Практичне заняття № 4

Розрахунок станційних інтервалів неодночасного прибуття та схрещення

Станційний інтервал неодночасного прибуття

Мета заняття: вивчити операції, що складають станційні інтервали неодночасного прибуття поїздів а також навчитися визначати ці інтервали.

4.1 Загальні положення

Станційним інтервалом неодночасного прибуття, називається мінімальний проміжок часу між прибуттям на станцію одноколійної дільниці двох поїздів протилежних напрямів для схрещення. Один з них може прослідувати її і без зупинки (рис. 4.1).

Рисунок 4.1 – Графічне зображення станційних інтервалів

Вхідний сигнал другому прибуваючому на станцію поїзду (в нашому прикладі поїзд № 2301) може бути відкритим тільки після перевірки (контролю) прибуття на станцію першого поїзда (в нашому прикладі поїзд № 2302) і приготування маршруту прийому другому поїзду (№ 2301).

В момент відкриття вхідного сигналу другому поїзду його голова (локомотив) повинна знаходитись від вхідного сигналу на відстані тормозного шляху і відстані , що проходиться за час сприйняття машиністами зміни показань сигналу .

Розрахункова відстань, що проходиться другим поїздом після відкриття вхідного сигналу (рис.4.2):

(4.1)

де - довжина поїзда, м ;

- середня відстань від вхідного сигналу до граничного стовпчика колії прийому, м.

Величина задана в табл. 4.6.

Рисунок 4.2 – Розрахункова схема інтервалу

Час прослідування розрахункової відстані визначається за формулою:

(4.2)

де - середня швидкість прослідування поїздом розрахункової відстані (прийняти 40 км/год).

У випадку прослідування другого поїзда без зупинки:

(4.3)

де - час на виконання операцій на станції по контролю прибуття першого поїзду у повному складі і зупинки у межах граничних стовпчиків;

- час приготування маршруту відправлення другому поїзду;

- час відкриття вхідного і вихідного сигналів другому поїзду.

Станційний інтервал схрещення

Інтервалом схрещення називається найменший проміжок часу між прибуттям на станцію (чи прослідуванням її) одноколійної дільниці одного поїзда (в нашому прикладі №2301) і відправленням на той же перегін другого поїзда (в нашому прикладі поїзд №2302), затриманого на станції для схрещення.

Інтервал схрещення визначається часом, необхідним для:

1) отримання згоди від сусідньої станції на відправлення поїзда;

2) контролю черговим по станції прибуття чи прослідування поїзда;

3) приготування маршруту відправлення поїзду, що знаходиться під схрещенням (при ручному обслуговуванні стрілок - розпорядження, приготування, доклад про готовність);

4) часу на відкриття вихідного сигналу (або доставки машиністу дозволу на заняття перегону), його сприйняття машиністом.

(4.4)

Згоду сусідньої станції може бути отримано під час прибуття зустрічного потягу, тому час на цю операцію в формулу (4.4) та в табл. 4.2. не ввійшов.

4.2 Підготовка до виконання заняття

1. Вивчити методичні вказівки до заняття (розд. 4.1).

2. Підготувати форму технологічних графіків для розрахунку інтервалів (табл. 4.2 і 4.3).

Таблиця 4.2 – Технологічний графік станційного інтервалу неодночасного прибуття поїздів

Таблиця 4.3 – Технологічний графік станційного інтервалу схрещення поїздів

4.3 Вихідні дані

1. Устаткування залізничної колії і станції може бути:

- автоматичне блокування одноколійної лінії (АБ ОЛ);

- полуавтоматичне блокування одноколійної лінії (ПАБ ОЛ);

- телефонний зв’язок, одноколійна лінія (ТЗ ОЛ);

- телефонний зв’язок, двоколійна лінія (ТЗ ДЛ);

- на станції наявність ізоляційної колії (ІК);

- станція без наявності ізоляційної колії (БІК);

- диспетчерська централізація (ДЦ);

- маршрутно-релейна централізація (МРЦ);

- електрична централізація (ЕЦ);

- механічна централізація (МЦ);

- ручне обслуговування стрілок і маршрутно-контрольні устрої (РО і МКУ).

Для кожного студента устаткування задано в табл. 4.4

Таблиця 4.4 – Устаткування лінії і станції

№ студента по журналу	Устаткування	№ студента по журналу	Устаткування
	АБ ОЛ, ЕЦ, ІК		ПАБ ОЛ, БІК, РО і МКУ
	ПАБ ОЛ, МЦ, ІК		ПАБ ОЛ, РО і МКУ, БІК
	ТЗ ОЛ, БІК, РО і МКУ		АБ, ЕЦ, ІК
	ТЗ ДЛ, РО і МКУ, БІК		АБ, МРЦ, ІК
	АБ ОЛ, ДЦ, ІК		АБ, МЦ, ІК
	АБ ОЛ, МРЦ, ІК		ТЗ ОЛ, БІК, РО і МКУ
	АБ, ЕЦ, ІК		ТЗ ДЛ, РО і МКУ, БІК
	ПАБ, МЦ, БІК		АБ ОЛ, ЕЦ, ІК
	ТЗ ОЛ, РО і МКУ, БІК		ПАБ ОЛ, МЦ, ІК
	ТЗ ОЛ, МЦ, БІК		ТЗ ОЛ, РО і МКУ, БІК
	АБ, МЦ, БІК		ПАБ ОЛ, МЦ, БІК, РО і МКУ
	ПАБ ОЛ, РО і МКУ, БІК		АБ ОЛ, МРЦ, ІК
	ТЗ ОЛ, МЦ, БІК		АБ ОЛ, ЕЦ, ІК
	ТЗ ДЛ, МЦ, БІК		ТЗ ДЛ, МЦ, ІК
	ТЗ ОЛ, БІК, РО і МКУ		ТЗ ОЛ, БІК, РО і МКУ

2. Приблизні норми часу, хв., на виконання операцій при розрахунку інтервалів приведені в табл. 4.5.

Таблиця 4.5 – Норми часу на виконання операцій при розрахунку інтервалів

Операції	Норми часу, хв
1. Переговори про рух поїздів між черговими по станціям (ДСП), устаткованих: - автоматичним блокуванням на одноколійній лінії (АБ ОЛ) - полуавтоматичним блокуванням на одноколійній лінії (ПАБ ОЛ) - телефонному зв’язку на одноколійній лінії (ТЗ ОЛ) - телефонному зв’язку на двоколійній лінії (ТЗ ДЛ)	0,1 0,2   1,5 1,0
2. Контроль ДСП прибуття поїзда: - при наявності ізоляції колії (ІК) - без наявності ізоляції колії (БІК)	0,1 0,3
3. Контроль ДСП відправлення або про слідування поїзда	0,5
4. Розпорядження ДСП про підготування маршруту при числі стрілочних постів П	0,1П
5. Підготування маршруту: - при диспетчерській централізації (ДЦ) - при маршрутно-релейній централізації (МРЦ)	0,15-0,2 0,10-0,15
6. Перевод однієї стрілки для підготування маршруту: - при електричній централізації (ЕЦ) - при механічній централізації (МЦ) - при ручному обслуговуванні стрілок і маршрутно-контрольних пристроїв (РО і МКУ)	0,05 0,10-0,15   0,3-0,5
7. Подача ДСП блокувального сигналу при МКУ	0,10
8. Доповідь старших чергових стрілочних постів про готовність маршруту і розпорядження ДСП про відкриття вхідного або вихідного сигналу (при числі стрілочних постів П)	0,1П
9. Доповідь старших чергових стрілочних постів про прибуття поїзда в повному складі, установленні його на колії прийому, готовності маршруту відправлення для зустрічного напрямку	0,2
10. Прохід черговим стрілочного поста або іншим працівником відстані l = 100м	1,0
11. Відкриття вхідного або вихідного сигналів	0,05
12. Сприйняття машиністом показання відкритого вхідного, вихідного або прохідного сигналу	0,05

Таблиця 4.6 – Вихідні дані до практичного завдання

Дата добавления: 2015-07-20