|
Читайте также: |
Молитва мовами є чимось чудовим. Коли ми не знаємо, як треба молитися, "Сам Дух заступається за нас стогонами невимовними" (Рим.8,26). Ми не будемо тут виправдовувати і обґрунтовувати молитву мовами. Вона реальна в сучасній Церкві. Я хочу тільки поділитися тим, що став свідком набагато більших зцілень, коли молилися мовами, ніж коли молилися звичайно.
Одного разу мене запросили взяти участь в телевізійній програмі в Боготі в Колумбії, і просили, щоб я помолився за хворих. Цікавим було те, що програма тривала тільки одну хвилину і називалася "Хвилина Божа". Я був вражений, що часу надто мало, а тому сказав:
– Ви показуєте рекламу пива 3 хвилини, а Богу даєте тільки 1 хвилину...
Почав програму, дуже поспішаючи. Коли закінчив молитися за хворих, подивився на годинник і побачив, що мені ще залишилося аж 30 секунд. Виникла проблема, що робити з такою "купою часу" перед телекамерами. Почав молитися мовами. За словами отця Діего Ярамілло, великого харизматичного проповідника того краю, у цей момент багато людей були зцілені. Молитва мовами полегшує діяння слова пізнання і харизматичного розуміння. В такі моменти ми дуже наближені до Бога. Він може легше нами послуговуватися, ми тоді повністю в Його розпорядженні.
Під час другого харизматичного конгресу мене попросили помолитися за хворих. На Службі Божій були присутні 55.000 чоловік. Я довго молився мовами, і мені приходили слова пізнання, які я потім переказував. Одне а них було таким: "У цю хвилину Бог зцілює сімдесятичотирирічну жінку, яка сидить перед телевізором у себе в квартирі. Бог повертає їй в цю хвилину зір".
Після закінчення Служби Божої священик, який мені дуже довіряв, підійшов до мене і запитав:
– Ти випадково не збожеволів? Як можна оголошувати перед 55 тисячами осіб, що одна невідома сидить перед телевізором?
Його запитання було таким логічним, що я не знайшов виправдання. Наступного ранку я поїхав відвідати родичів у місцевість, розміщену за 200 кілометрів від Монреаля. Коли приїхав, мені сказали:
– Отче, тут недалеко живе жінка, до якої вчора перед телевізором повернувся зір...
Її звали Йозефа Едмонд Поулін, і вона дійсно мала 74 роки. У неї була хвороба сітківки ока. Після спеціального лікування лікарі визнали, що хвороба прогресує і є невиліковною. Приятелька порадила їй сісти перед телевізором під час трансляції Служби Божої за зцілення на конгресі у Монреалі. Коли я промовляв слова пізнання, вона відчувала велике тепло в очах. Я спитав її, чи може вона читати. Жінка відповіла, що ні. Тоді я сказав:
– Господь не чинить нічого наполовину. Зараз помолюся, щоб ви могли читати Слово Боже.
Через 3 дні ця жінка зателефонувала мені, щоб повідомити радісну звістку: вона може читати Біблію.
Дар мов дозволив мені розуміти волю Божу.
Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 35 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Є. Уповання на Бога. | | | П'ЯТЬ ЛИСТІВ |