Iвана Купала

Зазвичай свято Івана Купала відзначалося в заздалегідь домовлених місцях, переважно біля річок. Дівчата плели вінки з польових квітів і брали свічки, запалювали їх і прилаштувавши до своїх вінків, пускали на воду. Хлопець намагався зловити вінок коханої дівчини. Якщо вінок пливе добре й гарно горить свічка, то дівчина вийде заміж, а якщо він крутиться на місці, — то ще дівуватиме, а як потоне— заміж не вийде взагалі. Якщо ж вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега, то значить, що туди дівчина заміж піде.

Купальську росу наділювали великою магічною та лікувальною силою. Вважалось, що безплідна жінка обмившись нею до року часу могла стати матір’ю.

Також був звичай стрибати через вогонь, вважалось, що коли дівчина і хлопець, які кохають одне одного, узявшись за руки, стрибають у парі через вогнище і їх руки залишаються з'єднаними, то вони, побравшись, все життя проживуть разом. А ще купатись у рiчцi, щоб бути здоровими. Також о 12 годинi йшли шукати цвiт папоротi. Вважалось, що той, хто знайде цвіт папороті, може розуміти мову будь-якого створіння, буде надзвичайно щасливим.

Івана Купала характеризувалося різними іграми та жартами. Наприклад жартома говорили якщо переповзти на животі вночі через 12 меж – знайдеш скарб. Розвагою було – обв’язувати старі колеса соломою, обливати смолою,підпалювати і пускати з гірки.

Виконала: Стрільчук Ганна Іванівна, 1953р.н, пенсіонерка. Записала: Дутчак Вікторія Володимирівна

Дата добавления: 2015-07-16