Модель саморозрахунку

Напрям саморозрахунку (часто знаний як напрям допоможи собі сам) є моделлю розвитку громад, яка акцентує на стратегії співпраці та досягнення згоди між членами громади. В центрі цієї стратегії є зібрання широкого кола членів громади разом для аналізу їхньої ситуації та розробки стратегій забезпечення їх потреб шляхом співпраці та прийняття узгоджених рішень. Працюючи разом за стратегією, в якій основним є згода, члени громади не тільки успішно покращать свою ситуацію, але й створять краще відчуття динамічної громади. В результаті це приведе до почуття саморозрахунку між членами громади та покладе початок для майбутньої співпраці.

Характеристика напрямку:

1) Напрямні моделі:

а) певні проблеми громади можуть бути вирішені шляхом широкого зібрання членів громади для спільної праці та досягнення згоди.

б) така співпраця та досягнення згоди між членами громади не тільки забезпечить потреби громади, але й зміцнить стосунки у громаді в даному процесі.

в) зміцнення стосунків у громаді покладе початок майбутній спільній діяльності та співпраці.

2) Стратегія моделі

Стратегія напрямку саморозрахунку передбачає зібрання широкого кола членів громади разом для узгодженого прийняття рішень, визначення спільних потреб громади та спільної роботи для забезпечення цих потреб. Акцент робиться на спільній праці в громаді шляхом загального узгодження та співпраці.

3) Роль працівника з розвитку громад

Працівник з розвитку громад діє як каталізатор та мотивує людей до зібрання. Він також є фасилітатором прийняття узгоджених рішень. На додаток, якщо громада діє за стратегією, що вимагає навчання та транування, то працівник з розвитку громад може виступати тренером та ресурсною особою.

4) Джерело влади

У даному напрямку влада належить всім членам громади, які працюють разом і досягають спільної мети через загальну згоду.

2. Конфліктна модель

На перший погляд використання конфлікту може здатися дивним напрямком у розвитку громад. Ми вже підкреслювали, що розвиток громад проходить через колективну діяльність для забезпечення власних спільних потреб. Однак, деколи потреби громади можуть бути викликані нерівномірним розподілом влади - ті, що при владі за межами громади, використовують цю владу у власних інтересах за рахунок громади. В таких випадках конфліктний напрям був використаний як стратегія розвитку громад. Це передбачає конфронтацію тих, що при владі, з метою передачі цієї влади громаді. Такий перехід влади дасть можливість громаді забезпечити свої потреби.

Важливо зазначити, що конфліктний напрям не підтримує якогось насильства. Він швидше підтримує акуратно створену конфронтацію, яка не є насильством. Така ненасильна техніка, що була використана чорношкірими громадянами Сполучених Штатів під час боротьби за громадські права, є яскравим прикладом використання конфліктного напрямку як ненасильної конфронтації.

Ця модель суттєво відрізняється від напрямку саморозрахунку. В той час як напрямок саморозрахунку акцентує на спільній владі та узгодженому прийнятті рішень, то конфліктний напрям підкреслює нерівність влади, яка має бути передана через конфлікт для того, щоб встановити соціальну справедливість.

Дата добавления: 2015-07-25