Сутність та основні поняття інвестицій

ВСТУП

Інвестиційна діяльність в тій чи іншій мірі властива будь-якому підприємству. Прийняття інвестиційного рішення неможливе без врахування наступних факторів: вид інвестиції, вартість інвестиційного проекту, альтернатива доступних проектів, обмеження фінансових ресурсів доступних для інвестування, пріоритетні напрямки інвестування, ризик пов'язаний з прийняттям того чи іншого рішення і т.д.

Інформаційною основою курсової роботи є законодавчі та нормативні акти України, які регулюють ринок цінних паперів, матеріали Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держкомстату України, дані статистичних щорічників та інформаційно-аналітичних бюлетенів, наукова монографічна література, статті вітчизняних та зарубіжних вчених, тощо.

Причини, що зумовлені необхідністю в інвестиціях, можуть бути різними, але в цілому їх можна розділити на три види: поновлення наявної матеріально-технічної бази, збагачення обсягів виробничої діяльності, освоєння нових видів діяльності. Ступінь відповідальності за прийняття інвестиційного проекту в рамках того чи іншого напрямку різна. Так, якщо мова іде про заміну наявних виробничих потужностей, рішення може бути прийнято достатньо безболісно, тому що керівництво підприємства ясно представляє собі, в якому обсязі та з якими характеристиками необхідні нові основні ресурси. Задача ускладнюється, якщо мова іде про інвестиції, пов'язані з розширенням основної діяльності, оскільки в цьому випадку необхідно врахувати цілий ряд нових факторів: можливість зміни положення фірми на ринку товарів, доступність в додаткових матеріальних обсягах, трудових та фінансових ресурсах, можливість освоєння нових ринків та інші.

Дуже важливим є фактор ризику. Інвестиційна діяльність завжди відбувається в умовах невизначеності, ступінь якої може сильно коливатись. Так, в момент придбання нових основних ресурсів не завжди можна точно передбачити економічний ефект від цієї операції. Тому нерідко рішення приймаються на інтуїтивній основі.

Мета курсової роботи - оцінити та аналізувати сучасний стан інвестування економіки України.

Виходячи з мети необхідно вирішити ряд завдань, зокрема: визначити сутність та основні поняття інвестицій;

проаналізувати сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку інвестицій в Україні;

дослідити проблеми та шляхи залучення іноземних інвестицій в Україну.

Предметом дослідження є економічні відносини, що виникають між іноземними інвесторами та вітчизняними субЧктами господарювання у процесі інвестування в період кризи економіки.

Об'єктом дослідження є інвестиційна сфера національної економіки, в якій функціонують підприємства з іноземними інвестиціями та інвестиційні компанії.

Перспективи розвитку інвестиційної сфери в Україні, які є досить актуальними, розглядали у своїх працях такі вітчизняні науковці та вчені, як: Гаврилюк О. В., Даниленко А. А., Криклій А. С, Криклій В. А., Мринська Т. С, Федоренко В. Г., Остапчук О. Л., Пінчук Ю. Б. та багато інших.

Інформаційною базою курсової роботи є законодавчі та нормативні акти України, які регулюють інвестиційну діяльність, матеріали Держкомстату України, дані статистичних щорічників та інформаційно-аналітичних бюлетенів, наукова монографічна література, статті вітчизняних та зарубіжних вчених, тощо.

СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ІНВЕСТИЦІЙ

Категорія "інвестиції" у повному своєму значенні у вітчизняній економічній
літературі з'явилася з початком ринкового реформування економіки України. У міру
входження України в ринкову систему господарювання з'ясуванню економічної
сутності інвестицій приділялася все більша увага, проте наукова думка досі не дала
універсального визначення інвестицій, яке б відповідало потребам теорії та
практики господарювання; зумовлено це значною мірою широтою сутнісних сторін
цієї складної економічної категорії. Вперше поняття "інвестиції" почало

зустрічатись у вітчизняній економічній літературі, коли підмінялось поняттям "капітальні вкладення". Інвестиції розглядались як вкладення у відтворення основних фондів (будівлі, устаткування, транспортні засоби) або як найважливіший економічний інструмент, який характеризує діяльність будівельного комплексу.

Процес формування основ ринкових відносин в Україні змінює наукові світогляди сутності інвестицій.

Термін "інвестиція" походить від лат. іпуєзі, що означає вкладати.Відповідно до закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиції — це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницького та іншого видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток (дохід) чи досягається соціальний ефект. До таких цінностей належать: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно; майнові права, пов'язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальних цінностей; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідного для організації того чи іншого виду виробництва, але незапатентованого (ноу-хау); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, устаткуванням, а також інші майнові права; інші цінності¹.

'Инвестиции: учебник/ отв. ред.: д.з.н., проф. В.В.Ковалев, д.з.н., проф. В.В.Иванов, д.з.н., проф. В.А. Лялин. - 2-е изд., перераб. и доп. - Москва: Проспект, 2011. - 592 с. - 978-5-392-01650-1.

Нині інвестиції — це вкладання капіталу з метою подальшого його збільшення. Приріст капіталу в результаті його інвестування є компенсацією за ризик втрат від інфляції та неодержання процентів від банківських вкладень капіталу.

Джерелом приросту капіталу, основним мотивом інвестування є одержуваний прибуток. Обидва процеси — вкладання капіталу і одержання прибутку — відбуваються в певному поточному часі, а саме: можна поступово вкладати капітал. а потім одержати прибуток; паралельно вкладати капітал й одержувати прибуток; вкладати капітал з інтервалами, а через деякий час одержати прибуток. У першому випадку прибуток буде одержано одразу після завершення інвестування в повному обсязі; у другому випадку прибуток можливий за умови повного завершення процесу інвестування; у третьому випадку між періодом інвестування та одержанням прибутку минає певний час, що залежить від форми інвестування та особливостей інвестиційного проекту.

Інвестиції у відтворення основних фондів здійснюються у формі капітальних вкладень. Слід відзначити, що до 1991 року поняття інвестицій ототожнювалось з терміном "капітальні вкладення", що характеризує діяльність замовників (інвесторів).

Капітальні вкладення розглядались у двох аспектах: як економічна категорія; як процес, пов'язаний з рухом грошових ресурсів. Капітальні вкладення як економічна категорія — це система грошових відносин, пов'язаних з рухом вартості, авансованої у довгостроковому порядку в основні фонди від моменту виділення коштів до моменту їх відшкодування. Головним об'єктом вивчення виступали капітальні вкладення як процес руху вартості, авансованої у розширене відтворення основних фондів. Основна увага приділялась вивченню структури джерел фінансування капітальних вкладень, договірним стосункам замовників та підрядників, ролі банків як установ, що здійснюють фінансування та кредитування капітальних вкладень. Позитивним фактором виявилось внесення до складу капітальних витрат на фінансування обігових коштів підприємств-новобудов у зв'язку з наданням їх, новобудовам один раз на весь період функціонування

підприємства. За обсягом та значущістю капітальні вкладення є основною складовою частиною інвестицій, у нашій країні на них припадає близько 85% усіх інвестицій. Існує також таке розуміння інвестування, яке характеризується витратами матеріальних, трудових та грошових ресурсів на створення основних фондів галузей народного господарства шляхом капітальних вкладень. У капітальному будівництві планування, управління та організація, разом із проектуванням, ресурсозабезпеченням будівництва в сукупності складають зміст процесу інвестування.

Інвестиції відіграють центральну роль в економічному процесі, вони визначають загальний ріст економіки. В результаті інвестування засобів в економіку збільшуються обсяги виробництва, росте національний прибуток, розвиваються та йдуть в перед в економічній конкуренції галузі та підприємства, що в найбільшому степені задовольняють попит на ті чи інші товари та послуги. Отриманий приріст національного прибутку частково знову накопляється, проходить подальше збільшення виробництва, процес повторюється безперервно. Таким чином інвестиції, що утворюються за рахунок національного прибутку, в результаті його розподілу, самі обумовлюють його ріст, розширене відтворення. При чому, чим ефективніше інвестиції, тим більше ріст національного прибутку, тим значніші абсолютні розміри накопичення (при даній його частці), які можуть бути знову вкладеними в виробництво. При достатньо високій ефективності інвестицій приріст національного прибутку може забезпечити підвищення частки накопичення при абсолютному рості споживання ².

Як правило, інвестиції пов'язані або з інтересами кредитора, або участі у капіталі в якості власника. Боргові цінні папери, як вкладення в нематеріальний актив, представляють собою ресурси, видані в борг з обміном на право отримання прибутку у вигляді відсотків, та зобов'язань боржника повернути суму вчасно. Звичайно, інвестор придбає право участі в капіталі компанії, купуючи цінні папери. знайомі нам під загальною назвою -акції. Опціони не відносяться ні до боргових

² Лінтур І.В.Механізм управління ефективністю інвестування національної економіки// Держава та регіони (Серія "Економіка та підприємництво"), 2013.- №3. - С.57-62

інструментів, ні до дольових. Опціони - це цінні папери, які дають інвесторам право придбати інший цінний папір або актив, по заздалегідь встановленій вартості по закінченні оговореного строку.

Інвестиції розрізняються також за ступенями ризику. Так, ми знаємо високо-ризикові та мало ризикові інвестиції. Інвестиції з низьким рівнем ризику - це вкладення, які вважаються безпечним засобом для отримання прибутку. Інвестиції з високим рівнем ризику - це вкладення, які вважаються спекулятивними з точки зору гарантії отримання прибутку.

Спекуляція - це операція придбання та продажу фінансових інструментів, вартість та прибутковість яких, у майбутньому, будуть невизначеними величинами.

З точки зору терміну дії інвестиції поділяються на довго- та короткострокові. Строк дії короткострокових інвестицій зазвичай становить один рік; довгострокові інвестиції розраховані на строк більше року або, як, наприклад, звичайні акції, зовсім не обмежуються строком. Прикладом короткострокового вкладення є депозитний сертифікат зі строком шість місяців, а облігації зі строком погашення 20 років - інструмент довгострокового вкладення.

В цілому інвестиційний процес - це механізм, що об'єднує попит та пропозицію, тобто тих, хто пропонує гроші, і тих, хто пред'являє попит на інвестицію. Звичайно, обидві сторони зустрічаються в фінансових інститутах або на фінансовому ринку. Іноді, при угоді з майновими цінностями, продавці та покупці вступають в угоду на пряму. Фінансові інститути - це такі організації, які приймають вкладення та дають залучені гроші в борг або інвестують в інших формах. Фінансові ринки - це механізм, який служить для укладання угод зводить разом тих, хто має гроші, з тими, хто їх шукає. Ринкова ціна - це ціна, яка зрівнює інтереси продавців та покупців. Ринок капіталів - це довгостроковий фінансовий ринок, на якому переважають різні форми угод з цінними паперами. Грошовий ринок - це сегмент фінансового ринку, де ресурси купують та продають на короткий строк.

Головні учасники інвестиційного процесу - це держава, компанії та фізичні особи, при чому, кожний з них може брати участь в інвестиційному процесі як на стороні попиту, так і на стороні пропозиції.

В цілому держава - це чистий споживач грошових ресурсів, це означає, що держава більше використовує ресурси, ніж дає. Подібно державі, компанії, в цілому. являються чистими покупцями грошових ресурсів. Фізичні особи - це чисті постачальники грошей, інакше кажучи, вони дають інвестиційному процесу більше, ніж беруть. Оскільки, держава та компанії є чистими покупцями грошових ресурсів. роль індивідуальних інвесторів у наданні грошей для фінансування економічного росту та розвитку, дуже велика та значна. Ми знаємо, що є два типи інвесторів: інституціональні та індивідуальні. Інституціональні - це спеціалісти, робота яких полягає в управлінні чужими грошима. В свою чергу, індивідуальні - це інвестори. які розпоряджаються своїми власними ресурсами.

Інвестування - це процес розміщення грошей в тих чи інших фінансових інструментах з розрахунком на підвищення їх вартості, або отримання позитивної величини прибутку. Термін «інвестиції» має декілька значень. Він означає покупку акцій або облігацій з розрахунком на деякі фінансові результати. В широкому розумінні інвестиції забезпечують механізм, необхідний для фінансування росту та розвитку економіки країни. Інвестиції - це будь-який інструмент, в який можна вкласти гроші, з розрахунком на збільшення їх вартості або забезпечити позитивну величину прибутку.

За характером цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, інвестиції поділяються на:

— кошти, цільовібанківськівклади, паї, акціїтаіншіцінніпапери;

— рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші
матеріальні цінності);

— майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші
інтелектуальні цінності;

— сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань,
оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого

досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих (ноу-хау);

— права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами,
обладнанням, а також іншими майновими правами;

— інші цінності.

Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у вигляді капітальних вкладень. За суб'єктним складом інвесторів інвестиції поділяються на:

— інвестиції, здійснювані громадянами, недержавними підприємствами,
господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також
громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами,
заснованими на колективній власності;

— державні інвестиції, здійснювані органами влади і управління України,
Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів за рахунок
коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також
державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових
коштів;

— іноземні інвестиції, здійснювані іноземними громадянами, юридичними
особами та державами;

— спільні інвестиції, здійснювані громадянами та юридичними особами
України, іноземних держав.

За джерелами фінансування інвестиційної діяльності інвестиції поділяються на такі, що здійснюються за рахунок:

— власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні
відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові
нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо);

— позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та
бюджетні кредити);

— залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу
акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);

— бюджетних інвестиційних асигнувань;

— безоплатних та благодійних внесків, пожертвуваннь організацій.
підприємств і громадян.

За регіональною ознакою інвестиції виділяють в середині країни (внутрішні) та за кордоном (зовнішні). Під внутрішніми інвестиціями розуміють вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені в межах даної країни. Під інвестиціями за кордоном (іноземні інвестиції) розуміють вкладення коштів у об'єкти інвестування, розміщені за межами даної країни. Дуже важливим на сьогоднішній день є вирішення питання про пріоритетні напрямки залучення інвестицій в економіку України та способи впровадження іноземних капіталовкладень саме в ті галузі народного господарства, які найбільше потребують цього. Адже наша країна до сих пір знаходиться в кризовому стані, що викликає наростаюче напруження в суспільстві.

Необхідним також є вирішення питання щодо того, які саме причини стримують процес масового іноземного інвестування в економіку держави. А також треба визначити та проаналізувати, які саме заходи необхідно впровадити аби досягти зниження дії негативних факторів на стан інвестиційного клімату в Україні. Основними факторами, які спричиняють вплив на інвестиційний процес та його місце в економічній системі є форми власності, на яких будується кожне окреме суспільство, та форми управління системи господарювання. Ці фактори є визначальними для побудови стійких взаємозв'язків у суспільстві та формуванні основних економічних інтересів різних суб'єктів цих відносин.

Роль інвестицій в ринковій економіці визначається виходячи з рівня соціально-економічного розвитку суспільства, рівня добробуту населення, рівня втручання держави в економіку країни, а також від рівня налагоджених господарських зв'язків та інституціонального розвитку.

Також можно зазначити, що функціонування різних видів інвестиції в умовах закритої економічної системи за умов командно-адміністративної економіки є неможливим з огляду на відсутність приватної власності, а також з причини

³Омельченко А.В. Інвестиційне право: Навчальний посібник. — К.: Атіка

відсутності економічної мотивації для суб'єктів господарювання отримання прибутку шляхом ефективного інвестування вільних фінансових ресурсів. Проте, налагоджена система капіталовкладень як умова розширеного відтворення відповідає механізмам функціонування командно-адміністративної економіки, оскільки слугує розширенню виробництва та, як наслідок, збільшенню доходів. Для подальшої активізації інвестиційних процесів в Україні держава повинна проводити свою політику в таких напрямах:

— формування відповідної нормативно-правової бази і створення в Україні
правового поля, адекватного ринковій економіці;

— поліпшення інвестиційного клімату шляхом удосконалення механізму
приватизації (заміна фіскальної моделі приватизації на інноваційну та
інвестиційну);

— залучення коштів населення для здійснення інвестицій в реальний сектор
економіки та гарантування їх відповідних прав;

— стимулювання банківського кредитування інвестиційної діяльності в
Україні;

— сприяння розвитку фондового ринку, розвитку вільних економічних зон з
спеціальним режимом інвестування на умовах впровадження інноваційних
технологій суб'єктами господарювання та залучення їх до
широкомасштабних соціальних програм.

Отже, інвестиції відіграють центральну роль в економічному процесі, вони визначають загальний ріст економіки держави. В результаті інвестування засобів в економіку, збільшуються обсяги виробництва, росте національний прибуток, розвиваються та йдуть вперед, в економічній конкуренції, галузі народного господарства та підприємства, що в більшій мірі задовольняє попит на ті чи інші товари та послуги. Отриманий приріст національного прибутку частково знову накопичується, проходить подальше збільшення виробництва, процес повторюється безперервно. Таким чином інвестиції, що утворюються за рахунок національного

"Яценко А.В. Рейтингові позиції України на міжнародному ринку інвестиційної та інноваційної продукції Формування ринкових відносин в Україні, 201!.- 6. - С.88-94.

прибутку, в результаті його розподілу, самі обумовлюють його ріст та розширене відтворення.

Дата добавления: 2015-07-20