Читайте также:
|
239. Які з указаних нижче родин мікроорганізмів, що приймають участь у дозріванні сиру, ніколи не використовують як закваску, а їх вміст на поверхні або в сирі обумовлений попаданням мікробів з навколишнього середовища?
1) Micrococcus i Microbacterium; 2) Corynebacterium;
3) Arthrobacterium; 4) усі вказані вище родини.
240. Які з мікроорганізмів закваски для дозрівання сиру виробляють червоний слиз?
1) пропіоновокислі бактерії; 2) Lactobacillus casei;
3) Brevibacterium linens; 4) Streptococcus faecalis.
241. Які з мікроорганізмів закваски для дозрівання сиру є незамінними для надання йому відповідного аромату та утворення вічок?
1) пропіоновокислі бактерії; 2) Lactobacillus casei;
3) Brevibacterium linens; 4) Streptococcus faecalis.
242. Які з мікроорганізмів закваски для дозрівання сиру не використовують у чистій культурі через їх потенційну патогенність?
1) пропіоновокислі бактерії; 2) Lactobacillus casei;
3) Brevibacterium linens; 4) Streptococcus faecalis.
243. Які з мікроорганізмів закваски для дозрівання сиру мають вигляд кокоподібних коротких паличок різної величини; пігментація колоній змінюється залежно від живильного середовища; гідролізують желатину, казеїн і крохмаль; оптимальна температура росту 20-30оС; володіють високою стійкістю до вмісту кухонної солі (до 15%) і рН (6,0-10,0)?
1) пропіоновокислі бактерії; 2) Lactobacillus casei;
3) Brevibacterium linens; 4) Streptococcus faecalis.
244. Які з мікроорганізмів закваски для дозрівання сиру краще ростуть в анаеробних умовах; належать до грампозитивних, каталазопозитивних неспороутворюючих паличок, що мають здатність до плеоморфізму (кокоподібні, ниткоподібні, зігнуті, V- і Y-подібні)?
1) пропіоновокислі бактерії; 2) Lactobacillus casei;
3) Brevibacterium linens; 4) Streptococcus faecalis.
245. Які з мікроорганізмів закваски для дозрівання сиру мають вигляд коротких або довгих паличок із загостреними кінцями, що мають тенденцію до утворення ланцюжків; оптимальна температура росту становить 30оС, при 15 і 45оС ріст припиняється; молочну кислоту утворюють у змішаному вигляді; до сирного згустку часто попадають із забрудненого виробничого обладнання; нові штами одержують з сирого молока, коров’ячого гною, силосу, обладнання для виробництва сирів?)
1) пропіоновокислі бактерії; 2) Lactobacillus casei;
3) Brevibacterium linens; 4) Streptococcus faecalis.
246. Чим проводять змив колоній Brevibacterium linens після їх вирощування на агаризованих живильних середовищах?
1) водопровідною стерильною водою;
2) дистильованою водою;
3) розчином кухонної солі;
4) всіма переліченими рідинами.
247. Скільки живих мікроорганізмів в 1 см3 повинні містити культури, які виробляють червоний слиз, що використовуються в якості закваски для дозрівання сиру?
1) 5·105; 2) 5·106; 3) 5·107; 4) 5·108.
248. Скільки часу можна зберігати культури, які виробляють червоний слиз, що використовуються в якості закваски для дозрівання сиру?
1) при 5-8оС – до 30 днів;
2) при 5-8оС і відсутності світла – до 30 днів;
3) незалежно від умов зберігання – до 3 місяці;
4) у стерильному розчині кухонної солі при 5-8оС і відсутності світла – до 30 днів.
249. Який допустимий відсоток живих клітин повинен залишитися після правильного зберігання культури, яка виробляє червоний слиз відповідно до встановлених норм?
1) 50%; 2) 70%; 3) 90%; 4) 100%.
250. До яких із вказаних сирів при виготовленні не додають культури, які виробляють червоний слиз?
1) кисломолочний сир; 3) ромадур;
2) камамбер і брі; 4) плавлених сирів.
251. Який штам пропіоновокислих бактерій найчастіше використовують для дозрівання сиру?
1) Propionibacterium freudenreichii, підвид freudenreichii;
2) Propionibacterium freudenreichii, підвид globosum;
3) Propionibacterium freudenreichii, підвид shermanii;
4) Propionibacterium acidi-propionici.
252. За яких умов і на яких живильних середовищах проводять виділення й очистку пропіоновокислих бактерій?
1) в анаеробних умовах на МПА;
2) в анаеробних умовах на середовищах, що містять триптон, екстракт дріжджів і лактат;
3) в аеробних умовах на МПА;
4) в аеробних умовах на середовищах, що містять триптон, екстракт дріжджів і лактат.
253. Яку найменшу кількість мікроорганізмів в 1 см3 повинні містити закваски пропіоновокислих бактерій, що використовуються в якості закваски для дозрівання сиру?
1) 2·105; 2) 2·106; 3) 2·107; 4) ·108.
254. Скільки часу повинна складати збереженість заквасок пропіоновокислих бактерій при 5-10оС?
1) 1 тиждень; 2) 2 тижні; 3) 4 тижні; 4) 3 місяці.
255. За якого показника рН пропіоновокислі бактерії припиняють свій ріст?
1) 5; 2) 6; 3) 6,5; 4) 7,0.
256. Вкажіть найнижчу концентрацію кухонної солі за якої припиняється ріст пропіоновокислих бактерій:
1) 3%; 2) 6%; 3) 9%; 4) 12%.
257. До яких інгібіторів є найчутливіші пропіоновокислі бактерії?
1) низин, пеніцилін, стрептоміцин, антибіотики широкого спектру дії;
2) продукти обміну інших бактерій (Pseudomonas aeruginosa, види Bacillus, Lactobacillus helveticus; Lactobacillus lactis i Lactobacillus acidophilus;
3) оцтова і пропіонова кислоти, як власні продукти обміну;
4) всі перелічені вище інгібітори.
258. Які грибкові культури використовують для виготовлення м’яких і свіжих сирів, а також кисломолочного сиру (камамбер, брі, невшатель, гарцського)?
1) Penicillium camamberti;
2) Penicillium candidum;
3) Penicillium caseicolum;
4) всі перелічені культури.
259. У якому вигляді поставляють грибкові культури підприємствам-виробникам сирів?
1) суспензія конідій гриба у фізіологічному розчині натрію хлориду;
2) ліофілізованими або концентрованими суспензіями конідій;
3) висушеної у вакуумі і перемеленої суміші живильного середовища, міцелію і конідій;
4) у всіх перелічених формах.
260. Який характер колоній Penicillium camamberti?
1) високий повітряний міцелій, спочатку колонії білого кольору, через тиждень зафарбовуються у голубувато-зелений колір, нижня частина від білого до злегка жовтуватого відтінку;
2) високий повітряний міцелій білого кольору, поверхня якого після появи конідій стає злегка кремовою, нижня частина від білого до злегка жовтуватого відтінку;
3) високий повітряний міцелій, спочатку колонії білого кольору, а потім сірого або коричневого, нижня частина жовта;
4) низький повітряний міцелій, всередині окремих колоній виявляється зелений покрив з конідій, край (вільний від конідій) білий, нижня частина жовта.
261. Який характер колоній Penicillium roqueforti?
1) високий повітряний міцелій, спочатку колонії білого кольору, через тиждень зафарбовуються у голубувато-зелений колір, нижня частина від білого до злегка жовтуватого відтінку;
2) високий повітряний міцелій білого кольору, поверхня якого після появи конідій стає злегка кремовою, нижня частина від білого до злегка жовтуватого відтінку;
3) високий повітряний міцелій, спочатку колонії білого кольору, а потім сірого або коричневого, нижня частина жовта;
4) низький повітряний міцелій, всередині окремих колоній виявляється зелений покрив з конідій, край (вільний від конідій) білий, нижня частина жовта.
262. Який характер колоній Penicillium candidum?
1) високий повітряний міцелій, спочатку колонії білого кольору, через тиждень зафарбовуються у голубувато-зелений колір, нижня частина від білого до злегка жовтуватого відтінку;
2) високий повітряний міцелій білого кольору, поверхня якого після появи конідій стає злегка кремовою, нижня частина від білого до злегка жовтуватого відтінку;
3) високий повітряний міцелій, спочатку колонії білого кольору, а потім сірого або коричневого, нижня частина жовта;
4) низький повітряний міцелій, всередині окремих колоній виявляється зелений покрив з конідій, край (вільний від конідій) білий, нижня частина жовта.
263. Який з перелічених грибів є невибагливим до живильного середовища і може рости на хлібі, сироватці, висівках?
1) Penicillium camamberti; 2) Penicillium candidum;
3) Penicillium caseicolum; 4) Penicillium roqueforti.
Розділ 4. Мікробіологія масла
264. Як часто визначають мікробне число і вміст БГКП у вершках після їх пастеризації для контролю виробництва масла?
1) кожної зміни;
2) не рідше одного разу у декаду;
3) не рідше одного разу в місяць;
4) два рази в місяць.
265. Як часто визначають мікробне число і вміст БГКП у вершках після охолоджувача (виготовлення масла методом збивання) для контролю виробництва масла?
1) кожної зміни;
2) не рідше одного разу у декаду;
3) не рідше одного разу в місяць;
4) два рази в місяць.
266. Як часто визначають мікробне число і вміст БГКП у вершках з під сепаратора (виготовлення масла методом перетворення високо жирних вершків) для контролю виробництва масла?
1) кожної зміни;
2) не рідше одного разу у декаду;
3) не рідше одного разу в місяць;
4) два рази в місяць.
267. Як часто визначають мікробне число, вміст БГКП і, за можливістю, протеолітичних бактерій, дріжджів та плісеней у маслі?
1) кожної зміни;
2) не рідше одного разу у декаду;
3) не рідше одного разу в місяць;
4) два рази в місяць.
268. Як часто проводять визначення вмісту бактерій, що володіють редукційними властивостями, у вершках і готовому продукті при виробництві солодковершкового масла?
1) кожної зміни;
2) не рідше одного разу у декаду;
3) не рідше одного разу в місяць;
4) два рази в місяць.
269. При виробництві масла загальний вміст бактерій в 1 см3 вершків доброї якості після пастеризатора повинен бути не вище:
1) 1000; 2) 5000; 3) 75000; 4) 100000.
270. При виробництві масла загальний вміст бактерій в 1 см3 вершків задовільної якості після пастеризатора повинен бути не вище:
1) 1000; 2) 5000; 3) 75000; 4) 100000.
271. При виробництві масла загальний вміст бактерій в 1 см3 вершків доброї якості після охолоджувача (метод збивання) або з під сепаратора (метод перетворення високо жирних вершків) повинен бути не вище:
1) 1000; 2) 5000; 3) 75000; 4) 100000.
272. При виробництві масла загальний вміст бактерій в 1 см3 вершків задовільної якості після охолоджувача (метод збивання) або з під сепаратора (метод перетворення високожирних вершків) повинен бути не вище:
1) 1000; 2) 5000; 3) 75000; 4) 100000.
273. При виробництві масла бактерії групи кишкових паличок (БГКП) у вершках після пастеризатора не повинні виявлятися у:
1) 0,01 см3; 2) 0,1 см3; 3) 1 см3; 4) 10 см3.
274. При виробництві масла БГКП у вершках після охолоджувача (метод збивання) або з під сепаратора (метод перетворення високожирних вершків) не повинні виявлятися у:
1) 0,01 см3; 2) 0,1 см3; 3) 1 см3; 4) 10 см3.
275. У пастеризованих вершках доброї якості перед збиванням і високожирних вершках після нормалізації БГКП не повинні виявлятися у?
1) 0,01 см3; 2) 0,1 см3; 3) 1 см3; 4) 10 см3.
276. У пастеризованих вершках задовільної якості перед збиванням і високожирних вершках після нормалізації БГКП не повинні виявлятися у?
1) 0,01 см3; 2) 0,1 см3; 3) 1 см3; 4) 10 см3.
277. Які вершки за показником БГКП вважаються незадовільними для виробництва масла?
1) 0,01 см3; 2) 0,1 см3; 3) 1 см3; 4) 10 см3.
278. Що слід розуміти під терміном,,свіжовиготовлене масло”?
1) масло при виході з маслоутворювача;
2) масло після зберігання за температури не нижче мінус 5оС не більше 10 діб;
3) масло після зберігання за температури не вище 6оС не більше 3 діб;
4) усі вказані види масла.
279. У скількох грамах доброго свіжовиготовленого вологодського масла не повинно виявлятися БГКП?
1) 0,001 г; 2) 0,01; 3) 0, 1; 4) 1,0.
280. У скількох грамах доброго свіжовиготовленого солодковершкового масла не повинно виявлятися БГКП?
1) 0,001 г; 2) 0,01; 3) 0, 1; 4) 1,0.
281. У скількох грамах доброго свіжовиготовленого кисловершкового масла не повинно виявлятися БГКП?
1) 0,001 г; 2) 0,01; 3) 0, 1; 4) 1,0.
282. У скількох грамах доброго свіжовиготовленого любительського, селянського або бутербродного масла не повинно виявлятися БГКП?
1) 0,001 г; 2) 0,01; 3) 0, 1; 4) 1,0.
283. У скількох грамах свіжовиготовленого вологодського масла задовільної якості не повинно виявлятися БГКП?
1) 0,001 г; 2) 0,01; 3) 0, 1; 4) 1,0.
284. У скількох грамах свіжовиготовленого солодковершкового масла задовільної якості не повинно виявлятися БГКП?
1) 0,001 г; 2) 0,01; 3) 0, 1; 4) 1,0.
285. У скількох грамах свіжовиготовленого кисловершкового масла задовільної якості не повинно виявлятися БГКП?
1) 0,001 г; 2) 0,01; 3) 0, 1; 4) 1,0.
286. У скількох грамах свіжовиготовленого любительського, селянського або бутербродного масла задовільної якості не повинно виявлятися БГКП?
1) 0,001 г; 2) 0,01; 3) 0, 1; 4) 1,0.
287. Вміст мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів у 1 г вологодського масла не повинен перевищувати:
1) 1 тис.; 2) 10 тис.; 3) 50 тис.; 4) не обмежено.
288. Вміст мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів у 1 г солодковершкового масла не повинен перевищувати:
1) 1 тис.; 2) 10 тис.; 3) 50 тис.; 4) не обмежено.
289. Вміст мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів у 1 г любительського і селянського масла не повинен перевищувати:
1) 1 тис.; 2) 10 тис.; 3) 50 тис.; 4) не обмежено.
290. Вміст мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів у 1 г кисловершкового масла не повинен перевищувати:
1) 1 тис.; 2) 10 тис.; 3) 50 тис.; 4) не обмежено.
291. Вміст мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів у 1 г бутербродного масла не повинен перевищувати:
1) 1 тис.; 2) 10 тис.; 3) 50 тис.; 4) не обмежено.
292. Вміст протеолітичних бактерій у 1 г доброго вологодського масла не повинен перевищувати:
1) 300; 2) 500; 3) 1000; 4) 10000.
293. Вміст протеолітичних бактерій у 1 г доброго солодковершкового масла не повинен перевищувати:
1) 300; 2) 500; 3) 1000; 4) 10000.
294. Вміст протеолітичних бактерій у 1 г доброго кисловершкового масла не повинен перевищувати:
1) 300; 2) 500; 3) 1000; 4) 10000.
295. Вміст протеолітичних бактерій у 1 г задовільного солодко- і кисловершкового масла не повинен перевищувати:
1) 300; 2) 500; 3) 1000; 4) 10000.
296. Вміст плісеневих грибів і дріжджів у 1 г доброго масла не повинен перевищувати:
1) 1; 2) 10; 3) 100; 4) 1000.
297. Вміст плісеневих грибів і дріжджів у 1 г масла задовільної якості не повинен перевищувати:
1) 1; 2) 10; 3) 100; 4) 1000.
298. Назвіть причину утворення плям як на поверхні, так і в середині масла:
1) псування заквасок для виробництва масла та помилки при їх виготовленні, недостатність ароматоутворюючих бактерій у заквасці для масла, збивання масла при надто високому значенні рН;
2) недостатність ароматоутворюючих бактерій у заквасці для масла; неправильне сквашування вершків і збивання масла при низькому значенні рН;
3) неправильне сквашування вершків, перекисання вершків або закваски та мікробний або ферментний протеоліз;
4) ріст плісеневих грибів (родів Penicillium, Aspergillus, Mucor, Cladosporium, Geotrichum, Oospora, Fusarium), дріжджів (родів Torulopsis, Rhodotorula) і бактерій (родів Serratia, Micrococcus).
299. Назвіть причину утворення масла без смаку та аромату:
1) псування заквасок для виробництва масла та помилки при їх виготовленні, недостатність ароматоутворюючих бактерій у заквасці для масла, збивання масла при надто високому значенні рН;
2) недостатність ароматоутворюючих бактерій у заквасці для масла; неправильне сквашування вершків і збивання масла при надто низькому значенні рН;
3) неправильне сквашування вершків, перекисання вершків або закваски та мікробний або ферментний протеоліз;
4) ріст плісеневих грибів (родів Penicillium, Aspergillus, Mucor, Cladosporium, Geotrichum, Oospora, Fusarium), дріжджів (родів Torulopsis, Rhodotorula) і бактерій (родів Serratia, Micrococcus).
300. Назвіть причину виникнення кислого смаку масла:
1) псування заквасок для виробництва масла та помилки при їх виготовленні, недостатність ароматоутворюючих бактерій у заквасці для масла, збивання масла при надто високому значенні рН;
2) недостатність ароматоутворюючих бактерій у заквасці для масла; неправильне сквашування вершків і збивання масла при надто низькому значенні рН;
3) неправильне сквашування вершків, перекисання вершків або закваски та мікробний або ферментний протеоліз;
4) ріст плісеневих грибів (родів Penicillium, Aspergillus, Mucor, Cladosporium, Geotrichum, Oospora, Fusarium), дріжджів (родів Torulopsis, Rhodotorula) і бактерій (родів Serratia, Micrococcus).
301. Назвіть причину виникнення сирного смаку масла:
1) псування заквасок для виробництва масла та помилки при їх виготовленні, недостатність ароматоутворюючих бактерій у заквасці для масла, збивання масла при надто високому значенні рН;
2) недостатність ароматоутворюючих бактерій у заквасці для масла; неправильне сквашування вершків і збивання масла при надто низькому значенні рН;
3) неправильне сквашування вершків, перекисання вершків або закваски та мікробний або ферментний протеоліз;
4) ріст плісеневих грибів (родів Penicillium, Aspergillus, Mucor, Cladosporium, Geotrichum, Oospora, Fusarium), дріжджів (родів Torulopsis, Rhodotorula) і бактерій (родів Serratia, Micrococcus).
302. Назвіть причину виникнення солодового смаку масла:
1) мікробний або ферментний ліполіз; значне забруднення сирого молока ферментами, які розщеплюють жир; ліполіти у вершках і маслі; хімічний гідроліз і окислення жиру;
2) вади сирого молока; забруднення мікроорганізмами Streptococcus lactis, var. maltigenes;
3) мікробний або ферментний протеоліз; значне забруднення протеолізами (проростання спор) заквасок для масла, вершків, масла; інгібітори, бактеріофаги та обумовлені ними порушення сквашування;
4) перекисання вершків; збивання масла при низькому значенні рН; різні забруднення металами.
303. Назвіть причину виникнення металевого смаку масла:
1) мікробний або ферментний ліполіз; значне забруднення сирого молока ферментами, які розщеплюють жир; ліполіти у вершках і маслі; хімічний гідроліз і окислення жиру;
2) вади сирого молока; забруднення мікроорганізмами Streptococcus lactis, var. maltigenes;
3) мікробний або ферментний протеоліз; значне забруднення протеолізами (проростання спор) заквасок для масла, вершків, масла; інгібітори, бактеріофаги та обумовлені ними порушення сквашування;
4) перекисання вершків; збивання масла при низькому значенні рН; різні забруднення металами.
304. Назвіть причину виникнення гнильного смаку масла:
1) мікробний або ферментний ліполіз; значне забруднення сирого молока ферментами, які розщеплюють жир; ліполіти у вершках і маслі; хімічний гідроліз і окислення жиру;
2) вади сирого молока; забруднення мікроорганізмами Streptococcus lactis, var. maltigenes;
3) мікробний або ферментний протеоліз; значне забруднення протеолізами (проростання спор) заквасок для масла, вершків, масла; інгібітори, бактеріофаги та обумовлені ними порушення сквашування;
4) перекисання вершків; збивання масла при низькому значенні рН; різні забруднення металами.
305. Назвіть причину виникнення старого, мильного або прогірклого смаку масла:
1) мікробний або ферментний ліполіз; значне забруднення сирого молока ферментами, які розщеплюють жир; ліполіти у вершках і маслі; хімічний гідроліз і окислення жиру;
2) вади сирого молока; забруднення мікроорганізмами Streptococcus lactis, var. maltigenes;
3) мікробний або ферментний протеоліз; значне забруднення протеолізами (проростання спор) заквасок для масла, вершків, масла; інгібітори, бактеріофаги та обумовлені ними порушення сквашування;
4) перекисання вершків; збивання масла при низькому значенні рН; різні забруднення металами.
Розділ 5. Мікробіологія кисломолочних продуктів
306. Які кисломолочні продукти виготовляють з використанням багатокомпонентних заквасок?
1) домашній сир, сметана, кисле молоко звичайне;
2) йогурт, кисле молоко мечніковське, південне, ряжанка, варенець тощо;
3) сметана з низькою жирністю, напої з низькою жирністю і плодово-ягідними наповнювачами;
4) кефір, кумис.
307. Які кисломолочні продукти виготовляють з використанням мезофільних молочнокислих стрептококів?
1) домашній сир, сметана, кисле молоко звичайне;
2) йогурт, кисле молоко мечніковське, південне, ряжанка, варенець тощо;
3) сметана з низькою жирністю, напої з низькою жирністю і плодово-ягідними наповнювачами;
4) кефір, кумис.
308. Які кисломолочні продукти виготовляють з використанням термофільних молочнокислих бактерій?
1) домашній сир, сметана, кисле молоко звичайне;
2) йогурт, кисле молоко мечніковське, південне, ряжанка, варенець тощо;
3) сметана з низькою жирністю, напої з низькою жирністю і плодово-ягідними наповнювачами;
4) кефір, кумис.
309. Які кисломолочні продукти виготовляють з використанням мезофільних і термофільних молочнокислих бактерій?
1) домашній сир, сметана, кисле молоко звичайне;
2) йогурт, кисле молоко мечніковське, південне, ряжанка, варенець тощо;
3) сметана з низькою жирністю, напої з низькою жирністю і плодово-ягідними наповнювачами;
4) кефір, кумис.
310. У чому полягає перший етап проведення мікробіологічного контролю при виробництві кисломолочних продуктів?
1) у проведенні аналізів молока на вміст БГКП, яке призначене для виготовлення закваски;
2) у проведенні аналізів закваски;
3) у проведенні аналізів напівфабрикатів; і готової продукції;
4) у проведенні аналізів готової продукції.
311. Як часто здійснюють мікробіологічний контроль у кисломолочних продуктах і напоях на вміст БГКП?
1) не рідше одного разу у 5 днів;
2) не рідше одного разу у 3 дні;
3) один раз у 30 днів;
4) не рідше двох разів у 30 днів.
312. Як часто здійснюють контроль технологічного процесу виробництва кисломолочних продуктів, під час якого перевіряють ефективність пастеризації молока за загальним вмістом мікроорганізмів і за вмістом БГКП?
1) не рідше одного разу у 5 днів;
2) не рідше одного разу у 3 дні;
3) один раз у 30 днів;
4) не рідше двох разів у 30 днів.
313. Як часто необхідно проводити перевірку санітарного стану цехів (ефективність миття обладнання, посуду, чистоти повітря, особистої гігієни працівників цеху тощо) для виробництва кисломолочних продуктів?
1) не рідше одного разу у 5 днів;
2) не рідше одного разу у 3 дні;
3) один раз у 30 днів;
4) не рідше двох разів у 30 днів.
314. Як часто на молокозаводах необхідно проводити мікробіологічний контроль виробництва кисломолочного сиру і сметани?
1) не рідше одного разу у 5 днів;
2) не рідше одного разу у 3 дні;
3) один раз у 30 днів;
4) не рідше двох разів у 30 днів.
315. Як часто необхідно проводити на молокозаводах мікробіологічний контроль технологічного процесу виробництва кисломолочного сиру і сметани?
1) не рідше одного разу у 5 днів;
2) не рідше одного разу у 3 дні;
3) один раз у 30 днів;
4) не рідше двох разів у 30 днів.
316. В якому об’ємі молока відібраного після пастеризації і призначеного для виробництва кисломолочних продуктів не повинні виявлятися БГКП?
1) в 0,0001 см3; 2) в 0,3 см3; 3) в 10 см3; 4) в 100 см3.
317. В якому об’ємі заквашеного молока для виробництва кефіру повинні бути відсутні БГКП?
1) в 0,0001 см3; 2) в 0,3 см3; 3) в 10 см3; 4) в 100 см3.
318. В якому об’ємі виготовленої сметани не повинно виявлятися БГКП?
1) в 0,0001 см3; 2) в 0,3 см3; 3) в 10 см3; 4) в 100 см3.
Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Б. Термофільні молочнокислі закваски | | | А) Мікробіологія кефіру |