|
Читайте также: |
1. Становлення теорії криміналістичної ідентифікації.
2. Застосування математичних і кібернетичних методів у ідентифікаційних дослідженнях.
3. Значення криміналістичної діагностики для розкриття та розслідування злочинів
Список рекомендованої літератури:
Тема 3. Загальні положення криміналістичної техніки.
Самостійна робота – 2 години
Питання для самостійного вивчення:
1. Поняття, зміст і завдання криміналістичної техніки.
2. Структура і джерела формування та розвитку криміналістичної техніки.
3. Класифікація криміналістичних засобів і методів.
4. Cутність криміналістичної фіксації доказової інформації. Об`єкти і форми фіксації.
5. Обов`язкові умови при збиранні доказової інформації.
Методичні рекомендації для підготовки до теми:
До першого питання. Поняття “криміналістична техніка” на сучасному етапі використовується у двох значеннях:
1) криміналістична техніка становить розділ науки криміналістики;
2) криміналістичною технікою називають технічні засоби, а також, прийоми і методи їх використання при розкритті і запобіганні злочинів.
Криміналістична техніка як розділ науки — це сукупність наукових положень та рекомендацій щодо застосування технічних засобів і природничонаукових методів при розкритті і запобіганні злочинів. Зрозуміло, що технічні засоби і природничонаукові методи є тільки основою для їх модернізації стосовно до спеціальних завдань збирання і дослідження доказів.
Криміналістична техніка у другому значенні — це сукупність (система) спеціальних засобів і методів, які використовуються для виявлення, фіксації, вилучення, дослідження, оцінки та використання доказів при розкритті і запобіганні злочинів.
Таким чином, криміналістична техніка - це розділ науки криміналістики, що являє систему теоретичних положень (концепцій, теорій) і розроблених на їх основі технічних засобів і методів для збирання, дослідження і використання доказової інформації з метою розкриття і запобігання злочинів.
Завданнями криміналістичної техніки є: створення технічних засобів і методів, що забезпечують введення в процес доказування нових джерел доказової інформації; виявлення, фіксація, вилучення, збереження і попереднє дослідження матеріальних слідів злочину; установлення механізму утворення слідів і причин їх взаємодії; обробка і використання криміналістичної інформації для розкриття і запобігання злочинів.
До другого питання. Криміналістична техніка як галузь науки криміналістики має свою систему, яку складають:
1) Загальні положення криміналістичної техніки;
2) Техніко-криміналістичне забезпечення розкриття злочинів;
3) Криміналістична фотографія та відеозапис;
4) Інформаційно-довідкове забезпечення криміналістичної діяльності.
Ці підрозділи (галузі) складають зміст розділу криміналістичної техніки.
Джерелами криміналістичної техніки є: а) кримінально-процесуальний закон; б) потреби слідчої, експертної та судової практики; в) досягнення природничих і технічних наук, які сприяють удосконаленню існуючих, а також розробці та впровадженню нових засобів і методів криміналістичної техніки.
До третього питання. У криміналістичній літературі приводяться різні класифікації техніко-криміналістичних засобів і методів, які застосовують у правоохоронній діяльності. Перевагу на сьогодні віддають розподілу техніко-криміналістичних засобів і методів на змішаній основі. В залежності від джерела походження і ступеня пристосування до потреб криміналістики техніко-криміналістичні засоби і методи умовно ділять на три групи: перша – засоби і методи, які запозичені криміналістикою із інших галузей науки і техніки і використовуються без конструктивних змін (наприклад, фото-, відео- і аудіотехніка, біологічні, металографічні і ін. мікроскопи, металошукачі і т. ін.); друга – засоби і методи, які запозичені криміналістикою із інших галузей науки і техніки, але конструктивно прилаштовані для вирішення техніко-криміналістичних завдань (наприклад, спеціальні установки для фотографування речових доказів, для фотографування в невидимих зонах спектру і т. ін.); третя – засоби і методи, які розроблені в криміналістиці спеціально для збирання і дослідження розшукової чи доказової інформації (наприклад, порівнюючи мікроскопи, металошукачі, кулеуловлювачі, прилади для фото розгортки поверхні куль, апаратура для виготовлення композиційних портретів і т. ін.).
До четвертого питання. З метою розкриття злочину всі об’єкти, що причинно пов’язані з ним, мають бути виявлені, зафіксовані, вилучені та збережені для подальшого дослідження і використання. Фіксація слідів злочину – одна з найважливіших із комплексу проблем, що пов’язані з вивченням і використанням закономірностей збирання доказів – базової стадії самого процесу доказування.
Сутність криміналістичної фіксації доказової інформації – це її перекодування з матеріальних носіїв (на засіб фіксації), збереження для багаторазового використання (у процесі доказування), можливість її накопичення до меж, за якими настає повне встановлення предмету доказування. Об’єкти фіксації доказової інформації поділяються на основні і доповнюючи, а форми фіксації можуть бути вербальними, графічними, предметними і наочно-образними. При цьому обов’язковими умовами при збиранні доказової інформації мають бути дотримання законності, повнота доказового матеріалу, своєчасність дій та гарантії достовірності результатів.
Питання для самоконтролю:
1. Що розуміється під криміналістичною технікою?
2. Що є предметом криміналістичної техніки?
3. Які завдання, джерела та система криміналістичної техніки.
4. Які існують класифікації техніко-криміналістичних засобів прийомів і методів?
5. Яке доказове значення застосування криміналістичної техніки?
6. Які перспективи розвитку і проблеми комплектації техніко-криміналістичних засобів
7. Що є змістом криміналістичної фіксації доказової інформації?
8. Назвіть об’єкти і форми фіксації, а також обов’язкові умови при збиранні доказової інформації.
Теми рефератів:
1. Криміналістична техніка, що застосовується при роботі на місці події.
2. Правові засади застосування техніко-криміналістичних засобів, методів і прийомів у відповідності з Конституцією України.
3. Форми застосування науково-технічних засобів і спеціальних знань при розслідуванні злочинів.
Список рекомендованої літератури:
Тема 4. Криміналістична фотографія і відео зйомка
Самостійна робота – 4 години
Питання для самостійного вивчення:
1.Криміналістична фотографія: поняття, завдання, види, методи, і прийоми. Суб’єкти криміналістичної фотографії.
2.Криміналістично-оперативна (фіксуюча) фотографія. Особливості фотографування окремих об'єктів: місця події, трупа, речових доказів, живих осіб.
3.Криміналістично – дослідницька (експертна) фотографія: поняття, завдання, методи.
4.Особливості застосування відеозапису: види, способи і засоби його здійснення при проведенні слідчих дій.
Методичні рекомендації для підготовки до теми:
До першого питання. Визначення судової фотографії, запропоноване С.М. Потаповим, по суті збереглось до нинішнього часу. Його лише конкретизували і в деякій мірі модернізували. На сьогоднішній день це визначення має такий вигляд:
Криміналістична фотографія – галузь криміналістичної техніки, яка являє собою систему наукових положень, а також рекомендацій щодо застосування технічних засобів зйомки з метою розкриття злочинів.
Завданнями криміналістичної фотографії є: забезпечувати технічними засобами та практичними прийомами виявлення, фіксацію та дослідження матеріальних джерел доказової інформації; здійснювати об'єктивну фіксацію слідчих дій та їх результатів; вдосконалювати існуючі та розробляти нові технічні засоби збирання, фіксації і дослідження доказів; забезпечувати принцип наочності в доказуванні та профілактичній діяльності слідчого, органу дізнання.
Суб'єкти застосування - слідчий у процесі розкриття злочинів; оперативний працівник в ході провадження оперативно-розшукової роботи; прокурор-криміналіст при участі у слідчих діях; експерт при проведенні експертизи та участі у слідчих діях як спеціаліст; представники громадських організацій та окремі особи. Останні не знають прийомів криміналістичної фотографії і тому використовують звичайну зйомку подій, об'єктів, документів, осіб.
Криміналістичну фотографію прийнято поділяти на фіксуючу та експертну. Фіксуючу називають ще криміналістично-оперативною або "польовою", адже її використовують слідчий, дізнавач, спеціаліст у ході розкриття злочину для фіксації слідчих і оперативних дій та їхніх результатів, а експертну – дослідницькою.
До другого питання. Криміналістично-оперативна (фіксуюча) фотографія— вид судової фотографії, що являє собою систему прийомів застосування фототехнічних засобів і методів фотографічної фіксації об'єктів, осіб, трупів, слідчих дій та оперативно-розшукових заходів при розкритті злочинів. Слідчий, як правило, використовує відкриті методи й способи криміналістичної техніки згідно з нормами кримінально-процесуального закону. Орган дізнання застосовує як криміналістичну, так і спеціальну техніку, головним чином таємним способом. Однак останнє не суперечить принципам законності та етичності, оскільки спеціальні засоби у більшості своїй безконтактні (фото-, кінозйомка, звуко-, відеозапис) і не порушують фізичну недоторканість.
Методи криміналістично-оперативної фотографії: - це методи звичайної фотографії, панорамний, стереоскопічний, вимірювальний, репродукційний, сигналетичний, макроскопічний та метод фотозйомки із змінними об’єктивами або трансфокаторами. Методи криміналістичної фотографії не слід змішувати з прийомами криміналістичної зйомки, до яких належать: орієнтуюча, оглядова, вузлова і детальна. Метод — це спосіб зйомки, а прийом — реалізація мети зйомки. Наприклад, оглядову зйомку можна виконати панорамним способом, чи стереоскопічним. Прийом зйомки залежить від завдання фіксації. У ході фіксації процесу та результатів слідчих дій виконують такі прийоми зйомки: орієнтуючу, оглядову, вузлову та детальну.
До третього питання. Криміналістично-дослідницька (експертна) фотографія - це сукупність засобів криміналістичної техніки та спеціальних засобів і методів зйомки речових доказів з метою одержання доказової інформації, яку важко одержати шляхом звичайної фотозйомки.
Використання методів дослідної фотографії при дослідженні речових доказів дозволяє відкривати нові ознаки і якості об’єктів, недосяжних для візуального спостереження. Вони розширюють пізнавальні можливості людини і тим самим відрізняють її від інших методів судової фотографії. За їх допомогою, наприклад, виявляються невидимі, підсилюються слабовидимі деталі об’єктів, а також фіксуються ознаки, які використовуються при порівняльному дослідженні різних об’єктів. Самі ж фотознімки потрібні для ілюстрації ходу експертного дослідження і отриманих результатів, а також для забезпечення наочності висновків експерта.
Серед методів криміналістично-дослідницької фотографії назвемо лише деякі. Найпоширеніші з них є: мікрофотографічні, зміни контрастів (яскравого і кольорового), фотозйомка в невидимих променях спектра(інфрачервоних, ультрафіолетових і рентгенівських) та інші. У дослідній фотографії нерідко технічний засіб, що використовується, та методика його застосування дають назву самому методу, однак спосіб фотографічного фіксування тут вважається головним.
До четвертого питання. Криміналістичний відеозапис - процес фіксації динамічних властивостей об'єктів, подій, явищ, слідчих дій за допомогою кіно- або відеокамери.
Відеозапис сприяє вирішенню таких завдань:
- з документальною точністю фіксувати та досліджувати динамічні події, процеси, слідчі дії (експеримент, пізнання, допит, особливо коли той, кого допитують, відмовляється визнавати свою вину або щось приховує);
- зберігати інформацію про динамічні ознаки об'єктів та відтворювати її в суді, у ході слідчих дій, при експертизі;
- фіксувати та вивчати недоступні для людського зору швидкоплинні процеси (наприклад, політ кулі, руйнування перепон, момент зіткнення транспортних засобів);
- фіксувати події одночасно в динаміці та за часом, що дозволяє вирахувати момент конкретних дій, швидкість руху або кількість подій за одиницю часу.
З названих завдань випливають основні напрямки використання відеозапису в боротьбі зі злочинністю:
- в попереджувально-профілактичній роботі, наприклад, для документування фактів безгосподарського зберігання матеріальних цінностей, фіксації антигромадських дій та поведінки окремих осіб, порушень правил безпеки руху і т. ін.;
- при розслідуванні злочинів для фіксації слідчих дій та отримання зразків функціональних ознак людини (наприклад, ходи, звичних жестів і т. ін.);
- в судовій експертизі для дослідження речових доказів та їх динамічних ознак, наприклад, з метою вивчення процесу утворення слідів пострілу з близької відстані з вогнепальної зброї, причин мимовільного пострілу – без натиску на спусковий крючок і т. ін.;
- в оперативно-розшуковій діяльності для документування заходів, що виконуються, фіксації реалізації вкраденого, способів створення залишків продукції, приховані від обліку і т. ін.
Перелічені напрямки є основними, вони не виключають можливості використовувати відеозапис і в інших аспектах діяльності органів внутрішніх справ. Широке впровадження відеозапису в слідчу практику дозволяє значно підвищити рівень слідства, більш ефективно вести профілактичну роботу.
Питання для самоконтролю:
1.Сформулюйте поняття, значення та систему криміналістичної фотографії у слідчій та експертній практиці.
2.Які особливості фотографічної фіксації при проведенні слідчих дій.
3.Перерахуйте правила, яких необхідно дотримуватись при проведенні панорамної, оглядової, вузлової та детальної фотозйомки.
4.Назвіть процесуальні і технічні правила оформлення факту і результатів застосування криміналістичної фотографії.
5. Назвіть основні переваги криміналістичного відеозапису перед фотозйомкою.
Теми рефератів:
1. Перспективи використання цифрової фотографії у слідчій практиці.
2. Історія розвитку експертної фотографії.
Список рекомендованої літератури:
1. Когутич І. І. Криміналістика: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2008. – 888 с.
2. Криміналістика. Академічний курс: підручник / Т.В.Варфоломеєва, В.Г.Гончаренко, В.І.Бояров [та ін.]. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 504 с.
3. Криміналістика: питання і відповіді: навч. посіб. / А. В. Кофанов, О. Л. Кобилянський, Я. В. Кузьмічов [та ін.]. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 280 с.
4. Криміналістика: підруч. П.Д. Біленчук, В.К. Лисиченко, Н.І. Клименко [та ін.] / За ред. П.Д. Біленчука. - 2-ге вид., випр. і доп. К.: Атіка, 2001. - 544 с.
5. Маркусь В. О. Криміналістика. Навч. посіб. – К.: Кондор, 2007. – 560 с.
6. Сабадаш В. П. Криміналістика: навч. посіб. / В. П. Сабадаш, М. О. Ларкін. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 228 с.
7. Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному викладі): підруч. - К.: Кондор, 2005. – 590 с.
8. Скригонюк М. Криміналістика: Підручник - К.: Атіка, 2005. - 496 с.
9. Шепітько В. Ю. Криміналістика: підручник / В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель, В.М. Глібко, А.Л. Дудніков, В.М. Шевчук; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – 4-те, переробл. і доповн. – Х.: Право, 2008. – 464 с.
10. Шеремет А. П., Криміналістика: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / А. П. Шеремет – [2-ге вид.]. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.
11. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т. 1 / О. М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін.: за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – X.: Право, 2012. – 768 с.
12. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. Т. 2 / Є. M. Блажівський, Ю. M. Грошевий, Ю. М. Дьомін та ін.; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. - X.: Право, 2012. - 664 с.
13. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / В. Г. Гончаренко, В.Т. Нор, М.Є. Шумило. - Х.: Право, 2012. – 844 с.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 133 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Тема 1. Предмет, завдання і система криміналістики | | | Тема 5. Криміналістичне ототожнювання людини за зовнішніми ознаками. |