Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття еластичність та її детермінанти. Еластичність попиту, її ступені та коефіцієнти. Еластичність пропозиції, її фактори та коефіцієнти

Тема 4.1. Економічна ефективність та добробут | Предмет і функції мікроекономіки | Моделювання, графічний аналіз | Свобода вибору і суверенітет споживача. Економічні чинники, що визначають пріоритети споживачів | Поняття «корисність». Загальна та гранична корисність, їх графічний аналіз. Закон спадної граничної корисності | Теорія поведінки споживача: кардиналістський та ординалістський підходи | Реакція споживача на зміни доходу та цін. Графічний аналіз ліній «доход – споживання» та «ціна споживання». Криві Енгеля | Ефект доходу та ефект заміщення. Парадокс Гіффена | Попит його крива та закон. Цінові й нецінові детермінанти попиту. Зміни у попиті й величини попиту | Пропозиція, її крива та закон. Фактори пропозиції. Зміни у пропозиції та її величини |


Читайте также:
  1. I. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ЗАКОНИ ХІМІЇ
  2. А теперь посчитаем выгоду факторинга
  3. Агульная характарыстыка прыслоўяў.Разрады прыслоўяў паводле значэння.Ступені параўнання прыслоўяў.
  4. Анатомія вен ніг. Фактори, що забезпечують нормальну гемодинаміку.
  5. Вибори: поняття, принципи.
  6. Виборча система: поняття, основні типи
  7. Виборча система: поняття, основні типи.

 

Важливою складовою частиною ринку, як ми вже з'ясували, є саморегулюючий механізм попиту та пропозиції в умовах конкуренції. Оскільки ринкові ціни складаються під впливом попиту і пропозиції, це, в свою чергу, вимагає з'ясування суми факторів, які визначають зміни як попиту, так і пропозиції, їхній взаємозв'язок на тому чи іншому ринку. Все це ми встановили в попередній темі. Однак існує тісний взаємозв'язок соціальних і кількісних характеристик функціонування ринкової системи. Такою кількісною характеристикою ринку, придатною для опису і дослідження об'єктивних процесів розвитку попиту і пропозиції, служить поняття еластичності. За сучасних умов поняття «еластичність» трактують широко. Його розглядають як функціональну залежність різноманітних економічних процесів від динаміки факторів, що їх визначають та застосовують при аналізі попиту, пропозиції, в апараті виробничих функцій.

Першим серед інших понять еластичності в економічній теорії застосовували еластичність попиту. Еластичність попиту дозволяє ретельно вивчити реакцію споживачів на зміни умов продажу на даному ринку. З точки зору економічного аналізу, найбільше значення має еластичність попиту за ціною, бо найбільш «оперативно» попит реагує на зміни цін.

Уперше це поняття сформулював А.Курно в 1838 р. Але він використовував його при аналізі обмеженого випадку — чистої монополії, причому як останню розглядав торгові та казенні монополії, пов'язані з пережитками феодалізму. Сучасний математичний апарат для аналізу залежності попиту від цін розробив А. Маршалл. Він запропонував також поняття еластичності попиту від доходів, пропозиції товарів від цін щодо миттєвого, короткострокового, тривалого періодів. У подальшому ці ідеї були розвинуті Дж. Р. Хіксом, П. Самуєльсоном.

Отже еластичність попиту ‑ це міра реакції величини попиту на зміну якогось фактора попиту. Цінова еластичність попиту вимірюється коефіцієнтом еластичності попиту за ціною.

Прямий коефіцієнт еластичності попиту за ціною (ЕрD) – це частка від ділення процентної зміни величини попиту і процентної зміни величини цін товару. Це міра можливої реакції споживача на зміну ціни. Величина, зворотна коефіцієнту еластичності, називається гнучкістю ціни. Графічно коефіцієнт еластичності попиту приблизно відображає нахил кривої попиту.


Фактори еластичності попиту за ціною.

Якихось чітких правил, що стосуються факторів, які визначають еластичність попиту, не існує. Але можна виділити деякі теоретично значущі й практично корисні моменти.

1. Наявність у товару замінників: чим їх більше, тим більшою є еластичність попиту цього товару.

2. Дохід споживачів: чим він вищий, тим менша еластичність.

3. Питома вага видатків на даний товар у доході споживача: чим вона вища, тим більша еластичність.

4. Вид товару: найбільш жорстким є попит на ті товари, які є необхідними з точки зору споживача.

5. Фактор часу. Для більшості товарів попит більш еластичний для тривалого, ніж для короткого проміжку часу, бо людям потрібен час, щоб змінити споживчі звички. Винятком є товари тривалого користування.

6. Час випуску товару. Для новинок попит жорсткий, масові товари мають еластичний попит.

Далі зупинимося на характеристиці ступенів еластичності попиту. В економічній теорії їх виділяють п'ять:

 

1. Абсолютно нееластичний попит. Зміни ціни не призводять до зміни величини попиту (рис. 1.3.13).

 

 
 

 


Рис. 1.3.13 – Абсолютно нееластична лінія попиту.

 

2. Нееластичний попит. Істотна зміна ціни призводить до незначної зміни величини попиту 0 > ЕРD < 1. В умовах жорсткого попиту вигідно підвищувати ціну, що веде до незначного зменшення покупок.

3. Одинична еластичність. Зміна ціни приводить до пропорційної зміни величини попиту ЕРD= 1.

4. Еластичний попит. Величина попиту змінюється швидше зміни цін ЕРD>1. Для товарів еластичного попиту підвищення ціни призводить до скорочення загальної виручки від продажу. Ціну вигідно знижувати, якщо є можливість збільшити величину збуту, тоді загальна виручка від продажу зростає.

5. Абсолютно еластичний попит. Це гіпотетичний випадок. Величина попиту падає до нуля у разі зростання цін. Величина попиту прямує до нескінченності при зменшенні ціни (рис.1.3.14).

 
 

 


 

Рис. 1.3.14– Лінія абсолютно еластичного попиту.

 

Характеризуючи ступені еластичності попиту, слід зауважити, що закон попиту не охоплює крайні випадки (абсолютно нееластичний та абсолютно еластичний попити), але вони іноді дають корисні точки відліку в мікроекономічному аналізі.

Розрахунок коефіцієнта еластичності попиту за ціною.

Коефіцієнт еластичності попиту, розрахований для деякої ділянки кривої попиту, називається середнім (або дуговим) коефіцієнтом еластичності попиту:

 

,

де ∆Q ‑ зміна величини попиту; ∆Р ‑ зміна ціни;

 

.

 

Наприклад, маємо криву попиту DD (рис. 1.3.15.). Розрахуємо дуговий (середній) коефіцієнт еластичності попиту на відрізку АВ:

 
 

 

 


Рис. 1.3.15 – Крива попиту

∆Q = 60 - 40 = 20. Q = (40 + 60)/2 = 50.

∆Р = 30-10 = 20. Р = (10+30)/2 = 20.

, попит нееластичний.

 

Коефіцієнт еластичності попиту можна визначити і для будь-яких точок на кривій попиту. Такий коефіцієнт еластичності попиту називається точковим (або миттєвим) коефіцієнтом еластичності попиту:

 

.

 

Зазначимо, що точковий коефіцієнт еластичності попиту точніший за середній, але для його розрахунку необхідно знати формулу функції попиту. Розглянемо інші види еластичності попиту.

Еластичність попиту за доходом.

Вона показує міру зміни величини попиту при зміні доходу споживача. Визначається як відношення відсоткової зміни величини попиту до відсоткової зміни доходу споживача.

 

Або за формулою: ,

де ∆Q‑ зміна величини попиту; ∆І ‑ зміна доходу споживача.

.

Звичайно, Е І D> 0,але для товарів Гіффена Е І Д < 0.

Перехресна еластичність попиту.

Характеризує зміну величини попиту на товар після зміни ціни іншого товару. Визначають за формулою:

 

,

 

де ‑ коефіцієнт перехресної еластичності попиту;

∆Qх ‑ зміна величини попиту на товар X;

∆Ру – зміна ціни товару У.

Якщо = 0, тоді дані товари незалежні. Якщо товари взаємозамінні, то > 0, якщо < 0, то товари взаємно доповнюють один одного. Таким чином, за величиною перехресної еластичності попиту можна судити про ступінь замінності або доповнюваності товару.

Еластичність попиту має варіанти практичного застосування: політика цін, податкова політика, соціальна політика, політика заробітної плати.

Еластичність пропозиції за ціною – це міра зміни величини пропозиції товару при зміні ціни даного товару. Визначається як відношення відсоткової зміни величини пропозиції до відсоткової зміни ціни. Або за формулою середньої точки:

,

де ∆QS – зміна величини пропозиції; ∆Р – зміна ціни;

 

.

 

Коефіцієнт еластичності пропозиції можна визначити і для будь-яких точок на кривій пропозиції. Такий коефіцієнт називають точковим (або миттєвим) і визначають за формулою:

 

.

 

Оскільки обсяг пропозиції – неспадна функція ціни, то еластичність пропозиції, звичайно, позитивна величина.

Для миттєвого періоду, коли продукт вже вироблено, його кількість є величина постійна, . У короткостроковому періоді пропозиція може якоюсь мірою пристосовуватися до змін ціни на певній частині кривої пропозиції, а . Однак при цьому можливості виробництва обмежені і в міру наближення до гранично можливого обсягу еластичність пропозиції знижується, добігає нуля. У довгостроковому періоді можливості пристосування розширюються, в коефіцієнт еластичності зростає. Обмеженість пропозиції при цьому, звичайно, не відіграє суттєвої ролі.

Фактори еластичності пропозиції:

1. Масштабність факторів виробництва й випуску.

2. Фактор часу. Еластичність пропозиції звичайно буває більшою протягом тривалого періоду часу, коли підприємства встигають пристосуватися до цін порівняно з коротким періодом часу.

3. У поза-ринкових умовах еластичність пропозиції нижча, ніж за умов ринку та ін.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 121 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ринкова рівновага, проблеми її сталості| Динаміка загального, середнього та граничного продуктів для виробничої функції з одним змінним ресурсом

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)