Читайте также:
|
|
Спочатку звернімося до аналізу поведінки фірми на ринку монополістичної конкуренції у короткостроковому періоді. На рис. 3.3.1 подана дана ситуація.
MC – крива граничних витрат
MR – крива граничної виручки
DD – крива попиту
ATC – крива середніх повних витрат
Рис. 3.3.1 – Вибір оптимального обсягу виробництва у короткостроковому
періоді фірмою, що максимізує свій прибуток
Крива попиту DD задовольняє критерій недосконалої конкуренції, тобто попит не абсолютно еластичний, а крива DD має негативний нахил. Причина цього в диференціації продукту.
Фірма, що діє в умовах монополістичної конкуренції, не співпадає з усією галуззю, як це мало місце у випадку з фірмою - монополією. Але завдяки диференціації на своєму сегменті ринку вона монополіст. Тому і крива попиту має негативний нахил, зростання обсягу реалізації досягається за рахунок зниження цін.
На графіку (рис.3.1.1) видно механізм визначення фірмою оптимального розміру виробництва. В умовах монополістичної конкуренції (як і на будь - якому іншому ринку) фірма максимізує прибуток при такому обсязі, при якому MC=MR. Тобто фірма нарощує виробництво до тих пір, доки додаткові (граничні) витрати, пов’язані з випуском ще однієї одиниці продукції, не починають перевищувати виручку від її реалізації. Відповідно точка перетину кривих МС і MR на графіку задає той розмір випуску продукції Q1, продаючи який за ціною Р1 , фірма максимізує прибуток (рис.3.1.1), або мінімізує збитки, як показано на рис.3.3.2.
Рис. 3.3.2 – Вибір оптимального обсягу виробництва у короткостроковому періоді фірмою, що мінімізує збитки
З графіків видно, що Q1 менше Q2 (Q1 < Q2). Якщо б та сама ціна Р1 при тих же самих граничних витратах фірми склалася на ринку досконалої конкуренції, то фірма вибрала б обсяг продажу Q2.
Отже при аналізі поведінки фірми в короткостроковому періоді найбільш помітні «родові» риси, що зближують монополістичну конкуренцію з іншими видами недосконалої конкуренції.
Без сумніву, відміни теж є, зокрема, кількісні. Так, при монополістичній конкуренції крива попиту не йде так круто вниз, як при монополії. При монополістичній конкуренції існує велика можливість переключення попиту з даного товару на його близький замінник. Тому еластичність попиту тут вища, ніж при монополії.
Більш виразно специфіка монополістичної конкуренції (як особливого типу ринку) виявляється в довгостроковому періоді. На рис. 3.3.3 подана ситуація рівноваги фірми у довгостроковому періоді. LAC – витрати в довгостроковому періоді.
Для простоти викладу припустимо, що крива витрат не змінюється, що початково фірма отримує економічний прибуток (лінія D1 лежить вище мінімального рівня витрат у довгостроковому періоді LAC).
Як відомо, при монополістичній конкуренції вхід до ринку порівняно вільний. Тому в довгостроковому періоді на нього неминуче проникнуть зацікавлені в економічному прибутку фірми. Новаки стануть виробляти товари, що за своїми характеристиками близькі до продукції даної фірми. Як результат цього крива попиту на продукцію фірми - старожила знизиться, тому що частина споживачів перейде до конкурентів і її сегмент ринку скоротиться. Цей процес триватиме доти, доки не зникне економічний прибуток і крива попиту не займе положення дотичної до кривої витрат D3.
Рис. 3.3.3 – Рівновага у довгостроковому періоді
До такого ж результату приведе розвиток подій і тоді, коли в початковий момент фірма несла економічні збитки. Тільки в цьому випадку фірми знижуватимуть асортимент збиткової продукції і крива попиту для такої фірми (що не кидає ринку) буде підвищуватися, доки не займе положення дотичної.
Звернімося до стану стійкої довгострокової рівноваги при монополістичній конкуренції (на графіку вона знаходиться в точці А). Зазначимо, що точка А лежить на кривій витрат у довгостроковому періоді LAC. Таким чином, монополістична конкуренція (як і досконала в довгостроковому періоді) виявляє тенденцію до отримання фірмами нульового економічного прибутку. Ця риса є наслідком свободи входження до ринку і виходу з нього, що притаманна цим ринковим структурам.
Точка довгострокової рівноваги, знаходячись на кривій LAC, не співпадає з точкою мінімуму середніх витрат. (У цьому важлива відмінність рівноваги в довгостроковому періоді при монополістичній конкуренції від рівноваги при досконалій конкуренції). Ці точки не можуть співпадати, бо крива попиту може бути дотичною до кривої витрат у точці їх мінімуму тільки в тому випадку, коли крива попиту горизонтальна. Така умова виконується для досконалої, а не монополістичної конкуренції (згадаємо: попит в умовах монополістичної конкуренції не є цілком еластичним). Якщо ж крива попиту не торкається, а проходить через точку мінімуму витрат під кутом (D2), це означає, що якась її частина проходить вище кривої витрат (відрізок аb), тобто існує зона економічного прибутку. А в цьому випадку зберігається приток нових фірм до галузі і крива попиту продовжить своє зміщення, поки не займе положення дотичної в якійсь іншій точці. Не випадково ми зобразили на графіку лінію попиту D2, що проходить через мінімум середніх витрат як проміжний, нестійкий стан попиту на його шляху з положення D1 до стабільного положення D3.
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 211 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Продукту, її фактори | | | Монополістична конкуренція та ефективність |