Хід заняття. Тема: Дигібридне схрещування

Тема: Дигібридне схрещування. Закон незалежного успадкування ознак. Аналізуюче схрещування

Мета: Продовжити формувати знання про генетичні дослідження; ознайомити із закономірностями спадковості як однієї із основних властивостей живого; розкрити сформулювані Г.Менделем закони успадкування ознак (три закони); розвивати уміння порівнювати основні біологічні закономірності (спадковість) та їхнє значення для процесів життєдіяльності організмів; виховувати бережливе ставлення до організмів та їхніх спадкових ознак. Хід заняття

Хід заняття

1. Дигібридне схрещування і закон незалежного розподілу

Установивши можливість передбачати результати схрещувань по одній парі альтернативних ознак, Мендель перейшов до вивчення спадкування двох пар таких ознак. Схрещування між особинами, що розрізняються по двох ознаках, називають дигібридними.

В одному зі своїх експериментів Мендель використовував рослини гороху, що розрізняються за формою і забарвленням насіння. Застосовуючи метод, описаний при моногібридному схрещуванні, він схрещував між собою чистосортні (гомозиготні) рослини з гладким жовтим насінням і чистосортні рослини зі зморшкуватим зеленим насінням. У всіх рослин F1 (першого покоління гібридів) насіння були гладкі і жовті. За результатами проведених раніше моногібридних схрещувань Мендель уже знав, що ці ознаки домінантні; тепер, однак, його цікавили характер і співвідношення насіння різних талів у поколінні F2, отриманому від рослин F1 шляхом самозапилення. Усього він зібрав від рослин F2 556 насінин, серед яких було:

- гладких жовтих 315;

- зморшкуватих жовтих 101;

- гладких зелених 108;

- зморшкуватих зелених 32.

Співвідношення різних фенотипів складало приблизно 9:3:3:1 (дигібридне розщеплення). На підставі цих результатів Мендель зробив два висновки:

У поколінні F2 з'явилося два нових сполучення ознак: зморшкуваті і жовті; гладкі і зелені.

Для кожної пари алеломорфних ознак (фенотипів, обумовлених різними алелями) вийшло відношення 3:1, характерне для моногібридного схрещування - серед насіння було 423 гладких і 133 зморшкуватих, 416 жовтих і 140 зелених.

Ці результати дозволили Менделю стверджувати, що дві пари ознак (форма і забарвлення насіння), спадкоємні задатки яких об'єдналися в поколінні F1, у наступних поколіннях розділяються і поводяться незалежно одна від іншої. На цьому заснований другий закон Менделя - принцип незалежного розподілу, відповідно до якого кожна ознака з однієї пари ознак може сполучатися з будь-якою ознакою з іншої пари.

Кожна ознака даного організму контролюється парою алелей.

Якщо організм містить два різних алеля для даної ознаки, то один з них (домінантний) може виявлятися, цілком придушуючи прояв іншого (рецесивного).

При мейозі кожна пара аллелей розділяється (розщеплюється) і кожна гамета одержує по одному з кожної пари алелей (принцип розщеплення).

При утворенні чоловічих і жіночих гамет у кожну з них може потрапити будь-який алель з однієї пари разом з будь-яким іншим з іншої пари (принцип незалежного розподілу).

Кожен алель передається з покоління в покоління як дискретна не змінювана одиниця.

Кожен організм успадковує по одному алелю (для кожної ознаки) від кожної з батьківських особин.

Закон незалежного комбінування станів ознак: при ди- або полігібридному схрещуванні розщеплення за кожною ознакою відбувається незалежно від інших. Тобто дигібридне схрещування за умови, що один із алельних генів повністю домінує над іншим, є по суті двома моногібридними, які ніби накладаються одне на одне, тригібридне — три і т.д.

Розщеплення за фенотипом серед гібридів другого покоління можна описати формулою (3:1)п, де (3:1) — характер розщеплення за кожною ознакою, а п — кількість ознак (наприклад, у разі дигібридного схрещування п = 2, тригібридного п = 3 тощо).

2. Аналізуюче схрещування — схрещування особин із домінантною ознакою, але невідомим генотипом, з рецесивною гомозиготою, генотип якої завжди аа. За результатом схрещування визначається генотип особини з домінантною ознакою.

1-й варіант. Якщо при схрещуванні особини з домінантною ознакою з рецесивною гомозиготною особиною усе потомство виявиться одноманітне, значить аналізована особина з домінантною ознакою гомозиготна. При отриманні одноманітного покоління кожна батьківська особина утворює тільки один тип гамет. Отже, особина з домінантною ознакою гомозиготна за генотипом.

2-й варіант. Якщо при схрещуванні особини з домінантною ознакою з рецесивною гомозиготою отримане потомство дає розщеплення 1:1, то досліджувана особина з домінантною ознакою гетерозиготна. У випадку розщеплення особина з домінантною ознакою повинна утворювати 2 типи гамет А, а. Отже, вона гетерозиготна за генотипом.

Контрольні запитання:

1. Що таке чисті лінії?

2. Що відмінного між гомозиготними та гетерозиготними організмами?

3. Що таке моно-, ди- та полігібридне схрещування?

4. Сформулюйте закон одноманітності гібридів першого покоління.

5. Що таке розщеплення? Що стверджує закон розщеплення?

6. Сформулюйте закон незалежного комбінування станів ознак.

Література:

1. Кучеренко М. Е., Балан П. Г., Вервес Ю. Г., Войтюк О. Ю. та ін. Біологія. - К: Либідь, 1997. - 416с.

2. Кучеренко, Ю. Г. Вервес, П. Г. Балан та ін. Загальна біологія. - К.: Генеза, 1999. - 464c.

3. Кучеренко М. Е., Вервес Ю. Г., Балан П. Г. та ін. Загальна біологія. - К.: Генеза, 2000. - 464с.

4. Навчальний посібник з курсу "Біологія індивідуального розвитку". - Запоріжжя: ЗДУ, 2003. - 50с.

5. Міщук Н., Страшнюк Н., Олійник І. Біологія - 9.. - Тернопіль: Підручники & посібники, 1997. - 128с.

6. Мусієнко М. М., Вервес Ю. Г., Славний П. С., Балан П. Г., Войцехівський М. Ф. Біологія. - К.: Генеза, 2000. - 264с.

Дата добавления: 2015-07-20