Методика вивчення драми-казки у 5 класі

Суттєві відмінності між художніми творами за способом відображення у них людських характерів зумовлюють не лише поділ їх за родами, а й визначають істотну специфіку літературного аналізу. Для його успішного проведення треба враховувати як спільні ознаки різних творів та прийоми роботи з ними, так і прикметні риси кожного роду й відповідні їм розумові дії. Вивчаючи драматичні твори, учні мають завважити, що їх провідною ознакою є змалювання дійових осіб, бо це "...один з літературних родів, який змальовує світ у формі дії...".

На відміну від прозових творів, які також мають дієву основу, для п'єси більше властива одна сюжетна лінія й головна подія, герої показані в критичний момент свого життя, а дії у творі стиснуті в часі; звідси й емоційно-чуттєва напруга, якою відзначається цей літературний рід. Події в драматичному творі краще простежити за послідовністю його частин — картин чи дій. Якщо для прозового твору характерна розгалуженість і неквапне розгортання сюжету, широчінь описів, змалювання того, що відбулося, то в драмі, як підкреслюють Н. Волошина й О. Бандура, події відбуваються в теперішньому часі. На це вказують і дієслова у формі теперішнього часу, що в авторських ремарках.

У драматичних творах майже немає описових елементів тексту, прямої авторської мови, а про всі події читач (глядач) дізнається з розмов дійових осіб.

Такі твори непідготовленим учням важко сприймати, й потрібна напружена робота їх відтворюючої уяви. Саме тому методисти радять проводити переказ і рольове читання драматичних творів, особливо в середніх класах, досягаючи максимально можливого перевтілення учнів. Н. Падалка і В. Цимбалюк стверджують: "Потрібно привчати школярів, щоб під час читання п'єси вони уявляли себе глядачами, а після читання окремих сцен могли поділитися враженнями від прослуханого. У процесі такого читання є можливість докладно простежити за розвитком драматичної дії, виявити обставини і мотиви поведінки дійових осіб".

У виборі моделі аналізу драматичного твору методисти звертають увагу на послідовність пізнавальної діяльності. Наприклад, вивчення п'єси-казки А. Шияна "Котигорошко" Н. Волошина радить провести в такому порядку:

1. Самостійне читання твору.

2. Виділення для обговорення проблем: а) взаємини між братами та сестрою; б) боротьба добра і зла.

3. Застосування комп'ютера (якщо він є): а) текстовий редактор — комп'ютерна програма, призначена для роботи з текстом (запис українських народних прислів'їв, приказок, загадок, використаних письменником у п'єсі-казці); б) графічний редактор — комп'ютерна програма, призначена для створення малюнків або мультиплікаційних кадрів: малюнки героїв п'єси-казки або окремих епізодів".

Цей варіант технологічного підходу до вивчення п'єси-казки А. Шияна має загальний, "згорнутий" вигляд і передбачає детальнішу розробку алгоритмів дій певного типу. Залежно від того, який з відомих шляхів аналізу художнього твору буде покладений в основу новостворюваного алгоритму, можна говорити про різні його варіанти, які зазнають додаткових змін ще й у кожному окремому класі відповідно до вимог, які висуваються до знань і вмінь учнів певного віку. У доборі алгоритмів аналізу драматичного твору орієнтуємося на досвід роботи учнів з прозою, зважаючи на їх сюжетну організацію та обсяг. Тоді деякі елементи розумових дій, не характерні для драми (планування учнями прочитаного твору, розгляд позасюжетних частин, прямої авторської характеристики, прямих описів зовнішності й поведінки героїв тощо), випускаємо і вносимо нові, яких більше потребує змінена навчальна ситуація. Г. Токмань, наприклад, радить додати пункти "Художня роль ремарок" і "Сценічна історія п'єси".

Варто звернутися, вважаємо, і до таких питань: "Конфлікт твору", "Роль діалогів та монологів у п'єсі", "Художні особливості драматичних творів". Зважаючи на різні шляхи аналізу, пропонуємо кілька варіантів опрацювання драматичних творів. Розглянемо їх, використавши порівняльну таблицю (див. табл.).

З таблиці помітно й те, що різні шляхи аналізу передбачають здебільшого одні й ті ж питання, проте щоразу в новій комбінації, зумовленій наголосом на певних образних одиницях твору та елементах емоційно-логічної роботи з ним. Цим створюються передумови до осмислення учнями загальних основ аналізу драматичних творів як таких. Найчастіше вони відпрацьовують такі прийоми роботи з драматичним твором: пояснення характерів і духовного світу героїв унаслідок аналізу їх вчинків і поведінки, діалогів і монологів, взаємин з іншими дійовими особами, через авторські ремарки й завдяки проникненню в підтекст реплік персонажів. Характери героїв розкриваються у зв'язку з конфліктом драматичного твору, паралельно з дослідженням його проблематики, невідривно від художніх подій, у яких розрізняються основні частини сюжету, властиві й прозовим творам. Методисти рекомендують робити й коментарі до того, що відбувається в драматичному творі. Н.А. Демидова називає три їх види: історико-побутовий, лексико-фразеологічний та літературознавчий, стверджуючи, що метою останнього є допомогти учням відчути зв'язок між сценами й діями, помітити майстерність драматурга, тоді як завданням історико-побутового коментаря є допомогти учням уявити місце і час дії6. Хоча більш розвиваюче значення, безперечно, має самостійна пошукова діяльність читачів-учнів, провідником якої може бути технологізоване навчання проблемного характеру.

Хоча цей спосіб аналізу значною мірою наповнений характеристиками дійових осіб, визначити його як пообразний буде некоректно, бо вивчення комедії почнеться з висвітлення її проблематики, і подальше пояснення персонажів підпорядковане цій справі, що цілком відповідає схемі проблемно-тематичного аналізу: ідея -" образ -" уривок.

У побудові системи розумових дій, необхідних для успішного вивчення драматичного твору, можна застосувати й інші шляхи цієї роботи, вибір яких залежить від конкретно! дидактично! мети й суми педагогічних умов п розв'язання. Наприклад, послідовний аналіз драматичного твору доречно використати під час вивчення в 5 класі вже згадуваної п'єси А. Шияна "Котигорошко", де подаються початкові відомості про такі твори й монолог та діалог у них. На це спрямовують учителя й п'ятикласників навчальна програма і підручник, коли орієнтують їх на переказ картин прочитаного твору. У підручнику дається й порада: "Щоб переказ драматичного твору був правильним і достатньо повним, необхідно спочатку пригадати зображені події і переказати їх зміст"1. Активізація відтворюючої уяви учнів сприятиме тіснішому поєднанню в роботі над твором чуттєвого фактору й свідомості, коли знання про події й характери образів породжують відповідні настрої і думки. Цьому, завважимо, найбільше сприяє послідовний, подієвий шлях ідейно-художнього аналізу. Хоча в старшій школі, звичайно, має більше поширюватися пообразний, проблемно-тематичний і комбінований типи аналітичної роботи. Зокрема, в 9 класі під час вивчення п'єси І. Котляревського "Наталка Полтавка" розмова з учнями йтиме про "поетичний образ дівчини з народу", "благородство Петра" та активну поведінку Миколи, з одного боку, і непривабливі образи сільської панства в образах возного й виборного — з іншого. Звісно, для їх осягнення треба скористатися перевагами пообразного аналізу, взявши за основу в роботі його алгоритм, наведений вище.

У сприйнятті драматичних творів важливо спостерегти учням і неоднозначність вражень, які викликає в них одна і та ж п'єса — прочитана і переглянута в сценічному виконанні. Цікаво зіставити своє бачення дійової особи й те, яке пропонується на сцені. Вивчення драматичних творів значною мірою сприяє активізації творчої активності учнів, забезпечує інтеграцію літературних знань і читацьких умінь, а сприйняття художніх колізій і досвід розв'язання драматичних конфліктів збагачують особистісний потенціал школярів, що поглиблює індивідуальну зорієнтованість навчання з літератури загалом.

Урок № 38

О. Олесь. Драма-казка «Микита Кожум’яка»

Мета: ознайомити учнів із драмою-казкою Олександра Олеся, з поняттям «драматичний твір» та його особливостями; розвивати навички виразного читання драматичних творів, читання за ролями; навчити висловлювати власні міркування з приводу прочитаного

Очікувані результати: учні знають зміст драми казки, уміють виразно читати твір за особами, виділяти найнапруженіші епізоди, визначати особливості драми й висловлювати власну думку з приводу прочитаного.

Теорія літератури: драматичний твір і його будова.

Обладнання: підручник, портрет О. Олеся, текст драми-казки «Микита Кожум’яка», ілюстрації до твору

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

§ І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Герой української народної казки Кирило Кожум’яка, виробляючи шкіри, став дуже сильним. І коли знадобилася його допомога, він сміливо виступив проти Змія, котрий кривдив народ. Такий же й герой п’єси-казки Олександра Олеся — Микита. І в нас є змога порівняти два різні за жанром твори — епічний (розповідний) та більш напружений драматичний із його особливостями.

§ ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

Розповідь про Ярослава Мудрого за віршем О. Олеся, проведення паралелей із сучасним життям.

§ ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Робота з підручником.

Опрацювання поняття про драматичний твір та його особливості.

2. Виразне читання драми-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка» за особами.

3. Словникова робота.

Орда — кочові племена тюркських та монгольських народів.

Химерний — тут: який не існує, якого не може бути в дійсності.

Джура — зброєносець.

Гонець — особа, яку посилають із терміновим дорученням, повідомленням; посланець.

Єдваб — коштовна шовкова тканина.

Десь — тут: сьогодні.

Криця — сталь.

Макуха — залишки після вичавлення олії з насіння олійних культур.

4. Обмін враженнями щодо прочитаного, евристична бесіда.

— Чи сподобалася вам драма-казка, чим саме?

— Чим цей твір відрізняється від попередніх?

— Чим різняться позиції 1-го і 2-го Воєвод?

(1-й Воєвода.

Мусим ми скоритись долі —
Вітром гнеться дуб у полі.

2-й Воєвода.

Гнулись ми, та досить гнутись:
— Час до вітру обернутись!…)

— На чиєму боці більшість воєвод?

§ ІV. Закріплення знань, умінь та навичок

Вікторина для найуважніших.

— Про кого сказано: «У тебе серце золоте…»? (Про Дівчину.)

— Хто сказав: «Хто не бореться, той раб»? (Князь.)

— Чиї це слова: «Воєводи! Не годиться, Щоб віддав Дочку наш Князь»? (Дідові.)

— Хто сказав: «Слово ще — й робити кину»? (Микита.)

— Чиї це слова: «Ще не вмерла правда в світі, вогник віри не погас…»? (Дівчини.)

— Хто сказав: «Гнулись ми, та досить гнутись»? (2-й Воєвода.)

§ V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Навчитися виразно читати п’єсу-казку, переказувати її, характеризувати героїв, висловлювати про них власну думку, знати про особливості драматичного твору.

§ VІ. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Драматичний твір у порівнянні з прозовим (народною казкою, оповіданням чи віршами) мені здався…

Урок № 39

О. Олесь. Драма-казка «Микита Кожум’яка»

Мета: допомогти учням глибше усвідомити зміст п’єси-казки, особливості драматичного твору, ознайомити з поняттям «гіпербола»; розвивати навички виразного читання за ролями, переказу й коментування драматичного твору, характеристики образів

Очікувані результати: учні добре знають зміст п’єси-казки, уміють виразно читати за ролями, переказувати, коментувати, характеризувати героїв, висловлювати власну думку про них

Теорія літератури: драматичний твір та його особливості, гіпербола.

Обладнання: підручник, портрет О. Олеся, текст драми-казки «Микита Кожум’яка», ілюстрації до неї

Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь та навичок.

§ І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Дуже часто в казках, легендах ми зустрічаємо героїв надзвичайної сили, сміливості, розуму й передбачливості. Чому народ, письменники вдаються до таких перебільшень? Напевно, щоб уславити, звеличити своїх улюбленців. Коли ж ідеться про ворогів, то перемога сильних противників удвічі цінніша. Про такий художній засіб, як гіпербола, про своєрідність побудови драматичного твору ми й будемо говорити сьогодні на уроці.

§ ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

Виразне читання за ролями, переказування окремих (найнапруженіших) епізодів п’єси-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка».

2. Завдання учням.

Складіть план твору або сюжетний ланцюжок п’єси.

Орієнтовний план

1) Дівчина розмовляє з Княгинею про порятунок Князівни.

2) Посланець від Змія.

3) Князь скликає Воєвод на нараду.

4) Дід пропонує попросити допомоги в його сина.

5) Розмова посланців із Кожум’якою.

6) Бій Микити Кожум’яки зі Змієм.

7) Перемога славного богатиря.

§ ІІІ. Формування і вдосконалення вмінь та навичок

1. Робота зі словничком літературознавчих термінів.

Гіпербола — це перебільшення для посилення виразності й підкреслення сказаної думки. Наприклад: я говорив це тисячу разів, височенний як дуб.

2. Практична робота.

Знайдіть приклади гіперболи в п’єсі-казці О. Олеся.

(Сила Микити Кожум’яки, сила Змія, двобій між ними.)

3. Завдання учням.

1) Погортайте сторінки драматичного твору й розкажіть про його побудову (дійові особи, поділ на дії, картини, ремарки).

2) Поділіть героїв драми-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка» на головних і другорядних, позитивних і негативних, тих, хто вірить у перемогу над Змієм, і тих, хто не вірить. Результат роботи оформіть у вигляді таблиці.

4. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Визначте, як історичне минуле може бути пов’язане із сучасністю (за матеріалами п’єси-казки).

Очікувані відповіді

— Під час війни серед простого народу завжди знаходилося багато справжніх героїв.

— Аби держава була міцною та процвітала, потрібно, щоб її громадяни були патріотами.

— І досі є важливим та актуальним твердження «Хто не бореться, той раб» (можна боротися навіть із власними недоліками).

5. Робота в групах.

Схарактеризуйте героїв п’єси-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка».

І група — Микита Кожум’яка.

(Сильний, мужній, безкорисливий, вередливий.)

ІІ група — Князь і Князівна.

(Люблячі батьки; Князь більш рішучий, упевнений, активно намагається протидіяти лиху; Княгиня більш печальна, розгублена, зневірена.)

ІІІ група — Дівчина.

(Мужня, самовіддана, здатна навіть до самопожертви заради порятунку Князівни.)

IV група — Воєводи.

(Одні за те, щоб скоритися, зневірені; інші пропонують боротися, шукати вихід.)

§ ІV. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Виразно читати за ролями, переказувати, виділяти головні епізоди, коментувати їх.

§ V. Підсумок уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— До заповітів наших предків, як я вважаю, треба ставитися…

37._________________________________

Дата добавления: 2015-07-16