Звільнення

Існує реальність делікатна і правдива – це дія бісів у світі і в людях.

Ісус говорить на цю тему дуже часто – ми бачимо Його в боротьбі проти сатани і сил темноти, які панують над світом. Насамперед одним з доказів, які наводите Ісус для доведення своєї місійної діяльності, є вигнання бісів: "Коли ж я Божим перстом виганяю бісів, то значить, що прийшло до вас Боже Царство" (Лк. 11,20; Мт.8,16; Лк.7,21). Своєю смертю Ісус переміг князя темряви і своїм воскресінням переніс нас до Царства Своєї Любові.

Петро (Ді. 10,38) подає короткий зміст місійної діяльності Ісуса в трьох пунктах:

–помазання Духом Святим і Силою;

–чинив добро;

–зціляв усіх, кого поневолив диявол.

Ось основа, на яку ми повинні опиратися при звільненнях. Це не відокремлена діяльність, а поєднання з цілим контекстом євангелізації. Наприкінці люди отримують помазання Святим Духом, який довершує звільнення в Ім'я Ісуса. Мова йде не тільки про вигнання злих духів, а й про те, щоб чинити добро, якнайбільше добра, дозволити силі спасіння діяти в людях і в спільноті.

Апостоли також були послані проповідувати Євангелію, виганяти злих духів (Мт. 10,7-8) і повернулися з радістю, кажучи: "Господи, навіть демони коряться нам у ймення Твоє" (Лк. 10,17). У наш час існують люди, які вважають, що слова про існування сатани і його діяльність слід трактувати як фундаменталізм або повернення до середньовічних ідей.

Я не зацікавлений в тому, щоб світ пізнав сатану, а в тому, щоб він пізнав і полюбив Ісуса. Сатана – великий противник Бога, він робить перешкоди нашій з Ним зустрічі.

Якщо ми не усвідомлюватимемо, якими методами він діє і яку брехню звик вживати, то будемо беззахисні перед його нападами. Папа Павло VI у промові 15. XI. 1972 р. сказав:

"Одним з найважливіших завдань Церкви на сьогодні є посилення засобів оборони проти того зла, яке має ім'я сатана, бо зло не тільки недолік чи слабість. Фактично, зло – живе, духовне буття, підступне саме по собі і діє лукаво. Заперечити це означало б протиставитись Біблії і науці Церкви".

Тут слід додати, що Наш Отець у небі здійснює те, про що ми просимо в молитві: "Визволи нас від злого", а не тільки від "зла", як постійно пояснюється (Мт. 6,13). Велика перемога сатани, як вчить отець Сальвадор Карілло, доктор теології, полягає в тому, що люди вже не вірять в реальність його існування і таким чином дозволяють йому діяти з повною свободою.

Святе Письмо мало говорить про сатану. В Старому Завіті він майже зовсім не з'являється. Після появи Ісуса його вплив на дійсність змінився. В Євангеліях, у зв'язку із спасительною присутністю Ісуса Христа, його діяльність пожвавлюється. Що ж дивного, що тепер, коли переживаємо певну силу об'явлень Христа, сили зла бурхливо їй протистоять, як було це в часи публічної діяльності Ісуса?

Також потрібно підкреслити той факт, що діяльність демонів не може бути предметом нашої уваги. Вона – симптом, знак, що Ісус своєю силою діє на землі. Він прийшов для того, щоб звільнити нас від гріхів цього світу, і виграв битву на хресті. Сатана переможений, він зв'язаний силою Христа, і це завдає йому гніву. Ісус вже розтрощив голову неприятелеві (Бут.3,15). Деякі люди підкреслюють силу сатани, перебільшують, приписуючи йому всяке зло, найпростіші труднощі чи будь-яку хворобу. Вони бачать всюди нечистого і хочуть екзорцизмувати навіть нежить. Це друга крайність, бо не треба забувати факт, що ворогами душі є також тіло і світ. Сатана буває задоволений у двох випадках: коли забуваємо про нього і коли приписуємо йому надто велику роль. Його діяльність виявляється в трьох формах: мучення, переслідування (які трапляються найчастіше), а також одержимість (трапляється рідко).

Дата добавления: 2015-07-16