Тема 8. Криміналістичне дослідження слідів.

Самостійна робота – 5 годин

Питання для самостійного вивчення:

1. Предмет, система і завдання слідознавства. Наукові засади трасології.

2. Механізм утворення слідів і їх класифікація.

3. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації і вилучення слідів. Засоби та методи виявлення та вилучення слідів.

4. Види та характеристика слідів: людини (рук, ніг, тіла, зубів, виділень, взуття, одягу, рукавичок), транспортних засобів, знарядь злому і інструментів, матеріалів, речовин і виробів. Предмети як сліди злочину. Особливості виявлення і вилучення вказаних категорій слідів.

5. Трасологічна експертиза слідів і об'єктів, підготовка матеріалів для її проведення.

Методичні рекомендації для підготовки до теми:

До першого питання треба відзначити, що предметом будь-якої науки і слідознавства зокрема є сторона, властивості та відношення оточуючого світу, яке виділене нами у процесі практики та переведені в об'єкт дослідження для вивчення закономірностей. Вивченням матеріально-фіксованих слідів (слідів-відображень) займається наука трасологія - криміналістичне вчення про сліди. В криміналістиці прийнято розрізняти сліди у широкому та вузькому розумінні цього слова. У широкому розумінні, маються на увазі будь-які матеріальні зміни, які мають місце в оточуючій обстановці місця пригоди і перебувають у причинно-наслідковому зв'язку зі злочином. Так наприклад, недопалки, розкидані речі на місці крадіжки, загублені або навмисно залишені знаряддя зламу - дозволяють відповісти на питання про механізм злочину, уявите загальну картину скоєного злочину та провести реконструкцію події. У вузькому сенсі сліди - це тільки відозміни матеріальної обстановки, в якій відображається зовнішня будова об'єктів (форма, розмір тощо). Ці сліди являються об'єктами трасологічного дослідження, головна мета якого зводиться до ідентифікації предмету, людини, яки залишила слід. Трасологія вивчає закономірності утворення слідів-відображень і ґрунтується на наступних наукових положеннях: 1) об'єкти матеріального світу індивідуальні; 2) за певними умовами зовнішня будова одного об'єкта може відобразитися в іншому. Точність відображення залежить від фізичних властивостей слідоутворюючого та слідосприймаючого об'єктів та механізму утворення; 3) відносна стійкість об'єктів; 4) ознаки зовнішньої будови предмета, які відображаються у сліді завжди отримують дзеркальне відображення.

До другого питання, треба окреслити, що механізм слідоутворення - це система складових процесу утворення слідів-відображень. Такий механізм може бути різним: слідоутворення може здійснюватися в результаті фізичних, хімічних, біологічних та інших явищ. Матеріально-фіксовані сліди виникають як результат механічної контактної взаємодії двох об'єктів: один об'єкт утворює слід (той, який його залишив)- слідоутворюючий, другий – сприймає зміни (на якому утворився слід) - слідосприймаючий. Ділянки поверхні об'єктів, якими вони стикалися під час утворення сліду, називаються контактними поверхнями. В трасології сліди можуть бути класифіковані на різних підставах. В залежності від об'єктів, що їх утворюють виділяють: сліди людини, сліди тварини, сліди предмети. В залежності від механізму утворення розрізняють об'ємні та поверхневі; статичні і динамічні, локальні і периферичні, нашарування і відшарування тощо.

По третьому питанню треба відмітити, що ефективність пошуку слідів при розслідуванні злочинів залежить від багатьох факторів: від природи самих слідів та особливостей поверхні, на якій вони залишені, умов, при яких проводилася робота по їх виявленню, фахового рівня суб'єктів, які проводять пошукові заходи. Візуальне дослідження дозволяє виявити видимі сліди. Маловидимі та невидимі сліди виявляються за допомогою засобів криміналістичної техніки (лупи, шляхом обробки слідів різноманітними порошками).Процесуальна фіксація слідів, виявлених на місці пригоди або при проведенні іншої слідчої дії, полягає у ретельному їх описі у протоколі та залученні до матеріалів кримінальної справи у якості речових доказів. Криміналістична фіксація слідів є допоміжним засобом фіксації, існує декілька способів фіксації слідів: фотографування, змалювання, складання планів та схем, копіювання за допомогою матеріалів, які мають копіювальні властивості (дактилоскопічна плівка), виготовлення зліпків з об'ємних об'єктів. Приймаючи рішення про застосування криміналістичних засобів фіксації слідів, необхідно виходити з загального правила, згідно якому завжди краще мати речовий доказ у натуральному вигляді, ніж будь-які, навіть самі досконалі копії.

До четвертого питання треба зазначити, що дактилоскопія - це розділ трасології, який вивчає властивості та будову папілярних візерунків з метою використання їх відбитків для ототожнення особи і розкриття злочинів. Головна властивість папілярних ліній - їх індивідуальність, стійкість і здатність до відновлення. Індивідуальність папілярних візерунків полягає у тому, що кожна людина має свої візерунки папілярних ліній, будова яких має сукупність ознак, які дозволяють розрізнити один визирунок від другого. Стійкість папілярних ліній проявляється у тому, що на протязі всього життя людини їх будова не змінюється. Об'єктом трасологічного дослідження можуть бути сліди ніг людини, сліди взуття та доріжка слідів. Доріжка слідів - це група слідів ніг людини, яка складається з декількох (три і більше) послідовно розташованих відбитків босих ніг чи взуття. Способи фіксації слідів рук та ніг (взуття) людини, слідів зубів, слідів біологічного походження: 1) описання у протоколі; 2) фотографування; 3) копіювання; 4) виготовлення зліпків; 5) складання схем та замальовок. До слідів знарядь зламу належать сліди, які залишені різними засобами, які використовує злочинець для руйнування сховищ та подолання перешкод (лом, труба, сокира тощо).

До п 'ятого питання слід віднести підготовку матеріалів для трасологічної експертизи, за допомогою якої розв'язуються ідентифікаційні та діагностичні задачі. Щодо ідентифікаційної задачі, то у межах трасологічного дослідження вона може бути вирішенна у дактилоскопії з наданням категорійної відповіді. До самостійних видів трасологічної експертизи належить так звана ідентифікація "цілого по часткам", тому, що у слідчій практиці часто стикаються з необхідністю відповіді на питання: "Чи не складали частини будь-якого виробу раніше єдине ціле?" Наприклад, чи являються фрагменти скла, які виявлені на місці ДТП, фрагментами скла фарного розсіювача конкретного автомобіля. Така ідентифікація за допомогою трасологічних методів можлива при наявності загальної лінії поділу. Експерту для проведення досліджень представляють сліди у натуральному вигляді (інколи зі слідом-носіем) або їх копії (зліпки, відбитки, фотознімки тощо). Вилучення зразків, яке потребує спеціальних знань у будь-якій галузі науки, техніки, необхідно проводити за участю спеціаліста.(Наприклад, отримання зліпків щелепи).

При призначенні неідентифікаційних трасологічних експертиз, перед якими головним чином ставляться питання про механізм слідоутворення, повинні бути представлені відомості про місце знаходження слідів, для чього до постанови по призначення експертизи можуть додаватися схеми, плани, фототаблиці тощо.

Теми рефератів:

1. Дослідження слідів рук людини: характеристика слідів, засоби виявлення та фіксації.

2. Дослідження сліпів ніг людини і взуття: характеристика слідів, засоби виявлення та фіксації.

3. Дослідження слідів знарядь зламу та інструментів: характеристика слідів, засоби виявлення та фіксації.

4. Дослідження слідів транспортних засобів: характеристика слідів, засоби виявлення та фіксації.

Список рекомендованої літератури

1. Когутич І. І. Криміналістика: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2008. – 888 с.

2. Криміналістика. Академічний курс: підручник / Т.В.Варфоломеєва, В.Г.Гончаренко, В.І.Бояров [та ін.]. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 504 с.

3. Криміналістика: питання і відповіді: навч. посіб. / А. В. Кофанов, О. Л. Кобилянський, Я. В. Кузьмічов [та ін.]. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 280 с.

4. Криміналістика: підруч. П.Д. Біленчук, В.К. Лисиченко, Н.І. Клименко [та ін.] / За ред. П.Д. Біленчука. - 2-ге вид., випр. і доп. К.: Атіка, 2001. - 544 с.

5. Маркусь В. О. Криміналістика. Навч. посіб. – К.: Кондор, 2007. – 560 с.

6. Сабадаш В. П. Криміналістика: навч. посіб. / В. П. Сабадаш, М. О. Ларкін. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 228 с.

7. Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному викладі): підруч. - К.: Кондор, 2005. – 590 с.

8. Скригонюк М. Криміналістика: Підручник - К.: Атіка, 2005. - 496 с.

9. Шепітько В. Ю. Криміналістика: підручник / В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель, В.М. Глібко, А.Л. Дудніков, В.М. Шевчук; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – 4-те, переробл. і доповн. – Х.: Право, 2008. – 464 с.

10. Шеремет А. П., Криміналістика: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / А. П. Шеремет – [2-ге вид.]. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.

11. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т. 1 / О. М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін.: за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – X.: Право, 2012. – 768 с.

12. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т. 2 / Є. M. Блажівський, Ю. M. Грошевий, Ю. М. Дьомін та ін.; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. - X.: Право, 2012. - 664 с.

13. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / В. Г. Гончаренко, В.Т. Нор, М.Є. Шумило. - Х.: Право, 2012. – 844 с.

Дата добавления: 2015-07-25