаявся, негативно характеризується за місцем роботи, раніше щодо нього вже було закрито попередню кримінальну справу на підставі акту амністії.

На які обставини суд може посилатися в якості обтяжуючих?

1. 4 травня 2008 р. Гончарук з метою незаконного заволодіння проник в кабіну транспортного засобу. При спробі запуску двигуну він був затриманий власником автомобіля, за що його було засуджено за ч. 3 ст. 15 і ч. 1 ст. 289 КК України до п’яти років позбавлення волі.

Адвокат в апеляційній скарзі зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 68 КК України в редакції від 15.04.2008 р. за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру покарання, передбаченого в санкції статті Особливої частини КК України, у зв’язку з чим просив призначити підзахисному штраф в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вивчивши положення ч. 3 ст. 68 КК України, дайте ґрунтовний висновок по справі. Чи підлягає апеляційна скарга задоволенню?

Дата добавления: 2015-07-25