Культура фахового мовлення.

Літературна мова як унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей. До майбутніх фахівців ставляться високі вимоги, які полягають не лише в досконалих знаннях фаху, а й у високому рівні володіння українською мовою, вільному користуванні нею у всіх сферах і особливо у професійній та офіційно-діловій. Уміння спілкуватись мовою професії сприяє швидкому засвоєнню спеціальних термінів, підвищує ефективність праці, допомагає орієнтуватися у професійній діяльності та ділових контактах.

Культура фахового мовлення — уміння правильно говорити й писати, добирати мовні засоби відповідно до мети й обставин спілкування, грамотно, логічно, точно й виразно передавати засобами мови свої думки, почуття й переживання.

Уміння спілкуватись мовою професії сприяє швидкому засвоєнню спеціальних термінів, підвищує ефективність праці, допомагає орієнтуватися у професійній діяльності та ділових контактах.

4 Мова і професія.

Мова – невід’ємна ознака людського колективу. Вона могла з’явитися тільки в людському суспільстві в умовах спільної трудової діяльності. Саме в процесі колективної праці з’явилася потреба погоджувати й коригувати свої дії, передавати знання і набутий досвід майбутнім поколінням.

Мова – своєрідна візитна картка кожної людини, саме вона дає змогу судити про її освіченість, ерудицію; саме вона є одним із критеріїв, за яким визначають рівень професійної майстерності людини.

Без грамотного користування мовою професії неможливо сьогодні говорити про високий службовий чи громадський рівень спеціаліста.

Лексика будь-якого фаху включає професійні слова, терміни певної галузі знань, а також загальновживану й офіційно-ділову лексику, яка використовується в певній сфері діяльності.

До професійних належать слова і словосполучення, що називають знаряддя праці, спеціальні виробничі процеси, продукти виробництва та ін. У мові шахтарів, наприклад, поширені професіоналізми: забій, штрек, шпур, кріпильний ліс та ін.

Уміння спілкуватись мовою професії сприяє швидкому засвоєнню спеціальних термінів, підвищує ефективність праці, допомагає орієнтуватися у професійній діяльності та ділових контактах.

Отже, знати мову професії – це вільно володіти лексикою свого фаху. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в ситуації на виробництві та в ділових контактах.

5 Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.

Виступ – це один із видів усного мовлення, який переслідує певну мету (донести інформацію, переконати).

Публічний виступ передбачає спілкування однієї людини з групою. Форми такого спілкування теж можуть бути різними: лекція викладача для студентів або для зацікавлених людей; це можуть бути мітинг чи збори.

Будь-який виступ перед аудиторією спирається на певну мету – проінформувати, отримати інформацію, переконати або створити певний настрій у слухачів.

Залежно від мети, змісту, призначення, способу проголошення та обставин у діловому спілкуванні виділяють такі жанри публічного мовлення, як доповідь, виступ, промову, лекцію, бесіду, дискусію.

Бесіда – це форма спілкування з невеликою кількістю учасників, яка охоплює всього декілька питань. Мета її – обговорити, вирішити певні питання, налагодити комерційні стосунки тощо.

Виступ – це участь в обговоренні якоїсь проблеми. Мета – проінформувати, переконати чи створити настрій у відповідній аудиторії. Його характерні риси – полемічність, критичне спрямування, лаконізм. Виступ не має самостійного значення, тому зрозуміти його можна лише у зв’язку з проблемою, що обговорюється.

Дискусія – це обговорення будь-якого спірного питання для з’ясування різних поглядів.

Доповідь – це публічне повідомлення на певну тему, в якому доповідач зобов’язаний правдиво, об’єктивно висвітлити факти й переконати слухачів у необхідності певних висновків і пропозицій.

Круглий стіл – це рівноправне обговорення серед запрошених заздалегідь обумовленого кола питань з метою прояснення позицій учасників.

Лекція – одна з основних форм пропаганди наукових знань. У ній, як правило, йде мова про вже вирішені наукові проблеми, до того ж більш загальні.

Прес-конференція – це зустріч керівників, офіційних осіб із представниками засобів масової інформації для інформування громадськості щодо актуальної діяльності партійних органів, державних установ, навчальних закладів, підприємств, фірм тощо.

Промова – це усний виступ з метою висловлення певної інформації, яка повинна впливати на розум, почуття і волю слухачів.

Підготовка до публічного виступу (доповіді)

Існують чотири варіанти підготовки до виступу:

· Написати весь текст виступу, а потім прочитати його слухачам.

· Написати текст виступу, кілька разів прочитати його, а потім виголосити з пам’яті, інколи заглядаючи в запис.

· Підготувати лише короткі записи (у вигляді тез).

· Виступити взагалі без записів.

Найкращим із чотирьох можливих способів підготовки виступу є другий і третій. У кожному виступі бажано уважно продумати виступ – звернення до слухачів. Основна частина виступу поділяється на окремі пункти, кожен із яких завершується висновками. Пам’ятайте, що вступ і висновки мають завжди бути найбільш інформативними, оригінальними. Адже перші слова мають зацікавити слухачів, а останні – підсилити ефект виступу.

Дата добавления: 2015-07-20