Страхова медицина в Україні

Україна на сьогодні перебуває на стадії впровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування.

В Україні необхідно створити систему комплексного медичного страхування - бюджетно-страхову медицину.

У сучасних умовах найбільш прийнятною для України буде централізована модель з окремим страховиком - Фондом медичного страхування, який на початку свого функціонування має підпорядковуватися державі. У подальшому (після відпрацювання усіх функціональних та організаційних елементів) стане можливим перехід до управління Фондом на раритетних засадах сторонами соціального партнерства, а саме - державою, * роботодавцями та представниками застрахованих. Упровадження медичного страхування змінить порядок фінансування закладів охорони здоров'я, бо якщо в умовах бюджетного фінансування кошти виділяються на утримання самих закладів охорони здоров'я, то при медичному страхуванні вони будуть адресовані пацієнтам і надходитимуть до закладів охорони здоров'я у вигляді плати за надану медичну допомогу.

Держаний бюджет повинен взяти на себе фінансування соціально значущих медико-санітарних закладів охорони здоров'я,зокрема, фінансування психіатричної, протитуберкульозної служб, санаторно-курортних, санітарно-епідеміологічних закладів, пільгове забезпечення громадян лікарськими засобами і виробами медичного призначення, державних цільових програм,державних капіталовкладень тощо.

Діяльність сімейного лікаря в умовах страхової медицини

Запровадження страхової медицини - це не тільки і не стільки зміна кількості джерел фінансування, скільки перехід на нові форми організації та управління в системі охорони здоров'я (колективний підряд, бригадна форма, оренда, приватна практика), оплата праці за обсяг виконаної роботи, зміни пріоритетів у наданні медичної допомоги (зі стаціонарної допомоги на амбулаторно-поліклінічну) і високу якість медичних послуг та їх відповідності соціальним гарантіям страхового поліса, вільного вибору лікаря і лікувально-профілактичного закладу пацієнтом, боротьби за пацієнта та ін.

Тому система страхової медицини вимагає нових форм управління закладами охорони здоров’я та організації роботи лікаря.

При розгляді співвідношення між первинною амбулаторно-поліклінічною і стаціонарною допомогою віддаються безумовні переваги первинній ланці і в її особі, лікарю загальної практики (сімейному лікарю).

6. Матеріали для самоконтролю:

Тестові завдання:

1. Жінка 45 років скаржиться на серцебиття, задишку при звичайному фізичному навантаженні, ниючий біль в ділянці серця, кашель, слабкість, підвищення температури до 37,5C. Два тижні тому перенесла ГРВІ. Об`єктивно: пульс – 100 в хв., АТ – 110/70 мм.рт.ст; тони серця приглушені, при аускультації легень - сухі хрипи, печінка +2 см. Рентгеноскопія: тінь серця розширена, пульсація вяла. ЕКГ: синусова аритмія, RR – 0,55-0,48 сек., PQ – 0,22 сек., вольтаж зубців знижений. Який діагноз найбільш вірогідний?

A. Міокардит

B. Ревматизм

C. Ексудативний перикардит

D.П невмонія

E. Дисгормональна кардіоміопатія

2. У хворого Т. 56 років діагностовано збільшення печінки, набряки на ногах, задишка при фізичному навантаженні. З анамнезу відомо, що три роки тому лікувався з приводу трансмурального переднього інфаркту міокарда. Яке ускладнення розвинулось у хворого?

A. Цироз печінки

B. Легенева недостатність

C. Серцева недостатність

D. Тромбоз печінкових вен

Е. Аритмия

3. Які препарати відносяться до петльових діуретиків:

A. етакринова кислота

B. торасемід

C. спіронолактон

D. альдактон (амілорид)

E. фуросемід

4. Найбільш оптимальною комбінацією діуретиків для довготривалого лікування асциту являються:

A. Торасемід+етакринова кислота

B. Гідрохлортіазид+торасемід

C. Манітол+фуросемід

D. Гідрохлортіазид+спіронолактон

5. Які препарати відносяться до калійзберігаючих діуретиків:

A. етакринова кислота

B. торасемід

C. спіронолактон

D. альдактон (амілорид)

Е. фуросемід

6. Хворий С., 68 років, з постійною формою миготливої аритмії, останній рік з'явились набряки ніг, збільшилася печінка. Під час їжі, з'вився біль у грудній клітці та виражена задишка змішаного характеру. У харкотинні – прожилки крові. Через кілька днів постільного режиму підвищилася температура тіла до 38 С. Об-но: вологі мілкопузирчасті хрипи у нижніх відділах правої легені. Рентгенологічно: у правій легені клиноподібна тінь, венозне повнокрів'я. Про яке захворювання наймовірніше іде мова?

A.Дольова пневмонія

B. Інфаркт-пневмонія

C. Застійна пневмонія

D. Аспіраційна пневмонія

E. Гіпостатична пневмонія.

7. У хворого Л.,46 років, діагностовано стенокардію напруги ІІ функціонального класу на тлі гіпертонічної хвороби ІІ стадії, АТ в межах 160/105 мм рт.ст., ЧСС 88 за 1хв. Якому антигіпертензивному препарату надасте перевагу?

A. Еналаприл

B. Метопролол

C. Доксазозин

D. Клофелін

E. Адельфан.

8. Хворий 18 років скаржиться на високий, резистентний до ліків АТ. Об'єктивно: пульс - 100/хв. АТ - 210/130 мм рт.ст. Ритм серцевої діяльності правильний, акцент ІІ тону у ІІ міжребер'ї справа від грудини. Вислуховується систолічний шум у зоні проекції лівої ниркової артерії. Аналіз сечі: білок - 0,033 г/л, поодинокі лейкоцити та змінені еритроцити. Який додатковий метод дослідження дозволить верифікувати діагноз?

A. Визначення рівня реніну плазми

B. Пункційна біопсія нирки

C. Внутрішньовенна урографія

D. Аортографія

E. Ехографія нирок

9. Хворий 52 років хворіє на гіпертонічну хворобу ІІ стадії. Палить. Регулярно не лікується. При обстеженні АТ - 175/105 мм рт.ст., ЧСС - 92/хв., в легенях розсіяні сухі хрипи на фоні ослабленого везикулярного дихання. Печінка +2см, набряки в ділянці гомілковостопних суглобів. Виберіть оптимальний гіпотензивний препарат:

A. Еналаприл

B. Пропранолол

C. Ніфедипін

D. Адельфан

E. Клофелін.

10. Хворий 24 років викликав лікаря додому в зв’язку з тим, що виник виражений приступоподібний біль в лівій поперековій ділянці. В анамнезі ревматизм. Вже місяць як відчуває слабкість, пітливість, підвищену температуру, подекуди вона сягає до 39-40С, з лихоманкою. Об’єктивно: шкіра бліда з помірним жовтушним відтінком, є синці, тахікардія, над аортою систолічний і діастолічний шуми, які змінюють свою інтенсивність. Збільшена печінка і селезінка. Який попередній

A. Інфаркт селезінки

B. Лівобічна нижньодольова пневмонія

C. Абсцес нирки

D. Інфекційний ендокардит

Дата добавления: 2015-07-20