Б. У вірі й очікуванні.

Віра є каналом, яким тече жива вода зцілення, і це зцілення виявляється серед нас. Віра приводить нас до контакту з самим Богом, ми беремо участь у його визволенні через фізичне і внутрішнє зцілення. Віра полягає у довір'ї до Бога, у безмежному відданні себе Йому, Його планам щодо нашого життя та нехтуванні нашими власними планами заради Нього.

Тому віра звертає нашу увагу на Ісуса Христа, який за нас помер і воскрес. Однак є люди, у яких погляд звернений на самих себе, а не на Бога. Вони більше думають про своє зцілення, ніж про Того, хто його звершує. Потрібно мати віру в Ісуса, а не віру в нашу віру. Остання нічому не служить. Найбільшим актом віри є вірування, що Бог більший за нашу малу віру і Він не залежить від нас.

Ми називаємо "очікуванням у вірі" впевненість і довіру, що наш Бог вчинить згідно зі Своїми обіцянками, знаючи, що Він може нас зцілити. Тоді дії Бога дуже сильні.

Я не маю звички молитися за хворих, не підкріпивши їх віри і довір'я кількома свідченнями, що Бог хоче їх вилікувати.

Одного разу я відправляв Службу Божу з одним єпископом. Його проповідь була дорогоцінним скарбом – з великою силою вказувала на ціну хреста і терпіння. Після Св. Причастя він здивував мене своїм проханням, щоб я помолився за хворих. Я відповів йому:

– Ваша Святосте! Ваша проповідь про хрест була така гарна, що після неї ніхто не хоче бути зцілений... Але якби я міг розповісти щось про силу хреста і зцілення як знак Божої Любові...

Ісус обіцяв нам, що отримаємо все, чого будемо просити (Мт. 11,24). У Євангелії зустрічаємо багатьох людей, які просять і отримують, шукають і знаходять, стукають, і їм відчиняють. Бог вимагає простоти у вірі. Однак існують люди, які моляться так:

– Господи, якщо така воля Твоя і якщо це потрібно для мого освячення і вічного спасіння, то зціли мене!

Є й такі, які ставлять стільки умов, ніби хочуть виправдати своє маловір'я. Ми повинні бути убогими духом, щоб жити у цілковитій залежності від Отця. Дитина ніколи не говорить до своєї матері:

– Матусю, якщо це буде добре і не вплине негативно на підвищення холестерину в моєму організмі, дай мені яйце!

Дитина просто просить, а мама краще знає, що для неї добре, а що ні. Потрібно бути убогими і покірними, просити з надією, що отримаємо. Інші обмежують Бога, кажучи:

– Господи, у мене хворе серце, а також горло і коліно, але якби Ти зцілив серце, то, напевне, цього було б достатньо.

Ці також моляться неправильно. Слід просити про все, не ставлячи обмежень Божій Силі. Бог великий і дає в повноті. Якщо Бог зсилає Святого Духа без міри, то так само без міри наділяє Своїми дарами.

Коли Папа Леон XIII святкував 50-літній ювілей єпископських свячень, один з кардиналів, прагнучи йому сподобатись, сказав:

- Будемо просити Бога, щоб Він уділив Вашій Святості ще 50 літ! Папа швидко відповів:

- Не ставте обмежень Божому провидінню!

13 червня я поїхав в одне село, щоб взяти участь в урочистостях з нагоди вшанування св. Антонія. Сповідав, проповідував і відправляв Службу Божу, молячись за хворих. Потім я швидко вийшов із захристії бо мав ще кілька хрещень, а також декілька інших важливих справ. Назустріч мені вийшла одна маленька дівчинка, тримаючись за руку своєї матері. Вона рішуче промовила:

– Отче, помоліться, щоб моя мама одужала.

– Але хвилину тому ми закінчили молитву за хворих, – відповів я збентежено. А дівчинка відповіла на це з вірою, як самарянка з Євангелії:

– Моя мама глуха і пропустила момент, коли молилися за зцілення. Я раптом відчув сильний жаль до тих бідних людей і швидко попросив, щоб вони сіли.

Далі моя молитва виглядала так:

– Господи, зціли її швидко, бо знаєш, що в мене багато роботи.... Зразу після цієї молитви я нахилився і запитав матір:

– З якого часу ви не чуєте?

– 8 років.

Я здивувався, що жінка мені відповіла, бо гадав, що вона не почула мого запитання.

Я заговорив до неї ще, на цей раз трохи тихіше:

– Мабуть, ви добра матір.

Жінка посміхнулася, – отже, вона почула мене! Найцікавішим, однак, було те, що Бог вислухав мою дивну молитву. Жінка відчула, наче раптовий вітер дмухнув їй у вуха і прочистив їх. Отже, я міг підтвердити правдивість наступних слів Господа:

"Перш ніж вони ввізвуть до Мене, Я озвусь; вони ще будуть промовляти, а Я їх уже вислухаю" (Іс. 65,24).

"Бо ще немає слова на язиці у мене, а Ти, Господи, вже все знаєш" (Пс. 139,4).

Віра і зцілення внутрішньо пов'язані між собою, як чудово свідчить про це Марія Тереза Г. де Беаз. Вона була зцілена від запалення суглобів, і це привело цілу її родину до Бога:

"В мене нема слів, щоб подякувати сьогодні не тільки за фізичне зцілення, а й за щось набагато більше і краще – за віру в Бога, якого я прославляю. Господь став образом моїх мрій і світлом моїх очей".

Парагвай - Ассомпціон

25.08.1981р.

Дата добавления: 2015-07-16