Кримінологічні проблеми проституції

Термін "проституція" походить від латинського слова "ргозіа+и-еге", що можна перекласти як "виставлення на продаж". З давніх часів проституція поділялась на жіночу і чоловічу. Ми зупинимося на жіночій проституції, що значно поширеніша і небезпечніша для суспільства.

Під проституцією розуміють систематичне надання свого тіла для задоволення сексуальних потреб інших осіб для отримання ма­теріальної вигоди. Громадська думка сходиться на тому, що прости­туція є аморальною поведінкою. Що ж до її оцінки як правопору­шення, існують різні погляди: від визнання злочином (частина мусульманських країн) до легалізації при визначених правилах за­няття проституцією. В Україні проституція вважається адміністра­тивним правопорушенням (ст. 18І¹ Кодексу України про адміністра­тивні правопорушення України), а за систематичне заняття прости­туцією, тобто надання сексуальних послуг з метою отримання дохо­ду — кримінально-караним діянням (ст. 303 Кримінального кодексу України).

Проституція і злочинність тісно пов'язані між собою та значною мірою обумовлюють одне одного. По-перше, проституцію як засіб наживи широко використовують злочинці, які створюють цілу мере­жу сексбізнесу — зі звідниками, утримувачами будинків розпусти, сутенерами, водіями, охоронцями тощо. По-друге, повій використо­вують як співучасниць крадії, грабіжники, вимагачі, шахраї. По-третє, повії самі вчиняють чимало злочинів, передусім, крадіжок у клієнтів. По-четверте, для того щоб мати можливість платити по-

віям та їх господарям вчиняються інші корисливі злочини. По-п'я­те, повії є найактивнішими розповсюджувачами венеричних хвороб та СНІДу, а також наркотиків.

Одним із головних факторів зростання проституції В Україні є зубожіння народу і на цій основі падіння суспільної моралі. Кіль­кість повій і попит на них зростають, а боротьба з цим негативним явищем належним чином не здійснюється.

За результатами кримінологічних досліджень можна провести своєрідну класифікацію повій. Так, за місцем "роботи" і "ціною" вони поділяються на:

1). Валютних повій, які "працюють" у готелях, ресторанах, ба­рах, театрах, мають стосунки з іноземцями, але за валюту не гребу­ють і доморощеними клієнтами. Багато з них мають вищу освіту, во­лодіють іноземною мовою, мають модний зовнішній вигляд І зазви­чай "охоплені" сутенерами та рекетирами.

2). Повій, які "працюють" за кордоном. Частина з них виїж­джає сама, а декого вивозять постачальники "живого товару", в то­му числі обманним шляхом. Для виявлення бажаючих, злочинці ви­користовують різні рекламні оголошення. "Організовані" повії за кордоном діють під контролем своїх і тамтешніх сутенерів, "неорга­нізовані" — на свій ризик. Сьогодні за межами України знаходиться понад 100 тис. жінок, які займаються проституцією.

3). Повій "за викликом". Такі проститутки перебувають під контролем "секс бригади", яка поставляє їх у певне місце за замов­ленням, а потім "прикриває", тобто забезпечує збір платні, захист від знущання тощо.

Названі категорії належать до вищих верств світу повій. Нижчими є повії вокзальні (місцеві І заїжджі); ті, що "промишля­ють" на автошляхах (так звані "плечові"), та в Інших громадських місцях. На найнижчому щаблі знаходяться вуличні повії (зде­більшого алкоголічки чи наркоманки), які є безнадійними покидька­ми суспільства.

Певну частину жінок легковажний спосіб життя засмоктує, ро­бить психічно залежними не менше, ніж алкоголь чи наркотик. Сти­мулюють проституцію і багаті чоловіки, здатні витрачати на повій великі гроші, а також низька активність у цій справі правоохорон­них органів, через недосконалість законодавства про боротьбу з проституцією.

§ 4. Профілактика злочинів, вчинюваних жінками,

Дата добавления: 2015-07-25