Ринок природних ресурсів

Земля – природний агрегований економічний ресурс, який використовується в процесі виробництва. Особливості землі як економічного ресурсу можна розглянути в порівнянні його з ресурсами «праці» та «фізичний капітал», використавши табл.3.4.1.

Таблиця 3.4.1 Порівняльна характеристика ресурсів.

Ознаки	Земля	Фізичний капітал	Праця
За характером виникнення	Первинний	Вторинний	Первинний
Походження ресурсу	Природне, нерукотворне, створений без участі людини	Рукотворний, є продуктом найманої праці	Природний, з’являється завдяки участі людини, але значною мірою визначається її природними задатками
Форма ресурсу	Речова, неодухотворена	Речова, неодухотворена	Речова, неодухотворена

Продовження табл.3.4.1

Термін використання ресурсу	Вічний стосовно людської та економічної історії	Довгостроковий (від 1 року і більше), одноразового або короткострокового (до 1 року) використання	Протягом працездатного віку
Зв'язок ресурсу з власником	Існує відособлено від власника	Існує відособлено від власника	Власник і ресурс нероздільні
Здатність до відтворення	Незначна частина ресурсу відтворювана, інша – ні	Відтворюваний	Відтворюваний
Місце виробництва і відтворення ресурсу	За межами підприємства	На підприємстві	За межами підприємства, але умови відтворення робочої сили, поточного і перспективного плану створюють на підприємстві.
Функціональне відчуження	Можливе	Можливе	Можливе
Соціальне відчуження	Можливе, але необов’язково	Можливе, але необов’язково	Неможливе
Можливі форми продажу ресурсу	Продаж послуг землі та продаж самої землі	Продаж послуг капіталу та продаж самого капіталу	Продаж послуг найманого працівника
Обов’язковість / необов’язковість присутності власника ресурсу на підприємстві при виробництві продукту	Необов’язково	Необов’язково	Обов’язково
До основного чи оборотного капіталу відноситься	Основний	Основний і оборотний	Оборотний

Природні ресурси зазвичай поділяються на відновлювані та не відновлювані. Відновлюваними називають ті природні ресурси, які у міру їх використання здатні самовідновлюватись або ж відновлюватися за допомогою економічної діяльності, до них належать флора і фауна.

Невідновлювані ресурси – це ресурси, які з часом не збільшуються, а зменшуються, і за повної вичерпаності відновити їх у процесі економічної діяльності неможливо, а для того, щоб вони знову з’явилися природним шляхом, потрібно декілька сотень мільйонів або мільярдів років (це порівняно з людською, а тим більше з економічною історією, робить ці ресурси не відновлюваними). До таких ресурсів відносять: надра землі з такими корисними копалинами, як газ, нафта, вода, руда (залізна, марганцева, мідна), золото, срібло, уран і т. ін. та сама земля.

Ставлення суспільства до використання відновлюваних і не відновлюваних ресурсів не може бути однаковим, особливо з огляду на вичерпаність ресурсів не тільки гіпотетично, а й за підрахунками обсягів запасів цих ресурсів, інтенсивності їх виробничого споживання та визначення часових періодів, протягом яких ці ресурси будуть вичерпані, за умови, що технології їх використання залишаться на теперішньому рівні.

На ринку факторів виробництва формується ціна, що сплачується за використання землі та інших природних ресурсів — рента. Оскільки, особливістю цього типу факторів є їх не відтворюваність, то саме жорстка обмеженість ресурсів вiдрiзняє ренту від усіх інших видів доходу.

Рис. 3.4.3 – Механізм формування ренти

Рівень ренти встановлюється у точці перетину кривої пропозиції обмежених ресурсів i кривої попиту, що відбиває їх продуктивність, тобто граничний доход вiд даного фактора. Розглянемо графік, який відображає механізм формування ренти (Рис.3.4.3)

Зміна розміру ренти ніяк не впливає на кiлькiсть землi, що пропонується для використання, тому рента не виконує спонукальної функції (як то має місце на ринку інших ресурсів). Тому економісти вважають ренту надлишком, тобто платою, яка не є обов’язковою для забезпечення наявності землi.

Як відомо, земля має різну родючість. Тому одна й та сама праця чи капітал у поєднанні з різними за родючістю землями приносить рiзнi результати. Додатковий прибуток, який отримують користувачі родючої землi за інших рівних умов, називається диференційною рентою.

Економічну ренту можуть отримувати й власники інших природних ресурсів, яким властива абсолютна обмеженість.

З величиною ренти зв’язана ще ціна тієї ділянки землi, з якої вона отримується. Це сума, яка при даній нормі процента даватиме доход, рівний рiчнiй ренті з даної ділянки: ,

де Р — ціна землi; R — рента; r — позичковий процент.

Дата добавления: 2015-07-25